Колонки
Локомотив підтримки Української Волонтерської Служби
Моя мама працює тістомісом на хлібозаводі у Чернігові. Коли почалася повномасштабна війна, я жила і працювала в Одесі. На початках я пропонувала мамі виїхати, мала напоготові контакти волонтерів, які займалися евакуацією. Проте вона сказала: «Я залишусь, бо маю годувати людей». Попри обстріли та блокаду міста, усі три місяці моя мама працювала нон-стопом, щодня після зміни вона приносила свіжий хліб своїм сусідам, з якими жила разом у підвалі. Для них це був символ надії: є свіжий хліб, життя триває і є ті, хто про них потурбується. Разом із сусідами вони організували цілу культуру шерингу та взаємопідтримки.
Це саме я роблю в Українській Волонтерській Службі: з 24 лютого я очолила гуманітарний напрям в організації та продовжую розвивати волонтерські спільноти по всій країні.
Коли я думаю про перші тижні повномасштабної війни, то найбільше згадую екран свого телефону та ноутбука. І це не тільки тому, що я скролила новини, як і всі українці. Там вирував справжній хаос: у наших чатах, соцмережах, моїх особистих месенджерах — усюди були тонни повідомлень із різними запитами. Люди шукали допомоги, шукали інформацію про евакуацію, інші хотіли волонтерити, зʼявлялися перші вкиди та шахраї.
Наша команда цілодобово моніторила волонтерські чати міст, де з кількох сотень учасників враз стало кілька тисяч. Ми координували людей між собою, списувалися з організаціями в різних куточках України, аби зрозуміти, яка в них ситуація, які потреби, що критично необхідне. Це був суцільний вир інформації. Памʼятаю, у якийсь із днів мені вдалося нарешті відповісти на сотні повідомлень у Telegram, проте пройшло тільки 3 секунди, як мені знову хтось написав. Буквально 3 секунди. Але, на диво, цей хаос допомагав триматися.
Далі ми спробували структурувати нашу роботу — так виник чат-бот Волонтерська гаряча лінія. Оскільки у мене був досвід організації гарячої лінії допомоги в часи ковіду, я взялась очолити і цей новий напрям в УВС. Так ми обʼєднали понад 100 волонтерів, які стали кейс-менеджерами. Це було абсолютно різні люди: школярі, які брали участь у наших проєктах, локальні активісти, навіть керівники великих громадських організацій, як, наприклад, БФ «Старенькі» та Центр інноваційної освіти «Про.Світ».
Деякі менеджери були під окупацією, але продовжували волонтерити на лінії. Ми виокремили напрями допомоги, напрацювали базу перевірених контактів та готових інструкцій, верифікували дані та особливу увагу приділяли безпеці та перевірці людей.
Читайте також: Каденюк і Джонсонюк. На честь кого називають вулиці в Україні
За рік роботи ми обробили понад 62 тисячі запитів. За кожною цифрою стоять волонтери, які намагалися якомога швидше та якісніше допомогти і спрямувати. Мене особливо надихають проєкти адресної підтримки: ми координували волонтерів у різних куточках України, які розвозили «пакунки добра» (так ми називали гуманітарку та ліки) самотнім ба та ді. Також публічно збирали кошти і закривали саме локальні запити, і цивільних, і військових. За 2022 рік ми спрямували понад 2,5 мільйона гривень на пряму підтримку українців, зокрема, на тимчасово окупованих територіях.
Я на своєму місці, так само, як моя мама на своєму. Так само як кожен і кожна зі спільноти УВС. Наші волонтери організували гуманітарні штаби у своїх містах (з теплом думаю про Жмеринку, Руслане, якщо ти читаєш це зараз, сподіваюсь, посміхаєшся), долучалися до плетіння сіток, допомагали на вокзалах (згадую Солю, яка потім ще й організувала проєкт підтримки підлітків у Львові), розвозили продукти самотнім стареньким, відповідали на гарячій лінії. Навіть ті, хто були за кордоном, долучалися до благодійних акцій, збирали кошти для України, щоразу нагадуючи: ми з вами, навіть попри відстань. Спільнота — це те, що дає мені сили, що тримає і підтримує. Знати, що є люди, на яких можна покластись — безцінно.
Перетин хорошого та поганого, світлого та темного, радісного та болючого супроводжує мене (нас) весь цей рік. Ці контрасти не зникнуть, але завжди є вибір, на чому фокусуватись і за що триматись. У моменти потрясінь я згадую мамине «я залишусь», згадую обличчя сотень волонтерів, згадую про захисників і захисниць, які боронять українську незалежність на фронті. І згадую, що в мене є я, що мій стан — це моя відповідальність.
Дихається. Працюємо далі.
Колонки
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.