Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бізнес на пенсії. У Львові бабусі з будинку для літніх людей об’єдналися під брендом Vbrani та в’яжуть на замовлення

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Чим займаються люди в будинках для літніх людей? Спілкуються, дивляться телевізор та читають? Облиште ці стереотипи, адже сучасні бабусі доводять: займатися улюбленою справою й навіть заробляти на цьому можна в будь-якому віці. Рік тому команда проєкту «Старість на радість» заснувала бренд Vbrani та об’єднала п’ятьох мешканок Львівського геріатричного пансіонату. Відтоді пенсіонерки поєднують хобі з бізнесом та створюють в’язані речі, наповнені любов’ю й турботою. 

Оксана Бриндзак

Громадська діячка, психологиня, засновниця та керівниця ГО «Старість на радість», співзасновниця соціального підприємства Vbrani 

Проєкт «Старість на радість» став для мене викликом

Я вже понад 20 років живу у Львові, хоча народилася поблизу Тернополя. Усе своє життя провела у двох протилежних середовищах. Перше – село, де досі мешкають мої бабуся й дідусь. А друге – Львів, який став повноцінною домівкою, тож сьогодні я вважаю себе львів’янкою. За першою освітою я соціологиня, за другою – клінічна психологиня. Зараз працюю в напрямку employee relations і викладаю в Українському Католицькому Університеті. У вільний час, проводжу консультації з когнітивно-поведінкової терапії.

Паралельно вже понад п’ять років займаюся волонтерською діяльністю. У жовтні 2017 року заснувала організацію «Старість на радість», яка допомагає декільком будинкам літніх людей у Львові та області. Основне завдання – урізноманітнення дозвілля. Ми проводимо різноманітні заходи, кінопокази, чайні церемонії. Також надаємо більш гуманітарну та технічну допомогу, зокрема, привозимо необхідну техніку та проводимо ремонти.

Проєкт «Старість на радість» став для мене викликом. Я дуже психологічно й емоційно прив’язана до бабусі й дідуся. Мені завжди бракувало їх у Львові, бо вони живуть за 120 кілометрів, і я не завжди маю час на дорогу. Тому вирішила, що не лише кровні родичі потребують нашої уваги й можуть поділитися своєю мудрістю.

Фото: Oksanka Bryndzak / Facebook

Ламаю стереотипи про будинки для літніх людей

Коли я була студенткою, написала дипломну роботу про причини, через які люди опиняються у геріатричних пансіонатах. Досліджувала історії літніх людей з трьох будинків: поблизу Перемишля (Польща), смт Підбуж (поруч із Дрогобичем) й у Львові. Як виявилося, є три фактори, чому так відбувається: вимушено, примусово і за власним бажанням. Щодо останнього, є багато людей, які вирішують за краще провести старість у геріатричній установі, де дбатимуть про їхнє здоров’я, дозвілля, і де можна провести час з однодумцями.

Але потрапити до будинку літніх людей пенсіонер може й вимушено – через різні соціально-економічні чи життєві обставини. Наприклад, бабуся проживає в невеличкій квартирі, де їй дуже тісно з родичами. А ще може бути примусово – це різні обставини, наприклад, конфлікти в сім’ї. Буває, що родичі, які перебувають за кордоном, вирішують долю літньої людини замість неї. 

Фото: Соціальне підприємство Vbrani / Facebook

Я вирішила зруйнувати стереотипи щодо геріатричних пансіонатів. За кордоном до них ставляться позитивно, а в нас є така стигма, що це “найгірше місце на землі”. Але це не так! Є люди, зокрема, волонтери, які хочуть усе це змінити.

Подарунок від бабусі наштовхнув на власну справу

Vbrani на рівні ідеї з’явилися приблизно два роки тому. До нас звернулася бабуся Надія – мешканка будинку для літніх людей – і сказала, що хоче подарувати шапки. Ми запитали, чи вона самостійно їх в’яже. Виявилося, що так, це були її вироби. Моя колега, яка приїхала до бабусі на каву, аби поспілкуватися, сказала, що пані Надія дійсно в’яже класні головні убори. Це наштовхнуло нас на ідею соціального підприємництва, де старенькі люди своїми руками в’язатимуть речі. З любов’ю і турботою про кожну петельку.

Ми зібрали невеличку команду, і ми почали працювати над цим задумом, розробляти концепцію. Усе сталося саме по собі: волонтерка, яка стежить за нашим проєктом, написала, що хоче подарувати нам нитки. Звичайно, ми з радістю їх забрали. Згодом я попросила свою подругу Наталю Дубан, яка займається в’язанням, провести для бабусі майстер-клас. Нині Наталя стала серцем проєкту. Вона щосуботи об 11:00 приходить до бабусь і понад три години в’яже разом із ними. Я також намагаюся приїздити, аби емоційно підтримати майстринь, бо відчуваю між нами зв’язок.

Фото: Oksanka Bryndzak / Facebook

Моя бабуся і дідусь завжди кажуть: «Ти добре вбралась?», «Ти вбраний?». Так вони цікавляться, чи тепло ти одягнений, і чи ти часом не змерз. Іноді фрази бабусі та дідуся дуже важливо записувати, щоб запам’ятати. Тому Vbrani – це як «одягнені добре і тепло». Так з’явилася назва нашого підприємства.

Мешканці будинку для літніх людей завжди раді гостям

Як не парадоксально, але перша бабуся, яка звернулася до нас, вже не входить у «кістяк» майстринь. Часом Надія долучається і щось в’яже, а ми це продаємо. Та вона відійшла від справ, оскільки їй не дуже подобається колективна робота. Наразі у складі майстринь Vbrani – п’ять мешканок Львівського геріатричного пансіонату.

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Цей будинок для літніх людей розміщений на затишній, приємній території – майже на краю Львова, на вулиці Медової Печери. Там гарне лісове середовище. Усього в будівлі мешкають 280 людей: приблизно порівну чоловіків і жінок. Старенькі люблять концерти, особливо в період зимових свят, і дуже тішаться, коли їх навідують. А ще вони обожнюють тварин: мають на території декілька котів і собак. 

Vbrani тримаються на десяти чарівницях

Коли ми шукали охочих долучитися до в’язання, розмістили оголошення і запросили пенсіонерів на майстер-клас. Прийшло багато різних людей. Більшість вже вміли в’язати, а двох бабусь ми навчили з нуля. Але всі вони наразі в’яжуть якісь дрібні речі, тому поки ми умовно не включаємо їх до «ядра» команди. А ось наша основна п’ятірка – це активні бабусі, які створюють одяг на постійній основі. 

Фото: Соціальне підприємство Vbrani / Facebook

Також у нас є командна п’ятірка: Наталя Дубан, яка в’яже зі старенькими та мотивує їх, Марічка Оринчак – відповідає за зовнішню комунікацію та чудові дописи, Марта Харук – відповідає за роботу зі замовленнями та покупцями, Наталя Скоробогатих – займається співпрацею щодо майбутніх корпоративних замовлень та генеруванням ідей для нових колекцій і я – займаюся пошуком бабусь, партнерів і додатковими формальними питаннями.

Такі різні, але всі творчі та натхненні

Кожна із наших майстринь – особлива. Пані Богдана дуже медійна. Коли ми знімали кулінарне шоу разом із Радіо «Сковорода», вона стала його учасницею. Бабуся добре тримається в кадрі, впевнено говорить без підготовки. А ще читає багато романів, завжди приходить на наші зустрічі й щоразу виглядає дуже натхненною. Вона досить прагматична і завжди до всього ставиться по-філософськи.

Пані Оля зібрана, але дуже щира. Вона ніколи не попросить зайвого. Якось до Дня Святого Миколая ми збирали листи із побажаннями від бабусь і дідусів. Оля відмовилася писати. Лише підійшла і тихо на вушко сказала, чого вона хоче. Бабуся дуже стримана, зібрана, певною мірою серйозна.

Фото: Соціальне підприємство Vbrani / Facebook

Щодо пані Дарки, то вона, на жаль, має схильність до деменції. Я не впевнена, чи в неї хвороба Альцгеймера, бо ми її не діагностували. Але вона забуває. Вона може йти на заняття з в’язання і забути, куди йшла. А вже на занятті може забути, що вона в’язала. Але бабуся дуже потребує цієї участі, залучення та спілкування з іншими людьми. Тепер сусідка Дарки щоразу приводить її до нас і каже: «Давай, в’яжи, тобі це подобається».

А пані Леся дуже мовчазна. Коли всі в’яжуть, і хтось починає щось дуже інтенсивно розказувати, вона так дивиться на всіх і каже: «Ви мене знову збили!». Не знаю, що для неї переважає: бажання контакту з іншими чи фінансовий інтерес. Проте вона ніколи не піде в кімнату в’язати наодинці.

Наша веселунка, сміхотинка – це пані Марія. Вона в’яже наодинці та не завжди любить приходити на заняття. А коли прийде, то візьме моток ниток, подивиться, що роблять інші, й піде. Вона дуже затишно облаштувала свою кімнату і працює здебільшого там.

Зігрівають діток своєю любов’ю

Більшість бабусь із любов’ю ставляться до кожного свого виробу. Це особливо відчувається, коли вони підписують листівки для покупців. Помітно, що для них це дуже трепетний момент, і вони чекають на нього з великою приємністю.

Була ситуація, яка мене дуже розчулила. Одна компанія замовила у нас 40 рукавичок для будинку-інтернату, де мешкають діти з розладами центральної нервової системи та ДЦП. І бабусі з великими сентиментами складали ці рукавички, казали: «Давайте ми вам допоможемо, хай тим дітям буде тепло». Відчувалося, що їм особливо приємно, коли вони знають, для кого в’яжуть.

Фото: Oksanka Bryndzak / Facebook

А ще була історія, коли ми долучилися до акції, у межах якої в’язали медузок для передчасно народжених діток. Це були іграшки, щупальця яких діти сприймають як мамину пуповину, і тягнуть їх. Здавалося, що наші майстрині увімкнули «турборежим» і почали в’язати з надзвичайною швидкістю й шаленою любов’ю. Коли я приходила поглянути на процес, було відчуття, наче заходила в якусь святиню. Не хотілося там сказати нічого зайвого, аби нікого не образити та не сполохати.

Vbrani – можливість заробітку для стареньких

В’язані шкарпетки Vbrani коштують 275 гривень, рукавички – 350. З кожного виробу 60% від суми отримує майстриня, 20-25% – витрати на матеріали та їхню закупівлю, ще 15% – на оплату праці фахівчині, яка щотижня проводить майстер-класи. Замовити вироби можна у Facebook та Instagram.

Фото: Соціальне підприємство Vbrani / Facebook

Пакуванням та прийманням замовлень займаються наші волонтери. Мені невимовно пощастило з командою крутих ідейних людей. Звісно, хочеться, щоб цей проєкт мав фінансову винагороду і для дівчат, адже це їхній час і зусилля. Та інколи важливо знати цю межу. Особисто для себе я вирішила, що Vbrani – це мій прояв соціальної відповідальності. Мені не важко інколи приїхати в суботу, щоб спакувати вироби чи відправити їх. Ми це робимо, тому що розуміємо: бабцям справді важлива участь, і вони відчувають свою приналежність до суспільства.

Наповнимо теплом ваші домівки

Більшість наших покупців – приблизно 60% – замовляють товари для когось. Окрім речей у дитбудинок, ми ще в’язали речі для дитячого садочка та корпоративні новорічні подарунки. Зараз готуємо домашню колекцію «Vbrani Vdoma». Це будуть різноманітні підставки під горнятка та тарілки, красиві килимки для домашнього декору. Ми інколи сміємося, що є Zara home, а у нас буде «Vbrani Vdoma». 

У нас є борд, на якому ми поквартально розписали наші мрії. Маємо три важливі цілі, які стосуються промоції проєкту серед бабусь, збільшення кількості майстринь, урізноманітнення товарів і розширення на різні області. Наразі у нас замовляють не лише зі Львова. Ми представлені у благодійній крамниці «Ясна річ» (Львів, Харків). І все ж, звісно, хочеться виходити на нові ринки.

Насправді Vbrani – не перше соціальне підприємництво, яке ми намагаємося реалізувати. У нас ще є квіткова справа, у межах якої ми саджаємо лаванду, гортензії та піони, щоб люди купували квіти й так допомагали бабусям. Ми не закидаємо цю ідею, але сьогодні Vbrani – пріоритетний проєкт. І ми бачимо свій розвиток саме в цьому напрямі. 

Улюблена справа допомагає бабусям почуватися потрібними, а ваші донати допомагають ШоТам розповідати нові історії про Україну та українців.

Суспільство

Що носить Одеса? Морські мотиви, органічні матеріали та повітряні силуети від локальних брендів

Опубліковано

В Одесі розташований найбільший промтоварний ринок Європи. «7 кілометр» займає близько 170 гектарів та має понад 6 тисяч контейнерів і більше 1 200 павільйонів, де продають, зокрема, тканини. Одеські дизайнери досить часто заходять на ринок по тканини й фурнітуру — там великий вибір, і можна знайти щось особливе для своїх колекцій. А найголовніше — там найнижчі ціни, якщо брати гуртом. Саме ця особливість і стала причиною того, що в Одесі так багато локальних брендів, які пропонують одяг власного виробництва.

Та й загалом Одеса — це місце з творчим вайбом. Тут легко знайти натхнення та втілити найсміливіші ідеї в реальність. Як економічний центр Одеса приваблює туристів і місцевих, які обожнюють стильно виглядати. Тому ШоТам зробили підбірку брендів: деякі з них більш відомі, а інші тільки починають свій шлях. 

Бренд Pakhustova

Цей бренд в Одесі у 2015 році створила Вікторія Пактусова. Дизайнерка довгий час черпала натхнення у світі високої моди, працюючи в ритейлі. Вона мала можливість порівняти свої роботи з одягом відомих модельєрів. 

Жінка з дитинства шила одяг для ляльок, а потім втілила ці ідеї у своїй першій колекції. У The Kukla by Pakhtusova входять сукні babydoll, топи з баскою, блузи з пуфастими рукавами, А-силуети й об’ємні волани. 

Минулого літа шоуруму вдалося вийти на міжнародний ринок — магазини Pakhustova відкрили в Чорногорії і Таїланді (на острові Панган). Дизайнерка бренду створила колекцію, яка особливо підкреслює острівний настрій. Матеріали — натуральні тканини, деталі — ручна робота: в’язані крила ангелів, бешкетні банти. 

«У нас одяг, який точно можна носити кожен день. Наприклад, наша дизайнерка Вікуся робить сукні, щоб можна було носити і з кросівками, і з каблучком. У нас зручні пуховики (вся Україна їх полюбляє), зручні костюми, світшоти, худі. Весна-літо, осінь-зима. Блуза з батисту — це наша любов. Наш топ продажів минулого літа — сорочка + шорти з бавовни рожевого кольору», — розповідає засновниця бренду.

SKRIPKA

Люблять одесити й локальний бренд SKRIPKA. Його у 2018 році створила сімейна пара Льолі й Олександра Скрипченків. Філософія SKRIPKA полягає в тому, що справжня унікальність криється не в гучних логотипах чи кричущих принтах, а в якості матеріалу й оригінальності крою. Вони створюють одяг, в якому живеш вільно і з комфортом.

«Багато тканин з льону, з бавовни, віскози. У нас у кожній колекції є відображення легкої природної меланхолійності. Унікальність бренду в тому, що всі речі з минулих і з нових колекцій можуть ідеально поєднуватися. Людина, яка в нас купує восени у 2022 році, може прийти у 2024 році й купити собі щось, що ідеально підходить за відтінком, і так можна створювати капсули гардеробу. Новинки з’являються щотижня, іноді й 2 рази на тиждень — людина зайшла до нас у понеділок, а вже в п’ятницю буде щось нове», — ділиться директорка магазину Настя Омелян. 

Минулого літа бренд уперше представив чоловічу базову колекцію. 


«Нас просили про це жінки, мовляв, «моєму чоловікові нічого носити». Перше, що кажуть чоловіки: «Нам потрібна футболка та шорти». У нас великий вибір повсякденного зручного оверсайз одягу для чоловіків з трикотажу», — додає Настя.

Aisenberg

Місцеве виробництво одягу підтримує й Aisenberg. Команда спеціалізується на виробництві деніму. Магазин заснований в Одесі у 2016 році. Aisenberg використовує високоякісні матеріали та прагне зменшити шкідливий вплив на довкілля, обираючи більш екологічні методи виробництва.

Нещодавня колекція бренду натхненна красою рідної Одеси, зокрема, її морським портом і промисловими краєвидами. У цій колекції Aisenberg представив понад десяток нових моделей джинсів з нестандартним розташуванням кишень та асиметричними деталями. Наприклад, модель Li має прямий крій та ефектно зібрана на талії, що створює враження вільності й імітацію завищеної та трохи великої посадки. Джинси Stacy відображають неординарність підходу дизайнерів Aisenberg — з кишенею, яка начебто помилково пришита занадто високо. До нової колекції також увійшли асиметричні спідниці на ґудзиках та спідниці-шорти, виконані в актуальному ніжно-блакитному кольорі.

Цього сезону шоурум презентує також серію джинсів ICONS, кожна пара в якій втілює образ героїні-натхненниці — відомої української тенісистки Еліни Світоліної, яка народилася в Одесі. Ці джинси виконані в молочно-білому кольорі, ідеальному для тенісного корту, та мають високу посадку й декоративний виріз у формі тенісного м’ячика. Акцент — нашивка на задній кишені з мотивуючим текстом: «Головне — це твоя власна гра, а не позиції в рейтингу. Грай, ніби ніхто не бачить». 

WeAnnaBe

WeAnnaBe, заснований у 2014 році Анною Сокол, стильно втілює смарт-кежуал у жіночому одязі. Бренд орієнтований на сучасну та прогресивну жінку, пропонуючи не просто речі, а комплексні образи, які доповнюють індивідуальний стиль кожної клієнтки.

Анна Сокол та її команда створюють одяг, який ідеально підходить для різноманітних життєвих ситуацій. Наприклад, їхній трикотажний костюм можна легко адаптувати до різних випадків — від повсякденних прогулянок у спортивному взутті до елегантних вечерь на високих підборах. Матеріали, які використовують у виробництві — це твід, трикотаж, екошкіра та денім, що додає текстурності й виразності кожній моделі.

WeAnnaBe активно втілює принципи сталого розвитку у своїй модельній політиці. Виробництво одягу ведуть невеликими серіями, що базуються на реальному попиті — це допомагає мінімізувати відходи матеріалів. Залишки тканин переробляють на екологічні сумки, які слугують альтернативою одноразовим пакетам. Філософія бренду полягає в тому, що там створюють лише ті речі, які дизайнери носили б самі, тому це забезпечує високу практичність і багатофункціональність кожного виробу.

«У нас є бачення того, що треба сучасній та прогресивній дівчині, база, на якій ми будуємо свій бренд. Останнім часом жінки дуже змінилися, змінився їхній спосіб життя, і ми хочемо не просто йти в ногу з ними — ми намагаємось випереджати їх», — пише дизайнерка на своїй сторінці у Facebook.

KulKate Atelier

Простір KulKate Atelier зародився в Одесі у 2020 році. Це не просто бренд одягу, а втілення творчого бачення його засновниці, яка створює одяг з глибоким змістом. Кожен елемент колекції — чи то легка літня спідниця, чи подовжене бавовняне кімоно — «несе в собі частинку Божественного стану, покликаного нагадати про внутрішню гармонію та здатність залучати різноманітність і людські стани».

У новій літній колекції, яка уособлює невагомість і духовне піднесення, спідниці та кімоно виготовлені з органічної бавовни та льону, підкреслюючи стійкість і любов до природи, які є частиною філософії бренду. Засновниця на своїй сторінці в Instagram ділиться, що її надихає тільки те, що приносить задоволення та віру в створюване, а концепція колекції ґрунтується на принципах творення та дарування, аби поширювати любов через жіночу та чоловічу моду.

На сторінці KulKate Atelier активно ділиться новинками, що відображають унікальний стиль і підхід до моди. Філософія бренду пронизує кожну колекцію та кожне повідомлення, спрямоване на те, щоб надихати та ділитися красою з навколишнім світом.

Коли в Україні зачинилися відомі магазини одягу, як-от Zara чи H&M, одесити не засмутилися. Вони залюбки підтримують чесний український бізнес, бо цей одяг часто якісніший, а в ціну не закладені витрати на імпорт і транспортування з Європи тощо. Також немає переплати за відомий бренд та ім’я. Тому ціни на одяг дійсно приємні для українського споживача. 

Читати далі

Суспільство

У Дії можна подати заяву у Міжнародний реєстр збитків: як це зробити

Опубліковано

Відтепер у Дії можна подати заяву у Міжнародний реєстр збитків, якщо ваше майно постраждало від російської агресії і є наявний акт про обстеження від місцевої влади про зруйноване або пошкоджене житло.

Про це повідомляє Дія.

У Дії зазначають, що важливо, щоб кожен Акт про обстеження від місцевої влади потрапив до Реєстру. Так спільними зусиллями ми зафіксуємо реальні масштаби шкоди від російської агресії й пришвидшимо запуск компенсаційного механізму.

Читайте також: В Україні для підприємців оголосили грант для відновлення та реконструкції: як взяти участь

Покрокову інструкцію можна дізнатися за посиланням.

“Працюємо над розширенням Реєстру. Скоро всі власники зруйнованого чи пошкодженого житла по всій території України зможуть подати заяву в міжнародний Реєстр збитків у Дії”, – зауважили у Дії.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як скористатися мультишерингом документів у застосунку «Дія».

Читати далі

Суспільство

Відсьогодні в Україні розпочалася реєстрація на вступні іспити для магістрів та аспірантів: який алгоритм

Опубліковано

Відсьогодні в Україні розпочалася реєстрація на вступні іспити для магістрів та аспірантів. Основний період реєстрації триватиме з 7 до 29 травня включно, а з 17 до 21 червня буде додатковий період для тих, хто не зміг зареєструватися в основний.

Про це повідомляє МОН.

Реєстрацію на ЄВІ або ЄФВВ проводять приймальні комісії ЗВО (як особисто, так і дистанційно).

Алгоритм реєстрації

  1. Сформуйте комплект сканованих копій або фотокопій реєстраційних документів:
  • Заява-анкета з вашим електронним підписом для отримання екзаменаційного листка (при заповненні заяви-анкети вкажіть місце, де ви бажаєте скласти іспити, та оберіть не предметні напрямки).
  • Копію документа, що посвідчує особу.
  • Документ, що підтверджує ваш РНОКПП або причину його відсутності.
  • Документ про здобутий ступінь вищої освіти (якщо завершили навчання в минулі роки).
  • Довідку щодо планового строку завершення навчання та отримання диплома у 2024 році.
  • Фотографію для документів (кольорової або чорно-білої) із зображенням, що відповідає вашому досягнутому віку.
  • Медичний висновок (форма 086-3/о) (за необхідності для спеціальних умов під час вступу).

Читайте також: Які зміни відбудуться в Україні в травні: пенсії , НМТ, свята

2. Надішліть на електронну адресу приймальної комісії скановані копії або фотокопії реєстраційних
документів.

3. Отримайте скановану копію екзаменаційного листка на свою електронну адресу.

Більше деталей за посиланням.

Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.

Фото: МОН

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення