Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 найцікавіших фільмів цьогорічного Docudays

Опубліковано

З 31 травня по 9 червня в Києві відбудеться ХХІ Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA, який презентує понад 60 фільмів з 30 країн світу. У програмі заплановано показ 19 українських картин. Тема цьогорічного фестивалю прозвучить як “10 років триденної війни, яка триває три сторіччя” і буде приурочена до питань історичної пам’яті та її крихкості.

Редакція ШоТам зібрала 10 фільмів, на які точно варто звернути увагу!

“Трішки чужа” Світлана Ліщинська

Опис:
Ця стрічка є важливою та надзвичайно актуальною історією, яка розповідає про чотири покоління українок з однієї сім’ї. Кожна з них досліджує руйнування своєї національної ідентичності через повномасштабне вторгнення Росії.

“Трішки чужа” занурює глядача у складні питання самовизначення, втрат та боротьби за збереження культурної спадщини. Це фільм про силу, стійкість та єдність українського народу в умовах сучасних викликів.

“Мирні люди” Оксана Карпович

Опис:
“Мирні люди” – картина, створена на основі перехоплених розмов російських окупантів зі своїми близькими. Це нетрадиційне роуд-муві, що проходить деокупованими українськими територіями, демонструючи руйнування, спричинені повномасштабним російським вторгненням. На цьогорічному Берлінському кінофестивалі фільм режисерки Оксани Карпович здобув спеціальну відзнаку від екуменічного журі в секції Forum і спеціальну згадку від журі Amnesty International.

В український прокат картина вийде 29 серпня.

“Дівчинка далеко від дому” Аліса Коваленко та Сімона Леренґ Вільмонт

Опис:
Стрічка розповідає історію 13-річної гімнастки з Києва, Насті. Після здобуття перемоги на українському чемпіонаті разом із гуртом близьких подруг, Настя та її бабуся змушені тікати в Німеччину через війну в Україні. У незнайомому місті Ґелзенкірхен Насті доведеться почати все спочатку й жити з невідомістю: чи побачить вона колись своїх батьків і друзів знову? Це зворушлива історія про втрати, нові початки та силу духу молодої дівчини, яка бореться за своє майбутнє в нових обставинах.

“Київські файли” Вальтер Стокман

Опис:
Стрічка розповідає про часи, коли Україні відкрили доступ до архіву КДБ СРСР, який містить безліч звітів про спостереження за громадянами.

Герої — українська дисидентка, нідерландський шпигун-аматор та французька туристка, яку 50 років тому зрадив “коханий”, — натрапляють в архіві на справи, відкриті на них самих. Це захоплива історія про розкриття секретів минулого, які змушують героїв переглянути своє життя і знайти відповіді на давні питання, що тягнулися десятиліттями.

“Тіло” Петра Селішкар

Опис:
Стрічка режисерки і письменниці Петри Селішкар розповідає про два десятиліття надзвичайного життя її близької подруги Уршки, яка бореться із рідкісною автоімунною хворобою.

Це щемкий фільм про прийняття себе та можливості людського тіла, знятий у копродукції Словенії, Хорватії та Північної Македонії. Селішкар привертає увагу до того, як боротьба зі страхом та невизначеністю може стати джерелом сили та натхнення.

“Фото на пам’ять” Ольга Черних

Опис:
“Фото на пам’ять” — це есей-оповідь, що розповідає про війну з точки зору трьох поколінь жінок: Ольги, її матері (патологині, яка працює в морзі, де, на диво, безпечно під час обстрілів), та її бабусі. У фільмі записи їхніх розмов переплітаються з фотографіями та відео з сімейного архіву, новинами та колективними образами, що відображують історію України протягом останнього століття.

Прем’єра цього фільму донеччанки Ольги Черних відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA).

“Коли вони були підлітками” Ю-Ень Лінь

Опис:
Картина тайванського режисера Ю-Ень Ліня — це красива поетична оповідь про 19-річного Тудоу, який живе з дядьком та братом. Він віддалений від рідних і змалку забезпечує себе, виконуючи небезпечну роботу, наприклад, перевозячи ритуальний папір чи весняні пестициди. Щоб заробити на життя, він користується “сірими зонами” та лазівками в законодавстві. Режисер змальовує життя молоді в сільській місцевості Юнлінь у Тайвані, яка мріє, прагне побудувати краще життя, ніж у своїх батьків, і готова ризикувати. я.

“Мадлен” Ракель Санцінетті 

Опис:
Щотижня іммігрантка з Бразилії, Ракель (41 рік), відвідує свою подругу Мадлен (107 років) у будинку для пенсіонерів у Монреалі і намагається вмовити її вийти на вулицю. Старша жінка відмовляється, стверджуючи, що їй більше нічого робити на вулиці.

Однак Ракель не здається і знаходить спосіб взяти Мадлен із собою в подорож до моря на автомобілі. Ця надзвичайно рухлива історія демонструє силу дружби та співчуття, а також важливість залишатися активним і насолоджуватися життям незалежно від віку чи обставин.

“Моногамія” Охад Мільштайн

Опис:
У “Моногамії” ізраїльський режисер Охад Мільштайн досліджує тему інтимності в довготривалих стосунках. Працюючи над стрічкою, режисер ставить собі задачу: повернути кохання, яке колись було між його батьками, та дослідити, чи справді кохання може витримати випробування часом.

Цей фільм відкриває перед глядачем глибокі та вразливі аспекти міжособистісних відносин, проливаючи світло на те, як змінюються почуття та сприйняття кохання протягом років. “Моногамія” ставить під сумнів загальноприйняте уявлення про стабільність відносин та нагадує нам, що кохання — це процес, що вимагає постійної роботи та розуміння.

“Чоботи в ґрунті, руки в землі” Кароліна Ускакович

Опис:
Взимку 2021 року Зоя подарувала Кароліні пакетик насіння власних помідорів. Однак наступний сезон вирощування припав на спустошливе вторгнення рф в Україну. Не зупиняючись перед складними обставинами, Зоя та Кароліна почали незвичайний проєкт — разом доглядали за своїми городами онлайн. Вони плекали свої рослини й вели важливі розмови, проливаючи світло на значимість цієї вікової практики під час війни. Цей фільм відзначає важливість співпраці та підтримки у важкі часи та нагадує нам, що навіть у найтемніші моменти можна знайти світло і надію, якщо ми разом.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура8 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...