Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Промо і війна. 7 правил, як побудувати комунікацію власному бізнесу чи організації під час війни

Опубліковано

У сучасному світі, де конкуренція росте стрімко, а інформаційний шум стає все більшим, бізнесам доводиться боротися за увагу та лояльність споживачів. Як зробити, щоб реалізація промокампаній не становила загрози для проєкту та не ображала аудиторію? І як краще комунікаційникам врахувати контекст війни у своїх проєктах?

Мене звати Ольга Різниченко, я засновниця комунікаційної агенції «Friends of Brands», комунікаційний стратег, координатор промокампаній брендів і соціальних ідей, експерт-фасилітатор з комунікацій для підприємців та маркетологів, громадських активістів і митців. Розказую про те, на які питання має відповісти комунікаційник, щоб убезпечити свої проєкти від шкоди в рамках повномасштабного вторгнення. 

Питання 1: Для кого ми комунікуємо?

Перш за все, війна для кожної країни та для нас зараз – це період потрясінь, а отже і період великих змін. Комунікаційник – це людина, яка направлена на аудиторію, з якою вона комунікує, і від якої хоче певних змін в ставленні чи певних дій. Отже, ми маємо поставити перше запитання: для кого саме ми комунікуємо і яким чином ця комунікація має бути змінена? 

В першу чергу ми маємо подивитись на дослідження, щоб сформувати наше нове сприйняття цільової аудиторії. Під час повномасштабного вторгнення продовжують працювати ряд соціологічних компаній, які публікують звіти з аналітикою. 

Для аналізу ЦА можна використати такі дослідження:

  • – відкриті дані соціології; 
  • – фокус-групи;
  • – глибинні інтервʼю;
  • – кількісні дослідження;

Проте в особливо чутливих темах у будь-яких видах досліджень ми можемо стикнутися з соціально бажаними відповідями, а не реальними думками людей, які таким чином намагатимуться уникнути суспільного осуду і конфліктів. Тому тут на допомогу прийдуть інші види досліджень: 

  • – поведінкові дослідження;
  • – аналітика сайтів;
  • – теплові карти;
  • – нейромаркетингові дослідження.

На що звертати увагу і які коригування варто зробити, виходячи з цих даних? По-перше, це може стосуватись цілей та задач вашого проєкту, адже в аудиторії може змінитись, наприклад, рівень заробітку. Отже, на перше місце виходить потреба у виживанні, а не проблема самореалізації. Також можуть змінитись канали та інструменти комунікації. Ми побачили це по збільшенню актуальності напрямку телеграм-каналів, де українці транслюють ситуацію станом на зараз. 

Меседжі та креативні ідеї — це найбільш чутлива тема, тому що під час гібридної війни вони мають не ранити нашу аудиторію, не завдати їй дискомфорту, сприйматися однозначно. 

У агенції Friends of Brands був подібний досвід, коли ми працювали з тематикою психологічної допомоги ветеранам АТО. Тоді ми запускали велику інформаційну кампанію та придумували ключовий меседж. По факту ми не були на той момент залучені в військові дії, тому меседжем обрали фразу «Залиш війну за порогом», яка для цивільної людини не викликає якихось негативних вражень. Але коли ми протестували її на фокус-групі з військовими, то зрозуміли, що досвід участі у війні є для них сенсотворчим, бо несе не тільки негативний контекст, а й найсильніші емоційні переживання, які формують особистість людини.

Тому ми змінили меседж на «Залиш темряву на війні». Він був більш релевантний, бо всі негативні психологічні фактори на війні найчастіше трапляються вночі і повʼязані з болючим досвідом, який хочеться залишити та забути. Звернути увагу варто і на налаштування таргету. Адже географія проживання вашої аудиторії та соціальний статус змінюються відносно інтенсивності бойових дій чи масштабів переселення. 

Характеристики ЦА, які варто перевірити, коли ви плануєте кампанію під час війни: 

  • – географічні;
  • – соціально-демографічні;
  • – психографічні (цінності, бажання, страхи та потреби аудиторії);
  • – поведінкові. 

Питання 2: Серед кого ми комунікуємо? 

Війна змінює як людей, так і компанії та організації. Наприклад, з початком повномасштабного вторгнення організації масово почали займатися першочерговими питаннями: гуманітарними, евакуаційними тощо. Це значить, що в інформаційному полі зʼявляється хаос. І наша організація чи бізнес може дублювати комунікацію інших проєктів. Щоб це перевірити, ми можемо так само звернутися до досліджень: 

  • – кабінетні дослідження;
  • – експертні інтервʼю;
  • – аналіз медіаполя;
  • – моніторинг інфополя (LooqMe, YouScan тощо).

Адже все одно конкуренція йде за увагу, тому що кількості ЦА не стає більше. Тому ми маємо чітко зрозуміти, хто ще в даному інфополі конкурує за увагу нашої аудиторії. Навіть якщо це не аналогічні проєкти. Спробуйте знайти ту вашу відмінність, яку про вас в першу чергу має запамʼятати ваша цільова аудиторія. Це може бути ціль допомоги, тип комунікації тощо.

Під час аналізу конкурентів ви можете помітити з ким вони співпрацюють. Можливо під час цього у вас зʼявляться ідеї для партнерства. Так само можна підглянути як успішні проєкти у вашій сфері вибудовували свою комунікаційну екосистему, на чому вони базувалися. В основі лежав сайт чи телеграм-канал? Контент був органічним чи просувався рекламою? Чи застосовувалась контекстна реклама? Що ви можете запозичити у свою новостворену екосистему і яких помилок можете уникнути?

Питання 3: На фоні чого ми комунікуємо? 

Загальне інформаційне поле має величезне значення, коли ми комунікуємо у війну. Дослідження, які нам тут допоможуть: 

  • – регулярний медіамоніторинг (ЗМІ, соцмережі, месенджери);
  • – аналіз зворотного звʼязку; 
  • – моніторинг слабких сигналів;
  • – комунікація з польовою командою проєкту. 

Найголовніше, на що варто звертати увагу, – емоційний фон довкола. Іноді краще зупинити або перенести комунікацію, якщо емоційний фон занадто напружений, і ми можемо викликати негатив своїм повідомленням. Звідси випливає ще один пункт — доцільність нашої комунікації. Також важливо не просто слідкувати за подіями, а й шукати можливості інтеграції в порядок денний. Наприклад, які тренди ми можемо очолити чи до яких можемо приєднатися. 

Якщо вам вдалось помітити потенційні комунікаційні кризи до того як це зробила ваша аудиторія, краще прибрати цей контент чи перепросити раніше, ніж негативна інформація почне поширюватися і завдавати шкоди самій компанії. При формулюванні меседжів ми маємо розуміти, що все сказане може бути використане проти нас. В тому числі через перекручування російською пропагандою в інформаційній війні.

Питання 4: Для чого ми комунікуємо? 

Головне питання, яке ще залишилось — зрозуміти, що може змінитись в наших цілях і намірах. З точки зору досліджень ми можемо: 

  • – покластися на відкриті дані;
  • – використовувати якісні та кількісні дослідження;
  • – залучати експертів;
  • – проводити фасилітовані сесії з командою. 

Варто контролювати ресурсність команди та її рівень вигорання, тому що комунікаційники часто працюють в ситуації опосередкованої емоційної травми, постійно занурюючись у травмуючий контент. Ви не зможете ефективно досягти цілей проєкту, якщо у вас не буде заряджена, змотивована і згуртована команда. При цьому треба не забувати фокусуватись на болях і потребах нашої аудиторії, щоб комунікація була максимально дієвою. І розуміти, що якщо обставини змінюються, то змінитися може і вплив на ситуацію. 

Питання 5: Як ми комунікуємо? 

Про спосіб комунікації варто подумати саме через динамічність ситуації в умовах великих соціальних потрясінь. Тому використовувати можна такі дослідження: 

  • – комунікаційний аудит;
  • – аналітика сайту та соцмереж;
  • – дослідження тональності;
  • – категорійне моделювання. 

Звертаємо увагу на знання, вміння і технології. Це те, що змінюється увесь час. І якщо вчора ви вміли писати тексти, то не факт, що завтра ви зможете зняти актуальний рилз. Треба знати кого зі спеціалістів краще залучити до задач, щоб вчасно адаптуватися до нових технологій. Навіть один і той самий канал чи інструмент може абсолютно по-іншому працювати. Якщо ви зайшли б у Facebook 10-річної давності, ви побачили б зовсім інший підхід до текстів, віжуалів, формулювання повідомлень тощо. 

В цьому блоці так само важливо порівнювати вашу якість контенту, копірайту та візуалізації з комунікаційним полем, в якому ви працюєте. Краще не бути такими як інші, але й не бути гіршими. Аналізуйте, чи ви вирізняєтесь на фоні інших проєктів та комунікуєте яскраво, чи зливаєтесь в одне тло з ними. 

Для аудиторії також важливе доцільне використання коштів. Під час просування реклами іноді доводиться уточнювати за чиєї підтримки ця реклама відбувається, тому що аудиторія може негативно сприйняти факт виділення коштів на рекламування специфічного контенту. Особливо в умовах війни. 

Питання 6: Хто комунікує?

В кризу роль лідерів стає дуже великою, люди довіряють людям, люди ідуть до людей. Тому важливе зрозуміти, яка репутація у тих, хто комунікуватиме, з чим ця людина асоціюється. Для цього можна провести наступні дослідження: 

  • – репутаційне профілювання;
  • – аналіз персонального бренду;
  • – дослідження тональності;
  • – вивчення залученості.

Важливо звернути увагу на сприйняття спікера. Не буває гарної для всіх людини, але важливо як вона сприймається саме вашою цільовою аудиторією. Наприклад, у жінок 40+ і у дівчат-підлітків абсолютно різні лідери думок викликають абсолютно різні переживання. Тому треба дивитись і на відповідність цінностям. Щоб розуміти, чи є ризики, повʼязані з минулим людини, чим вона займалась і які позиції відстоювала, варто вивчити всю її публічну історію. 

Якщо спікер говорить в одному притаманному собі стилі, а проєкт — в іншому, краще адаптуйте формат комунікації. На цьому теж базується рівень довіри. Варто подивитись і спікерів альтернативних проєктів, щоб оцінити їх з точки зору архетипів чи соціальних ролей. Чим унікальним може стати саме ваш спікер? 

Питання 7: Як ми реагуємо на кризу в комунікаціях? 

Період війни емоційно виснажує. Через це люди додатково створюють багато конфліктних ситуацій там, де раніше їх не виникало. Щоб гарно проходити ці конфлікти, ми маємо весь час фіксувати нашу реакцію на кризу в комунікаціях.  

Криза в комунікаціях — це коли хтось завдає вам певного негативного розголосу, поширення деструктивних повідомлень, хейту, булінгу тощо. І тут важливо не збільшити позитивні чинники, а знизити кількість негативних. 

Криза зазвичай є складною, тому що ми в неї занадто активно включаємось. Тому перш ніж реагувати, варто виконати деякі правила: 

  1. Правило тиші. Дуже часто компанія включається в публічне коментування і провокує ще більшу кризу. Тому, якщо є можливість, краще зберегти тишу.
  2. Правило першості. Якщо ви бачите, що криза розповсюджується, а ваш інформаційний фон зростає негативно у геометричній прогресії, постарайтесь офіційно виступити першими. Особливо, якщо у вас є певний опонент, який підігріває просування кризи.
  3. 60 хвилин. Ви маєте прийняти рішення про виступ максимально швидко, в ідеалі — протягом години. Але в тому ж Twitter ситуація може вимагати ще швидшого реагування через специфіку соцмережі.
  4. Спікер найвищого рівня. Виступати від імені організації має тільки її перша особа. Фактично тільки вона уособлює репутацію компанії, тому тільки вона і має брати відповідальність за ситуацію. 
  • Принцип 90/10. Під час комунікації ми маємо говорити лише 10% про проблему, а інші 90% — про розв’язання цієї проблеми. 

Формула реакції на кризу: 

  1. Викласти фактаж (бажано з додатковою інформацією);
  2. Визнати завдані страждання;
  3. Прийняти відповідальність на себе;
  4. Констатувати свою роль (в минулому та майбутньому);
  5. Попросити вибачення;
  6. Зробити щось, щоб виправити ситуацію;
  7. Повідомити про готовність відшкодувати завдані збитки. 

Памʼятайте, що люди стають все більш критичними і вимогливими до того, як бренди спілкуються з ними, і вони готові підтримувати та віддавати перевагу тим компаніям чи організаціям, які проявляють чесність і відповідальність. Тому хай ваші комунікації в ці складні часи приносять тільки позитивні результати.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Опубліковано

Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи Росії для компенсації збитків, завданих Україні внаслідок війни. Ініційований Урядом Закон “Про внесення змін до Закону про міжнародні санкції та інші пов’язані з ним закони” створює в Естонії внутрішньодержавний механізм, який забезпечить майнову відповідальність держави-агресора за шкоду, яку та заподіяла “порушеннями міжнародного права”.

Про це йдеться на сайті естонського парламенту.

Поправка дозволяє використовувати заморожені санкціями активи фізичних осіб і компаній, які сприяли протиправним діям Росії. Це буде оплата за збитки, яку Росія винна Україні.

За словами голови конституційного комітету Хендріка Йоханнеса Терраса, складно розробити правове регулювання, щоб використати заморожені активи. Над цим працюють кілька країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія має відіграти тут роль першопрохідця.

Читайте також: Сенат США схвалив пакет допомоги для України у розмірі 61 млрд дол

“Росія є державою-агресором, і компенсація за завдані нею збитки не може бути покладена на Україну та її союзників. Росія несе відповідальність за завдані збитки, і вона повинна понести цю відповідальність”, — додав Террас.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит. Крім того, повинні бути достатні докази зв’язку власника майна з протиправним діянням.

МЗС Естонії повинно з’ясовувати всі обставини та право власності на майно, а також встановлювало відсутність виняткових обставин, які б переважали інтереси відповідної особи. Власник майна має право відповідно до закону оскаржити рішення про використання майна в адміністративному суді.

Нагадаємо, Німеччина надасть Україні зброї на 500 млн євро.

Фото: Riigikogu

Читати далі

Колонки

10 правил доброчесності, яких має (або може) дотримуватися кожен в повсякденному житті 

Опубліковано

«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції. 

Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки. 

Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.  

  1. Не беріть та не давайте хабарів

Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.

Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.

  1. Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату

В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так. 

Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні. 

  1. Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі 

Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації. 

Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе! 

  1. Залиште піратство в минулому 

Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями –  нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило  насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо! 

  1. Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі 

Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені! 

Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉 

  1. Виконуйте обіцянки

Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли. 

  1. Уникайте людей, яким бракує доброчесності

Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба. 

Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?  

  1. Постійно розвивайте свої навички доброчесності 

Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!  

Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі  — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо. 

Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання: 

  • “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
  • “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
  • “Кобзар” Тараса Шевченка
  • “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
  1. Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті

 Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.

  1.  Не піддавайтеся настроям «все пропало»

У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього. 

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

Колонки

Відновлення через спорт: як лучництво допомагає ветеранам у Харкові

Опубліковано

Хлопець з ампутацією пальців зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. А ветеран із Дніпра, завершивши курс реабілітації за допомогою стрільби із лука, повернувся додому та облаштував у дворі будинку простір для продовження тренувань. Від цих історій стає тепліше й ми розуміємо, що наша робота приносить плоди!

З осені минулого року психологи Мальтійської служби у Харкові впровадили у програму реабілітації та емоційного розвантаження ветеранів адаптивний спорт – лучництво.

Така реабілітація стала можлива завдяки співпраці Мальтійської служби допомоги, БФ «Харків з тобою» та майстра спорту України з блочного лука, волонтера Юрія Дорошенка. У листопаді 2023 року в тирі школи олімпійського резерву відбулося перше тренування для ветеранів бойових дій та медиків одного з госпіталів.

Перед стрільбою усім учасникам на майданчику проводять інструктаж із техніки безпеки та невелику розминку. Далі ж починається найцікавіше – процес взаємодії тренерів із кожним лучником. Тут навчають як тримати спину, руки, як має бути натягнута тятива та як проводити пристрілку в ціль. І на початку – це все без стріли. 

На собі відчула, як це докласти зусиль, побудувати тіло, становище рук, відпрацювати прицільність, і, нарешті, потрапити в ціль.

Стрільба з лука дозволяє не лише зміцнити фізичну форму, а й розвинути впевненість, незалежність. А завдяки підвищенню чутливості пальців збільшується відчуття зв’язку із зовнішнім світом, що позитивно впливає на емоційну сферу та відновлення когнітивних функцій.

З цих поїздок на стрільбу завжди повертаємось з історіями, які залишаються з нами ще надовго. Хлопець з ампутацією пальців, завдяки своїй завзятості й підтримці тренерів, зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. Я часто спостерігала за тим як він вправляється з луком, помічала його втому наприкінці тренування, і розуміла, що саме він поставив собі за мету. 

Другий випадок, коли ветеран із Дніпра, по завершенні реабілітації у Харкові, повернувся додому й у дворі свого будинку облаштував простір для продовження тренувань.

Від цих історій стає тепліше й переповнює відчуття гордості за хлопців. Ми розуміємо – наша робота важлива й приносить плоди.

Разом із командою психологів Мальтійської служби вдалось налагодити необхідний елемент цього процесу. Ми проводимо діагностику емоційного стану учасників стрільби до та після тренування за методикою HADS, аналізуємо динаміку показників емоційного стану кожного учасника протягом серії тренувань. Це все дозволяє коригувати роботу психолога в індивідуальних інтервенціях із ветеранами.

Зараз такі виїзди стали регулярним та налагодженим процесом. Із закритого приміщення тиру, з настанням весни, тренування перейшли на свіже повітря стадіону. Це додає енергії всім учасникам та тренерам, а ще з’являється «поправка на вітер», яка в прямому розумінні – допомагає потрапити в ціль, а у переносному – помічати об’єктивну реальність й не зійти зі шляху до мети.

 Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство7 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: