Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сушить шкіру та викликає алергію. Розвінчуємо міфи про екологічну косметику

РЕКЛАМНИЙ МАТЕРІАЛ

Опубліковано

Сушить шкіру, викликає алергію, а ще її тестують на тваринах. Це лише мала частина міфів про екологічну косметику, якими наповнений інтернет. А ще покупці досі плутають «натуральну» та «екологічну» косметику, хоча ці поняття не є синонімічними. Засновниця бренду VAPA Марія Кучеренко розповіла, які міфи про екокосметику дійсно містять частку правди, а в що вже давно не варто вірити.

Марія Кучеренко

Засновниця черкаського бренду екологічної косметики VAPA

Натуральна, органічна, біо- й екокосметика – це синоніми

В Україні немає чітких стандартів, що може зватися «натуральним». Якщо в складі засобу є хоча б один натуральний інгредієнт, виробник вже може нанести таке маркування. Саме тому зараз дуже багато грінвошингу (один із видів екологічного маркетингу), коли ви заходите в магазин, і кожен другий засіб позиціюється як натуральний. Тому на натуральність, особливо в масмаркеті, я б не розраховувала.

Якщо ви бачите значок «organic» або «сертифіковано Ecocert Cosmos», то перед вами органічний продукт. Для отримання такого маркування на кожному з життєвих циклів – від отримання сировини, виготовлення засобу, і до використання та утилізації – були витримані суворі стандарти. В органічній косметиці – щонайменше 95% рослинних та натуральних компонентів, отриманих ненасильницьким методом, та до 5% безпечних штучних речовин (зі списку дозволених й безпечних), а пакування – придатне до вторинного перероблення. У складі не має бути продуктів нафтоперероблення, мінеральних олив, парабенів (складні ефіри, які використовують як консерванти), штучних парфумів та фарбників. У біокосметиці можуть бути присутні продукти рослинного та тваринного походження, але їх мають добувати ненасильницьким шляхом. Це зокрема бджолиний віск, маточне молочко, протеїн шерсті овець, ланолін тощо

В екокосметиці пріоритетом є безпечність продукту для людини та довкілля на всіх етапах його життя. Особлива увага звертається на походження пакувальних матеріалів та придатність їх до вторинної переробки. Найпоширеніші матеріали: скло, папір, алюміній, PET. Відгалуженням екоруху в косметиці є zero waste (нуль відходів). Пакування таких продуктів може бути повністю відсутнім. Яскравим представником є тверді шампуні. У нього може бути відсутнє пакування, а це заощаджує ресурси планети. 

Тому, ні, натуральна, органічна, біо- й екокосметика це різні види косметики. З-поміж їх усіх екокосметика найближча до органічної.

Екологічну косметику не тестують на безпечність

Такий вид косметики не проходить тестування на тваринах. Це роблять або «в пробірці» на бактеріях, або на групі добровольців. І це досить класний варіант, коли ти вже знаєш, як засіб поводиться на шкірі людини. 

Екокосметика часто викликає алергію

Будь-які алергічні реакції – індивідуальна особливість організму, а не класу засобу. Косметика з масмаркету зазвичай виготовлена з максимально інертних речовин, які не мають жодного впливу на організм. Виробники хочуть виготовляти універсальні продукти. Тому зазвичай активні компоненти або повністю відсутні, або представлені в дуже незначній кількості. 

Алергія може бути на будь-який вид косметики, не залежно від її виду. Це залежить від особливостей кожного організму. Екологічна косметика – в першу чергу екологічна, та це не означає, що вона гіпоалергенна.

Якщо в складі є синтетичні компоненти – засіб шкідливий

Еко косметика може містити як натуральні, так і синтетичні компоненти. Проте жоден з них не має шкодити довкіллю та людині. Треба дивитися, які ці компоненти. Наприклад, є синтетичний вітамін С. Його не існує в природі, але можуть створити в лабораторії, і вже доведена його ефективність на шкірі. Він синтетичний, але не шкідливий. Деякі компоненти дійсно шкідливі, але їх не використовують у будь-якій косметиці. Існують списки заборонених речовин.

У нашій косметиці VAPA є синтетична саліцилова кислота і синтетичний вітамін В3 цинамід. Саліцилова кислота існує в природі – у вербі. Але такий компонент буде значно дорожчим, а ще виникне складність із введенням його в необхідній концентрації в засоби догляду. Річ у тім, що саліцилова кислота має рідку форму, і не завжди доцільно вводити її косметику в тому відсотку, який потрібен. Тому ми використовуємо синтетичний компонент у формі кристаликів. Що стосується вітаміну В3 – він дуже корисний для шкіри, допомагає покращити її колір, прибрати сліди постакне. У нього бездогання репутація, і жодне дослідження не виявило якоїсь шкоди.

Екокосметика псується швидше за куплену в масмаркеті

Масмаркет налаштований на довгий термін зберігання продукції на складах та в магазинах у критичних умовах та зі значними коливаннями температури. Виробникам потрібно, аби їхні засоби довго зберігали товарний вигляд, щоб не мати фінансових втрат. Тому головне завдання технологів – зробити стабільний засіб, часто завдяки введенню «агресивних» консервантів. І навіть якщо ви порушите всі правила зберігання, товарний вигляд продукції залишатиметься незмінним.

Натомість екологічна косметика має відповідати суворим вимогам, про які говорили вище. Дозволені консерванти мають більш м’яку дію на мікробіом нашої шкіри, тож і на патогенні мікроорганізми вплив менший. Тут постає питання: чи вам дійсно потрібно зберігати крем 3 роки ціною власного здоров’я? Сучасні та безпечні системи консервації для екокосметики дозволяють засобам залишатись свіжими приблизно рік.

Екокосметика має специфічний неприємний запах

Екокосметика може мати будь-який запах. Все залежить від смаку виробника. Сприйняття аромату є дуже суб’єктивним. Оскільки ринок екологічної та органічної косметики розвивається, з’являються нові компоненти, досить приємні на запах. Та косметика, яка була 10 років тому, і та, яка є зараз, – це небо і земля.

За відгуками наших клієнтів, найкращий аромат у косметиці VAPA має твердий шампунь Litsea. У його складі – ефірна олія літсеї кубеби або тропічної вербени. Аромат шампуню схожий на лимонні льодяники – дуже свіжий і яскравий, з легкими трав’яними нотками.

Екокосметика – дешевша альтернатива закордонним брендам

Екологічна косметика є досить дорогою, хоча залежить від сегмента. Наприклад, олія для тіла буде дешевшою, ніж крем для зменшення пігментації шкіри. Щоб зробити олію, треба підібрати комбінацію компонентів, налити їх у тару – і все. А крем буде більш витратним і у виготовленні, і в компонентах. 

Сухі, тверді шампуні та шампуневе мило – одне й те саме

Часто люди неправильно розрізняють косметичні засоби для волосся. Сухі шампуні перебувають у формі аерозолю або пудри. Їх наносять на проділ і розчісують волосся, аби освіжити укладку, коли немає можливості помити голову.

Шампуневе мило – це по суті класичне мило на основі олій і лугу. Воно часто робить волосся жорстким і надає відчуття ламкості та жирності з нальотом. Я не раджу цим користуватися. У шампуневого мила дуже високий ph (водневий показник), який шкідливий і для шкіри голови, і, перш за все, для волосся.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

При виготовленні твердого шампуню використовують мінімум води. На вигляд він схожий на звичайне мило, із шорсткою поверхнею. Зроблений на основі SCI або SLS. В основному від якості саме цих компонентів залежить його ефективність.

Твердий шампунь сушить волосся і залишає наліт

Цей косметичний засіб може бути як високої якості, так і низької. Усе залежить від компонентів, з яких його виготовили. Бачу, що масмаркет теж потрохи підтягується до цього руху, адже помічає, що тверді шампуні стають дедалі популярнішими. Але масові виробники зазвичай використовують у своїх засобах SLS (лаурилсульфат натрію), тому починають його пхати і до твердих шампунів. Насправді SLS – це точка відліку подразнювального потенціалу. Якщо у брусочку цей компонент перебуває у концентрації 80% – він надзвичайно сушить шкіру голови та волосся.

Найкраще, коли у складі твердого шампуню є SCI (кокоіл ізетіонат натрію). Цей компонент часто додають разом із кокосульфатом натрію – він краще піниться, а ізетіонат пом’якшує дію шампуню. Дивіться і на додаткові пом’якшувальні компоненти в засобі, як от гліцерин, пантенол чи молочна кислота. Додатковою перевагою буде не парфум, а ефірна олія та масла для пом’якшення волосся.

Для зволоження в екокосметиці VAPA ми використовуємо рослинні цукри – бетаїн, інулін, топінамбур. У шампуні для людей із підвищеною жирністю голови, волоссю яких бракує об’єму, додаємо білу або зелену глину, різні рослинні пудри та саліцилову кислоту для регулювання жирності. І все це ми комбінуємо з ефірними оліями. У підсумку маємо комплексний підхід: ефірні олії працюють із самою шкірою і змушують її трохи заспокоїтися та виділяти менше жиру, а глини адсорбують зайвий жир та додають волоссю прикореневий об’єм. У підсумку ваша шкіра почувається значно краще, а волосся не так швидко забруднюється.

Твердий шампунь погано піниться

Твердий шампунь може легко замінити звичайний рідкий. Вам не потрібен якийсь період звикання, бо засіб нібито не так милиться чи не так промиває волосся. Коли клієнти переходять на наш шампунь, вони одразу кажуть: «Дуже легко і зручно, волосся чисте, і все піниться дуже легко». У підсумку все залежить від виробника.

Твердий шампунь незручно зберігати вдома 

Засіб можна зберігати в мильниці, до якої всі звикли. Там мило чудово тримає свою форму і не розмокає, так само і твердий шампунь. Також знаю, що деякі дівчата кладуть його на в’язану з джуту мочалку, і теж все гаразд. Єдине – треба стежити за тим, аби шампунь не розмокав і не киснув у воді. 

Водночас плюсів у твердого шампуню все ж більше. По-перше, він компактний і не розливається в подорожах. Для його виготовлення не використовують багато води, яка є вичерпним ресурсом. Засобу не потрібне пластикове пакування. Слід запам’ятати головне правило: після використання шампунь треба покласти в мильницю. Тоді цей засіб буде радувати вас дуже довго.

Екокосметику важко підібрати через невеликий вибір

Екокосметика VAPA націлена на мультифункціональність та фізіологічність, щоб закрити максимально багато потреб. Наприклад, якщо ми робимо крем для сухої шкіри, він підійде і для зневодненої. Будь-яка шкіра може бути зневоднена: як жирна, так і суха. Тому не треба купувати крем для жирної шкіри, а потім сироватку для зволоження і ще якусь маску – це все вже є в кремі. Ми націлена на те, щоб у вас була одна ідеальна баночка, яку ви любите, і яка повністю задовольняє ваші потреби. Можливо, ви з першого разу знайдете свій ідеальний засіб, і цей міф розвіється.

Саморобні домашні засоби – альтернатива косметиці

Люди, які створюють косметику на виробництві, мають значно більше знань технології та безпечного поєднання компонентів. Експерименти на власній кухні можуть зашкодити. Часто бачу у TikTok та YouTube, як дівчата роблять маски для очищення пор від чорних цяток на основі соди та лимонної кислоти або зубної пасти. Це жахливо, ви просто нашкодите свою шкіру і зробите собі хімічний опік! Після цього доведеться довго відновлюватися. Та якщо ви зробите, наприклад, якусь маску на кефірі або з фруктів, то біди не буде. Але чи ефективно це – потрібно ще довести.

VAPA – український бренд екологічної косметики, який у 2019 році заснувала дизайнерка за освітою Марія Кучеренко. За два роки до цього вона почала виготовляти засоби догляду для себе та друзів. Після занурення в спеціалізовану літературу, вивчення процесів, які відбуваються у шкірі, та впливу косметики на неї, створила власну лабораторію з професійним обладнанням та науковим підходом до розробки екокосметики. Усі засоби бренду направлені на екологічність: пакування придатне до вторинного перероблювання, а склад косметики не шкодить людині та довкіллю. Основна продукція – тверді шампуні та кондиціонери. Асортимент стрімко розширюється та налічує крем для рук, бальзам для губ, гелі для вмивання, засоби для демакіяжу, убтани (сухі порошки, якими можна вмиватися і які можна використовувати як маску).

Суспільство

Реєстрація авто, іспити з водіння та багато іншого: у МВС пояснили, як відслідкувати талони за допомогою чат-бота

Опубліковано

Відтепер за допомогою офіційного чат-бота Головного сервісного центру МВС можна слідкувати за талонами на теоретичний та практичний іспити; реєстрацію авто; обмін посвідчення водія; міжнародне посвідчення водія.

Про це повідомляє Урядовий портал.

    Для того, щоб отримати інформацію про наявність вільних талонів, необхідно: перейти в бот, поділитися контактом, обрати послугу та необхідний сервісний центр.

    Читайте також: В Україні для письменників-початківців оголосили грант: як взяти участь

     У разі наявності вільного талона система автоматично надсилатиме повідомлення кожні 10 хвилин. Після сповіщення необхідно зайти в електронний запис, зареєструватися та взяти талон.

    Нагадаємо, українські військові збили російський вертоліт Ка-52 «Алігатор».

    Фото: Урядовий портал

    Читати далі

    Суспільство

    Мінекономіки презентувало каталог індустріальних парків: що у ньому можна знайти

    Опубліковано

    Міністерство економіки України презентувало каталог індустріальних парків, який допоможе підприємствам знайти партнерів або місце з облаштованою інфраструктурою, де можна розмістити свої виробничі потужності, а також залучити нові інвестиції.

    Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

    У каталозі індустріальних парків потенційний інвестор може знайти все необхідне для успішного вибору місця для свого бізнесу: від спеціалізації парків до місцевих стимулів для резидентів. Детальна інформація про розташування, площу, інфраструктуру та доступні послуги допоможе зрозуміти потенціал кожної локації. Крім того, каталог містить дані про податкові та інвестиційні стимули, що дозволить максимально використати переваги, які надає кожен індустріальний парк.

    Читайте також: Укрпошта випустить дві нові марки до Дня вишиванки

    «Індустріальні парки – це чудова можливість для залучення інвестицій у реальний сектор і стимулювання економіки та розвитку регіонів. Підрахунки показують, що 1 гектар індустріального парку дозволяє створити 50 нових робочих місць, а $1 державних інвестицій в інфраструктуру індустріальних парків – залучити $6 додаткових приватних інвестицій», – зазначила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.

    Вона зазначила, що у 2024 році на розвиток інфраструктури індустріальних парків закладено 1 млрд грн.

    Із каталогом можна ознайомитись за посиланням.

    Нагадаємо, Нова пошта відкрила перші відділення у Великій Британії.

    Фото: Мінекономіки

    Читати далі

    Суспільство

    «Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

    Опубліковано

    Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали пісні Дмитра Монатіка. Уляна мріяла стати балериною, але обрала шлях культурної провідниці для глухих людей. Народившись у батьків, які не мають слуху, жінка зрозуміла, що її місія — боротися за їхні рівні права в суспільстві. 

    Як люди з глухотою переживають війну? Чому важливо перекладати для нечуючих музичні кліпи виконавців, фільми та вистави? Про боротьбу за права людей з глухотою та особисту втрату й порятунок глухих батьків з оточеного Маріуполя розповіла для ШоТам Уляна Шумило.  

    Я стала провідником для своїх глухих батьків 

    Я народилася в батьків, які не мають слуху, і тому автоматично стала для них провідником у цей світ. У дитинстві я займалася балетом і мріяла пов’язати з цим своє життя, утім, травмувала коліно й не змогла продовжувати танцювати. Натомість знайшла себе як перекладачка жестової мови. Почала співпрацювати з УТОГ (Українське товариство глухих) та допомагала глухим звертатися до суду, оформлювати соціальні виплати. Потім я влаштувалася працювати на маріупольський телеканал «Донбас» і перекладала новини. Та я хотіла, щоб глухі не лише розуміли новини регіону, а й знали, які рішення ухвалюють чиновники на сесії міської ради в Маріуполі, тому оббивала бюрократичні пороги, щоб мені дозволили перекладати такі засідання. 

    Але одного разу я натрапила на YouTube-канал естонки, яка перекладає музичні фестивалі. Мене вразило, як вона передає не просто слова, але й ритм і музику. Це захопило мене… Як може глуха людина відчути музику?

    Глухі люди теж хочуть слухати музику

    Я могла перекласти текст пісні, але як показати звучання інструмента? Почала практикувати й зрозуміла, що маю передавати ритм рухами свого тіла. Вперше я «заспівала» руками пісню Діми Монатіка біля нашого маріупольського драмтеатру. Зняла себе на телефон і виклала в соціальні мережі. Я не думала, що це оцінять. Мені почали писати люди, які не чують: «О, нам це цікаво. Продовжуй давай». Потім я переклала другий кліп і назвала його «Сурдокліп». Усе більше почала розвивати цей новий інклюзивний музичний жанр і створила проєкт з Палацом культури молоді — разом із сотнею дітей на головній площі міста ми зробили музичний твір у супроводі жестів на пісню Діми Монатіка «Вічність». 

    Далі я почала працювати ще й над візуалом до своїх перформансів, адже глухі люди сприймають інформацію через візуальні деталі, наприклад, одяг, цікаві образи, зачіску, аксесуари. Мене почали запрошувати на різні фестивалі, де я перекладала артистів. Поступово почала перекладати фільми, вірші, вистави. У київському Театрі ляльок переклала виставу на сцені разом з артистами. Я почала отримувати ще більше коментарів вдячності за свою роботу в соціальних мережах. 

    Мені вдалося задати тренд на музичний переклад жестовою мовою

    Я продовжую розвивати цей інклюзивний культурний діалог, бо ці люди теж заслуговують на те, щоб «почути», якою є наша українська культура різноманітною, талановитою та красивою. Зараз люди з глухотою мають запити на переклади фільмів, бо світ для них нудний. Вони живуть у тиші, тому наша місія — допомогти їм відчути всі барви нашого життя.

    Ці люди теж гідні перекладу фільмів, пісень — усього, що входить у культурну діяльність нашої країни. Мене, певно, Бог з народження послав з місією допомогти своїм батькам та всім іншим глухим. І поки хтось буде прописувати програми допомоги для них на папірцях, я попрацюю для людей, які вже зараз потребують нашої допомоги. 

    Мені подобається музика. Це моє внутрішнє кайфоловство — це відчувають, до речі, і глухі люди. Це видно за мімікою, емоціями. Я починаю шукати пісню, яка мені до душі, потім собі малюю в уяві картинку, як хочу розповісти цю пісню. Думаю, як мені одягнутися, щоб одяг підходив під сенс самої пісні. Я роблю все з першого дублю, не розписую плани. Тут важливо працювати над картинкою, над подачею. Над тим, як ти цю пісню піднесеш і покажеш, а не над самим перекладом.

    Як глухі люди живуть в умовах війни

    Буквально на другому році війни наша влада виділила для людей з вадами слуху смартгодинники, адже глухі можуть почути тривогу тільки за вібрацією. За офіційними даними, у Маріуполі загинули 30 глухих людей. Нині страждають люди з Запоріжжя та Харкова. Я вважаю, що їх на певний час потрібно евакуювати. На сьогодні таким людям допомагають волонтери, які змушені самі більш-менш вчити жести для того, щоб пояснити тим важливу інформацію. Під час блокади Маріуполя я загубила своїх рідних через обстріли — ось вам і відповідь, як живуть глухі під час війни. 

    З 24 лютого по 22 березня 2022 ми з батьками та двома синами не могли евакуюватися з Маріуполя, адже знайомі, які намагались врятуватися, розповідали, як розстрілюють мирні колони. Я не могла ухвалити рішення, що робити. У мене двоє дітей — один з них має інвалідність, та двоє глухих батьків. 22 березня ми наважилися покинути наше рідне місто. Мені повідомили, що з одного з районів вивозять людей у бік росії. Тож я вирішила тікати. Ми бігли під свисти ракет та обстріли з вуличних боїв.  

    У мене в руках була одна маленька сумка, а в батьків, зрозуміло, своє мислення, тому вони вирішили взяти мало не всі 10. Я казала, що ті будуть їх гальмувати, але вони вирішили все одно взяти з собою все найдорожче для них. Ми всі були виснажені та голодні: пили воду з батареї, з бойлера, а їжі вже майже не мали. На той час усі райони окупанти захопили, але в нашому того дня, коли ми вирішили рятуватися, почався вуличний бій. Ми біжимо гуськом, і я чую, що літак пролетів. Повертаюся до батьків, махаю їм рукою, мовляв, присядемо. Присіли. Потім тиша 5 секунд. Знову побігли. Я повертаюся, а їх уже немає. І я не розумію — дітей залишити й побігти за батьками? Ухвалюю рішення, що все ж треба хоча б дітей рятувати. 

    Ми сіли в евакуаційний автобус і потрапили в росію. Там мені довелося пройти «опитування» з ФСБ. Почався найжорстокіший допит з психологічним насиллям — я ж у татуюваннях, відповідно, їм захотілося мене роздягнути. Вони забрали гроші, їжу, але найголовніше — мені тоді віддали дітей. Нас відпустили, і ми виїхали до Берліна.

    Я не знала, чи вижили мої глухі батьки 

    У Берліні я почала займатися евакуацією батьків. Стала писати хлопцю, який разом з нами сидів у підвалі. Він повідомив, що батьки живі — вони повернулися в підвал нашого вже розбитого будинку. На той момент місто росіяни окупували, тільки ще тримався Азовсталь. Цей хлопець зняв на відео батьків, які показували жестами, що вони голодні, квартира згоріла, виїхати не можуть, нічого не чують. І я починаю діяти — прошу кожного волонтера: «Будь ласка, допоможіть евакуювати батьків». Хтось грошей просив, хтось говорив, що «ми за адресами не їздимо», тому що вже й адрес не дуже видно. Волонтерів можна зрозуміти — вони ризикували своїм життям. Це відео поширили всі телеканали, і розлетілися ось ці кадри, де мама з татом показують жестами та просять про допомогу…

    Наступного ранку я отримала дзвінок по Zoom. Я вмикаю і бачу в кадрі Діму Монатіка. Я оторопіла. Він сказав: «Уль, я тут побачив відео твоїх батьків. Виявляється, багато років ти співала мої пісні, позначала мене, а я тебе сліпо не помічав. У мене в самого бабуся й дідусь — глухі люди. Можливо, я тобі можу допомогти?». Єдине, про що я попросила — вивезти батьків, і наступного дня мені дзвонить волонтер та каже: «Я готовий їх забрати. Куди їхати?». 

    Моїх глухих батьків побили кадирівці

    Він приїжджає. Тоді складно було заїхати — на той момент був квітень. Тоді 8 волонтерів затримали як полонених. Щоб проїхати, треба було сплатити оркам за проїзд місцевою валютою — кавою, сигаретами. Волонтеру таки вдалося знайти моїх батьків. Виявляється, вони жили у квартирі сусідів, бо наша згоріла. Але батьки відмовилися їхати, бо під час зачистки їх побили кадирівці, і вони вже нікому не довіряли. Зателефонувати він мені не зміг, бо на той момент зв’язку не було. Йому довелося виїхати з міста, зловити наш український зв’язок і записати моє відеозвернення до батьків. Він мав удруге проїхати російські блокпости та знову їм заплатити товарами. Тоді вивезти батьків вдалося до теж окупованої Василівки, а згодом вже до Запоріжжя.  

    Я взяла двох синів, і ми поїхали з Берліна до Львова й потім до Києва, щоб побачитися з батьками. На сьогодні ми нарешті разом. Моя історія показує, що доводиться зараз переживати глухим у часи війни. Це і знущання, і страх, і повна безпорадність, коли летять ракети, а ти їх навіть не чуєш.

    Ми будуємо інклюзивний музичний простір для глухих

    Зрештою, справжнє людське визнання від глухих я отримала після того, як вийшла з блокади, але від самих перекладачів я отримала хейт — виявляється, я створювала їм конкуренцію. Почалися деякі перешкоди. Перекладачі підбурювали глухих людей, мовляв, дивіться, вона неправильно показує жести. Але я все одно щаслива, бо виходить, що мені вдалося достукатися до інших і показати важливість цього жанру для глухих. 

    Після порятунку моїх батьків разом з Дмитром Монатіком ми зробили спільний кліп «Війна — твоє ім’я» в рамках проєкту редакції “Свої”. Свою місію захисту рівних прав глухих людей я продовжую нині на телеканалі «Дім» та адаптовую програми під їхні потреби. Вони мають жити повноцінним життям так само, як і ми — без обмежень. Бо ми не маємо забувати про тих, хто теж є частиною нашого суспільства. Глухим також важливо розповідати реальні історії з війни, вони хочуть по-своєму слухати музику, фільми. Давайте робити більше контенту для них! Зараз я взялася ще й перекладати документальні фільми. Україна робить у цьому жанрі культурний прорив, і в нас з’являється багато достойних документальних робіт. Нещодавно я переклала фільм Алана Бадоєва «Довга доба» й теж уже отримала гарні відгуки серед «своїх» слухачів. 

    А ще ми маємо підтримувати військових, які втратили слух. Багато з них у депресивному стані та відмовляються вчити жестову мову — мовляв, вони «не інваліди». Зараз я працюю з ними, але нам треба більше фахівців, які могли б не тільки навчити жестової мови, але й психологічно налаштувати на навчання. 

    Читати далі