Українські військові знищили більше 400 танків, 81 літак та майже 100 гелікоптерів РФ

Ви знаєте що треба, щоб відновити 155-річну школу? Глина, пісок, солома та багато небайдужих людей! Мешканці Мринської громади на Чернігівщині власним прикладом показують, що об’єднавши зусилля можна повернути за парти 70 дітей та не дати закрити сільську школу. А як їм це вдалось та до чого тут хати-мазанки, дивіться у новому випуску ШоТам!

Три покоління Мринської громади відновлювали місцевий ліцей. Кілька місяців “грузили” глину та мішали солому. Аби малеча Чернігівщини могла навчатися у школі своїх предків. Мешканці села Лихачів бачили, як роблять хати-мазанки, ще у дитинстві.

“Грузити будинки, як у нас говорять у народі – зіштовхувалися і раніше. Але мало ми цим займалися. Тому що на приклад, коли ми були малими дітьми, то ми бачили, як це робили дорослі”, – каже місцева жителька Світлана.

Ніхто із місцевих і не міг уявити, що через 50 років їм доведеться місити глину. Аж поки через повномасштабну війну не постраждала 155-річна школа. Навчальний заклад був в аварійному стані, тож учнів довелося перевезти в інший корпус.

“Приміщення 1927 року і під час бойових дій було пошкоджено дах цієї школи, осипалися стіни”, – каже директорка школи.

Директорка думала, що школу доведеться закрити, адже грошей на ремонт не було. Втім, у мережі випадково прочитала про благодійну програму відновлення громад. Жінка відразу заповнила анкету, але до останнього не вірила, що пройде відбір.

“Я ніколи не думала, я пропрацювала 37 років у школі. І щоб якась сільська школа потрапила під який проєкт. Кажу: “А може це не ми? Може це якась інша школа?” – каже директорка.

На цьому дива не закінчилися, благодійники надали школі можливість зберегти автентику.

“Від початку ми думали відновити її більш сучасними методами. Але наш проєктний менеджер, який відповідав за цей район, запропонував відновити цю школу традиційно за технологією мазанки”, – каже засновник БФ “Сміливі” Віталій Селик.

Не лишилась осторонь проблеми і сільська рада. Надали глину, техніку і всім колективом зібралися на толоку. До відновлення долучилися усі місцеві мешканці села Лихачів. Фермери привезли солому, підприємці надали транспорт. Понад 100 волонтерів місили глину та мастили стіни.

“Оця стіна розпочинаючи з першого кута, це перша стіна, де я працювала. І цю стіну ми зробили за два дні. Але якщо брати загалом, то я працювала навколо всієї школи”, – каже місцева жителька Світлана.

“Так, як я, займався штукатурними роботами, декоративними штукатурними роботами, у свій час. Я запропонував свої послуги: “Давайте зробимо””, – говорить місцевий житель Володимир.

Поки дорослі мазали стіни, школярі взяли до рук фарби. Так спільними зусиллями громади відновили школу, яку ледь не знищили росіяни. А 70 учнів молодших класів торік повернулися за свої шкільні парти.

“У відновленні нашого ліцею займалися декілька поколінь жителів села Лихачів. Це дітки, їхні батьки і навіть бабусі з дідусями, які раніше тут навчалися”, – пояснює сільська голова Людмила Борисова.

Нагадаємо, Василь Стус – заборонений та закатований, але не зламаний (ВІДЕО).

Фото: ШоТам!

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом. Всі ці душевні традиції, які мають глибокі витоки українського етносу завжди об’єднували кожного з нас. Де б ми не були. У будь-якій частині нашої країни.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Так і саме зараз, львівські десантники продовжують зберігати тепло сімейних традицій та рідного дому.

Виконуючи бойові завдання на Донбасі та стримуючи ворога під Бахмутом, вони знаходять час, щоб написати великодні писанки та згодом передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла.

Читайте також: Як військовому отримати відпустку закордоном

“Кожна писанка – індивідуальна, адже на них можна побачити: назви підрозділів, в яких проходять службу, символи України, ЗСУ, ДШВ та бригади. Кожен зможе відчути подих єднання через фото, на яких зображено створення цих унікальних писанок”, – повідомили у Генштабі.

Нагадаємо, “Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix.

Фото: Генштаб ЗСУ

Фільм Марти Смеречинської побудований на основі дворічних спостережень за життям понад 100 українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України.

Про це повідомило Divoche.media.

Про фільм

Повнометражна стрічка режисерки Марти Смеречинської ґрунтується на дворічних спостереженнях за життям понад сотні українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України. Серед них також була молодша сестра режисерки, Настя. Марта Смеречинська вивчає цю спільноту, взаємодіє з черницями та розвиває нові стосунки із близькою людиною.

Читати також: Послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії

Фільм “Щоденник нареченої Христа” отримав дві нагороди на фестивалі Ukrainian Doc Preview Docudays UA 2020: East Silver Caravan Award та DOK Leipzig Award. Презентація стрічки відбулася на Marché du Film — Festival de Cannes у рамках секції Cannes Docs. Зараз його можна переглянути у всьому світі з англійськими субтитрами.

Онлайн-кінотеатр Takflix передасть 10% з кожного квитка фонду “Повернись живим”, ще 50% — творцям кіно. Дивитися «Щоденник нареченої Христа» можна тут. 

Нагадаємо, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Також ми повідомляли, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Щоденник нареченої Христа