Українські миротворці евакуювали пораненого конголезця і врятували йому життя, повідомляє пресслужба 18-го окремого вертолітного загону.
Зазначається, що військовий збройних сил Демократичної Республіки Конго дістав кульове поранення ноги під час сутички з повстанцями поблизу населеного пункту Бені, провінції Північне Ківу. У зв’язку з поганим транспортним сполученням доставити його до шпиталю в місті Гома наземним шляхом було неможливо.
Тож керівництво Місії ООН звернулося по допомогу до миротворців окремого вертолітного загону, які своєчасно здійснили евакуацію пораненого вертольотом Мі-8.
У травні покази документального фільму «Да Вінчі», присвяченого пам’яті Героя України Дмитра Коцюбайла, командира батальйону «Вовки Да Вінчі», відбудуться в Івано-Франківську та Львові.
Про це повідомив в ефірі Українського радіо продюсер стрічки Назар Борушок.
«Найближчі покази в Україні відбудуться 14 травня в Івано-Франківську та 15 травня у Львові. В нас актуальна інформація з’являється по ходу, тому що пишуть люди, які хочуть організовувати це в тих чи інших містах чи країнах. І по факту ми вже додаємо актуальну інформацію на нашу сторінку у Фейсбуці», – зазначив він.
Потім, за словами продюсера, буде показ в Угорщині, далі – у 5 містах Великої Британії, зокрема у Лондоні та Манчестері. Вже відбувся показ у Клівленді та Детройті (США).
«Після чого фільм вийде вже в український прокат, і кожна людина зможе в зручний для себе час відвідати показ у кінотеатрі. Частина коштів із продажу квитків буде спрямована на батальйон «Да Вінчі», – сказав Борушок.
Він нагадав, що стрічка «Да Вінчі» складається передусім з інтерв’ю людей, які його добре знали – це і родина, і його найближчі друзі, і кохана, і побратими, з якими він воював з 2014 року. Також у фільмі використані архівні матеріали.
«Коли я шукав архіви, то теж проробив дуже велику роботу, оскільки я моніторив все, що було з 2014 року. Я заходив буквально у Фейсбук, просто гортав стрічку до найпершого посту Дмитра і вишукував матеріали, які могли забутися. Потім я заходив до всіх його друзів, шукав там матеріали і таким чином знайшов кілька унікальних відео, які вже всі забули і які ми використали», – зазначив продюсер.
Крім того, за його словами, у фільмі родзинкою стали кадри, які взагалі ніхто не бачив. Це кадри з бодікамери з GoPro, яка була на шоломі у «Да Вінчі». Особливо багато цих кадрів було з моменту повномасштабного наступу.
«Тож ми склали стрічку з цих трьох частин: з архівів 2014 року, з інтерв’ю його друзів, побратимів і родичів та з архіву, який він знімав сам на GoPro», – сказав Борушок.
Нагадаємо, анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.
На базі Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка хочуть відкрити школу для підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту.
Про це повідомив директор Інституту журналістики КНУ Юрій Бондар, передає «Укрінформ».
«Партнерами школи стануть американські меценати Шелбі й Калеб Ворд (Shelby & Сaleb Wards), які є засновниками першої у світі платформи для ШІ-сторітелерів Curious Refuge. Їхні тренінги застосовують Netflix, Pixar, Google й інші», – розповідає Бондар.
Безпосередньо для створення школи партнери можуть залучити до пʼяти мільйонів доларів. Наразі вивчення проблематики індустрії штучного інтелекту впроваджують у навчальні програми й модулі для студентів.
«Ринок штучного інтелекту в Україні сьогодні не досить розвинутий, спеціалісти працюють несистемно. Тож навчальні платформи, як-от школа при КНУ, дадуть можливість підготувати й обʼєднати спеціалістів», – додає Бондар.
Нагадаємо, МЗС України представило ШІ-аватара Вікторію, яка тепер коментуватиме консульську інформацію.
Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нову практику з охорони “Гуцульського орнаменту (узорів) та пов’язаного з ним культурного простору”.
Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.
Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.
На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.
Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.
Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.
Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.
Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.
Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.
Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.
Нагадаємо, на Фестивалі української писанки в Києві встановили світовий рекорд.