Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.
Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.
Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей
Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).
З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках, 40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.
Війна не відкинула інклюзію на задній план
Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.
Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам
Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.
«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.
Замкнувся в собі й перестав говорити
Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. –Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».
Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав.
«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.
Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим
«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам
Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.
А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам
Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам
UNDP сприяє забезпеченню прав дітей на освіту в умовах війни, зокрема через допомогу в обладнанні інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) на Київщині та Чернігівщині на понад 3 мільйони гривень.
А щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Віце-прем’єр-міністр – міністр цифровізації у новому правительстві Дональда Туска Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща активно співпрацює з Україною у сфері надання цифрових послуг.
Так, одним із напрямів співробітництва, що увійшли до підписаного меморандуму з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, є розміщення в Польщі датацентрів українських відомств.
При цьому видання зазначило, що Гавковський не сказав, які реєстри зберігатимуться у Польщі. Тим часом у Мінцифрі зазначили, що там функціонує датацентр Державної податкової служби України, який сусідня держава збудувала на пільгових умовах.
Також на території Польщі є резервний центр обробки даних щодо розміщення систем Міністерства юстиції України.
Крім того, принесла плоди українсько-польська співпраця за погодженням роботи додатків “Дія” та mObywatel. Завдяки “Дії” українці мають автоматичне підтвердження легальності перебування у Польщі. Вона також збільшує можливість їхнього пересування у Європейському Союзі, оскільки визнається у всіх країнах блоку.
До того ж у травні набудуть чинності зміни до законодавства Євросоюзу щодо eIDAS (електронна ідентифікація та довірчі послуги), що зможе вивести польсько-українську співпрацю у цьому сегменті на новий рівень.
До того ж польське міністерство, як і українське, кілька років працює над своїм додатком. Зокрема, у липні 2023 року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. “єДокумент” у “Дія” має таку саму силу в Україні. Таким чином, “Дія” і mObywatel можна сприймати як брата і сестру.
Нагадаємо, у Дії пояснили, як користуватися чатом єВорог.
У столиці декомунізували та реставрували стелу, присвячену героям Київського політехнічного інституту. Стела знаходиться на території вишу, роботи з її реставрації розпочались ще в серпні 2022 року, втім, на певний час припинялись.
Про це розповіли на сторінці спільноти Солом’янського району “LOS SOLOMAS”.
Зі стели зняли радянський герб і розмістили герб КПІ, перефарбували та відредагували напис-присвяту: “Київським політехнікам: студентам, викладачам, працівникам, полеглим в боях за волю України на фронтах Другої світової війни 1939-1945 років”.
Нагадаємо, Нацбанк випустив нову пам’ятну монету “День Європи”.
На кордоні з Румунією пасажирським перевізникам буде доступна можливість обирати час перетину кордону. Для цього у рамках послуги єЧерга міжнародні перевізники зможуть обирати час перетину кордону для автобусу. Йдеться як про регулярні, так і нерегулярні маршрути.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
З 10 травня послуга реєстрація на конкретний час перетину кордону відповідно до розкладу руху стане доступною на чотирьох пунктах пропуску з Румунією. А саме: «Дякове – Халмеу», «Красноїльск – Вікову де Сус», «Дяківці – Раковець», «Орлівка – Ісакча».
Реєстрація у новий тип черги, яка має назву «За розкладом» для вказаних пунктів пропуску починається з 10 травня о 12:00. Безпосередньо рух автобусів за новим записом стартує 11 травня о 12:00.
Нагадаємо, українці можуть «купити» страховий стаж.
