Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/aFbJKye33NA?si=I8C0s9V9va4IZA6eSSSSSS

Суспільство

«Натівські куратори» в драмтеатрі Чернігова: як білорусь відбілює російські злочини

Опубліковано

«Там були НАТОвські куратори!» — таке й інші виправдовування обстрілу чернігівського драмтеатру чула Таліна. Вона родом з прикордоння Чернігівщини, з дитинства була оточена білоруською пропагандою. Дівчина мріяла навчатися в Гомелі, бо, окрім вірити побрехенькам про легендарну білоруську молочну продукцію, була певна, що білорусь, на відміну від України — країна можливостей.

Її погляди змінила смерть односельця в АТО. Тепер Таліна працює журналісткою в Чернігові й від початку повномасштабного вторгнення висвітлює російські воєнні злочини. Вона нині на власні очі бачить, як білорусь допомагає росії на усіх «фронтах», зокрема, пропагандистському.

Про те, як білоруська пропаганда відбілює цинічні злочини рф проти України, дивіться в новому епізоді проєкту «Мій персональний фейк».

Історія Таліни Тарасенко

Десь хтось сказав, що Лукашенко хоче забрати в склад білорусі Чернігівщину, тобто Чернігівську область. І от що було б круто, якби ми відійшли.

Мене звати Таліна Тарасенко, мені 21 рік. Я з населеного пункту Стольне, це Чернігівщина. Я не можу точно виділити період, коли в моєму житті з’явилось судження, що росія, білорусь – це суперкруті країни. Але я точно пам’ятаю, що увесь свій свідомий вік, підлітковий вік, мені дуже імпонувала ідея того, що я там, коли закінчу навчання в школі, поїду вчитись в Білорусь. Я планувала вступати в Гоміль.

Думки про вступ та пропаганда

Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки. Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких. Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання. Ця пропаганда безпосередньо надзвичайно сильно впливала на мою дитячу підліткову свідомість.

На території Чернігівщини білорусько-російська пропаганда ніколи не була прямою, по типу інформаційних вкидів. Але здебільшого акцентувалися саме на тому, щоб зайти всередину родини. Ми сиділи на кухні з бабусею, і вона мені говорить, що десь хтось сказав, що лукашенко хоче забрати в склад білорусі Чернігівщину, тобто Чернігівську область, і що було б круто, якби ми відійшли. Мене надзвичайно сильно вразив момент, коли один з моїх односельців, який знаходився в зоні АТО, він загинув на фасаді оцієї школи, яка фактично уособлює безтурботність мене як дитини. Там з’являється оця чорна іменна табличка, і навпроти цієї таблички стоїть матір, яка плаче. І ти розумієш, що стоп, щось тут не так.

Читати також: Фермерка з Полтавщини розводить безрогих кіз та варить сири

Обстріл Чернігівського драмтеатру

Після завершення навчання я повернулася в відносно рідне місто Чернігів. Я працюю тут журналісткою вже протягом двох років. Обстріл Чернігівського драмтеатру — це було 19 серпня. За кілька хвилин всі інформаційні пабліки Чернігова почали писати, що приліт в місті.

І в цей момент приходить усвідомлення того, що це вихідний день, це релігійне свято. І, тобто, швидше за все, в цей момент в центрі знаходилось надзвичайно багато людей. Вони говорили про те, що тут в той момент перебували якісь елітні офіцери НАТО, що вони тут всі зібрались для того, аби прогнозувати, як би завдати нових ударів по росії. І це була чисто безпекова операція для того, аби всі, хто перебував у приміщенні драмтеатру, вони там не змогли надалі працювати на боці українських військових.

Те, про що говорили на російських пропагандистських каналах, затранслювали і білоруські підвладні режиму, новиннє видання, ресурси. Вони намагаються виправдати це тим, що тут була виставка дронів. Фактично, жодним чином стосуватись, що відбувається в нашій країні, їх немає. Ми абсолютно окрема країна. Я спілкувалась з рідними загиблих, і я знаю їх історії. І це просто були люди, які того дня з тих чи інших причин знаходились в центрі Чернігова. І всі, хто знаходився в драмтеатрі, вони живі.

Загинули люди, які знаходились навколо, які просто гуляли по місту, повертались з церкви, тому що, знову ж таки, це було релігійне свято.

Замість висновку

Влада цих країн фактично діє воєдино, тому що існувати інакше в сучасних реаліях, як на мене, вони не можуть. Мені доволі складно відокремити білоруську і російську пропаганду, тому що фактично я можу назвати це одним цілим.

росія-білорусь – це одне-єдине терористичне ціле, яке діє в рамках знищення України. Дуже утопічне судження, що всі українці мають знати правила інформаційної безпеки, бути медіаграмотними. Звісно, я усвідомлюю, що це неможливо. Намагайтесь говорити з людьми, які навколо вас, вивчати їх позицію. І якщо в цьому є потреба, якщо ви відчуваєте в собі всередині можливість, то можливо допомогти.

Нагадаємо, що з Києва до Сум запустили додатковий потяг.

Також ми повідомляли, що в Україні запрацювала нова ШІ-платформа для інфлюєнсерів Favikon.

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство1 тиждень тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство2 тижні тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості2 тижні тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: