Суспільство
Знайшлись гроші на ремонт аварійної Аккерманської фортеці
Для завершення ремонту північної стіни Аккерманської фортеці депутати Одеської облради виділили ще 2 млн 380 тис. грн. Відповідне рішення прийняли вчора, 11 вересня, повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, на ремонт спрямують частину коштів, які раніше планувалися на фінансування інших програм. Адже відновлення північної стіни необхідно провести негайно, бо інакше фортеця може не пережити зиму. Північна стіна перебуває в жахливому стані і може просто обвалитися в лиман. Раніше в обласному бюджеті було передбачено 3,1 млн грн на облаштування декоративного освітлення пам’ятника і розробку науково-проектної документації для здійснення протиаварійних робіт.
Чому стіна аварійна?
Північна стіна Аккерманській фортеці – злощасна ділянка аварійного схилу, який розмивається Дністровським лиманом з кінця XIX століття. Капітально проблему так і не вирішили три держави. Російська імперія не вважала за потрібне вкладатися в цілому в фортецю. Румунія в 1926 році з обережним ентузіазмом взялася за зведення лише одного берегового контрфорсу під цитаделлю.
Черговий штурм аварійної ділянки північної стіни здійснив вже Радянський Союз, розгорнувши в 1964 році небувалі реставраційні та протиаварійні роботи на всій площі пам’ятника. Але сил не вистачило і цього разу. Обмежилися зведенням другого берегового контрфорсу на найбільш небезпечній ділянці схилу, поруч з румунським.
У 2017 році були проведені протиаварійні роботи. Нині вони зупинені у зв’язку з відсутністю фінансування.
Спадщина ЮНЕСКО
У липні 2018 року керівництво Одещини затвердило номінаційну заявку на включення Аккерманської фортеці до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки цей архітектурний ансамбль ілюструє важливі етапи в історії людства і являє собою видатне світове досягнення.
Якщо ЮНЕСКО внесе Аккерманську фортецю до Списку всесвітньої спадщини, то це зобов’яже уряд України виділяти регулярне фінансування на реставрацію пам’ятки.
У чому унікальність фортеці?
Середньовічна твердиня перевершує своїми розмірами всі подібні фортифікаційні споруди країни. Периметр її стін становить 2,5 км, а загальна площа – понад 9 га. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 м, а висота стін та башт – від 5 до 15 м. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших трьох боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 м.
Вважається, що фортецю заснували генуезці, які прийшли в Причорномор’я в XIII столітті. Середньовічний Аккерман став важливим пунктом на шляху “з варяг у греки” і “Шовковому шляху”.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Херсонський обласний краєзнавчий музей отримав старовинний гарман, який виявив на території області український військовий, що служить у ТрО.
Про це повідомив музей на своїй офіційній сторінці.
«Кожного дня ми переконуємося, що українські військові – найкращі в світі! Вони не тільки мужні, а й освічені, дбають про нашу безпеку і збереження культурної спадщини України. Сьогодні завдяки нашим воїнам музей поповнився масштабним і вагомим експонатом», – ідеться у повідомленні.
Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини
Як зазначається, в одному з селищ Бериславського району вояк ТрО Володимир С. помітив старовинний гарман (сільськогосподарський інструмент для обмолоту зерна, який застосовувався до XX століття).
Як інформують у музеї, Володимир почав розпитувати місцевих жителів про історію предмета. Йому розповіли, що знайшли гарман за межами селища, про його призначення не здогадувалися і використовували, щоб утрамбовувати ґрунт на дорозі.
«Володимир зв’язався з нашим музеєм і взяв на себе труд, доправити важкий предмет до Херсона», – повідомляють у музеї.
Музейники висловили вдячність Володимиру і його друзям за новий експонат.
Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом.
Фото: Херсонського музею