Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Каденюк і Джонсонюк. На честь кого називають вулиці в Україні

Опубліковано

З початком повномасштабної війни наша русофібія виявилася недостатньою – в країні почалося масштабне перейменування топонімів, повʼязаних з росією, радянським союзом та колоніалізмом. Ми, команда проєкту міських досліджень ЛУН Місто, зробили сервіс з новими назвами вулиць – рік тому запустили Карту дерусифікації.

Зараз на карті понад 2600 перейменованих вулиць, проспектів, провулків, площ. Це не всі перейменовані топоніми, але велика частина. Розкажу про кілька трендів, які відмітила, працюючи з картою.

На честь кого зараз найчастіше називають вулиці? Шевченко? Бандера? Ні, лідером у списку перейменувань після 24 лютого є український астронавт Леонід Каденюк. Його імʼя дають замість Гагаріна. А вулиць радянського космонавта в Україні на момент початку повномасштабної війни було найбільше. Гагарін за цим показником обігнав навіть Пушкіна, імʼя якого радянці як клеймо ставили у кожному місті.

Також серед найбільш популярних сучасних назв – вулиця Бандери, Героїв Маріуполя, Героїв України, Петлюри, Стуса, Шухевича.

У цілому ж Україна відходить від радянської практики уніфікації, коли у всіх містах були однакові топоніми. Вулиці прагнуть називати на честь саме місцевих видатних осіб, місцевих героїв, повертають історичні назви. Топоніміка кожного українського міста стає більш унікальна.

Які ж назви бачимо у переліках перейменованих вулиць:

  • У назвах вулиць вшановують памʼять сучасних героїв, полеглих в останній російсько-українській війні. Передусім місцевих уродженців. Так у Рівному зʼявилася вулиця Кулика і Гудачека. Олександр Кулик та Владислав Гудачек – рівняни, які боронили Україну. Обоє жили та зростали в одному дворі, на вулиці яка тепер має їхнє імʼя, разом навчалися у 27 школі. Тут їх знають та поважають, а історія про двох друзів, яких поєднала війна, стала місцевою легендою.
  • Вшановують тих, без кого ми б не вистояли – бачимо вулиці Волонтерів, Волонтерська, Військових хірургів, Тероборонівська.
  • Вулицям повертають історичні назви, привʼязують до назв історичних місцевостей або локальних історичних промислів. На кшталт, вулиць Реп’яхів Яр, Чмелів Яр, Вознесенський Яр, вулиці Пасічної. Наприклад, у Луцьку вулиці повернули назву Банкова, бо неподалік розташовувалась будівля Земельного банку.
  • У назвах частіше згадують місцевих видатних діячів. У Мукачеві вулицю називають імʼям саме мукачівського діяча – вулиця Андрія Шаша, він одним із перших зібрав та опублікував архівні документи про місто. У Вінниці тепер є вулиця Миколи Стаховського – лікаря, першого керівника дипломатичної місії УНР у Великій Британії, який працював у Вінниці й спорудив там будинок з амбулаторним кабінетом у стилістиці українського архітектурного модерну.
  • Замість топонімів, що походять від російських географічних назв, – назви на честь українських міст. Вшановують передусім міста, що тримали російську навалу – вулиці Чорнобаївська, Волноваський, Ірпінська, Гостомельська, Бучанська, Маріупольська. У Києві провулок Кисловодський став провулком Моршинським. Є вулиці Конотопська, Хотинська, Тростянецька.
  • Називають на честь дружніх міст та країн: Варшавська, Вільнюська, Празька, Талліннська, Литовська, Ґданська.

Щодо найпоширеніших назв, які зникають. Крім вже згаданих Гагаріна та Пушкіна, найчастіше з покажчиків прибирають Мічуріна, Лермонтова, вулиці 8 березня, Толстого, Ватутіна, Суворова, Некрасова, Маяковського. Нарешті зникають вулиці радянської космонавтки Терешкової, тої, яка російська політична діячка, фанатка путіна і прихильниця анексії Криму.

Ленін, на щастя, масово канув у лету ще до 2022 року. Ленінопад активізувався 2014 року.

Але повернемося до нових назв.

  • У назвах стає більше українських митців, науковців, освітян – як класиків, так і постатей з сучасної історії – вулиці Квітки Цісик, Марії Примаченко, Валерія Лобановського, Івана Пулюя, Софії Русової, Тетяни Яблонської, Григорія Сковороди, Назарія Яремчука, Володимира Івасюка. В Умані провулок назвали іменем Остапа Вересая – кобзаря, виконавця народних дум, пісень.
  • Назвами вулиць підкреслюють давній шлях української історії. Вулиці Скіфська, Гетьманська, провулок Князя Олега, вулиця Князя Володимира, князя Святослава Хороброго, князя Романа Мстиславича. Бачимо борців за українську державність, дисидентів – вулиці Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Євгена Сверстюка. Імена діячів УНР та УНР, є кілька вулиць Героїв УПА.
  • Ще одне направлення – називати так, якою вулиця є або якою її хотілось би бачити – Солов’їна, Барвиста, Соняшникова, Медова, Щаслива, Вишнева, Світанкова, Привітна, Липова. В Умані, наприклад, є вулиця Крихітна – назва походить від розміру вулиці, вона дуже маленька.

Одиничні, але цікаві приклади – в Новомосковську віднедавна є вулиця Бориса Джонсона, в Ізюмі – Стіва Джобса, у Кропивницькому – Вінстона Черчилля. Вінниця назвала вулицю на честь Сенатора Маккейна, Дніпро відзначив американського астронавта Алана Шепарда.

Інколи у назвах просто виправляють граматичні помилки: Южно-Українська АЕС стала Південноукраїнською АЕС. А в Ізмаїлі, виявляється, була вулиця Сиренєва – вона стала Бузковою, а вулиця Строітелів тепер вулиця Будівельників.

Крім вулиць в Україні продовжують перейменовували цілі міста та села: село Московське стало село Степове, Новоград-Волинський повернув історичну Звягель. До речі, це місто – батьківщина пана Валерія Залужного. Колишній Володимир-Волинський тепер просто Володимир. Так місто називалося до поглинання російською імперією.

Перейменування не завжди йде легко. Мемом стало, як два українських села відмовлялося перейменовувати вулицю Пушкіна та вулицю Жовтневу, мотивуючи тим, що перша названа на честь гармат, а друга – через велику кількість дерев, які жовті восени.

Але українські міста отримують власні обличчя.

До речі. Якщо ви не побачили на нашій карті перейменованої вулиці свого міста, містечка, села – напишіть нам на [email protected]. Тема листа: Дерусифікація. Будемо раді вашій допомозі.

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство7 години тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Економіка і бізнес9 години тому

Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...

Культура1 день тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...

Економіка і бізнес1 день тому

Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова

Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....