Зробили будинок енергоефективним: 5 рішень ОСББ, що допомогли зменшити витрати на опалення

Ще задовго до початку повномасштабної війни Україна взяла курс на європейську енергоефективність. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків завдяки грантам не лише роблять свої житла теплішими та комфортнішими, але й економлять кошти.

ШоТам зібрали 5 крутих рішень ОСББ з різних куточків України, з яких варто брати приклад.

Утеплили стіни, замінили вікна та встановили регулятори температури на Волині

У Луцьку ОСББ «Синій дім-43» на 144 сім’ї модернізувало свою багатоповерхівку, якій майже 40 років. За Програмою «Енергодім» Фонду енергоефективності там встановили клапани для регулювання тепла, утеплили стіни, дахи та горища, замінили вікна, двері та труби, а також поставили регулятори температури на батареї. Цієї зими мешканці заощадять близько 50% енергоресурсів.

ОСББ «Синій дім-43» до та після енергомодернізації. Фото: сайт Фонду енергоефективності

«До модернізації наш будинок мав усі типові проблеми старих «панельок»: холод, сирість, пліснява в квартирах, протяги через міжпанельні шви. Тепловтрати були надзвичайно великі, і за все це ми сплачували шалено високі суми», — розповіла голова правління ОСББ Олена Завєдєєва.  

Спочатку мешканці не хотіли брати участь у програмі. Зокрема, проти були ті, хто вже сам утеплив своє житло, хоча саме в їхніх квартирах через неправильне утеплення з’явилася пліснява. Зрештою активісти ОСББ все ж зібрали потрібну кількість голосів. 

«Якщо комусь жарко взимку й доводиться відчиняти вікна, людина виставляє собі температуру, наприклад, на 16 градусів тепла. Пристрій зчитує температуру, передає на сервер, і людина платить лише за те, що використовує. Ми краще вдягнемо светрик, але заплатимо менше за опалення взимку». 

Загальна вартість робіт — понад 23 мільйони гривень, з яких 16 мільйонів покрив грант, а 7 мільйонів — самі жителі (це приблизно 46 тисяч гривень з родини). 

Взяли «теплі кредити» на Харківщині

Дім ОСББ «Ельдорадо-126» став найекономнішим будинком у Чугуєві, що на Харківщині. Його побудували в 80-х роках, тому системи освітлення й опалення вже були зношені. Аби покращити житлові умови, мешканці створили ОСББ, а потім долучилися до програми «теплих кредитів». З 2016 року на роботи вони витратили приблизно 1,5 мільйона гривень, але завдяки програмам підтримки їм вдалося отримати значні компенсації.

Будинок у Чугуєві після енергомодернізації. Фото: сайт Платформи з енергоефективності

Приблизно 200 тисяч гривень з цієї суми пішли на заміну вікон у під’їздах та на даху. Також у тамбурах і на даху встановили нові двері. Понад 80% коштів мешканці змогли компенсувати за допомогою «теплих кредитів».

Наступного року в будинку утеплили горище, а також замінили двері й вікна в загальних приміщеннях. І знову більшу частину витрат покрили за програмою кредитів — мешканці сплатили тільки вартість робіт. 

У 2019 році ОСББ одним з перших в області отримало кредит на заміну вікон у квартирах — 70% вартості покрили держава й область.

Програма «теплі кредити» діє так:

• ОСББ або ЖБК подає заявку на кредит;
• банк надає кредит на необхідні енергоефективні заходи;
• після проведення робіт або купівлі матеріалів держава покриває до 70% їхньої вартості. Окремі місцеві програми можуть додатково компенсувати частину кредиту.

Відмовились від централізованого опалення на Прикарпатті

Долина на Івано-Франківщині стала одним з перших міст в Україні, яке повністю відмовилося від централізованого опалення — це сталося ще у 2007 році. Тоді вже 40% жителів користувалися індивідуальним опаленням, а з коштів бюджету міста й області міська влада змогла закупити та встановити котли решті.

Пізніше людям допомогли утеплити будинки. Частину фінансування на це виділили програми міжнародної підтримки енергоефективності Європейського Союзу, але умовами утеплень було повне погашення заборгованості та співфінансування мешканцями 20% витрат. 

Утеплені будинки в Долині. Фото: Ольга Романська

Зараз місто активно залучає партнерів з Фінляндії для розвитку проєктів. Зокрема, тут хочуть використовувати старі законсервовані нафтові свердловини як джерела теплової енергії. Цей підхід популярний у Скандинавії, і в Долині планують задіяти шість свердловин, що розташовані прямо в місті поруч зі школами та іншими закладами. 

Встановили теплові пункти в Одесі 

ЖБК «Моряк» в Одесі складається з пʼяти будинків, на чотирьох з яких встановили теплові пункти — це спеціальні системи, які регулюють, як тепло від міської мережі опалення подається в квартири. Вони допомагають підтримувати правильну температуру й тиск гарячої води, щоб нею було комфортно користуватися взимку й не було перепадів температури — наприклад, якщо на вулиці стає тепліше, тепловий пункт може знизити температуру в батареях, а якщо холодно — підвищити.

В одеських пятиповерхівках встановили індивідуальні теплові пункти. Фото: ШоТам

«Ми закупили обладнання — чотири елеваторні вузли (складові теплових пунктів — прим. ред.). Це частина системи опалення, яка знижує температуру гарячої води перед тим, як подати її в будинок. Вона змішує гарячу воду з холодною, щоб у батареях була оптимальна температура — ми виставили на 21 градус», — розповіла ШоТам голова ЖБК «Моряк» Лідія Макарова.

Один елеваторний вузол коштував 350 тисяч гривень, однак мешканці платили за нього лише 75 тисяч — залишок покрив проєкт з підвищення енергоефективності громад ComAct.

В одеських пятиповерхівках встановили індивідуальні теплові пункти. Фото: ШоТам

Модернізували теплові мережі в Києві

Ще один приклад успішної енергомодернізації — будинок на вулиці Котельникова у Святошинському районі Києва. Мешканці ОСББ скористалися міською програмою співфінансування «70/30%» — так за один сезон вони зекономили на опаленні понад 600 тисяч гривень, а загалом — більше 2 мільйонів гривень. Завдяки програмі ОСББ замінило вікна та двері в місцях загального користування, утеплило фасад, модернізувало теплові мережі та встановило прилади для обліку теплової енергії. 

Котельня будинку на вулиці Котельникова в Києві. Фото: сайт КМДА

ОСББ вже чотири рази долучалося до міської програми співфінансування, де місто покриває 70% витрат на енергоефективні заходи, а решту 30% оплачують самі мешканці.

Читайте також: На даху ліцею в Гостомелі встановлюють потужні сонячні панелі