Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка і бізнес

Заснований українцем стартап GitLab провів ІРО на $11,3 млрд

Опубліковано

14 жовтня 2021 року компанія GitLab із українцем-засновником вийшла на успішне IPO, пише AIN.ua.

Зазначається, що до початку торгів вартість акцій компанії склала $77 за штуку, хоча ще тиждень тому всі говорили про $55 за акцію.

Таке зростання свідчить про великий попит на акції компанії. За попередніми оцінками TechCrunch, компанія під час першого публічного розміщення може вирости до оцінки $11,3 млрд.

Читайте також: Відомий ізраїльський ІТ-коледж відкриває філію у Дніпрі

Такі ж цифри наводить Bloomberg на основі інформації, що компанія продасть 10,4 млн акцій по $77 за штуку. Торги стартували о 19:00 за Києвом, через годину ціни за акцію вже виросли до $94-95. Відповідно зростає і вартість компанії.

Ще в 2019 році представники GitLab говорили, що планують вийти на IPO в 2020 році. Плани порушила пандемія і розміщення перенесли на рік.

Читайте також: Інвестиції в український IT перевищили 500 мільйонів доларів

Засновником стартапу є харків’янин Дмитро Запорожець. Він почав створювати стартап GitLab в 2011 році, маючи постійну роботу. У 2013 році до стартапу приєднався другий фаундер – нідерландський підприємець Сід Сібранджі. З цього моменту вони почали працювати над GitLab фултайм.

GitLab пропонує сервіси для спільної розробки програмного забезпечення, має власну вікі та систему відстеження помилок.

Нагадаємо, ми писали місяць тому, що український стартап GitLab виходить на IPO – його оцінюють у $6 млрд.

Головне фото: cnbcfm.com.

Економіка і бізнес

На Житомирщині запрацював найбільший в Україні завод із переробки промислових конопель (ФОТО)

Опубліковано

На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.

Про це повідомили в Міністерстві економіки України.

Що відомо про нове підприємство

Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.

Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².

«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.

Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію

Завод випускатиме:

  • довге волокно для текстилю та технічних тканин;
  • коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
  • кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.

Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.

Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі

Економіка і бізнес

Google підтримає 30 українських стартапів: кожен отримає грант до $100 000

Опубліковано

Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.

Про це повідомили у Google.

Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.

Гранти отримають зокрема такі стартапи:

  • CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
  • Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
  • Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
  • Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
  • Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
  • Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
  • ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
  • Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
  • Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
  • UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.

Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА

Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.

Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.

Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Економіка і бізнес

В Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну

Опубліковано

У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.

Про це повідомили в Міністерстві економіки.

Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.

Партнери очікують такі результати:

  • 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
  • 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
  • близько трьох тисяч нових робочих місць;
  • більше замовлень для місцевих фермерів;
  • виробництво соєвої меляси для біогазу.

Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро

IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.

Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.

Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.

Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес1 тиждень тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...