Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Боляче та небезпечно? Розвінчуємо 13 міфів про донорство крові

Опубліковано

В умовах повномасштабної агресії росії донорство крові набуває критичного значення. Кров необхідна для порятунку життя військових і цивільних, постраждалих від обстрілів. Здавати кров можуть українці від 18 років, які пройшли відповідне медичне обстеження та не мають протипоказань, визначених МОЗ.

Однак багато людей утримуються від донорства через хибні уявлення, такі як ризик зараження хворобами чи відсутність потреби у поширених групах крові. SPRAVDI та Агенти Крові розвінчують найпоширеніші міфи про донорство крові.

Міф 1. Донорство — це боляче.

Правда: за відчуттями донація майже нічим не відрізняється від звичайного забору крові з вени для аналізу.

Донація — це дуже проста процедура. Тисячі донорів/ок здають кров по 40 і більше разів протягом життя. Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, достатньо вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктя.

Міф 2. Після донації треба брати вихідний.

Правда: після донації людина не потребує тривалого відпочинку.

Кров можна здавати в будь-який день, коли працюють пункти здачі крові. Важливо саме після донації відпочити впродовж 10-15 хвилин, уникати важких фізичних навантажень протягом дня й дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування.

Якщо ви курите, то після донації треба витримати паузу перед цигаркою — 2 години.

Міф 3. Донорство викликає залежність.

Правда: донорство не шкодить організму здорової людини, а донації не можуть викликати звикання.

Адже організм людини еволюційно пристосований до втрати крові, а кров ніколи не відновлюється у надлишку. Натомість втрата крові в науково обґрунтованих дозах може мати певний стимулювальний ефект — організм вчиться швидко відновлювати кров.

Міф 4. Кров треба здавати в надзвичайних ситуаціях — якщо відбудеться теракт, авіакатастрофа тощо. Це важливіше, ніж здавати кров у звичайному режимі, бо вдасться врятувати більше людей.

Правда: для хворих кожна згаяна хвилина — екстремальний випадок. 

Читайте також: 9 порад від психологині, як впоратися з тривогою

Правильною стратегією є регулярне, а не екстрене донорство — тільки так можна забезпечити постійний запас компонентів крові, зокрема для постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Ось кілька причин, чому це так:

  • у будь-яку хвилину будь-де може трапитися нещасний випадок із втратою крові у потерпілих;
  • здача крові та її компонентів займає деякий час, а кров може знадобитися негайно;
  • кров потрібна хворим і постраждалим цілий рік. Тому регулярне донорство є надзвичайно важливим і дає змогу підтримувати потрібний рівень забезпечення кров’ю та компонентами на постійній основі в масштабах усієї країни.

Війна — це і є та сама надзвичайна ситуація, яка потребує регулярних та свідомих донорів. Щодня тисячі онкохворих пацієнтів, важких породіль, поранених військових чи цивільних потребують донорської крові. Можливо, ви їх не бачите, проте ці люди є — і ви маєте силу їм допомогти.

Міф 5: Ті, хто отримав “відвід”, не може допомогти.

Правда: допомагати можна завжди.

По-перше, не треба боятись слова “відвід”. Переважно це лише тимчасове обмеження до донорства, аби взяти перерву на турботу про своє здоров’я.

Якщо у вас немає абсолютних протипоказів, то дорога відкрита: усувайте причину відводу і гайда пробувати. Крім того, ви завжди можете покликати друзів чи навіть стати волонтером донорського руху.

Міф 6. Мене це не стосується.

Правда: на жаль, ніхто з нас не застрахований від надзвичайних ситуацій — тим паче під час війни.

Будь-кому з нас в якийсь критичний момент може знадобитись донорська кров. За статистикою ВООЗ, кожна третя людина протягом свого життя потребує переливання крові. І сьогодні саме ви можете стати донором/кою і допомогти “комусь третьому”. 

Щоб стати “агентом крові”, можна записатися на донацію через зручний чат-бот “Плазма”. Там можна ознайомитися з усім переліком протипоказів, а також знайти зручні для вас пункти збору крові.

Спробуйте — це просто! А ще Агенти після донації дарують піни з колекції клітин крові.

Міф 7. Я живу в місті далеко від фронту, тому моя кров не потрібна.

Правда: регулярні донори — це запорука безперебійного функціонування системи.

Кров потрібна щодня і всюди. По-перше, у далеких від фронту містах можуть лікуватися військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій. По-друге, з таких міст лікарі/ки та волонтери/ки можуть транспортувати кров на фронт та у прифронтові міста. По-третє, навіть у мирний час донорська кров необхідна для проведення планових операцій.

Міф 8. Під час донації є ризик заразитися сифілісом, ВІЛ та гепатит

Правда: Такого ризику не існує. Під час збору крові використовуються стерильні системи та голки, які розпаковують безпосередньо перед донацією.

Міф 9. Під час донації людина втрачає багато крові, також це негативно впливає на її здоров’я

Правда: Донор/ка віддає ту кількість крові, втрата якої не несе загрози його/ Життю та здоров’ю.Загальний обсяг Крові в організмі дорослої людини коливається від 4,5 літрів (у жінок) до 6 літрів (у чоловіків). Стандартний об’єм донації – 450 мл; отже, втрата крові складає
в середньому 8% від загального об’єму крові. Плазму організм поновить за 20 годин, а на відновлення еритроцитів може піти
трошки більше часу.

Міф 10. Якщо курити, вживати алкоголь, їсти жирну їжу, то ніколи не станеш донором

Правда: Донором/ко може стати кожен і кожна, варто лиш три дні перед донацією дотримуватися певних рекомендацій щодо харчування. Донорство не вимагає особливого стилю життя. Єдина вимога – дотримуватись гастрономічних обмежень за три дні до
донації. Детальніше про це можна дізнатися в чат-боті наших партнерів “Агенти крові”

Міф 11. Кров поширених груп не потрібна

Правда: Логічно припустити, що й хворих із поширеною групою крові так само більше. Тому потреба в різних групах крові є завжди.

Міф 12. Один раз здала кров і досить

Правда: Саме регулярне донорство дозволяє робити прогнозованою роботу центрів крові та створювати резерв заготовленої крові з Її компонентами. Крім того, регулярне донорство виховує в людей свідомий підхід до життя, що покращує показники крові.

Міф 13. Донорами крові повинен бути кожен.

Правда: Україні потрібно три донори/ки на сто людей. За даними ВОО3, рекомендована кількість
донорів для Країн із рівнем доходу вище середнього складає 16.4 людини на 1000 громадян або 2 донори/ки на сто людей. Навіть якщо в 16-поверховому будинку знайдеться 8 донорів/ok, система крові України зміцнішає та витримає будь-які виклики.

Нагадаємо, в Україні вдалося відновити понад 500 лікарень.

Фото: Донор

Суспільство

Фільм «Культурний квест: Україна» здобув денну премію «Еммі»

Опубліковано

Проєкт «Культурний квест: Україна» (Culture Quest: Ukraine) отримав нагороду денної премії «Еммі» у категорії «Видатна спеціальна програма». Творці проєкту відзначили, що перемога приносить як гіркі, так і солодкі емоції, особливо в умовах війни, що триває в Україні.

Про це творці повідомили в Facebook.

Вони підкреслили, що не вистачає слів, аби передати бажання українських друзів особисто отримати цю нагороду, проте реальність не завжди відповідає побажанням.

Про стрічку

У рамках проєкту «Культурний квест: Україна» показано, як люди з культурного сектору України зберігають культурну спадщину під час війни, надихають своїх співгромадян та нагадують решті світу, чому Україна варта боротьби.

Фільм знятий режисером Яном Грантом, який разом з оператором Яном Левассером подорожував Україною у вересні 2022 року. Фінансову підтримку для зйомок надав коледж Густава Адольфа в Сент-Пітері у штаті Міннесота.

Читати також: Памʼяті Артура Сніткуса: у Києві покажуть фільм «Зсув» про альтернативну культуру міста

Українська співачка Ната Жижченко (Onuka) виступила креативною продюсеркою проєкту та взяла участь у зйомках. Вона розповіла, що зйомки проводилися у Чернігові, в будинку її дідуся, майстра музичних інструментів Олександра Шльончика. Крім того, у роботі над проєктом брали участь Олеся Островська-Люта та команда з «Мистецького Арсеналу».

Варто відзначити, що премію «Еммі» вручають за найкращі програми на американському телебаченні. Переможців визначають Нью-Йоркська національна академія телевізійних мистецтв і наук та Лос-Анджелеська академія.

Нагадаємо, що Антоніо Лукіч працює над новим комедійним мультфільмом.

Також ми повідомляли, що в Дії запустили нову послугу «е-Підприємець».

Фото: «Культурний квест: Україна»

Читати далі

Суспільство

Памʼяті Артура Сніткуса: у Києві покажуть фільм «Зсув» про альтернативну культуру міста

Опубліковано

У суботу, 15 червня, у студії PERERVA в Києві відбудеться показ короткометражного документального фільму «Зсув» режисера Олексія Радинського. Це важлива подія, присвячена герою стрічки – Артуру Сніткусу, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Про це студія повідомила 12 червня на своїй сторінці в Instagram.

Про фільм

Фільм «Зсув» знятий у 2016 році і представляє собою «подорож за гаражі альтернативної культури Києва». Режисер Олексій Радинський розповів про стрічку: “«Зсув» – це фільм про спробу побудувати «суспільство, яке докорінно відрізняється від усього, що нас оточує» (за словами героїв фільму). Ця спроба відбувається в самому центрі Києва, на території, відвойованій у міста природною стихією”.

Проте фільм став нагадуванням про Артура Сніткуса та його жертву. Артур належав до спільноти «Джерело» у Києві і був активним учасником міського культурного життя. Він також створював електронну музику, його твори надихали багатьох. Прощання з Артуром Сніткусом відбудеться 12 червня у Тернополі.

Читати також: Картина Івана Марчука стала найдорожчим твором сучасного українського мистецтва

Артур загинув на позиціях біля Новоолександрівки на Покровському напрямку від влучання з міномета. Він служив стрільцем в піхоті. Пам’ять про нього живе у серцях тих, хто знав його та був поруч у цей важкий час.

Цей фільм не лише дозволяє нам краще зрозуміти альтернативну культуру Києва, але й віддати належне пам’яті про героїв, які віддали своє життя за мир і свободу.

Нагадаємо, що «Наша файта»: Антоніо Лукіч працює над новим комедійним мультфільмом.

Також ми повідомляли, що на Netflix зʼявився український фільм «Я і Фелікс».

Фото: взято з Facebook-сторінки Sasha Kurmaz

Читати далі

Суспільство

Картина Івана Марчука стала найдорожчим твором сучасного українського мистецтва

Опубліковано

Пейзаж Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» був проданий за $300 000 на київському аукціоні Goldens, встановивши новий рекорд для робіт сучасних українських художників.

Про це повідомляють на фейсбук-сторінці аукціонного дому.

фото: «Зійшов місяць над Дніпром»

Пейзаж продали 8 червня за найвищою ціною, яку будь-коли отримували за роботу Марчука на українських та світових аукціонах. На старті торгів картину оцінили в $150 000 – 200 000. Це рекордна сума для сучасного українського художника.

Твір продали з приватної колекції, і особу нового власника не розкривають. Сам художник зазначив, що новим власником став громадянин США, який подякував йому за придбану картину. Було представлено 42 рідкісні лоти, включаючи роботи Адальберта Ерделі, Миколи Глущенка, Романа Сельського та Йосипа Бокшая. Було продано майже 40% лотів.

Читати також: На Netflix зʼявився український фільм «Я і Фелікс»

Деталі

    За час повномасштабного вторгнення іноземці почали активно купувати українське мистецтво, спочатку з благодійною метою, а згодом для створення колекцій. У вересні 2023 року співвласник аукціонного дому Goldens, Михайло Василенко, зазначав, що американець зібрав кілька десятків картин Марчука та Анатолія Криволапа вартістю від $30 000 до $100 000.

    У червні 2022 року картина Марчука «Сад спокуси» була продана за $120 000. Ціни на роботи цього художника зросли на 30-50%. У квітні 2022 року на благодійному аукціоні продали картину Марії Примаченко «Моя хата, моя правда» за €110 000, а в травні іншу картину художниці, «Квіти виросли коло четвертого енергоблоку», придбали за $500 000.

      Мистецтвознавець Едуард Димшиц зазначає, що інтерес до Марії Примаченко зріс феноменально: вартість її великих аркушів піднялася з $10 000 до $25 000–30 000.

      Нагадаємо, що підприємці тепер можуть продавати товари у розстрочку через Telegram-бота від ПриватБанку.

      Фото: «Зійшов місяць над Дніпром»

      Читати далі

       РЕКЛАМА:

      Шопочитати

      Суспільство4 дні тому

      Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

      «У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

      Суспільство6 днів тому

      Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

      Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

      Суспільство1 тиждень тому

      Квітучий папір: як бізнес із Київщини змінює правила та вчить інші компанії екологічності

      Питаннями екології Артем та Ганна почали цікавитися кілька років тому, поступово дійшли до сортування сміття....

      Суспільство1 тиждень тому

      Як заробити мільйон на полуниці: досвід фермера з села Маяки на Одещині

      Олег Вітрук, фермер із села Маяки Одеської області, вже 12 років успішно вирощує полуницю на...

      РЕКЛАМА: