Технології
Київ переходить на нові технології знезараження водопровідної води
Київ рухається у напрямку покращення якості питної води. Місто збирається впроваджувати більш новітні та ефективні методики знезараження і відходить від очищення води хлором. Уже провели тестування знезараження з допомогою діоксиду хлору на Дніпровській станції. Про це повідомили у КМДА.
Як зараз знезаражують воду?
Щодня жителі Києва використовують близько 700 мільйонів літрів води. До того як потрапити у крани, вода проходить надзвичайно складні й багатоетапні процеси очищення.
Вода з трьох джерел – Дніпра, Десни та артезіанських свердловин – піднімається на Дніпровську та Деснянську станції, де відбувається її обробка. На водопровідних станціях «Київводоканал» для знезараження води застосовується – хлор-аміачний метод.
Читайте також: У столиці по-новому оброблятимуть питну воду
Хлорне господарство впроваджувалось для знезараження на київських станціях ще в середині минулого століття. На той період це була оптимальна методика.
Навіщо відмовлятись від хлору?
Станції підготовки води, на яких відбувається її очищення, зводилися за радянських часів, у 1930-1970-х роках. Знезараження хлором тоді було єдиним ефективним методом. Раніше ці станції розташовувалися майже на околиці міста, проте зараз, через появу нових районів, склади з небезпечною речовиною опинилися серед житлових, офісних та громадських будівель.
Це дуже ризиковано, адже під час аварійних ситуацій населення може потрапити у зону екологічного лиха. Є й інші проблеми: утримання хлорного господарства та побічні продукти дезінфекції хлором. Саме тому виникла гостра потреба в негайному пошуку альтернативи.
Читайте також: Українці розробили “розумну” підставку для бутелів: вона підказує, коли закінчиться вода
У нинішніх умовах, через десятки років, коли існують більш прогресивні методики, експлуатація хлорного господарства не лише недоцільна, а, насамперед, – небезпечна, його системи морально і технічно застаріли. Наприклад, після активного будівництва житлових масивів, хлорне господарство Деснянської водопровідної станції опинилось посеред житлових масивів.
Уже зараз «Київводоканал» провів тестування нової методики – діоксиду хлору на Дніпровській станції. Тестування пройшли успішно і сьогодні є перспектива впровадження більш ефективної технології порівняно з хлором.
Чому обрали діоксид хлору?
Діоксид хлору – сполука хлору та кисню. На сьогодні для Києва це найприйнятніша технологія з точки зору економіки та екології. Сьогодні діоксидом хлору обробляють питну воду на сотнях станцій багатьох країн світу, зокрема в багатьох містах Західної Європи, зокрема у Відні, Нюрнберзі, Палермо, а такожмістах Північної Америки, Канади і Японії, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Для застосування цієї технології не потрібно змінювати інфраструктуру очисних споруд і встановлювати вартісні фільтри з активованим вугіллям. Устаткування не енерговитратне: один генератор споживає 100 Вт — як одна лампочка.
Крім того, діоксид хлору — потужний дезінфектант, який зберігає знезаражувальну дію води під час транспортування водопровідними мережами. Найголовніше — реагент має єдиний побічний продукт, який легко піддається згортанню.
Початкові інвестиції, необхідні для впровадження реагенту, значно нижчі, ніж для гіпохлориту натрію, адже нам необхідне компактне й безпечне обладнання. Обираючи обладнання, ми приділили значну увагу не лише його надійності і простоті керування, а й безпеці процесу експлуатації та робочих місць.
Ще один важливий момент — діоксид хлору довго зберігається в належному стані та очищає водопровідні мережі. Діоксид як бактерицид активний у воді мінімум 48 годин і забезпечує триваліший період післядії, ніж хлор або гіпохлорит.
Діоксид хлору також успішно знищує бактерії, продукти життєдіяльності яких забруднюють воду. Поступове очищення відбувається по всій протяжності розподільної мережі. В умовах постійного дефіциту муніципальних бюджетів ця властивість діоксиду дуже актуальна.
Діоксид називають “зеленою хімією”. Він схвалений країнами ЄС, занесений до “Керівництва з якості питної води” ВООЗ, дозволений до використання Агентством з охорони навколишнього середовища США.
Користь електронного журналу
У Києві відбулася презентація платформи “ПОВІР”, яка призначена для допомоги школярам у подоланні освітніх прогалин та втрат. Цей пілотний проєкт буде тривати до кінця 2024 року і об’єднає близько 2 тисяч учнів.
Про це повідомив Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Про ініціативу
Через пандемію COVID-19 та повномасштабну війну Україна зазнає значних втрат у сфері освіти. Велика частина дітей перейшла на дистанційне або змішане навчання, що вплинуло на їхні досягнення та академічні успіхи. Динаміка та результати навчання наших учнів і учениць у різних областях значно постраждали.
Згідно з останніми даними дослідження PISA, українські школярі відстають від своїх однолітків з інших країн на період від 1,5 до 2,5 років навчання.
Читати також: Нацгварція показала знищення ворожого паливозаправника на східному напрямку (ВІДЕО)
Міністр підкреслив, що подолання освітніх втрат та розвиток софт- і хард-скілів є нагальним завданням, яке потрібно вирішувати вже зараз, незалежно від закінчення війни. Саме тому команда EdCamp Ukraine разом з профільними державними інституціями представила національну платформу “ПОВІР”. Це готовий та зручний інструмент для покращення знань з української, англійської мов, математики, а також розвитку софт-скілів.
Вже незабаром на цій платформі почнуть навчатися 2 тисячі учнів, а подальшим кроком буде масштабування проєкту.
Цього року планують запустити освітній застосунок Мрія, який повністю змінить підхід до навчання, допоможе будувати індивідуальні освітні траєкторії й досягати успіху.
“Разом з МОН продовжуємо впроваджувати зміни в освіті, ініційовані Президентом Володимиром Зеленським – від садочків до університетів. Дякую освітянам, громадськості, які разом з нами трансформують освіту, створюють класні ініціативи та роблять все для того, щоб виховувати майбутнє покоління”, — сказав Михайло Федоров.
Нагадаємо, що “Це крафт” продовжив реєстрацію на грантовий конкурс “Револьверний Фонд”.
Також ми повідомляли, що комедія “Мій карпатський дідусь” вже доступна на Netflix.
Фото: Михайло Федоров
Що відомо про завод
Що відомо про дрони
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...