Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Що подивитися? Дев’ять найкращих українських короткометражок

Опубліковано

Якщо ви хочете переглянути фільм лежачи на шезлонгу у відпустці, сидячи вдома після довгої нічної прогулянки чи під час обідньої перерви на роботі, то у цьому вам допоможуть українські короткометражки. ШоТам разом з першим українським онлайн-кінотеатром Takflix презентують вам добірку «TAK Shorts-2». Це літній спецпроєкт Takflix, спрямований на підтримку молодих імен та коротких форм в українському кінематографі. Добірка доступна до перегляду на всіх територіях світу мовою оригіналу з англійськими субтитрами.

P.S. А в кінці статті на вас чекає приємний бонус.

1. Короткометражна драма «Нормальна»

Фільм українських режисерок Діани Горбань та Ірина Громоцької входить до альманаху «Українська Нова Хвиля 2020». Короткометражна драма вийшла у 2019 році, зараз на Takflix доступна на території всього світу з англійськими субтитрами.

«Нормальна» – це стрічка-діалог, у якому після невдалої вечірки дівчина виливає душу незнайомці у парку. У розмові дівчат відкривається їхнє бачення світу, межі реального і примарного.

Як зазначають режисерки, “головній героїні чи то здається, чи то ні, що вона зустріла подругу на мить, зовсім випадково. Але ми самі собі думаємо, чи це була реальність, чи лише марення”. Фільм знімали у Львові за участі львівських акторок та знімальної групи в межах Wiz-Art Film School.

2.  Квір-історія «Чачьо»

Як піти проти волі батьків у ромській спільності? Як чоловіку сказати про свою нетрадиційну орієнтацію? Ці та інші важливі питання порушує коротка стрічка на 20 хвилин «Чачьо» українського режисера Віталія Гавура.

В основі сюжету молодий хлопець Януш, який виріс у консервативній ромській громаді у маленькому місті. Він має підкоритися бажанню батьків та одружитися з ромською дівчиною Златою. Але насправді Януш гей і закоханий в молодого українця на ім’я Паша. Разом вони планують втекти з весілля та покинути місто. Але чи зможе Януш так вчинити зі своєю родиною?

Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Стрічка «Чачьо» перемогла на 11-му Одеському міжнародному кінофестивалі як найкращий короткометражний фільм. Це одна з робіт, створених у рамках проєкту Coming Out of Isolation 2.0. Цей проєкт спрямований на подолання дискримінації, ксенофобії та упередженого ставлення до представників(ць) ЛГБТ+ спільноти в Україні.

3. Канадсько-українська стрічка «Прощавай, Головін»

Канадсько-українська короткометражна драма режисера Мат’ю Ґрімара, головні ролі в якій виконали українські актори Олександр Рудинський (“Перші ластівки”) і Даша Плахтій (“Стрімголов”), у 2020-му році перемогла на Одеському міжнародному кінофестивалі у номінації Найкращий короткометражний фільм. Окрім цього, проєкт отримав нагороду у секції Generation 14 plus Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Це історія підлітка зі спального району Києва Яна Головіна, для якого смерть батька – шанс почати нове життя за межами рідної країни. Коли він вже готується попрощатися з сестрою, то починає шукати відповіді на питання – чому він завжди сліпо рухається вперед і що він залишає позаду. Драма, яка розгортається у внутрішньому монолозі героя, розповідає не тільки про спробу виїхати кудись, але й про спробу знайти причини залишитися.

Фільм «Прощавай, Головін» доступний мовою оригіналу з українськими та англійськими субтитрами на .«Takflix».

4. Квір-стрічка «Післясмак»

Короткометражний квір-фільм «Післясмак» 2017-го року режисера кіно та театру Юрія Катинського встиг знайти своїх шанувальників не тільки в Україні, а й за кордоном. Фільм здобув головні нагороди львівського Wiz-Art, а також київських KISFF та «Відкрита ніч». Картину показували на Tallinn Black Night Film Festival в Естонії, The Tel Aviv International LGBT Film Festival в Ізраїлі та Schweizer Jugendfilmtage у Швейцарії.

За сюжетом, хлопець повертається у маленьке місто, де зустрічається зі старими друзями. Врешті вони потрапляють в машину до п’яного незнайомця і їдуть до нього на каву. Не факт, що їм сподобаються наміри чоловіка, але спробувати варто, оскільки випадає можливість познайомитися із тими, з ким уже знайомі, і з собою.

Режисер розповідає про тему картини так: «Для мене ця стрічка про те, якими ми буваємо схожими у відчутті власної самотності. Усім потрібна любов. Ключовим у фільмі є бажання попросити пробачення. Не формально, а так, коли це дається важко й доводиться переступити через власну гордість і принципи. Це також акт любові».

5.  Короткометражний фільм «Дім»

Ця 12-хвилинна драма сценаристки та режисерки Ірини Цілик, лауреатки американського кінофестивалю Sundance за найкращу режисерську роботу у категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020), розповідає про події, що відбуваються у другій половині 1940-их років на Галичині.

За сюжетом, похмурий карпатський ліс і серед нього двоє – Славко і Нуся, що зупиняються на ночівлю в маленькій хатині, яка більше подібна на зимівку для худоби, ніж повноцінне житло. Втім, варто героям зайти до неї, як стається диво: всередині це велика міська квартира кінця 30-х років зі старовинними меблями, численними полицями книг, картинами на стінах. Та й самі герої тут виглядають як міська інтелігенція. Тут, всередині свого дому вони майже щасливі. Стрічка показує нам, що коли немає шляху назад, а повсюди небезпека, все, що ми можемо, – зберегти свій дім в собі.

6. Комедія «Давай не сьогодні»

«Давай не сьогодні» – дебютна короткометражна робота Христини Сиволап. Фільм, головні ролі в якому зіграли Володимир Задніпровський та Алла Соколова, переміг у конкурсі короткометражних робіт на Трієстському кінофестивалі в Італії у 2014 році. Автором сценарію до фільму був чоловік режисерки Олексій Сиволап.

Головних героїв, як і подружжя авторів, звуть Христиною та Олексієм. Дід Льоша та баба Христя доживають свій вік у невеличкій квартирі та мріють про одночасну смерть. Для цього вони лягають у труни в святковому вбранні очікуючи на смерть. Та в діда кожного разу знаходяться більш важливі справи– футбольний матч, кумедна історія чи бажання поїсти дружининого пирога. Дід Льоша складає якийсь план, що спонукає його відкласти день спільної смерті.

7. Абсурдистська стрічка «Дідочок»

Якщо ви прихильники гротеску, то точно маєте переглянути короткометражний фільм «Дідочок» режисера Володимира Тихого. Це абсурдна оповідь про сучасні соціальні проблеми в Україні, розказана кіномовою сторічної давнини, пов’язує сучасність та традиційний радянський соцреалізм.

Наслідування образів старої світоглядної системи замість створення власної — це коріння спотворенної пострадянської реальності. Саме вона породила вузол сучасних соціальних, культурних, політичних та економічних проблем, серед яких військові конфлікти.

Читайте також: «Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати

Головні герої фільму – Дід і Баба крок за кроком проходять історію радянських кіно-кліше. Після такого шляху сповнений фантастичного гротеску фінал вже не виглядає таким абсурдним.

8. Драма «Бульмастиф»

Короткометражна воєнна драма – ігровий дебют режисерки Анастасії Буковської. Тут розповідається історія ветерана АТО, який прагне повернутись до нормального життя після війни.  Одного разу він випадково зустрічає Роя, загублену собаку бійцівської породи. Спочатку вони не ладнають, але згодом саме Рой допомагає Міті впоратися з важким минулим.

Чудова історія дружби людини і пса, які рятують життя один одного, – це алегорія відносин людини зі своїми спогадами. Фільм піднімає ткож дуже актуальні для України теми – повернення військових до нормального життя після війни, і поєднання людини з нелегкою долею з бойовим псом.

«Бульмастиф» на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» визнали найкращим короткометражним фільмом Міжнародного конкурсу, лаeреатом призу Екуменічного журі та Спеціального диплома журі Національного конкурсу. Фільм став лаeреатом «Золотий Дзиги» в номінації «Кращий короткометражний фільм», а також учасником ряду міжнародних кінофестивалів.

9. Документальний фільм «Врятуйте мене, лікарю»

Минулий рік як ніколи показав людям, наскільки складною та важливою є робота медиків. Те, що для лікарів є простим чергуванням, звичайну людину може шокувати і зачепити до сліз. Режисер фільму «Врятуйте мене, лікарю» Дмитро Гришко. Він 24 години провів поруч з бригадою швидкої допомоги м. Києва – лікарем, фельдшером та водієм, які в новорічну ніч реагують на виклики та приймають пацієнтів.  Вони звикли до тяжких випадків, до смертей та самотніх бабусь, тому холодно виконують свою роботу і мають залізні нерви.

«Врятуйте мене, лікарю» показує, як насправді живеться бригаді швидкої, як вони допомагають пацієнтам, які не хочуть жити та з якими людьми медики стикаються протягом робочої зміни.

Фільм отримав головний приз в національному конкурсі  на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wizart, а також спеціальний диплом жюрі в Національному конкурсі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

Спеціально для них Takflix пропонує промокод ShoTam, який дає 10% знижки на перегляд українських фільмів з добірки. Якщо ви наш Добродій, то знайдете промокод на безкоштовний перегляд у нашій закритій спільноті на Facebook. Якщо ж тільки хочете дізнатися, як стати Добродієм ШоТам – можете почитати про це тут.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі