«Ми не можемо узагальнювати для всіх одну картинку, що має бути в кошиках, бо це відрізнялося в регіонах та залежало від соціального статусу людей, наявності тих чи інших продуктів або ж можливості їх придбати. Тому етнографи не кажуть, що потрібно класти в кошик, а радше фіксують, що люди туди кладуть. Проте, звісно, є певний бажаний набір продуктів, притаманний для великоднього кошика українців»,
— розповідає етнографиня Марія Куряча.
ШОТАМ розповідає, що здавна було у великодньому кошику українця.
Марія Куряча
Історикиня та етнографиня
Великодня паска
Паска завжди була обов’язковим і найголовнішим атрибутом будь-якого великоднього кошика. Марія каже, що в українських регіонах вона відрізняється і назвами (власне паска, бабка, сирна бабка, калач), і способом приготування. Часто навіть у сусідніх селах можуть бути різні рецепти пасок.
Читайте також: Традиційні паски з регіонів України: рецепти від Ужгорода до Одеси
Марія Куряча родом з Поділля. Етнографиня ділиться, що на півночі регіону господині поливали великодній хліб білою глазур’ю, а на півдні такого вже не було, проте часто це залежить від наявності яєць чи ще якихось продуктів. Гуцульщині притаманні сирні бабки, які також зустрічаються в центральних чи східних областях. Часто паски готують солодкими та додають до них родзинки, але бувають і несолодкі без родзинок, які потім нарізають на великодній сніданок замість хліба.
Марія розповідає, що страви в різних регіонах відрізняються не лише в кошику. Наприклад, на середину посту на Слобожанщині та Поділлі з тіста печуть хрест, і більше він ніде не зустрічається. Проте часто трапляються й однакові наїдки, наприклад, весняний жайворонок, якого печуть і на Луганщині, і на Вінниччині.
Писанки та крашанки
Марія каже, що українці здавна клали до кошика й те, й інше. Крашанки — це вже зварені яйця, на яких відбивали листочки або ж фарбували їх природними барвниками, як-от лушпинням цибулі. Їх їли вдома за великоднім сніданком.
Писанки ж використовували в обрядах — обмінювалися ними чи дарували. Часто писанка була весільним подарунком, який дівчина давала своєму нареченому. Орнаменти на них відрізняються залежно від регіону. Наприклад, у центральних областях України використовують багато сюжетних зображень, кольорів і геометричних фігур, часто роблять поєднання різних кольорів.
На Гуцульщині, Покутті та загалом Заході зображення дуже деталізовані, а в східних областях писанки одноколірні. Також трапляються різні види писанок, різні назви. Зокрема, Марія згадує про альбом шляхтянки Гелени Грохольської з Поділля, яка нарахувала більше сотні різних назв писанок. Іноді люди навіть не розуміють, що означають орнаменти, які вони наносять, але знають, що це давня традиція.
М’ясна страва
Під час Великого посту люди утримувалися від вживання м’яса, тому на Великдень разом з паскою освячували м’ясні страви або сало. Здавна (а в селах ця традиція збереглася й досі) ковбасу та шинку готували вдома, коптячи в спеціальній бочці.
Марія розповідає, що 100 років тому не у всіх була можливість вживати м’ясо, тому зазвичай люди намагалися приберегти його до свята.
Масло, хрін та сіль
Окрім цього, люди клали в кошик масло та сир. Марія стверджує, що молочний продукт завжди був у твердому вигляді, аби його було зручно нести в кошику до церкви.
Хрін здавна асоціювали з силою та міцним здоров’ям, а сіль додає смаку до всіх страв. Саме тому вони також є невід’ємними атрибутами кошика.
«Це мастхев продуктів у кошику на Великдень. Часто люди клали туди те, що рекомендувала місцева церква. Якщо на пасці зображений хрест, то розуміємо християнське значення, прив’язане до свята. Проте ми не можемо точно сказати, що символізував якийсь із цих продуктів. Іноді ці символи вигадані, або ми просто вкладаємо в них те, що вони насправді не означають, — часто цей набір продуктів люди просто мають удома чи можуть самі зробити», — підсумовує етнографиня.
Здавна у великодніх кошиках українців були свічки. Марія розповідає, що про це дізнаємося з мистецтва, наприклад, з картини Миколи Пимоненка «Великодня утреня». У дитинстві Марії в її селі свічку несли додому та намагалися зберегти запаленою до хати.
Читайте тут: Свічки на Великдень: варіанти від українських брендів на будь-який бюджет
Кошик завжди накривають вишитим рушником, який має не лише естетичне, але й практичне значення — захищає святкові страви від дощу чи вітру.
Читайте тут: Чим накрити кошик і що постелити на стіл: 5 варіантів крафтових рушників та скатертин до Великодня
