Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.

Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович

Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста

Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.

Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Хаб для ГО

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян

Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички. 

Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Хаб для громадських організацій

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів

Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.

Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Адміністратор хабу Олег Боянович
За словами адміністратора хабу Олега Бояновича, наразі в Кам’янці-Подільському налічується майже 300 громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, що об’єднає ці ініціативи.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом

Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.

На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку. 

Активісти, які відвідують хаб на Хмельниччині

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді

Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи. 

Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.

Читайте також: «Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.

Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Мурал на стіні
Хаб має дві переговорні кімнати, івент-хол, дві освітні аудиторії, дитячу кімнату та сoffee-point. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для ефективної роботи.

Засновники хабу мають спільні цінності

Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.

Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.

Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Відвідувачі хабу слухають лекцію

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом

Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.

Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

80% з прибутку кав’ярні команда проєкту планує направляти на втілення громадських ініціатив із розвитку Камʼянець-Подільського.

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу

Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.

Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює

А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства. 

Хаб для активістів на Хмельниччині
Хаб у Кам’янці-Подільському вже став майданчиком для комунікації активістів, влади та місцевих жителів. Утім на цьому команда проєкту не зупиняється.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики

Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям. 

Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.

Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Хаб у Кам'янці-Подільському
Соціально-освітній хаб розташований на вул. Князів Коріатовичів, 72Г. Щодо будь-яких питань можна звертатися за телефоном +38 (068)-231-23-76.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Суспільство

Центр підготовки операторів БПЛА «Крук» запустив проєкт «На Крилах» із серією курсів для військових

Опубліковано

Центр «Крук» спільно з компанією «Кернел» запустили проєкт «На Крилах» із навчальними курсами для підготовки операторів БпЛА. У межах проєкту військовослужбовці й ветерани можуть пройти безкоштовний навчальний курс «Мультикоптер» з аеророзвідки й корегування, курс оператора FPV-мультиротора чи БпЛА літакового типу.

Про це йдеться на сайті Центру «Крук».

Під час першого тижня навчання учасники вивчатимуть теорію й матимуть заняттях на льотних тренажерах (симулиторах). У кінці тижня вони здаватимуть теоретичний іспит, щоб отримати доступ до подальших польотів на полігоні, які триватимуть до здачі льотного іспиту й отримання сертифікату.

Читайте також: У Дії можна подати заяву у Міжнародний реєстр збитків: як це зробити

Курси тривають від двох до чотирьох тижнів, а проєкт «На Крилах» – до вересня 2024 року. У межах проєкту планують підготувати близько 700 операторів дронів усіх типів. Подати заявку можна тут.

Навчальні курси «Крука» сертифіковані Міністерством оборони України. Після проходження навчання учасники отримають сертифікат і льотну книжку зовнішнього пілота, у якій буде вписано наліт за час навчання.

Нагадаємо, на вокзалі Києва відкрився пункт рекрутингу до армії.

Фото: Центр «Крук»

Читати далі

Суспільство

Історик показав архівне фото батьків відомої американської акторки з українським корінням

Опубліковано

Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію батьків Кетрін Вінник: Леся та Роман у день шлюбу.

Про світлину історик розповів на своїй Facebook-сторінці.

фото: викладено Миколою Бандрівським

Кетрін Винник

Кетрін Винник є мабуть, одним із уособлень європейськості на американському континенті: розкішна, мудра і незалежна. За її участі – десятки кінострічок світового рівня. Їй особисто Стівен Кінг запропонував знятися в екранізації його книг “Темна вежа”.

Також, Кетрін Винник виступила в ролі Лаґерти – володарки Норвегії і першої дружини вікінга Рагнара Лодброка у всесвітньовідомому серіалі “Вікінги”.

Історія життя

Кетрін Винник яка, у той час була просто Катериною Анною Винницькою, народилася 17 грудня 1977 року у місті Етобіко біля Торонто. З семи років Катруся почала займатися бойовими мистецтвами. У 13 років отримала свій перший чорний пояс (3-й дан) з тхеквондо. У 16 років записалася у Школу бойових мистецтв, а у 21 – стала там викладати

В рідному Торонто Катерина стала лідером “Пласту” і там-же започаткувала власну школу бойових мистецтв, а на чемпіонаті Канади з тхеквондо 20-річна Кетрін Винник завоювала срібну медаль, згодом отримала ліцензію охоронця і потрапила на знімальні майданчики кіностудій, попутно консультуючи різних кінозірок і знаменитостей.

Читати також: Американська акторка знялася у рекламі BMW в жакеті від українського бренду (ВІДЕО)

Історія роду

Мало хто знає, що дідусем Кетрін Винник по батьковій лінії, був січовий стрілець Володимир Винницький зі Старого Самбора на Львівщині (народився 1902 року; інша частина родини мешкала в Болехові, неподалік Долини). А прадідом Кетрін Винник був поручник 1-ої Запорізької дивізії армії УНР. У 1940-их роках, із початком радянських репресій, родина Винницьких виїхала з Львівщини спершу до Німеччини, де народилися її батьки – Роман і Леся, а згодом – до Канади.

Нагадаємо, що МУР проведе тур Україною з мюзиклом “Ти [Романтика]”.

Також ми повідомляли, що на Подолі відреставрують будинок XVII століття: що відомо.

Фото: викладено Миколою Бандрівським

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця запустила на маршрут Львів – Рівне модернізований електропоїзд – фото

Опубліковано

Укрзалізниця невдовзі запустить модернізований електропоїзд на маршруті Львів – Рівне. Це вже 39-й модернізований на власних потужностях Укрзалізниці приміський електропоїзд.

Про це повідомляє “УЗ”.

Поїзд має низку зручних та актуальних рішень всередині вагона, зокрема:

  • ⁠кріплення для велосипедів;
  • розетки для зарядки гаджетів;
  • комфортні сидіння.

Читайте також: У Дії можна подати заяву у Міжнародний реєстр збитків: як це зробити

Також вагони стали більш доступними для маломобільних верств населення:

  • ⁠встановлено пандуси;
  • ⁠інклюзивні вбиральні;
  • ⁠інформаційні покажчики продубльовано шрифтом Брайля.

У головних вагонах поїзда передбачені сповивальні столики.

Нагадаємо, на вокзалі Києва відкрився пункт рекрутингу до армії.

Фото: УЗ

Читати далі