Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном 

Опубліковано

Після повномасштабного вторгнення кількість зникнень дітей зросла у декілька разів. Якщо у 2021 році до Служби розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія» в середньому звертались батьки 300 дітей, то у квітні 2022 року заявок було понад 1000. За даними Національної поліції України, з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2024 року було знайдено 27 013 дітей, а досі зниклими вважають 2 018 дівчаток та хлопчиків. 

До Міжнародного дня зниклих безвісти дітей ШоТам з громадською спілкою «Українська мережа за права дитини» зібрали поради для рідних, у яких зникли діти в Україні, на окупованих територіях чи за кордоном. 

Дитина зникла в Україні – перші кроки 

Коли зникла дитина, не потрібно чекати три доби, аби оголосити її в розшук. На жаль смартгодинник чи «батьківський контроль» на телефоні не вбережуть дитину від неуважності чи інших причин, коли малеча може загубитись. Або коли дитина опиниться у зоні без зв’язку. Що й казати про ситуації з викраденням, коли гаджети можуть забрати та вимкнути.  

1 крок – дзвінок або особисте звернення батьків у найближчий відділ Національної поліції України:  

  • 102 – екстрений номер;
  • 0-800-50-02-02 – безплатна «гаряча лінія». 

Батьки, опікуни чи офіційні представники дитини мають вказати: 

  • прізвище, ім’я та по батькові зниклої дитини, дата народження; 
  • обставини та дата зникнення: де та коли її бачили в крайній раз, в чому була вдягнута, якісь прикмети, за якими її можна впізнати;  
  • поділитись фото; 
  • залишити свої контакти для зв’язку.  

Якщо дитина загубилась у торговельному центрі – потрібно одразу звернутись до охорони та через гучномовець оголосити про розшук. Можна озвучити прикмети дитини та місце, де її чекають батьки.  

2 крок – звернення до Служби розшуку дітей ВГО «Магнолія».

Усі деталі зникнення, інформацію та фото дитини можна передати: 

Ця неурядова організація вже 20 років допомагає розшукувати дітей в Україні та за кордоном. ВГО «Магнолія» – член Міжнародної Федерації Missing Children Europe, що координує роботу громадських служб пошуку дітей у 32 європейських країнах. Служба розшуку дітей «Магнолії» створюють медіаконтент (плакати, соціальні ролики) з оголошенням пошуку дитини та поширюючи їх у ЗМІ, соціальних мережах, розміщують на зовнішніх рекламних майданчиках. 

«Ми маємо великий досвід співпраці з усіма відповідальними особами та можемо передати інформацію у регіональні відділи поліції. Наприклад, коли дитина зникла в Одесі, а її знайшли у Києві. Працюємо, щоб встановлювати зв’язок між людиною, яка хоче допомогти та конкретно тією особою з поліції, яка відповідає за розшук», – розповідає Марина Липовецька, керівниця Служби розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія»

Зникнення на окупованій території 

Складніше ситуація у сімей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, бо там не працюють українські правоохоронні органи. Проте якщо діти були депортовані чи насильно вивезені в рф, то батькам потрібно: 

Крок 1 – відкрити справу з розшуку дитини у Національній поліції України.

Підставою для відкриття справи є заява батьків чи офіційних представників дитини. Для цього потрібно подзвонити на номери вказані вище, або надіслати заяву на пошту: info@police.gov.ua. Щоб вірно оформити лист, можна почитати пам’ятку на сайті Нацполіції або зателефонувати на безоплатну «гарячу лінію» 0-800-50-02-02.

Окрім цього, батьки можуть звернутись за допомогою до місцевих органів влади, які переїхали на підконтрольну Україні територію та підрозділи ювенальної поліції.

Крок 2 – оформити онлайн-звернення на платформі «Діти війни» 

Сайт був створений для пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації. Для батьків та всіх небайдужих там є анкети, де можна: 

  • повідомити про зникнення, депортацію чи примусове переміщення дитини; 
  • розповісти про місце перебування дитини, яку розшукують;
  • повідомити про злочин, який було скоєно відносно дитини або про випадок примусової зміни громадянства;
  • записатись на консультацію до центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.  

Крок 3 – Звернутися до ВГО «Магнолія»

На жаль, українське телебачення на окупованих територіях блокують – оголошення про пошук дитини через телебачення в такому випадку не ефективні. Тому організація працює з OSINT-спеціалістами, які шукають інформацію про дітей з відкритих джерел.  

«На початку вторгнення було багато звернень з окупованих територій. Зв’язок був втрачений одразу у багатьох родинах. Бувало, що нам повідомляли через Telegram, що люди принаймні живі та переховуються в укритті поряд, – розповідає Марина Липовецька, – Зараз ситуація інша – дітей з Херсонщини та інших територій України масово вивезли до рф. Простіше розшукувати, коли ми маємо актуальне фото та повну інформацію про дитину. Але часто у соціальних служб, які подають заяву на розшук, немає фотографії. Ці установи шукають дітей-сиріт і у них може бути давня світлина, де дитині  5 років. А на час зникнення це вже підліток  16 років». 

Повертати дітей у сім’ю в Україну допомагають вже в іншій організації – громадська спілка «Українська мережа за права дитини» у патерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Офісом Омбудсмана України. З березня 2022 року по квітень 2024 року вони повернули 103 дитину і ця робота продовжується й зараз. 

Зникнення за кордоном 

Третина усіх людей, які отримали статус тимчасового захисту у Європі – діти різного віку. І якщо вони губляться чи зникають, то алгоритм дій наступний:   

Крок 1 – Зв’язатись з національною поліцією країни, в якій перебуваєте та залишити заяву на розшук дитини

За кордоном батькам одразу потрібно звертатись до поліції. 

«Хоч дитина українська, але здійснювати розшук на території іншої країни національна поліція України не може. Вони обмежені кордонами нашої держави. Якщо дитина зникає в іншій країні, то здійснювати розшук має місцеві правоохоронні органи», – додає Марина Липовецька.

Крок 2 – Звернутись на європейську «гарячу лінію» зниклих дітей Missing Children Europe за номером 116 000 (безоплатно). 

Батьки чи офіційні представники можуть отримати там: 

  • консультацію щодо законодавства країни та рекомендації як оформити заяву на зникнення дитини; 
  • заповнити анкету на розшук дитини чи повідомити про знайдену дитину;
  • психологічну допомогу та підтримку. 

«Якщо у людей є мовний бар’єр – рекомендую писати нам у Telegram. “Магнолія” як член Missing Children Europe може передавати усю інформацію партнерам у 38 країнах Європи. Бо коли людина в Іспанії набере номер 116 000 – потрапить до неурядової організації, яка займається пошуком дітей саме в цій країні. Оператори можуть не володіти українською мовою», – пояснює Марина Липовецька.

Також додатково можна звернутись за допомогою та консультацією до: 

Як діяти, коли побачили дитину, яку розшукують?     

Саме завдяки небайдужості людей у більшості випадків вдається повернути дітей у сім’ю. Особливо активізується суспільство у випадках, коли потрібно шукати малечу. 

Є декілька загальних правил для випадків, коли побачили дитину, яку можливо розшукують рідні: 

Переконайтесь, що дитина у безпеці.
Оцініть зовнішній вигляд дитини та її одягу. Якщо відчуваєте, що потрібна допомога – можете підійти та спитати про це. Але це має бути ненав’язлива пропозиція.

«Не забирайте, будь ласка, дитину до себе додому. Це може трактуватися як  викрадення дитини. Якщо ви розумієте, що ця дитина маленька, вона не може сама себе убезпечити і навіть не може сказати хто вона – будь ласка, телефонуйте в поліцію і дочекайтеся приїзду її. Якщо з певних обставин ви не можете дочекатися приїзду поліції, ви маєте відвести її до лікарні чи хоча б, найближчої державної установи», – зазначає Марина Липовецька.

Зробіть фото та повідомте про місце знаходження дитини у Національну поліцію за номером 102 та на номер 116 000.

Більш виважено варто поставитись до комунікації з підлітком. Якщо дитина в компанії друзів, зовнішньо виглядає цілком нормально, сміється та спілкується – не варто підходити та закидувати її питаннями. Подібна поведінка може злякати, і підліток більше не з’явиться на цьому місці. Саме тому варто за можливості зробити фото дитини та дочекатись представників поліції – світлина буде доказом для правоохоронних органів, які і мають розбиратись у ситуації. 

«Старші діти можуть йти з дому за своєї ініціативи. Наприклад, через непорозуміння у родині чи проблеми з однолітками. Часто буває й таке, що вони не дуже той хочуть, щоб їх знайшли. Вони можуть представлятися навіть іншими іменами. Але як дорослі люди ми маємо зрозуміти, що життя на вулиці ніколи не буде безпечним для дитини. Тут є відповідальність соціальних служб, наприклад, з’ясувати, які обставини в родині, чому дитина тікає. Щоб запропонувати якусь альтернативу для цих дітей», – розповідає Марина Липовецька.

Допомагайте поширювати інформацію про пошук дітей 

Марина Липовецька розповідає, що бувають випадки, коли дитина необдумано йде із дому через сварку, не обов’язково з батьками. Наприклад, з коханою людиною.  І через певний час дитина хотіла б вже й сама повернутися, але боїться. 

«У дитини є страх, що її не люблять, будуть сварити батьки, що її засудять чи ще щось. В такому випадку телепрограми приходять на допомогу. Там для батьків завжди є можливість зробити звернення до самої дитини. Коли батьки публічно кажуть: “Будь ласка, ми за тебе переживаємо, ми тебе любимо, не бійся, незважаючи ні на що,  щоб з тобою не сталося, ми тобі допоможемо. ми тебе чекаємо. Ти найцінніше, що в нас є,  повернися”. Ці слова реально дуже важливо почути дитині», – розповідає Марина Липовецька.

Переглянути актуальну інформацію про дітей, які зараз знаходяться в розшуку можна   на сайті Служби розшуку дітей та у Facebook.   

Коментарі

Суспільство

У Львові відкрили лабораторію сучасної генетичної діагностики: вона має унікальне обладнання

Опубліковано

Лабораторія запрацювала на базі Регіонального центру неонатального скринінгу. Вона стала першою лабораторією у державному закладі, де проводитимуть екзомне секвенування.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

«Завдяки новій лабораторії ми зможемо виявляти як поширені, так і рідкісні генетичні патології. Тут буде застосовуватися передова методика клінічного екзому для дітей, які цього потребують», — зазначила директорка Львівського обласного перинатального центру Марія Малачинська.

Фото: Львівська ОДА

Львівський перинатальний центр став першим в Україні комунальним закладом, де впровадили сучасну генетичну діагностику — екзомне секвенування. Раніше воно було доступне для українців лише за кордоном або в приватних закладах і коштувало від 60 тисяч гривень.

Тепер цим сучасним методом генетичної діагностики можна скористатись у Львівському перинатальному центрі безоплатно.

Читайте також: «Донори віддають частинку себе, аби врятувати інших». Історія харків’янки, яка вже 8 років здає кров

Фото: Львівська ОДА

Для забезпечення роботи лабораторії закупили сучасне обладнання на суму майже 9 мільйонів гривень. Фінансували проєкт німецькі партнери з товариства GIZ. 

Що таке екзомне секвенування

Аналіз екзому (екзомне секвенування) — це складний генетичний тест, який досліджує всю кодуючу частину геному (екзом) і може виявляти мутації в тисячах генів одночасно. Це дозволяє знаходити як відомі, так і рідкісні генетичні варіації, які можуть бути причиною захворювань. Окрім цього аналіз екзому дозволяє завершити цикл від виявлення причини захворювання в дитини до планування наступних вагітностей.

Нагадаємо, що «Львівська майстерня шоколаду» відреставрує кам’яницю 17 століття: заклад розширить площу

Фото: Львівська ОДА

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Україна та Греція підписали угоду про посилення співпраці у сфері безпеки: деталі

Опубліковано

У Брюсселі президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Грецької Республіки Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Про це повідомили в Офісі президента України.

Що передбачає угода

Разом із партнерами Греція надаватиме додаткові ресурси для того, аби пришвидшувати підготовку українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.

Країни домовилися також і про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти РФ, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків. Документ передбачає і взаємодію в галузях культури, освіти та мистецтва.

Греція зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України, підтримувати майбутнє членство в ЄС і НАТО й Формулу миру.

Читайте також: Ветеран із Київщини здобув три призових місця на фестивалі Шварценеггера в Іспанії

Про двосторонні угоди з партнерами

Документ підписаний на виконання Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Загалом Україна уклала вже 27 двосторонніх угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією, Словенією, Ірландією та Грецією.

Нагадаємо, що українська компанія збудує завод у Литві для виробництва вибухівки.

Фото: Офіс президента

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Донори віддають частинку себе, аби врятувати інших». Історія харків’янки, яка вже 8 років здає кров

Опубліковано

Коли Ольга Маканєєва з Харкова працювала в лікарні, вона вперше наважилася на донорство, аби допомогти пацієнту після нещасного випадку. Відтоді жінка часто здає кров чи її компоненти, проте мріє, щоб донорська кров нікому не була потрібна. 

До Всесвітнього дня донорства Ольга Маканєєва розповіла свою історію для ШоТам.

Ольга Маканєєва

донорка з Харкова

Лише 15 хвилин мого часу можуть когось врятувати

Якось, коли я ще працювала в лікарні, знайомий нашого директора отримав численні опіки та потребував донорської крові. Я запропонувала свою допомогу, і так моя кров уперше стала корисною для іншої людини.

Як медикиня я розуміла закулісся процедур, тому почувалася впевнено. Щоправда, тоді я не дотрималася порад для потенційних донорів — я не поснідала, тому мені стало погано. 

Проте твердо вирішила, що продовжуватиму далі, адже я витрачаю лише 15 хвилин свого часу, але комусь це може суттєво допомогти.

Ольга під час першого переливання крові. Фото надала Ольга Маканєєва

Та навіть коли вдруге здала кров для пацієнта після операції, я ще не вважала себе доноркою. Згодом побачила рекламу місцевої фармецевтичної фірми «Біофарма» про пошук донорів плазми — рідкої частини крові, яку використовують для виготовлення ліків. Це більш лайтовий варіант донорства, адже плазму можна здавати раз на два тижні. Відтоді я двічі на місяць перед роботою здавала свою плазму. До речі, ця фірма навіть заохочує донорів подарунками — якось перед Великоднем я отримала пасочку.

На день народження подарувала свої тромбоцити іншим

Потреба в компонентах крові була завжди: у мирний час вони потрібні пацієнтам після операції чи жінкам, які народили, а в період пандемії ковіду я здавала тромбоцити, з яких потім створювали вакцину. Саме під час здачі тромбоцитів я дізналася, що перехворіла легкою формою ковіду. 

Кров і плазму завжди перевіряють, і завдяки цьому я знаю про рівень свого гемоглобіну, роблю швидкий скринінг всього організму й аналізи на СНІД і гепатит. Це наче такий додатковий бонус — завжди знати про свій стан. 

Повномасштабна війна значно вплинула на потребу в крові — особливо в Харкові, який є прифронтовим містом. У перші дні вторгнення росіяни обстріляли наш центр переливання крові, тож на деякий час охочих здавати кров стало менше. А ще варто врахувати стрес: люди почуваються гірше, і це впливає на здоров’я та здатність бути донором.

Ольга популяризує донорство під час війни на заході для донорів у Харкові. Фото надала Ольга Маканєєва

Я сама евакуювалася з міста десь на пів року, проте після повернення до Харкова знову почала здавати кров. Це якраз був мій день народження, і я вирішила на честь особистого свята зробити подарунок іншим. Тоді мене попросили здати ще й тромбоцити, адже вони необхідні людям після масивних кровотеч при пораненнях.

У той день я змістила всі свої справи, витратила більше часу, проте відчула, що роблю потрібну справу для нашої перемоги, адже донори також буквально віддають частинку себе, аби врятувати когось іншого.

Як це — бути донором 

Зараз у центрах збору крові сучасні апарати, зручні крісла та привітний персонал. Приходити туди — одне задоволення.  

Зазвичай мені приходять запрошення на забір крові з електронної бази донорів. Якщо ми в черзі бачимо людину з офіційним посвідченням донора, то завжди пропускаємо — це в нас така внутрішня повага. Хоча, наприклад, я ніколи не підраховувала, скільки крові та плазми здала, бо ніколи не хизувалася цим.

Процедура забору крові. Фото: Freepic

Раніше кров переливали від людини до людини, але зараз усю донорську кров та плазму зберігають у холодильниках, а згодом надсилають у лікарні чи на заводи для переробки. 

Хто не може бути донором

Не всі можуть бути донорами, навіть якщо дуже хотітимуть здати кров.Ось причини, чому вам можуть відмовити:

  • якщо людина важить менше 50 кілограмів, то в неї не братимуть кров;
  • також причинами для відмови є низький гемоглобін, хвороби печінки, гепатит, низький тиск, перенесена онкологія та хронічні хвороби;
  • не можуть бути донорами люди, які наприклад, перенесли інфаркт, а тепер вживають препарати для розрідження крові.

Як підготуватися до здачі крові

Для людей, які все ж наважилися стати донорами, у кожному центрі переливання крові є пам’ятка, яка підкаже всі підготовчі кроки. 

Наприклад, за кілька днів до забору не можна вживати алкоголь, а за добу — палити та пити каву. За день також не можна їсти яєць і молочних продуктів, а дівчатам бажано здавати кров на 12 день циклу.

Звісно, можна змовчати про щось, але медики це відразу помітять: нормальна плазма має бути кольору шампанського, а якщо людина вживала молоко чи яйця, то вона стане жовтою. Таку плазму просто забракують, а стерильний пакет викинуть, тому краще поставитися до процедури відповідально. 

Вранці перед забором крові треба добре поїсти. Їжа має бути нежирна та несмажена — зазвичай рекомендують каші з чимось солодким. Колись я дотримувалася здорового харчування й повністю виключила з раціону цукор, а перед здачею плазми та крові його необхідно їсти, тому ці дні були для мене ніби святковими. 

У центрах переливання перед початком процедури також дають солодке печиво та чай, а опісля завжди хочеться полежати, відпочити та з’їсти щось солоденьке. Не бажано палити чи відразу сідати за кермо, бо можна знепритомніти.

Зараз всю донорську кров та плазму зберігають у холодильниках. Фото: Freepik

Читайте також: Боляче та небезпечно? Розвінчуємо 13 міфів про донорство крові

Донорство має стати звичкою

Коли я навчалася в медичному, нас часто агітували йти здавати кров, проте це не працювало, аж доки я щиро не захотіла цього сама. На жаль, коли я зараз приходжу в центр переливання, там майже немає черг — з Харкова виїхали багато людей. До того ж, усе частіше стимулами для донорства є жахливі трагедії та прильоти. Я ж вважаю, що воно має стати звичкою для всіх, хто може бути донором.

За цим посиланням ви можете знайти перелік медичних закладів у містах і містечках України, де можна здати свою кров, аби врятувати інших. 

Донорство зараз допомагає мені відчувати себе потрібною. Проте я мрію, щоб кров, яку ми здаємо, більше не була затребуваною — хай краще вона побуде в центрах переливання і її викинуть, бо вона більше нікому не буде потрібна.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство16 години тому

«Донори віддають частинку себе, аби врятувати інших». Історія харків’янки, яка вже 8 років здає кров

Коли Ольга Маканєєва з Харкова працювала в лікарні, вона вперше наважилася на донорство, аби допомогти...

Суспільство2 дні тому

«У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки

Ще кілька років тому побачити жінку за кермом поїзда метро було неможливо. Проте 25-річна Анастасія...

Спорт2 тижні тому

Спорт дав зрозуміти, що не все втрачене. Це історії ветеранок, які представлятимуть Україну на «Іграх Нескорених»

«Ігри Нескорених» стали символом незламності духу наших воїнів. 35 учасників — ветеранів та військовослужбовців, які...

Суспільство2 тижні тому

Почав вчити інших у 17 і вже заробив мільйон. Як працює одна з найбільших онлайн-шкіл для підлітків

У свої 17 років Ілля Літун з Чернівців відмовлявся від прогулянок з друзями, а весь...

Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Швидкий доступу до ШоТам
Встановити
Додати Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном  на Початковий екран
Закрити

Для оптимізації роботи на мобільному пристрої додайте ярлик Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном  на головний екран мобільного пристрою

1) Натисніть кнопку поділитися на панелі меню вашого браузера
2) Натисніть «На Початковий екран».
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення
Відхилити
Дозволити сповіщення