Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Доглядають врятованих коней, реабілітують військових й тренують дітей. Цей кінний клуб на Полтавщині продовжує працювати попри війну

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Альона Дика з дитинства любила коней, понад десять років займалася верховою їздою в Іспанії, а після повернення в Україну заснувала власний кінний клуб «Ей-Ді». Тут навчають дітей кінному спорту, займаються реабілітацією військових та проводять безкоштовні заняття для дітей з інвалідністю. 

Не було змагання, з якого учні не привезли б жодної медалі, а деякі випускники вже працюють тренерами в престижних лондонських клубах. Також під час повномасштабної війни «Ей-Ді» став прихистком для понад пів сотні евакуйованих коней.

Як попри брак коштів кінний клуб працює під час війни, Альона розповіла ШоТам.

Альона Дика

власниця кінного клубу «Ей-Ді».

Професійно займатись кінним спортом почала на заробітках

Любов до коней у мене ще з дитинства. Я часто їх малювала, а батьки на зимові свята водили нас в місто покататись верхи. Коли підросла, то дізналася, що мій хрещений має невеличку стайню з кіньми. Десь з десяти років я її відвідувала, спілкувалася з іншими дітьми, які туди приходили, та допомагала доглядати за кіньми. Тоді зрозуміла, що дуже люблю цим займатися.

В Іспанії Альона почала професійно займатися кінним спортом. Фото з архіву героїні.

У 18 років я поїхала за кордон та влаштувалась на роботу хатньою робітницею в одну хорошу сім’ю. З часом вони стали цікавитися моїми захопленнями і з’ясувалося, що в їхніх родичів є невелика стайня. Я стала частою гостею цього місця, а потім купила собі першого коня та познайомилася з гарним тренером. Жила там більш як десять років, навчалася в різних закладах, займалася іспанською виїздкою та брала участь у змаганнях. Ми виїжджали в Європу, Німеччину, Францію, Бельгію. В Іспанії цілий культ верхової їзди, і я стала його прихильницею.

У 2011 році я повернулась в Україну. З часом ми з чоловіком придбали двох коней, і наші друзі та знайомі часто просили покататись на них. Тоді чоловік спитав, чи не хотіла б я професійно займатись тим, що так люблю. Ми докупили ще кілька коней і створили власний кінний клуб. Спершу клієнтами були друзі та знайомі, а потім я рекламувала нас в соціальних мережах, тому ми швидко набрали обертів і стали відомими. До повномасштабної війни у нас в клубі було 15 власних коней.

Не залишали ферму, бо там були коні

24 лютого ми прокинулись і були шоковані, як і всі українці. Я звично встала о 6 ранку, мала зібрати дітей до школи і піти в конюшню. Але над нашим будинком пролетів літак. За звуком я зрозуміла, що це бомбардувальник, бо в дитинстві жила поблизу військового аеропорту. Далі почула постріли від роботи ППО. Мій чоловік тоді вже був на роботі на фермі, при якій у мене була конюшня. Він зателефонував, сказав про початок війни і що потрібно вивозити дітей. Я дуже перелякалась за коней і весь ранок думала, що з ними робити. Ми з чоловіком відвезли дітей до батьків в село, а самі ж повернулися на ферму і жили там чотири місяці в невеликому обладнаному офісі. 

Я є суддею з кінного спорту, мене знають люди з усієї України. З часом ми отримували багато дзвінків з проханнями прийняти коней хоча б на перетримку.

За весь час великої війни ми прийняли понад 60 коней з Харківської, Донецької та Сумської областей. Наша стайня на той час була невелика, але був період, коли там одночасно розміщувалось 42 евакуйованих коні. Тоді вони жили як у рукавичці.

Далі їх вивозили за кордон ті власники, які мали таку можливість. Більшість з них спершу везли тварин, потім евакуювалися самі. На жаль, деякі коні залишались без власників, бо ті загинули. Таких тварин ми віддавали перевіреним людям чи дарували.

Перший час в нас були свої запаси сіна та зерна для власних коней. Але ж ніхто не очікував, що буде війна таких масштабів. Це був дуже важкий період фізично та емоційно. Коли ми бачили, що вже не можемо впоратись самостійно, то почали звертатися за допомогою у фонди. Отримали значну допомогу від UAnimals, які допомагали у закупівлі ліків. Ще нас підтримали один американський фонд та Всеукраїнська федерація кінного спорту. Але найбільше допомагали небайдужі люди, які долучалися до зборів на сіно та вакцини. 

За весь час великої війни у «Ей-Ді» прийняли понад 60 коней. Фото з архіву героїні.

Якось був такий місяць, що лише сіна ми мали придбати на 40 тисяч гривень, аби утримувати всіх евакуйованих коней. Тоді виїхали майже всі діти, що в нас тренувалися, не було заробітку, тому ми трималися лише завдяки волонтерам та людям, які безкорисно пропонували допомогу.

Випускниці нашого клубу працюють в Лондоні

До повномасштабної війни в Україні була заснована програма «Дитячий олімпійський StartUp». У змаганнях з верхової їзди брали участь діти від трьох-чотирьох рочків. І дітки з нашого кінного клубу теж. Не було таких змагань, щоб ми не привезли хоча б одну медаль.

У нас тренувалося багато дітей. Дві наші випускниці зараз працюють в престижних кінних клубах Лондона, чим я дуже пишаюсь.

Діти з «Ей-Ді» постійно завойовували медалі на змаганнях. Фото з архіву героїні.

Зараз у нас тренуються діти, які евакуювались з Харкова, а ще з-за кордону повертаються наші учні. Але нам все одно важко, бо не вистачає тих коштів, які ми заробляємо. Фактично весь прибуток з кінного клубу витрачаємо на утримання коней. Наразі маємо ще трьох коней, яких вивезли з Харківщини та 22 своїх коней. А ще в нас живе маленький віслючок. 

Військові залишали кошти на столі, хоча для них заняття безкоштовні

З 2014 року до нас зверталися організації, які займалися реабілітацією військових із зони АТО. Ми заснували безкоштовну програму, за якою можуть приїхати військові з психологами. Вони займаються за своїми методиками, а ми катаємо на конях їх та їхні сім’ї. У цьому році, під час вже повномасштабного вторгнення, ми самі звернулись у військові центри комплектування з пропозицією реабілітації військових. 

Іноді захисники приїжджають самі, з власної ініціативи. Були випадки, що військові приїжджали з рідними в цивільному одязі і не зізнавалися, що вони служать. Коли ми здогадувались і говорили їм, що для військовослужбовців у нас безкоштовне катання, то вони відмовлялись від цього. Казали, що в нас багато коней, яких треба доглядати і часто залишали кошти просто на столі.

Читайте також: Як обернути усі свої вміння на допомогу країні? Дружина ветерана з Волині лікує людей з фронту через коней, етнічний одяг та психологію

А ще ми проводили заняття для дітей з інвалідністю. З 2016 року у нас було 72 дитини, які відвідували заняття безкоштовно. Частину коштів на це покривала програма від міської влади. Зараз є безкоштовна група, де вчиться шість діток. Всі наші коні спокійні, не агресивні, тому діти почуваються біля них у безпеці.

Коні спокійні, тому діти біля них почуваються у безпеці. Фото з архіву героїні.

Коли бачу дітей щасливими, що вони не сидять вдома за гаджетами, а розвиваються, то я дуже радію. В мене є двоє синів-близнят, яким зараз по 9 років. Вони обожнюють кататись на конях і теж беруть участь в змаганнях. Кожен з них має власну конячку та обмундирування. Вони дуже сумують, коли я їду до коней, а їм доводиться залишатися вдома та робити уроки. Не раз після цього вони самостійно викликали таксі та приїжджали до мене на тренування. 

Клуб є сенсом усього мого життя

Зараз нам дуже складно, заготовляємо сіно на зиму, тому потрібно багато коштів. На жаль, нам довелось продати шість коней, аби могли утримувати всіх інших. Це складно, бо ми їх доглядаємо, тренуємо та любимо, а потім мусимо робити такий складний вибір.

Ми намагатимемось зберегти тих тварин, які зараз у нас є, адже для мене кінний клуб є сенсом усього мого життя. Найбільше я мрію про завершення війни, щоб ми перемогли і всі люди повернулися додому. А ще мрію добудувати наш клуб, гарно облаштувати територію та створити максимально комфортні умови, щоб дорослі та діти проводили тут більше часу.

У кінному клубі прагнуть залучати молодь та прищеплювати любов до природи. Фото з архіву героїні.

Складно щось планувати в наших умовах, але я б дуже хотіла в кінному клубі розвивати напрям фізичної реабілітації. Хочемо співпрацювати з медичними працівниками, аби допомагати військовим, які мають ампутації кінцівок. А ще хочемо активніше залучати молодь до занять кінним спортом та прищеплювати любов до природи. Дітей все більше захоплюють сучасні технології та не виключено, що в майбутньому вони бачитимуть коней лише на картинках. Ми б хотіли того не допустити. 

Суспільство

ШІ-помічник Copilot від Microsoft заговорив українською

Опубліковано

Microsoft додала локалізацію 16-ма мовами, у тому числі й українською, до функціоналу ШІ-помічника Copilot. Оновлення є частиною програмного пакета «Microsoft 365».

Про це повідомляє сама корпорація на своїх сторінках у соцмережах.

Директор Microsoft в Україні та країнах Балтії Леонід Полупан зазначив, що таке оновлення «це значний крок у наданні доступу до передових технологічних інновацій для україномовних користувачів. Цим кроком Microsoft продовжує впроваджувати своє зобов’язання щодо підтримки спільнот та розширення інклюзивності у цифрову епоху».

Читайте також: Україна піднялася у рейтингу букмекерів потенційних лідерів Євробачення-2024

Він також додав, що впровадження передових інструментів українською мовою не тільки визнає унікальність культури та потреб України, але й забезпечує участь та користь від технологічних досягнень, які формують світ: «Давайте продовжувати рухатися вперед, приймаючи ці інновації, які нас об’єднують та надихають. Майбутнє обіцяє бути захопливим, і воно говорить нашою мовою!».

  • Щоб використовувати українську, користувачі можуть встановити бажану мову в різних програмах: Microsoft Teams,
  • Word,
  • PowerPoint
  • Excel.

Copilot — це інструмент штучного інтелекту від Microsoft, який допомагає шукати інформацію, писати електронні листи і створювати зображення. Він заснований на мовній моделі GPT-4 від OpenAI. Дослідження показують, що 70% користувачів Copilot для «Microsoft 365» вважають, що стали продуктивнішими; 77% користувачів також повідомили, що, спробувавши це рішення, не хочуть відмовлятися від нього.

Нагадаємо, кінофестиваль «Бардак» оголошує прийом заявок й перший конкурс вертикальних відео.

Фото: ШІ

Читати далі

Суспільство

Нацгвардійці показали, як зупиняють штурми росіян на Запорізькому напрямку

Опубліковано

Росіяни штурмують малими групами на Запорізькому напрямку. Нацгвардійці показали, як зупиняють атаки ворога.

Про це повідомляє командувач Нацгвардії Олександр Півненко у Telegram.

Як зазначив командувач, окупанти на Запорізькому напрямку використовують тактику малих груп. Російські штурмовики намагаються зайти у сіру зону.

Читайте також: В Україні запускають гарячу лінію психологічної підтримки для військовослужбовиць

Малі групи ворога “зустрічають” пілоти FPV-дронів та снайпери.

На відео показана бойова робота бійців 6 загону Центру спеціального призначення “ОМЕГА”. Захисники постійно тримають під вогневим контролем позиції загарбників.

Нагадаємо, лікарні України створять реабілітаційні відділення.

Фото: НГУ

Читати далі

Суспільство

До Європейської кіноакадемії увійшли 24 українці

Опубліковано

Цього року членами Європейської кіноакадемії стала рекордна кількість осіб – 709. Зокрема, членами інституції стали 24 українці, серед яких акторка Ірма Вітовська-Ванца.

Про це кіноакадемія повідомила 9 травня, у День Європи, на своєму сайті. 

Новими членами Європейської академії стали:

  • акторка Ірма Вітовська-Ванца,
  • журналістка і кінокритикиня Дар’я Бадьйор,
  • композитор Антон Байбаков,
  • режисери Руслан Батицький та Філіп Сотниченко,
  • режисерки Аліна Горлова і Тоня Ноябрьова,
  • програмер Денис Буданов,
  • продюсери та продюсерки Поліна Герман, Валерій Калмиков, Яна Калмикова, Анна Капустіна, Каріна Костина, Олександра Кравченко, Галина Криворчук, Олена Моренцова-Шулик і Віктор Шевченко,
  • режисер монтажу Микола Базаркін, сценаристи Анастасія Лодкіна та Сергій Касторних,
  • кінооператори Сергій Стеценко, Андрій Котляр і Володимир Усик,
  • кастинг-директорка Ольга Любарова.

Читайте також: На Хмельниччині державі повернули пам’ятку археології національного значення

Більшість нових членів походять з Німеччини (114), Італії (58), Греції (50), Великої Британії (50), Швейцарії (37), Франції (36) і Польщі (36), але також чимало членів – з Іспанії (26), Чехії (26), Румунії (23), Туреччини (20). 23% із загальної кількості нових членів і членкинь – це люди віком до 36 років. Загалом до Європейської кіноакадемії цього року приєдналися кінодіячі з 44 країн. Зараз Європейська кіноакадемія налічує понад 5000 членів у 52 країнах.

Зазначимо, Європейську кіноакадемію в 1988 році заснували в Берліні відомі європейські режисери. Спочатку інституція була закритою та налічувала не більше 99 членів, однак з 1990-х кількість її членів щороку зростає.

Вступити до кіноакадемії може особа, яка працювала принаймні над трьома стрічками, має успішний фестивальний досвід та рекомендації від двох членів академії. 

Нагадаємо, репортаж журналу Inker “Я не другий сорт” увійшов в шорт-лист нагороди “Честь Професії”.

Фото: Ірма Вітовська

Читати далі