Суспільство
93 вироби для королеви та публікації у Vogue: як це вдалось українському бренду
Яна Анохіна — молода бізнесвумен, про яку пишуть такі видання, як Vogue та Martha Stewart Weddings. Вона зробила 93 вироби для британської королеви та відправила листа у Букінгемський палац.
І це завдяки успішному бренду коробочок для обручок Voeu Du Coeur (“Бажання від серця” у перекладі з франц. — прим. авт.). Дніпровський бренд купують вже у 48-ми країнах світу, а Китай активно копіює вироби. Як вдалось запустити успішну власну справу без вкладень та чому українські коробочки люблять у всьому світі, читайте далі.
Яна Анохіна
Закінчила філологічний факультет у ДНУ ім. О.Гончара. Зі шкільних років захоплювалась фотозйомкою. У 11 класі агентство, яке знімало випускний альбом, запросило Яну до себе на роботу. Тривалий час дівчина займалась весільною фотографією, що переросло у створення власного бізнесу по виготовленню коробочок для обручок.
93 коробочки для британської королеви
Якось мене запитали, для кого я б хотіла зробити коробочку. Я відповіла — для королеви Єлизавети! А потім подумала: а й справді, чому б ні? Коли була Лондоні, з’явилося таке відчуття, ніби мої вироби зроблені там — настільки підходять за колористикою. А королівська сім’я — це лідер думок, за нею стежить увесь світ.
Команда Voeu Du Coeur одразу підтримала моє рішення і ми почали моніторити всі різнокольорові образи королеви. Вирішили зробити 93 коробочки — скільки років королеві. Для виготовлення коробочок взяли білий оксамит Valentino, адже його можна фарбувати. А взагалі працюємо з італійським та французьким оксамитом Armani, Valentino, Gucci.
Я написала лист королеві, до нього додала власні фото і світлини самої колекції, а також розповіла про команду та плани. У Букінгемський палац посилки не приймають, тільки листи. Чекаємо на долю вже готової партії коробочок.
Коробочки почались з фотозйомки
Тривалий час я займалася весільною фотографією і для гарних знімків мені потрібні були ефектні коробочки для обручок. Але такого аксесуару я не знайшла, тому вирішила зробити сама.
Багато часу пішло на пошук необхідного матеріалу. Бо оксамитові коробочки тоді починали з’являтися у США, а у нас такого взагалі ніхто не робив.
Я зробила пару екземплярів і згодом виставила їх на онлайн-платформі Etsy. Дуже неочікувано з’явилось перше замовлення з Америки. Тоді ще коробочка коштувала $40.
Читайте також: Хочу продавати на Etsy: поради, як відкрити магазин
Я поставила ціну вдвічі вищу за аналогічні товари, але їх все одно продовжували купувати. Перш за все тому, що вони були дуже красиво зняті, а візуальний контент дуже важливий. Ну і висока якість виробів є важливою складовою успіху.
Почала займатись брендом без жодних вкладень
Уявіть, навіть витрат на рекламу і просування не було. Секрет у красивій картинці та цікавому контенті. А далі люди самі почали його поширювати, відправляти одне одному та робити замовлення.
Згодом про Voeu Du Coeur вже писали світові видання, наприклад, відомий весільний журнал Martha Stewart Weddings. Перші запити на публікації приходили через Etsy.
Багато моїх клієнтів замовляли собі зйомки, де робили посилання і на нас. Я не повірила своїм очам, коли побачила на пошті повідомлення від британського Vogue.
Публікація там коштувала нам близько $400. І це недорого. Бо були дніпровські журнали, які дзвонили і пропонували нам платну публікацію за ціною втричі більшу.
Замовляють і американці, і маврикійці
Перші пів року робила все сама. Відправляючись у відрядження, брала все необхідне з собою, тому могла виконувати замовлення в будь-якій точці світу. Але кількість замовлень росла, тому почала шукати людей в команду.
Читайте також: Унікальні прикраси від українських майстрів, не дорожчі за 200 гривень
Зараз щомісяця до нас надходить близько 400 замовлень. Хтось купує один виріб, а хтось — цілу партію. Коштують наші коробочки від 77 доларів. Переважно замовляють наречені, організатори весіль, ювелірні бренди.
Наші коробочки купують в багатьох країнах: в Америці, Великобританії, Франції. Були замовлення навіть з Маврикію, Філіппін, Ірландії. Крім того, аксесуари Voeu Du Coeur можна купити і в шоурумах Канади, Парижу, Лондона.
Є поодинокі замовлення з України. Але у нас інший менталітет і люди женуться за брендом. Тому наразі мене більше цікавить закордонна публіка, яка цінує авторську роботу. Вірю, що цей тренд колись прийде і до нас.
Конфлікт з американцями та китайці-плагіатори
Ще коли я починала робити коробочки, на фото натрапила одна американська компанія, яка робила схожий продукт. Вони запатентували свої вироби і вимагали, аби я зняла з продажу свої.
Тому я змінила дизайн і тепер ми виготовляємо не квадратні коробочки, а восьмикутні. Я також оформила патент в США і в Україні. Від ситуації тільки виграла, бо ці коробочки тепер стали нашою візитівкою.
Дуже часто помічаю, як мої вироби копіюють. Наприклад, є одне китайське виробництво, яке почало робити таку саму продукцію і заявляти, що вони можуть виготовляти до 50 000 одиниць на тиждень. Та й в Україні також намагаються копіювати. Чомусь думають, що якщо зроблять такий самий виріб, то матимуть такий же успіх. Але це ж так не працює. Ви можете дивитись і надихатись, але плагіат не дасть результатів.
Помилки і поради
Краса — це більше, ніж бізнес. Це моя стратегія. Для малого бізнесу візуальний контент — єдиний спосіб вижити і рухатись далі. Є два варіанти: або ви робите бренд, або даєте найнижчу ціну. Підприємці-новачки не можуть скористатись другим варіантом, бо не мають такого об’єму виробництва.
Тому дуже важливо робити фокус на візуальному контенті. Я вирішила розробити курс “Естетика візуала”, де буду розказувати про те, як зробити профіль в Інстаграм естетичним, і про те, як візуал передає вашу діяльність та допоможе піднести ваш продукт дорожче.
5 порад від 23-річної бізнесвумен
- Не думайте, а починайте робити бізнес прямо зараз.
- Не працюйте з друзями. Робота — не найкраще місце для дружби.
- Одразу починайте вести управлінський облік. Я цього не робила спочатку, але підприємцю варто одразу бачити те, що відбувається з його бізнесом.
- Одразу починайте рекламувати свій бренд. Так, у мене дуже довго не було реклами і все росло органічно. Але якби я спочатку вкладала б кошти в рекламу, то результат був би ще кращим.
- Кайфуйте від того, що ви робите.
Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.
Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство
Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
