Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бджоляр зі смартфоном? Це ноу-хау від українських інженерів. Яка вона – перша у світі IT-пасіка

Опубліковано

Напевно, ви вже чули, що українці створили першу в світі ІТ-пасіку, якою можна керувати зі смартфона в будь-якій точці планети? ШоТам вирішив дізнатися більше про стартап, що має всі шанси докорінно змінити професію бджоляра.

Співзасновник проєкту Ігор Курдін розповів, як спадок батька перетворився на інноваційне рішення, чому нова технологія здатна врятувати не лише врожай, а й самих бджіл, та коли українські ІТ-пасіки стануть масовим явищем.

Ігор Курдін

очільник проєкту AmoHive

Отримав пасіку у спадок від тата

Мій батько все життя був бджолярем. Він почав займатися цією справою одразу після Другої світової – з чотирнадцятирічного віку. Я назавжди запам’ятаю, як важко йому доводилося працювати, як щозими помирали бджоли, як тато перевозив ті важкі вулики й збирав мед.

Кілька років тому, коли я працював за кордоном, батько помер. Пасіка залишилася, і я не хотів  її продавати. Це була справа всього його життя. А для мене – своєрідний зв’язок із минулим.

Пасіка була розташована за тисячу кілометрів від мене, а я ніколи не займався бджільництвом – лише трохи допомагав татові в дитинстві. Крім того, розумів: якщо залишаю пасіку, то за нею треба доглядати. Але як це робити дистанційно? І чомусь я подумав, що вихід все ж можна знайти.

У першу зиму я почав гортати книжки, дивитися різні відео, читати статті. Було зрозуміло, що попереду – дуже важка праця. Я радіоінженер, але не бджоляр. Тому вирішив, що можу бодай спробувати модернізувати процес і частково керувати всім дистанційно. Так виникла ідея створити IT-пасіку: оснастити вулики сонячними панелями та сенсорами, аби управляти ними зі смартфона на будь-якій відстані.

Від ідеї до Smart-пасіки – шість років

У 2015 році я поговорив із друзями, які також розуміються на інженерії – і ми разом створили перші прототипи Smart-вуликів. Проєктом зацікавилися деякі університети, адже раніше вони не могли так точно відстежувати поведінку бджолиних родин. А завдяки нашому винаходу така можливість з’явилася навіть узимку.

Запустити  ІТ-пасіку в Україні вдалося за підтримки ООН і програми Polish Challenge Fund. Вони оголосили конкурс на впровадження нових технологій, і ми подали заявку. Наша пасіка мала всі шанси на перемогу, адже це екологічно (працює на сонячній енергії) і вирішує важливе продовольче питання.

AmoHive
ІТ-пасіка від проєкту AmoHive

Так сталося, що інформацію про перемогу ми отримали напередодні російського вторгнення. 24 лютого о 10:00 мала відбутися розмова з менеджерами цих організацій. І вона все ж відбулася, але вже із зовсім іншим фокусом: мовляв, почалася війна, усе це затягнеться. Та ми вирішили не чекати. Запустили проєкт власним коштом, а згодом отримали частину допомоги від донорів.

Смартфон відстежує кожен виліт бджілки

Коли починали, у світі було не більш як 10 схожих проєктів. Але ми перші, хто зробив так, щоб вулик працював цілодобово весь рік, ще й автономно – без підзарядки від жодних сторонніх джерел струму та з мінімальним технічним обслуговуванням. 

Уявіть, чотири роки тому ми поїхали в Канаду і запустили там наші вулики. І що б ви думали? Вони досі працюють і не потребують жодних втручань. А все тому, що ми вирахували режим так, щоб сонячного світла навіть взимку було достатньо для праці електроніки, вулики функціонували та не мали зовнішніх сторонніх з’єднувальних кабелів. Тобто бджоляр може навіть не перейматись тим, що всередині вулика вмонтована електроніка – вулик зовні відрізняється від інших тільки наявністю сонячної панелі.

Читайте також: Укриття з «голими стінами»? Харківʼяни знайшли краще рішення. Це «Схов» – стартап із виробництва підземних бункерів

Ми встановили наші вулики у кількох країнах світу, клімат яких є подібний до клімату в Україні.  На смартфон щогодини надходить інформація про температуру та рівень вологості всередині кожного вулика. Також завдяки цій технології, ми знаємо, скільки меду принесли бджоли, скільки їх сьогодні вилетіло, а скільки – прилетіло. А що це значить? Що більше бджіл вилетіло, то більше вони запилили рослин. А це визначає, яким буде врожай у фермера, скільки вийде зібрати меду тощо.

Найбільший виклик – зимування бджіл

Звісно, як і кожна пасіка, IT-пасіка потребує обслуговування. Але автоматика дозволяє краще планувати візити. Відповідно до швидкості змін  показників усередині вулика, я завчасно планую поїздку на пасіку. Та все ж обслуговувати їх необхідно рідше, аніж звичайні. Бджоляр більш поінформований про стан бджолиних родин, навіть попри те, що не перебуває на пасіці. 

AmoHive
ІТ-пасіка від проєкту AmoHive

Ще одна важлива перевага – сенсори дозволяють «бачити», як живе бджолина родина взимку. Цього не знають бджолярі зі звичайними вуликами. Часто трапляється так, що вже тільки восени бджолярі розпаковують  вулики, дивляться – а там половина бджіл загинули. Про яке запилення ранньою весною може йтися? Треба спочатку відновлювати життєдіяльність бджіл. Це велика проблема бджолярів зі всього світу. Наприклад, у США – найбільшому ринку меду – минулої зими померли 40% бджіл. Вони гинуть від пестицидів, використання хімічних елементів, хвороб, холоду тощо.

Цим проєктом ми хочемо показати, що є інші способи моніторингу. Через зміни клімату потрібні також відповідні зміни в методиці зимування бджіл, адже насправді є можливість контролювати перебіг зимівлі, не відкриваючи вулика,  та своєчасно реагувати на негативні зміни. А, отже,  допомогти бджолам швидше адаптуватися до запилення навесні.

Від інженера до науковця – один смартфон

Smart-пасіка дозволяє проводити різні дослідження. Наприклад, ми вирішили влаштувати доволі рідкісний у світі експеримент. Взяли найбільш поширені українські раси бджіл (степову, карніку та карпатку) і створили для них максимально рівні умови, щоб їх порівняти між собою, наприклад, у  динаміці весняного розвитку. Тобто бджоли живуть в однакових вуликах, мають доступ до однакових квіток, за ними доглядає один і той самий пасічник тощо. Впродовж цього часу ми отримуємо дані, що фіксують властивості різних рас бджіл щодо медоносності, запилення, зимування тощо. 

Засновник ІТ-пасіки Ігор Курдін
Ігор Курдін на ІТ-пасіці від проєкту AmoHive

Сподіваюся, вже за пів року вдасться побачити перші результати. Після обробки та аналізу  дані експерименту будуть оприлюднені у відкритому доступі, аби бджолярі могли ознайомитися із дослідженням та зробити висновки. Звичайно, можуть бути й помилки, адже й ми – не науковці. Натомість ми перші у світі, хто здійснить таке порівняння на IT-вуликах.

Крім того, наступного року ми плануємо на практиці перевірити тезу про те, що мед, зібраний з лікарської рослини, переносить її властивості. Проведемо експеримент із гісопом. Гісоп – рослина доволі рідкісна, але виділяє багато нектару. Ми хочемо поставити наші вулики на полі з гісопом і дослідити лікарські властивості меду разом із його якістю. І це вже зовсім інший рівень досліджень. Такі дослідження ми плануємо провести разом з одним з українських університетів.

Мріємо створити нову професію – бджоляр зі смартфоном

Колись мене питали: «То ви працюєте над тим, щоб здешевити ціну меду?». Насправді ні. Ми хочемо, щоб ціна якісного меду була відповідною, а, значить дорожчою. Наявність детальних даних про виробництво меду, їхнє накопичення додасть правдивості цьому якісному продукту.  Покупцю буде відомо, де і як збирався цей мед. Історія походження меду, скоріш за все, буде подібна до історії походження, наприклад, вина. Це нове вікно, нові клієнти й абсолютно новий погляд на бджільництво.

AmoHive: ІТ-пасіка від українців
Дані, які надходять на смартфон з ІТ-пасіки від проєкту AmoHive

Взагалі ми ставимо перед собою амбітну ціль – створити в Україні нову професію «бджоляра зі смартфоном». Я це уявляю так: через 20 років більшість бджолярів працюватимуть зі смартфонами, які показуватимуть, де краще встановлювати вулики – як для отримання меду, так і для запилення, як виглядає оптимальний логістичний план переїздів кочової пасіки та, наприклад, прогноз  врожайності завдяки ефективному запиленню. Буде класно, якщо в Україні з’явиться професія, якої немає ще ніде у світі. Тоді Україна пропонуватиме світові абсолютно нові рішення.

Для цього ми вже організовуємо різні екскурсії та лекції для дітей. Їхні батьки розумітимуть, що малеча навчається перспективної професії. Нині літо, і ми хочемо, щоб вони провели його з користю.

Було б добре, якби хтось взявся і розробив професійні курси IT-бджільництва. Шукав щось подібне у світі, щоб одночасно викладали інформатику та бджільництво, але не знайшов. Я інженер, тому моя специфіка роботи в іншому. Буду радий допомогти у розробці таких курсів, аби всі користувалися, читали, а наука – розвивалася.

Ми створюємо ринок ІТ-пасік з нуля

Ринок смартвуликів та смартпасік ще не сформований. У нас поки що немає лінії для серійного виготовлення IT-пасік, але ми працюємо точково. Індивідуально створюємо вулики на замовлення, оскільки наповнення може бути різним. Є точніші й дорожчі сенсори, а є простіші й дешевші. Це впливає на швидкість передачі даних, а остаточна вартість залежатиме від узгодженого проєкту.

Кошти для роботи отримуємо від університетів, що замовляють наші вулики для досліджень, аналізу та обробки даних. Мед із наших ІТ-вуликів  дуже швидко розходиться серед знайомих. Тобто просто не доходить до ринку. Та все це – додаткові складові. Наша першочергова ціль – створити новий ринок серед покупців, які розумітимуть цінність продукту.

ІТ-пасіка на Київщині
ІТ-пасіка від проєкту AmoHive

Зараз ми працюємо над обробкою даних, а їх багато. Нещодавно отримали дані, що бджоляр-аматор, який працював з нашими ІТ-вуликами, отримав у середньому протягом кількох сезонів по 100 кілограмів меду з одного вулика. Плануємо обробити ці дані, візуалізувати й показати: «Шановні аматори, якщо ви повторите нашу модель, то зможете досягти таких самих результатів». За нашими підрахунками, вкладення бджоляра швидко  окупляться.

Варто боротися за кожні 10-15% врожаю

Думаю, якби батько побачив, як виглядає його пасіка, був би задоволений, але все одно знайшлося б місце для критики. Знаєте, так само колись почали з’являтися перші автівки, люди не розуміли – як це під одним капотом можуть вміститися тисячі кінських сил. Зміна покоління – нормальний філософський елемент, який призводить до прогресу. Я бачив, як це виглядало у дитинстві, і як це відбувається зараз. Тому намагаюся показувати дітям усе на пів кроку вперед.

Гадаю, наші потенційні клієнти сьогодні ще навчаються у школі. З плином часу у суспільстві відбудуться зміни у розумінні ролі бджіл як найбільш поширених запилювачів овочів і фруктів, які ми споживаємо. Бо бджоли – це не тільки про мед! Поєднання ІТ-технологій, бджільництва та запилення приведе до іншого рівня відносин між фермером та бджолярем. Якщо навіть із 10 дітей, яких ми навчимо, двоє професійно займатимуться бджільництвом і крокуватимуть у ногу з прогресом – я буду тішитися.

Для України, де бджільництво дуже популярне, розвиток IT-пасіки стане одним із можливих інструментів виходу з економічних негараздів. Це реальне майбутнє. Нам просто треба створити цей ринок.

Фото надані героєм

Суспільство

«Натівські куратори» в драмтеатрі Чернігова: як білорусь відбілює російські злочини

Опубліковано

«Там були НАТОвські куратори!» — таке й інші виправдовування обстрілу чернігівського драмтеатру чула Таліна. Вона родом з прикордоння Чернігівщини, з дитинства була оточена білоруською пропагандою. Дівчина мріяла навчатися в Гомелі, бо, окрім вірити побрехенькам про легендарну білоруську молочну продукцію, була певна, що білорусь, на відміну від України — країна можливостей.

Її погляди змінила смерть односельця в АТО. Тепер Таліна працює журналісткою в Чернігові й від початку повномасштабного вторгнення висвітлює російські воєнні злочини. Вона нині на власні очі бачить, як білорусь допомагає росії на усіх «фронтах», зокрема, пропагандистському.

Про те, як білоруська пропаганда відбілює цинічні злочини рф проти України, дивіться в новому епізоді проєкту «Мій персональний фейк».

Історія Таліни Тарасенко

Десь хтось сказав, що Лукашенко хоче забрати в склад білорусі Чернігівщину, тобто Чернігівську область. І от що було б круто, якби ми відійшли.

Мене звати Таліна Тарасенко, мені 21 рік. Я з населеного пункту Стольне, це Чернігівщина. Я не можу точно виділити період, коли в моєму житті з’явилось судження, що росія, білорусь – це суперкруті країни. Але я точно пам’ятаю, що увесь свій свідомий вік, підлітковий вік, мені дуже імпонувала ідея того, що я там, коли закінчу навчання в школі, поїду вчитись в Білорусь. Я планувала вступати в Гоміль.

Думки про вступ та пропаганда

Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки. Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких. Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання. Ця пропаганда безпосередньо надзвичайно сильно впливала на мою дитячу підліткову свідомість.

На території Чернігівщини білорусько-російська пропаганда ніколи не була прямою, по типу інформаційних вкидів. Але здебільшого акцентувалися саме на тому, щоб зайти всередину родини. Ми сиділи на кухні з бабусею, і вона мені говорить, що десь хтось сказав, що лукашенко хоче забрати в склад білорусі Чернігівщину, тобто Чернігівську область, і що було б круто, якби ми відійшли. Мене надзвичайно сильно вразив момент, коли один з моїх односельців, який знаходився в зоні АТО, він загинув на фасаді оцієї школи, яка фактично уособлює безтурботність мене як дитини. Там з’являється оця чорна іменна табличка, і навпроти цієї таблички стоїть матір, яка плаче. І ти розумієш, що стоп, щось тут не так.

Читати також: Фермерка з Полтавщини розводить безрогих кіз та варить сири

Обстріл Чернігівського драмтеатру

Після завершення навчання я повернулася в відносно рідне місто Чернігів. Я працюю тут журналісткою вже протягом двох років. Обстріл Чернігівського драмтеатру — це було 19 серпня. За кілька хвилин всі інформаційні пабліки Чернігова почали писати, що приліт в місті.

І в цей момент приходить усвідомлення того, що це вихідний день, це релігійне свято. І, тобто, швидше за все, в цей момент в центрі знаходилось надзвичайно багато людей. Вони говорили про те, що тут в той момент перебували якісь елітні офіцери НАТО, що вони тут всі зібрались для того, аби прогнозувати, як би завдати нових ударів по росії. І це була чисто безпекова операція для того, аби всі, хто перебував у приміщенні драмтеатру, вони там не змогли надалі працювати на боці українських військових.

Те, про що говорили на російських пропагандистських каналах, затранслювали і білоруські підвладні режиму, новиннє видання, ресурси. Вони намагаються виправдати це тим, що тут була виставка дронів. Фактично, жодним чином стосуватись, що відбувається в нашій країні, їх немає. Ми абсолютно окрема країна. Я спілкувалась з рідними загиблих, і я знаю їх історії. І це просто були люди, які того дня з тих чи інших причин знаходились в центрі Чернігова. І всі, хто знаходився в драмтеатрі, вони живі.

Загинули люди, які знаходились навколо, які просто гуляли по місту, повертались з церкви, тому що, знову ж таки, це було релігійне свято.

Замість висновку

Влада цих країн фактично діє воєдино, тому що існувати інакше в сучасних реаліях, як на мене, вони не можуть. Мені доволі складно відокремити білоруську і російську пропаганду, тому що фактично я можу назвати це одним цілим.

росія-білорусь – це одне-єдине терористичне ціле, яке діє в рамках знищення України. Дуже утопічне судження, що всі українці мають знати правила інформаційної безпеки, бути медіаграмотними. Звісно, я усвідомлюю, що це неможливо. Намагайтесь говорити з людьми, які навколо вас, вивчати їх позицію. І якщо в цьому є потреба, якщо ви відчуваєте в собі всередині можливість, то можливо допомогти.

Нагадаємо, що з Києва до Сум запустили додатковий потяг.

Також ми повідомляли, що в Україні запрацювала нова ШІ-платформа для інфлюєнсерів Favikon.

Читати далі

Суспільство

Фермерка з Полтавщини розводить безрогих кіз та варить сири

Опубліковано

Свою першу козу Людмила купила заради доньки з хворим серцем. На вимогу родини знайшла породу без ріг та з молоком без запаху. А тепер має власне стадо та перетворює своє село на маленьку Швейцарію.

Історія власної справи

Людмила Приходько змалку мріяла про ферму в памʼять про розкуркуленого діда.

“Мрія і, мабуть, щось генетично на підсвідомості було, що оце – моє”, – каже жінка.

Коханий чоловік пообіцяв втілити мрію про ферму.

“Кажу: “Людо, ти за мене заміж вийдеш?”.
А вона каже: “Ні, не вийду!”.
“Так я ж тобі, — кажу, – зроблю, щоб і кури з поїлочок пили”, і вона повірила”
, – розповідає чоловік Людмили.

Читати також: В КиївЦифровому запустили нове опитування щодо назви парків та провулку

Фермерувати почали у 2006 році – вирощували овочі на продаж. Невдовзі в доньки Приходьків лікарі виявили ваду серця. Людмила купила козу-нубійку, бо її молоко багате на калій для серця.

“Перша моя коза з’явилася не просто так у нашій родині – вона зʼявилась для підтримки здоровʼя нашої Іринки”, – згадує Людмила.

Повномасштабне вторгнення

Смачне молоко розпробувала не лише Ірина, але й усі сусіди. Людмила завезла також зааненських кіз і джерсейських корів. На початок 2022 року її рогатий молокозавод налічував більше 50 тварин. Коли почалося вторгнення, Людмила думала вести худобу в ліс.

“У всіх на слуху було, як окупанти знущалися саме з тварин: винищували ферми, мінували тварин. Я цього не переживу, бо я їх настільки люблю. Здригалися стіни в сараї, і кози дуже боялись, полохались попервах. Я до них балакала, як до людей, казала: “Дівчата, потерпіть…”, – розповідає Людмила.

Від стресу в Олександра стався серцевий напад, чоловік потрапив в операційну. Людмила сама лишилася на господарстві й почала думати, як утримати бізнес.

“Я вже перестала боятись, перестала в сарай заходити з острахом, а тільки думала, що зробити, щоб покращити свою продукцію, як придбати ще тварин”, – каже жінка.

Отримання гранту та відновлення

Жінка подала заявку на конкурс грантів “Курс на Незалежність” і виграла. Завдяки гранту отримала професійне обладнання для варіння сиру.

Олександр, який більше не може поратися біля худоби, тепер працює в сироварні. Приходьки вже мають кілька видів напівтвердих сирів, а перші тверді ще дозрівають. Ціни принципово тримають нижчими, ніж у магазині.

“Щоб люди мали доступ до цього всього, щоб могли купити всі за доступною ціною”, – відзначають фермери.

Продукцію також безкоштовно передають захисникам у шпиталі та на передову. Запуск сироварні підсилив родинний бізнес і дав нові робочі місця.

А улюблені кози віщують Людмилі ще й омріяну Перемогу!

Нагадаємо, що в Україні запрацювала нова ШІ-платформа для інфлюєнсерів Favikon.

Читати далі

Суспільство

В КиївЦифровому запустили нове опитування щодо назви парків та провулку

Опубліковано

У мобільному додатку “Київ Цифровий” розпочалася нова ініціатива щодо проведення опитування щодо потенційних назв для скверів та провулків у міському парку.

Які саме зміни пропонують

Один із скверів у серці Києва можуть назвати на честь “Українського радіо”, що святкує своє століття з моменту першого ефіру у 2024 році.

Читати також: В Одесі відкрилась виставка унікальних місцевих орнаментів на рушниках

Щодо парку “Юність”, запропоновано перейменувати його на честь Гамбурга, оскільки у місті вже існують два парки з назвою “Юність”. А провулок між вулицями Васильківська і Здановської можуть перейменувати на честь Любомира Бордуна.

Список обʼєктів, які перейменують:

  • провулок між вулицями Васильківська і Здановської пропонують перейменувати на честь Любомира Бордуна;
  • сквер на розі вулиць Прорізної та Євгена Чикаленка пропонують назвати на честь Маґтимґули Пираги;
  • сквер на вулиці Прорізній пропонують дати назву на честь “Українського радіо”;
  • сквер на вулиці Мостицькій пропонують назвати на честь Сергія Васильчука;
  • сквер на розі вулиць Солом’янська та Кочура пропонують назвати на честь Андрія Жованика;
  • сквер “Слава танкістам” на проспекті Берестейському пропонують перейменвати на честь Артема Соханя;
  • парк “Юність” у Святошинському районі пропонують перейменувати на парк “Гамбурзький”.

Взяти участь у голосуванні можна до 24 травня включно у розділі “Електронна демократія” — “Опитування” застосунку “Київ Цифровий”.

Нагадаємо, що активісти обговорюють розвиток Житнього ринку: як долучитися.

Таож ми повідомляли, що на український ринок виходить німецький бренд сільськогосподарської техніки Eisen Löwe.

Фото: з вільних мереж

Читати далі