Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Опубліковано

Християнство відігравало неабияку роль у житті українського козацтва. Господарське життя повсякчас співвідносилось з церковними святами — після Трійці косили сіно, а після Різдва Богородиці збирали виноград. Військовій справі козацтва церква надавала високий мотив служіння. На території України і досі існує незначна кількість козацьких храмів, що певним чином нагадують про цю сторінку української історії. Ми підготували  підбірку козацьких церков в Україні, що досі діють та нагадують про часи існування Запорізької Січі.

Козацька церква на Сихові у Львові

Найдавнішою церквою та православним “серцем” Львова є козацька церква на Сихові. Існує дві версії її походження: перша — церква була споруджена місцевими жителями у 1600 р. до Хмельниччини, а інша — що храм збудували за допомоги гетьмана Богдана Хмельницького у 1654 році. Невеликий тридільний храм слугував духовним осередком для козаків ще з XVII століття, а стінописи, що збереглися й досі вражають сюжетними розписами святого воїнства. Образ Христа Пантократора на бані церкви увійшов до різних каталогів та вважається пам’яткою світового значення.

Як доїхати? Храм знаходиться у м. Львові за адресою вул. Садибна 1а. Дістатися до церкви можна громадським транспортом, а саме автобусами №13, №14, №26, №38, №46.

Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці у Каневі

Покровський храм існував у Каневі ще в XVII-XVIII столітті та був духовним центром Канівського Свято-Покровського православного монастиря, що дав назву урочищу і Чернечій горі. Монастир зруйнували поляки в 1776 р, але греко-католики зберегли церкву і перемістили його до Успенського собору. Саме там замальовку монастиря виконав видатний французький художник Жан-Анрі Мюнц. Нарис Мюнца став графічною основою для майбутнього проєкту реконструкції будівлі. 

Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці у Каневі

До відродження церкви на її історичному місці експерти підійшли ґрунтовно, проект відновлення завершився понад сім років тому. Незвичайним фактом є те, що у храмі було поховано кілька відомих козацьких ватажків. У 1701 році цей монастир відродили завдяки гетьману Івану Мазепі. Інколи Канівську козацьку церкву також називають Тарасовою церквою. Зовнішній вигляд церкви і її внутрішнє наповнення повністю відповідають часу її створення, перед храмом розташований козацький меморіал. 

Як доїхати? Храм знаходиться у Каневі Черкаської області за адресою вул. Монастирок 2а. З центру Канева до храму можна дістатися автобусом №2.

Козацька церква Іоанна Богослова у Переяславі-Хмельницькому

Храм, перевезений з села Острійки, наразі знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту. Найстаріша дерев’яна церква Переяслава-Хмельницького побудована в 1606 році з тесаних дубових пластин. Навколо неї розташували невеликий цвинтар: у дворі встановлені 67 кам’яних і дерев’яних хрестів з козацьких могил, які нині на дні Канівського водосховища. Головною прикрасою тут є дзвіниця та церковний дзвін, вага якого досягає 25 тонн. Козацька церква Іоанна Богослова є зразком народного дерев’яного зодчества. 

Як доїхати? До Переяслав-Хмельницького можна дістатися від автовокзалу «Дарниця», звідки щогодини відправляються автобуси. Також добиратися можна зі станції метро «Чернігівська», звідки маршрутки є кожні 15 хвилин.

Також можна дістатися власним транспортом, виїхати з Києва по Наддніпрянському шосе, потім наліво на Південний міст / Е40. Далі — по трасі Е40 в Бориспіль. Звідти їхати по трасі Н08 в Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Варто зазначити, що музей не працює в понеділок та вівторок.

Катерининська козацька церква у Чернігові

Катерининська козацька церква, або ж “Катеринка”, як її ласкаво називають жителі Чернігова, споруджена на честь героїчного штурму козаками чернігівського полку фортеці Азов під час другого турецького походу російського царя Петра I в 1696 році. Командував ними полковник Яків Лизогуб, що дав обітницю після повернення додому побудувати церкву. Обіцянку змогли здійснити лише його онуки, оскільки тільки їм вдалося знайти необхідні кошти. Храм освятили у 1715 році в ім’я Святої Катерини.

Катерининська козацька церква у Чернігові

Катерининська церква — досконалий приклад «козацького» бароко. Прикрашають будівлю звичайні вікна у вигляді хрестів, що свідчить про роботу майстрів-самоуків. Фасад Катерининської церкви свого часу послугував декорацією вступної сцени кінофільму «Вій». Інтер’єр церкви надзвичайно мінімалістичний: ніяких розписів, яскраво-білі стіни, поодинокі ікони. Хоч у  храмі і немає відомих реліквій, проте вирує абсолютно унікальна та непідробна атмосфера. 

Як доїхати? Дібратися до храму можна автобусом №33 від центру Чернігова (вул. Мартина Небаби). Зупинка — “Підвальна”.

Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці у Києві

Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці, або ж Мамаєва Слобода, вибивається із загального ряду серед подібних церков. Вона не є давньою пам’яткою, проте займає важливе місце серед козацьких храмів України. Будівля знаходиться в Києві і функціонує вже майже 20 років. В Україні — це дебютна козацька церква, побудована у новому тисячолітті. 

Мамаєва Слобода нагадує стиль храмів козацької архітектури XVII століття на Середній Наддніпрянщині. Церква є дерев’яною тризрубною і триверхою версією козацької храму. Поруч з церквою знаходиться дзвіниця, а інтер’єр храму має барокові тенденції. І хоча церква відносно нова, вона викликала схильність та симпатію у багатьох прихожан. Побутує думка: якщо хочете виховати справжнього мужнього козака — необхідно хрестити малого саме в Мамаєвій Слободі.

Як доїхати? Церква знаходиться у Києві на вулиці Михайла Донця, 2. Дістатися можна тролейбусом №27 від станцій метро “Почайна” та “Шулявська” або ж автобусом №427 від станцій метро “Палац Спорту” та “Шулявська”.

Суспільство

Україна піднялася у рейтингу букмекерів потенційних лідерів Євробачення-2024

Опубліковано

Букмекери оновили свої прогнози та назвали нових потенційних лідерів цьогорічного пісенного конкурсу Євробачення, серед яких є й Україна.

Про це повідомляє Eurovision World.

Перше місце на конкурсі пророкують Хорватії. ЇЇ представляє співак Baby Lasagna з піснею “Rim Tim Tagi Dim”.

Йому вдалося обійти швейцарського співака Nemo з піснею “The Code”, який може посісти другу сходинку. На третьому місці може опинитися Україна. Четверте місце букмекери пророкують Ірландії, а п’яте – Італії.

Читайте також: Alyona Alyona і Jerry Heil встановили рекорд на Євробаченні 2024

Нагадаємо, фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» відтепер можна переглянути в українських кінотеатрах.

Фото: Євробачення 2024

Читати далі

Суспільство

В Україні запускають гарячу лінію психологічної підтримки для військовослужбовиць

Опубліковано

В Україні запускають гарячу лінію психологічної підтримки для військовослужбовиць.  На гарячій лінії служби працюють дев’ять психологинь. Вони мають відповідну освіту та пройшли навчання з військової психології, пояснюють в організації.

Про це повідомляє видання village.

Тут допомагатимуть із запитами щодо відчуття самотності й втрати мотивації, погіршення ментального здоров’я (ПТСР, депресивні, тривожні стани, проблеми зі сном) й суїцидальних думок.

Читайте також: Роботодавці зможуть отримати компенсацію за працевлаштування ВПО: як це зробити

Також можна звертатися у разі виникнення будь-якого виду насильства чи булінгу й проблем у спілкуванні з близькими.

Психологині надаватимуть допомогу військовослужбовицям у чаті онлайн, а запити приймають через чат-бот за посиланням. Також є формат безплатних консультацій з можливістю продовження спілкування у інших форматах. 

Нагадаємо, у Дії пояснили, як користуватися чатом єВорог.

Фото: Марш Жінок

Читати далі

Суспільство

Репортаж журналу Inker “Я не другий сорт” увійшов в шорт-лист нагороди “Честь Професії”

Опубліковано

Репортаж журналу Inker “Я не другий сорт” увійшов в шорт-ліст нагороди “Честь Професії”- 2024. Авторами коміксу стали – Діана Лановець, Олександра Дьомін, Ірина Костишина.

Журнал Inker впродовж війни збирає історії людей з війни та робить графічний репортаж в жанрі соціальних коміксів. Нещодавно у квітні в честь журналу відбулася виставка у Швейцарії в Базелі.

Комікс випущено в рамках проєкту “Моя НЕфейкова історія”. Мета проєкту – показати як пропаганда і фейки можуть чинити згубний вплив на життя людей.

Читайте також: Українські митці можуть отримати грант від фонду ЮНЕСКО

“Юлію виховували як носія “високої, елітної культури і мови” – російської. В її школі, в Лисичанську, вчителі постійно підкреслювали, що розмовляти українською чи суржиком – значить видавати своє “селюцьке” походження. Дівчина завжди вважала себе належною до першого сорту – нащадком Толстого, Достоєвського і Пушкіна. Все змінилося, коли бабуся наважилась розповісти їй страшний секрет їхньої родини. Тепер дівчина не може заспокоїтися, поки не знайде своє справжнє коріння”, – йдеться на сайті журналу.

Нагадаємо, 7 травня журі та відбіркова комісія 15-го конкурсу професійної журналістики «Честь Професії – 2024» оголосили номінантів у шести основних категоріях. Цьогоріч на конкурс надіслали 1240 матеріалів: 990 в основних номінаціях та 250 — у спеціальних. Це наразі рекорд за кількістю заявок.

Фото: Inker

Читати далі