Суспільство
«Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
На городах, дорогах, у лісах та інших місцях на прифронтових територіях українці продовжують знаходити вибухонебезпечні предмети. Аби нещасних випадків ставало менше, людям потрібно знати, якими бувають міни та боєприпаси, що робити, якщо вони їх знайшли, та як допомогти іншим у разі поранення.
На кінець 2023 року за підтримки UNDP більше 300 жінок та чоловіків підвищили свою обізнаність про ризики вибухонебезпечних предметів. Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає, як Поліська громада запросила до себе інструкторів з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів, щоб убезпечити своїх жителів, та чому це важливо робити.
Одна з перших громад в Україні, що постраждала від російського вторгнення
Поліська громада на Київщині з центром у Красятичах має в підпорядкуванні 29 сіл. Село Луговики розташоване всього за 20 кілометрів від українсько-білоруського кордону. Саме воно стало одним з перших, яке було окуповане російськими збройними силами (з 24 лютого до 2 квітня 2022 року).
З наслідками вторгнення у громаді борються й досі. Заступник селищного голови Віталій Новік каже, що забруднення цих земель вибухонебезпечними предметами було колосальне. ДСНС обстежували ділянки, подвір’я та городи, розміновували їх, але на території громади ще лишаються необстежені лісові масиви й земельні угіддя.
У громаді траплялися й смертельні інциденти. Віталій Новік розповідає, що в селі Рагівка місцеві чоловіки підірвалися на міні, коли їхали автівкою. У Вовчкові натомість підірвався вантажний автомобіль з двома людьми.
Загалом в Україні діє 30 операторів протимінної діяльності, які пройшли сертифікацію здійснювати діяльність за різними напрямками. Серед них є організації, які сертифіковані для проведення інформування про ризики вибухонебезпечних предметів, зокрема Halo Trust, міжнародна організація зі знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, яка працює у 30 країнах, Швейцарський фонд протимінної діяльності в Україні (FSD), займається гуманітарним розмінуванням та інформуванням про мінну небезпеку, Демайнінг Солюшинс — українська компанія, що хоче звести до мінімуму небезпеку, яка спричинена наявністю наземних мін та вибухонебезпечних залишків війни на території України.
А також:
- Асоціація саперів України;
- Представництво Данської ради у справах біженців;
- філія Норвезької ради біженців в Україні (NPA);
- представництво ДанЧьорчЕід в Україні (DCA);
- відокремлений підрозділ Міжнародної Федерації Handicap в Україні;
- комерційні оператори Укроборонсервіс;
- Безпечні наземні рішення тощо.
Повний перелік можна переглянути на сайті Міністерства Оборони України.
Щоб уникнути нещасних випадків та інформувати людей про ризики, у Поліську громаду запросили представників Данської ради у справах біженців.
«До вибухонебезпечного предмета не можна підходити – потрібно одразу повідомляти за номером 101»
Данська рада у справах біженців (DRC) – це гуманітарна організація, що допомагає вимушеним переселенцям та тим, хто постраждав від війни. Серед напрямів – гуманітарна допомога, програми фінансової підтримки, юридичні консультації, а також освітній проєкт «Стопміна», у межах якого фахівці організації розповідають про ризики вибухонебезпечних предметів і допомагають знаходити такі предмети в громадах. Останнім займаються фахівці з розмінування – вони не знешкоджують міни чи снаряди, але можуть професійно їх виявити й повідомити про них.
Віталій Новік ділиться: представники DRC не вперше приїздять до їхньої громади та проводять семінари. Це залишається актуальним, адже небезпека підриву все ще є. Місцевих попереджають, що не можна ходити до лісу та в ті місця, де перебували російські збройні сили.
У січні 2024 року в Красятичах провели семінар для працівників і працівниць місцевої лікарні. Олександр Нездоймишев – інструктор DRC з інформування про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни – розповідає:
«Ми починаємо роботу в громадах з пріоритетних груп ризику – це комунальні заклади, які працюють на небезпечних територіях громади, наприклад, лагодять обладнання після обстрілів, а також школи, лікарні, лісництва. Хочемо максимально охопити населення громади, бо нам важливо, щоб люди могли захистити себе від ризику».
На семінарах говорять про вплив мін і вибухонебезпечних залишків війни, з’ясовують, за якими ознаками можна розпізнати небезпечні території та як діяти, якщо натрапили на боєприпас, опинилися на мінному полі чи побачили постраждалого.
Заступник головного лікаря Поліської центральної лікарні Олександр Гапоненко побував на сесії від Данської ради у справах біженців. Тепер він знає, що така небезпека може чекати будь-де: і біля дороги, і на полі, і на власному подвір’ї. Тому, як вважає лікар, такі зустрічі необхідні, адже хочеться, щоб таких випадків меншало:
«Дуже змістовна сьогодні була лекція. Дізнався більше про касетні боєприпаси – раніше не знав, як саме вони працюють. Головне, що треба пам’ятати – до вибухонебезпечного предмета не треба підходити, а варто одразу повідомляти 101».
Дитяча цікавість і небезпека
На сайті «Стопміни» доступні безоплатні онлайн-курси для дорослих, дітей 6-11 років та підлітків 12-17 років.
«Сьогодні після сесії до мене звернулася жінка й розказала, що її діти знаходили боєприпаси в закинутому бліндажі. Цього робити не можна, діти могли постраждати! Саме тому важливо проводити тренінги не лише для дорослих, а й для дітей», – зауважує Олександр.
Сесії для дітей адаптовані під певну вікову категорію, їх проводять у форматі історії-казки про друзів. На прикладі персонажів дитина дізнається, як їй правильно поводитися, а що робити категорично не можна.
Фельдшерка села Залишани Людмила Сороченко вважає, що подібні лекції необхідні в школах, бо деколи дитяча цікавість сильніша за відчуття небезпеки:
«З дітьми треба спілкуватися більше. Наголошувати на тому, що знайти патрони – це, звісно, цікаво, але насамперед небезпечно».
Щоб запросити представників обраного оператора протимінної діяльності у вашу громаду, зверніться до нього особисто. Перелік операторів можна знайти на сайті Міністерства Оборони України.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Щоб щодня відчувати зв’язок з українською культурою, можна додати у свої образи навіть одну прикрасу. Коралі, керамічне намисто чи стрічковий ґердан — обирайте те, що подобається найбільше, або ж створюйте власні поєднання.
ШоТам зібрали для вас 10 брендів прикрас, що відтворюють давні зразки або ж творять сучасні, не забуваючи про наші традиції.
Коралівна
Де купити: інстаграм
Коралі на дві низки можна придбати за 2150 гривень, а намисто з гірського кришталю, селеніту та латунного хрестика — за 3000 гривень. Також можна купити баламути, вироби з венеційки, дукачі, зґарди.
«Моя філософія проста. Я хочу, щоб ви носили коралі щодня. Без особливого приводу. Не чекаючи на свято. Так, вкраплюючи частинку української культури в буденність, з часом ми обов‘язково відродимо нашу ідентичність».
ВидимоНевидимо
Це майстерня українського традиційного золотарства, що виготовляє намиста, сережки й дукачі. Замість монет російської імперії в дукачах виготовили власний дизайн з деревом життя. Такий дукач обійдеться у 2000 гривень, а сережки-пташечки з латуні — 1300.
«Ми завжди прагнемо поєднати витворені віками ідеали прекрасного й особисті бажання кожного замовника. Як результат — маленькими кроками та великими зусиллями формується сучасне лице давнього й великого народу».
Творча майстерня Олени Мазурок
Де купити: інстаграм
Майстерня пропонує авторські намиста. Також там проводять різноманітні майстер-класи, де можна самому навчитися виготовляти прикраси. В асортименті є дукачі, керамічні намиста, сережки, латунні перстені та лускавки (намисто з дутого скла). Кожен виріб особливий: намисто з сучасної венеційки можна придбати за 8000 гривень, а перстені з латуні — від 550 гривень.
«Я тішуся своїм набутком, оглядаю його, горджуся та розумію всю цінність цих речей. Особливе місце займають ті речі, котрі мені передалися в спадок, і це далеко не намиста, не корал, лускавки чи дукачі. У моєї бабці не було намист з лускавок, зате вони є у мене й будуть у моєї доньки. Ми самі зараз формуємо цю скриню скарбів, щоб нести відповідальність та світлість цих традицій», — каже майстриня.
Майстер Василь Білоножко
Майстер з Черкащини виготовляє сережки, дукачі та різноманітні елементи для намист, які можна використовувати для створення власних прикрас — хрести, намистини тощо. Вироби майстерні відтворюють традиційні прикраси українців. Дукач-ягнусок (з медальйоном у формі серця) можна придбати за 3200 гривень, а комплект з дукача й сережок-пташечок — за 3600 гривень.
ККрамничка
Де купити: інстаграм
У крамничці співпрацюють з майстринями з бісероплетіння, гончарем і майстром-мосяжником, тож тут можна придбати силянки, стрічкові ґердани, керамічні намиста, зґарди тощо. Бойківська силянка обійдеться у 2000 гривень, а керамічні чорні коралі — у 750 гривень.
«Географічне розташування України та її природні багатства сприяли розвитку великої кількості ремесел. Усі наші майстри — з різних куточків України. Завдяки вам вони можуть творити, продовжувати свою справу, передавати знання та навички новому поколінню майстрів».
Майстерня Пацьорки
Де купити: інстаграм
Це проєкт майстрині з Житомира Марини Василенко. Вона виготовляє прикраси ручної роботи з кераміки, перламутру, скла тощо. Додає й металеві підвіси та намистини. Наприклад, намисто з авантюрину та кришталю з підвісом коштує 1850 гривень, а чокер з шунгіту (гірська порода чорного кольору) з тризубом — 600. Його можуть приміряти й чоловіки.
ROOTS
Бренд прикрас створила фольклористка Ярина Дронь, тож тут ви знайдете відтворені етнографічні зразки сережок, перстенів і намист. За 2500 гривень можна придбати перстень зі срібла з жадеїтом, який створили за зразком зі Східного Поділля, а за 3400 гривень — коралове намисто на три низки.
«Прикраси ROOTS — це поєднання історичної правдивості й актуального нині мінімалізму. Це вишуканість у лаконічному дизайні, що витриманий століттями. Це багатство, яке Ви захочете передати в спадок. Це твоя заново відкрита унікальність».
Oksana Boriychuk
В асортименті бренду можна знайти намиста з керамічних намистин, дармовиси, зґарди, браслети та сережки. Часто вони об’єднані в колекції — до Різдва, Великодня тощо. Наприклад, намисто «Дзвінка коляда» можна придбати за 3400 гривень, а сережки «Зелений гай» — за 980 гривень.
«Більшість виробів унікальні чи створені в лімітованій кількості. Проте ми також створюємо цілісні колекції, основними акцентами яких є виготовлені в нашій майстерні намистини з білої глини з авторським розписом. Також використовуємо натуральне каміння, венеційське скло, авторські зґарди та добірну фурнітуру».
Катерина
Де купити: інстаграм
Майстриня створює бісерні прикраси: силянки, ґердани, намиста за авторськими чи відтвореними схемами. Також вона вигадала квіткові браслети-манжети з бісеру — такі можна купити за 1000 гривень за штуку. Стрічковий ґердан з підвісами коштуватиме від 1700 гривень. Працює майстриня й під замовлення.
Prylavok
Де купити: інстаграм
У крамниці пропонують авторські прикраси з поєднанням традицій і сучасності. Тут можна придбати котильони-брошки за 1500 гривень, заколки з бісером — за 1200 гривень, а стрічкові ґердани, які можна носити і як прикрасу для волосся — від 1800-2000 гривень.
«Наші прикраси — це не просто аксесуари. Це розкіш, яка відображає вашу неповторну особистість».
- гнізда,
- гілки дерев,
- канати та гойдалки,
- присади,
- годівничка,
- напувалка.
