Суспільство
Київський міст, що встояв під ракетним ударом, виготовлений зі сталі заводу «Азовсталь»
Київський пішохідно-велосипедний міст, що витримав удар російських ракет, виготовлений зі 700 тонн сталі з маріупольського заводу «Азовсталь».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці компанії «Метінвест».
«Символ незламності не тільки Азовсталь, а й споруди зі сталі Азовсталі. На будівництво скляного пішохідного мосту в Києві пішло 700 тонн металу комбінату-фортеці з Маріуполь», – йдеться в повідомленні.
У компанії наголосили, що витончені форми та зовнішня легкість конструкції – це лише майстерна ілюзія архітекторів.
«Під час ракетної атаки РФ по столиці міст потрапив під обстріл, але все ж вистояв. Вочевидь, навіть він знає, яким курсом мають йти ворожі ракети. За сім місяців війни ми довели собі та всьому світу, що українці – міцніші за сталь. Ми обов’язково переможемо і відбудуємо нашу країну», – додали в «Метінвесті».
Користувачі мережі створили вже низку мемів про скляний пішохідний міст, що вистояв попри ракетні обстріли росіян. Зокрема, українці наводять аналогію з Кримським мостом, на якому нещодавно сталася «бавовна».
Міст Кличка міцніший за Кримський.
— Кібердімон 🇺🇦 (@dp_standup) October 10, 2022
Ясно, чого міст такий дорогий. Це драконяче скло.
— Anton Tymoshenko (@_Tymoshenko) October 10, 2022
На тобі скляний міст pic.twitter.com/WEYG0BdCYu
— Oleh Novikov 🇺🇦 (@olehbatkovych) October 10, 2022
Про міст
З’єднати Володимирську гірку з Хрещатим парком хотіли ще за радянських часів. Зокрема, в архівах зберігся проєкт Урядового центру Києва 1934 року, де зображений віадук (транспортна споруда мостового типу на високих опорах) через Володимирський узвіз.
Проєкт нинішнього велосипедно-пішохідного мосту презентували наприкінці 2017 року. У грудні наступного року розпочалися будівельні роботи, які завершилися наприкінці травня 2019 року. Для будівництва споруди використали 90% вітчизняних матеріалів, а її вартість оцінюється у 275 мільйонів гривень.
Нагадаємо, зранку 10 жовтня російські окупанти здійснили масований ракетний обстріл українських міст. Ворог намагався поцілити по об’єктах критичної інфраструктури. Зокрема, низка вибухів пролунала в Києві. Загалом, за підрахунками Повітряних сил ЗСУ, росіяни використали 80 ракет та 12 дронів-камікадзе. 54 цілі було знищено силами української ППО.
Фото: metinvest.media.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
У Харкові розпочалися громадські обговорення щодо перейменування ще 161 топоніма, серед яких провулок Боткіна, вулиця Вавилова, в’їзд Челюскінців 3-й і вулиця Валдайська.
Про це повідомили у Харківській міській раді.
«Харків’янам пропонують перейменувати низку вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором», — зазначили у Харківській міській раді.
Серед пропозицій з перейменування наявні такі:
Читайте також: На честь Дмитра Капранова перейменували вулицю в Конотопі
- провулок Боткіна хочуть перейменувати на провулок Олени Пчілки;
- вулицю Вавилову планують назвати на честь Ісмаїла Гаспринського;
- в’їзд Челюскінців 3-й запропонували перейменувати на в’їзд Євгена Гребінки;
- вулицю Валдайську хочуть назвати на честь Павла Тичини.
З повним списком пропозиції можна ознайомитись за посиланням.
Свої пропозиції чи підтримку щодо перейменувань можна надіслати на пошту rename@city.kharkiv.ua або за номером (057) 760-79-68.
Нагадаємо, у Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.
Фото: Харківська міська рада