Українка створює екологічний одяг на 3D-принтері

Українка Юлія Давій створила лабораторію 3D-принтингу і технологій для індустрії одягу в США і запустила власний бренд Julia Daviy, що випускає інноваційний одяг, надрукований на 3D-принтерах. Про це пише Inspired.

Одягатись із користю для здоров’я і довкілля

Юлія розповідає, що до 3D-принтингу одягу прийшла через пошук шляхів виготовлення максимально екологічного й етичного одягу.

“Я багато років пропрацювала в індустрії екологічно чистих технологій та мала багато ідей щодо одягу, яких не зустрічала на ринку. Також я була захоплена ідеєю розумного одягу. Хотіла не лише втілювати екологічно чисті технології і технологічний одяг, але й одягатися екологічно. Але в той час, у 2009-2010 роках, коли я вперше всерйоз замислилась над одягом нового покоління, це було майже неможливо. Пізніше, у 2014 році, коли я стала матір’ю, я хотіла не лише займатись екологічними технологіями, а й жити та одягатись із користю для здоров’я і довкілля. Одягу, який би виготовлявся відповідно до етичних та екологічних стандартів, було дуже мало. Я знаходила такі речі у Великій Британії та Німеччині, замовляла звідти, але найчастіше в цих речах дизайн приносили в жертву. Фокус був на тканині, а дизайн страждав”, – розповідає дівчина.

Тоді вона вирішила сама виготовляти одяг, який би відповідав найвищим екологічним стандартам. Спочатку запустила марку Wildz, що використовувала сертифіковані екологічні тканини та спеціальний екологічний спосіб нанесення принтів. Це був важкий проект зі складною логістикою і дорогими матеріалами, проте вдалося його реалізувати.

“Тоді я зрозуміла, що красивий одяг з екологічних тканин цілком можливий. Утім, навіть замінивши тканини та покращивши підходи до фарбування, ми не отримуємо справді сталого одягу. Адже значний негативний вплив на людей, довкілля і тварин відбувається на кожному етапі − від виробництва сировини і тканин до відшиву та постачання. Так я прийшла до висновку, що нам потрібні не екологічні тканини, а органічне виробництво”, – пояснює дизайнерка.

Дівчина почала шукати технології й тестувати різні види матеріалів. Помітила, що теоретично 3D-принтинг дозволяє звести до мінімуму відходи, ліквідувати економіку масштабу і робити локалізоване виробництво.

“Спочатку я була не впевнена, чи спрацює ця ідея, проте почала займатися 3D-принтингом. Я одразу занурилася в цю сферу і взяла спеціалізацію із 3D-принтингу в Університеті Іллінойсу, паралельно довгий час вивчала інновації і дизайн-мислення.

Понад два роки спроб, експериментів, постійного навчання і безперервної роботи допомогли прийти до результату − це можливість друку еластичних речей без виробництва тканини. Зараз ми не можемо замінити бавовну 3D-друком, але можемо замінити шкіру. До нас 3D-принтинг одягу асоціювався з друком твердих пластикових речей, які в найкращому випадку можна одягнути на фотосесію. Але зараз наша концепція − в тому, щоб друкувати одяг, який дійсно можна носити”, – каже Юлія.

Спідниця за 6 годин

Для колекції, яку презентували на Нью-Йоркському тижні моди восени 2018 року, деякі речі довелось друкувати 200 годин. Але зараз, наприклад, спідницю можна надрукувати за 6 годин на двох принтерах одночасно. Скорочувати час друку можна також використовуючи кілька принтерів за раз.

“Я вважаю, що друк повністю готової речі − це майбутнє 3D-принтингу. Зараз ми друкуємо річ із кількох частин, а потім збираємо її та пришиваємо підкладку. Звісно, нам би хотілося просто натиснути на кнопку та отримати готову річ, проте навіть на цьому етапі виготовлення одягу на 3D-принтері за всіма показниками є серйозним проривом”, – розповідає Юлія.

На виробництві працює чотири людини. Функції Юлії − це 3D-моделювання і 3D-принтинг. Також з нею працює її чоловік, який має потужні інженерні знання і здібності. У цьому проекті він є технічним директором. З ними працюють швеї, які доводять річ до фінального стану. Це люди, які працювали для Chanel та Balenciaga, тому якість нашого одягу максимально висока.

Скільки це коштує?

Треба розуміти, що, як і будь-яка нова високотехнологічна річ, на першому етапі такий одяг буде належати до lux-сегмента.

“Нещодавно ми запустили програму, що дозволяє кожній людині на нашому сайті відчути себе дизайнером і кастомізувати для себе спідницю в цифровому форматі. Цю спідницю ми можемо надрукувати і доставити протягом 10 днів у будь-яку частину світу. Це коштує від $780. А середня ціна речі − $1000”, – говорить дизайнерка.

Юлія не хоче, аби ці речі просто висіли в гардеробі, а створює їх такими, щоб вони могли поєднуватися з базовими речами. Цей одяг може стати елементом коктейлю, стрітстайлу та офісного стилю.

Чим більше ця технологія буде розповсюджуватися і розвиватися, тим дешевшою вона ставатиме.

3D-принтинг − це технологія, а матеріал для друку може бути будь-який. Зараз лінійка матеріалів невелика, але ситуація змінюється, бо в галузь приходить все більше «мізків».

“Я прихильниця матеріалів, які залишаються у життєвому циклі, тобто які можна переробити. Якщо ми вже доклали зусиль і виготовили матеріал, дуже маленьких зусиль треба докласти, щоби він залишався у системі. Зараз ми експериментуємо з різними матеріалами, серед них TPE − ним найчастіше покривають тканини для того, щоб надати їм додаткових властивостей. Наприклад, ним покривають білизну і спортивний одяг, щоб вони добре тримали форму. Це нетоксичний матеріал, який можна використовувати повторно майже нескінченну кількість разів. Тобто якщо людина бачитиме, що річ уже втратила свій початковий вигляд, вона може здати її на переробку. З переробленого матеріалу можна надрукувати нову річ”, – пояснює українка.

Такий матеріал під час використання не те що не гірший за шкіру, а кращий за всіма показниками. Зараз працюють над розробкою нового матеріалу, який на дотик нагадує людську шкіру, він міцний, але при цьому «дихає».