Технології
Завершили випробування: коли армія отримає перші українські крилаті ракети “Нептун”
В Україні успішно завершили випробування з ураженням надводної цілі двома крилатими ракетами Р-360 “Нептун”, орієнтовно через два місяці комплекс буде прийнятий на озброєння. Про це повідомляє defence-ua.com.
“Ми завершили нещодавно фінішні випробування комплексу “Нептун”. Підкреслюю, що не ракети (Р-360), а комплексу “Нептун” (наземної берегової версії РК-360МЦ)”, – наголосив Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ “Луч” Олег Коростельов.
Читайте також: КБ «ЛУЧ» опублікувало нове відео випробувань ракети «Нептун»
“Ми можемо констатувати факт, що ми завершили випробування і тепер буде проходити процедура постановки на озброєння. Вона містить акти державної комісії, вона містить кодифікацію складових частин і комплексу в цілому … І надалі, наказу міністра на взяття, як кажуть, на забезпечення”, – додав він.
За словами Олега Коростельова на всі процедурні моменти знадобиться приблизно кілька місяців. Він також висловив впевненість, що кошти на виготовлення першого берегового комплексу “Нептун” та ракет для нього будуть виділені державою.
“Я думаю, так мене орієнтують у всіх колах, що відносяться до озброєння, що гроші заплановані, вони будуть видані найближчим часом для забезпечення серійного виробництва”, – зазначив Олег Коростельов.
Коли виготовлять перші ракети для війська?
За словами Генерального конструктора-Генерального директора, наявні виробничі потужності підприємств оборонно-промислового комплексу України, залучених до виробництва комплексу РК-360МЦ, дозволять виготовити перший дивізіон берегової версії “Нептуна” протягом 10-11 місяців.
“В принципі, нам для виготовлення орієнтовної кількості та виробів (крилатих ракет) і складових частин комплексу буде потрібно близько 10-11 місяців. Трошки менш як рік. Тим більше, його здавати можна частинами. Тобто вводити в експлуатацію, наприклад, половину обладнання, яке необхідно на землі та партіями здавати ракети”, – розповів Олег Коростельов.
Які перспективи?
Нагадаємо, в склад одного дивізіону РК-360МЦ “Нептун” входить 19 машин (Рухомий командний пункт РКП-360 та по 6 одиниць пускових установок УСПУ-360, транспортно-заряджаючих машин ТЗМ-360 та транспортних машин ТМ-360). Загалом один дивізіон буде мати на озброєнні 72 крилаті ракети Р-360.
Таким чином, один дивізіон берегової версії “Нептун” здатен забезпечити практично одномоментний (з інтервалом між пусками ракет у кілька секунд) залповий пуск 24 ракет. При цьому запасу ПКР вистачить ще на два таких залпи після перезаряджання.
Крилата ракета Р-360 має масу 870 кг, при вазі бойової частини у 150 кг, а швидкість її руху становить близько у 900 км/год. Вона здатна уразити ціль на відстані до 280 км, а потужності її бойової частини достатньо щоб потопити корабель водотоннажністю до 5000 тонн (кораблі класу корвет, фрегат та деякі есмінці).
Як розробляли “Нептун”?
Розробка “Нептуна” почалася у 2014 році. Публічний показ макету вперше відбувся восени 2015 року на Міжнародній виставці “Зброя та Безпека-2015”.
Перші публічні льотні (броскові) випробування крилатої ракети Р-360 “Нептун” пройшли у січні 2018 року. З серпня того ж року випробування ракети перенесли на полігон “Алібей”. У квітні 2019 року вперше відбулися пуски (та власне демонстрація) з берегової версії комплексу РК-360МЦ “Нептун”.
Своєю чергою, у листопаді минулого року, після пусків на дистанцію у 250 км, Олег Коростельов повідомив, що розробка крилатої ракети Р-360, як літального апарата, завершено й надалі будуть перевірятися бойові характеристики ПКР.
Перші пуски по надводній ціли відбулися на початку квітня цього року. Надалі пройшло ще три етапи випробувань з бойовими пусками на яких були протестована здатність ракет протистояти засобам РЕБ, груповий пуск та нарешті ураження надводної цілі ПКР з бойовою частиною.
Фото: defence-ua.com
Захисники й захисниці України отримають пріоритетний вибір дати під час подачі заяви на шлюб онлайн. Нововведення дозволятиме військовим реєструвати шлюб швидше та зручніше.
Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.
Як скористатися послугою
- Відкрити застосунок «Армія+».
- Перейти до розділу «Сервіси».
- Обрати послугу «Шлюб онлайн».
- Вибрати зручну дату й підтвердити заявку.
У день церемонії необхідно буде зайти за посиланням у «Дії» на онлайн-церемонію — там уже чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу, який проведе розпис. Уся процедура триває до 30 хвилин, для неї потрібні лише смартфон та доступ до інтернету.
У міністерстві вказали, що оновлення для військових випустять уже незабаром.
Читайте також: «Не одразу вдалося подати заяву» та «Одружилися за 5 хвилин»: як українці укладають шлюби онлайн у «Дії»
Що відомо про сервіс
Функцію в «Дії» запустили 9 вересня 2024 року. За перші три дні користувачі зробили 416 133 пропозиції.
Наразі понад чотири тисячі українських пар вже офіційно побралися онлайн. Ще 19 тисяч подали заяву, а понад два мільйони користувачів скористалися функцією зробити пропозицію.
Сервіс розробляє Мінцифри спільно з Міністерством юстиції України, державним підприємством «Національні інформаційні системи», Цифровим офісом ДРАЦС, Державною міграційною службою та АТ «Укрпошта» за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що виконує БО «Фонд Східна Європа». Технічним партнером стала компанія Сisco.
Нагадаємо, що у «Дії» до Дня закоханих додали новий документ для неодружених.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Дії»
В Україні запрацювала онлайн-платформа Digital State UA, що презентує досягнення нашої держави у сфері технологій. Вона стане інструментом для поширення найкращих практик та залучення інвестицій від інших країн.
Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.
На сайті презентуватимуть технологічні досягнення у сферах GovTech, IT та Tech, а також історії впровадження цифрових рішень, що змінюють державне управління, бізнес і життя українців.
Платформа буде корисною:
- урядам інших країн — для вивчення українського досвіду цифрової трансформації;
- інвесторам і технологічним компаніям — для пошуку перспективних українських проєктів;
- глобальним медіа та аналітикам — як джерело трендів і аналітики з цифрової сфери.
Читайте також: Фахівці Мінцифри створюють 5 продуктів на основі ШІ — Федоров
«Нашим досвідом побудови найзручнішої цифрової держави під час криз надихаються уряди інших країн. Війна не стала блокером цифрової трансформації, а навпаки — ми прискорилися і почали запускати ще більше революційних сервісів та створювати найкращі умови для розвитку інновацій. Україна має що сказати світові. І ми будемо говорити голосно», — написали в міністерстві.
Ознайомитись із платформою можна за посиланням.
Digital State UA 🇺🇦 Запускаємо платформу досягнень цифрової України Світ має бачити, як Україна змінює реальність через технології та знищує бюрократію навіть у кризових умовах. Digital State UA презентуватиме досягнення української цифрової екосистеми у сферах GovTech, IT та Tech. А ще стане ефективним інструментом для залучення інвестицій у техсектор та обміну найкращими практиками з усім світом. Які можливості дає Digital State UA? 👉🏻 Уряди — перейматимуть досвід цифрової трансформації України. 👉🏻 Міжнародні компанії — шукатимуть українські проєкти для інвестування. 👉🏻 Глобальні медіа та аналітичні центри — отримають доступ до ключових технологічних трендів і кейсів, що змінюють Україну та світ. Нашим досвідом побудови найзручнішої цифрової держави під час криз надихаються уряди інших країн. Війна не стала блокером цифрової трансформації, а навпаки — ми прискорилися і почали запускати ще більше революційних сервісів та створювати найкращі умови для розвитку інновацій. Знайомтеся з Digital State UA за посиланням — digitalstate.gov.ua Україна має що сказати світові. І ми будемо говорити голосно 🦾 Цей проєкт реалізується Міністерством цифрової трансформації України та став можливим завдяки підтримці USAID та UK Dev у межах програми DTA, яка виконувалася Фондом Євразія, та підтримці Швейцарії в межах програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа.
Опубліковано Міністерство цифрової трансформації України Четвер, 3 квітня 2025 р.
Проєкт реалізує Міністерство цифрової трансформації України за підтримки USAID, UK Dev, програми DTA, яку втілював Фонд Євразія, та програми EGAP, яку виконує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії).
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель
Фото обкладинки: сайт Digital State UA
Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)
Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...