Технології
Заробляти на енергії: лучанин встановив вдома саморобний вітряк і сонячну станцію
На своїй земельній ділянці в Рованцях Волинської області Олександр Пиза облаштував сонячну та вітрову електростанції. Інформаційному агентству Волинські Новини він розповів про те, як підходив до вивчення відновлюваної енергетики, де купував обладнання, на які бюрократичні процедури зважав, а також вказав, коли сонячна електростанція генерує найбільше енергії та чи вигідно її продавати державі за «зеленим» тарифом. Про це повідомляє ecotown.com.ua.
Олександр каже, що запізно дізнався про «зелений» тариф. Самостійно шукав інформацію про сонячну енергетику приблизно два роки.
Для кого вигідна власна СЕС?
Лучанин вважає, що сонячна електростанція для власних потреб вигідна лише заможним людям, для яких несуттєва вартість електроенергії. Для інших СЕС вигідна у випадку, якщо електроенергія продається за «зеленим» тарифом.
«Інвестиція достатньо дорога. Я, наприклад, свою станцію облаштовую вже третій рік: спочатку оформив 20 кіловат-годин, поступово доставляючи сонячні панелі, а цьогоріч збільшив потужність до 30 кіловат-годин, максимально можливих для домогосподарств, і ще доставляю й доставлятиму панелі».
Як заробляти?
Три роки поспіль тариф був незмінний, фіксований у євроцентах за кіловат-годину. З наступного року і в подальшому він знижуватиметься. Олександр шкодує, що не оформив електростанцію раніше – тариф був би більшим.
«Зараз продаю електроенергію за 5,5 гривні за кіловат-годину. Натомість ми купуємо електроенергію в держави приблизно за 1,7 гривні. Різниця відчутна. І якщо людина зареєструє свою електростанцію цьогоріч, є шанс, що до 2030 року вона вийде в нуль і навіть, ймовірно, зможе заробити».
У господарстві Олександра дві станції: сонячна – для продажу електроенергії та вітряк – для власного споживання, наприклад, у випадку відключення світла чи перепадів напруги. Є також 24 акумуляторні батареї загальною потужністю 6 кВт.
«Домашня електростанція – це можливість отримувати пасивний дохід. Я зараз п’ю каву, розмовляю з вами, а станція працює. Спеціальних бюрократичних перепон для встановлення станції не було зовсім. Насамперед треба мати право власності на нерухомість, усе має бути задокументовано й правильно оформлено. Далі потрібно подати заявку на отримання дозволу до обленерго: перевіряють мережу, встановлюють відповідний лічильник, який веде облік в онлайн-режимі. Обліковується і спожита енергія, і вироблена, а за різницю ти отримуєш оплату на рахунок із відрахуванням податків (ПДФО і військового збору)».
Де брав обладнання?
Для своєї сонячної електростанції лучанин придбав вживане обладнання. Найпотужніша генерація енергії триває з травня до вересня. В січні Олександр не отримав жодного доходу, однак нічого не платив за енергію. Так само в нуль вийшов і в грудні. Якщо рахувати вартість електростанції за одну кіловат-годину генерації, то ціна може коливатися від 1000 доларів до 500, залежно від якості, конфігурації, складності обладнання.
«Оскільки я 20 років віддав банківській справі, розробив у Excel таблиці з формулами, куди вношу всі видатки, які мав від початку, а також показники генерації та оплати. Потім вираховую дохідність. На сьогодні маю невелику рентабельність цього бізнесу. Йдеться про 5,5% річних у доларах США. Загальна рентабельність зменшилася, адже цьогоріч у червні-липні доставляв нові панелі і вони ще не встигли дати віддачу. Торік рентабельність становила приблизно 12% річних у валюті. Це, я вважаю, непогано».
На встановлення вітряка у господаря пішло два роки. Він саморобний: майстри власноруч змонтували його, а Олександр придбав на металоломі щоглу, зварив її, залив фундамент і вже цьогоріч поставив вітряк. Він невеликої потужності – 3 кВт, але за наявності вітру працює і вдень, і вночі. До того ж, вітряк довговічний. Однак налаштувати його важче, ніж сонячні панелі. Він вимагає більшої уваги в обслуговуванні.
«Оскільки він облаштований для власних потреб, дозволи не потрібні. Загалом, за санітарними нормами, на приватній забудові можна встановлювати вітряк, здається, до 75 кіловат-годин. Щодо вітряка, то поширена хибна думка, що він шкідливий. Однак своєю вібрацією та шумом шкідливі лише великі потужні вітряки».
Технології
Випускники Харківського авіаційного інституту поповнять кадровий склад конструкторського бюро авіазаводу.
Про це пише Мілітарний з посиланням на словами гендиректора Харківського авіазаводу Олександра Кривоконя на зустрічі з колективом Харківського університету ХАІ.
Конструкторське бюро займатиметься приведенням технічної документації у відповідність сучасним стандартам електронного документообігу.
Читайте також: Хочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва
У керівництві заводу вважають, що підприємству слід зосередитися на доведенні до продажної готовності літаків Ан-74 і Ан-140 для Азербайджану і Казахстану, а також на оновлення парку Ан-140, що знаходяться на різних підприємствах і організаціях України і вимагають виконання цілого комплексу робіт із доведення їх до норм льотної придатності.
З презентації, представленої на заході, стало відомо, що Харківський авіазавод планує займатися Ан-74 силами власного конструкторського бюро.
Повідомляється, що проект відновлення виробництва Ан-74 повинен включати у сфері імпортозаміщення:
- Заміну комплектуючих виробництва РФ
- Заміну комплектуючих, виведених з виробництва
- Переобладнання літака з використанням вітчизняних комплектуючих
- Запуск виробництва певних комплектуючих на заводі.
У сфері модернізації:
- Впровадження конструктивних розробок
- Розвиток експлуатаційних можливостей
- Удосконалення систем літака
- Використання інноваційних технологій
Читайте також: Хочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва
Іншими перспективними напрямами і тематикою співпраці ХДАВП і ХАІ називаються “Перспективна мала авіація” і “безпілотна авіація цивільного призначення”.
Нагадаємо, українські авіаремонтники відновили Ан-32Б для Шрі-Ланки.
Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.
Усі фото: mil.in.ua.
Технології
Київський суднобудівний-судноремонтний завод після проведення докових оглядів спустив на воду три плавзасоби: прогулянковий теплохід «Ріверест-5», плавкран «КПЛ 5/30 №7» і судно «Миколаїв».
Про це повідомили у пресслужбі заводу у фейсбуці.
Протягом тривалого часу на суднах проведено роботи з очищення, дефектування та фарбування підводної частини.
Читайте також: «Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?
Також завдяки ретельній та відповідальній роботі було виконано дефектування та відновлення гвинто-кермового комплексу на суднах.
Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути
Нагадаємо, у Румунії спустили на воду пором, створений за проєктом миколаївських інженерів.
Також Міноборони зробить музей з корвета «Вінниця».
Як ми повідомляли раніше, у Києві юні судномоделісти представили мінікопії кораблів.
Усі фото: facebook.com/KSSRZ.
Технології
У Києві відбувся фінал першого молодіжного конкурсу новаторських ідей у сфері розробок з екології, енергоефективності та покращення життя суспільства «Могилянський Відкритий Хакатон».
Про це ШоТам повідомили організатори.
Участь взяли понад 35 учасників, шість українських вишів зі Львова, Києва та Вінниці.
Переможцями конкурсу з розробки інноваційних соціальних та еко-стартапів стали проекти стали:
- ігровий додаток з відстежування еко-дружніх закладів,
- сервіс для аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості,
- платформа з монетизації творчих проєктів
За словами Вячеслава Коханова, CEO енергомпанії Мегатрейдінг — співініціатора та співорганізатора Хакатону, при оцінці молодіжних проектів був застосований практичний бізнес-підхід.
Читайте також: Історія команди ШоТам
«За основу взяті такі критерії: як креативність ідеї, економічна доцільність та життєздатність проекту, глибина дослідження проблематики, потенціал реалізації ідеї та можливість для масштабування у реальному житті», — підкреслює Вячеслав.
Про переможців
Третє місце дісталося ігровому додатку «Treestyle», який покликаний поширювати культуру еко-свідомості та набуття корисних еко-звичок в ігровій формі. Його автори — Діана Лялюк, Руслана Єрмоличева, Марина Новицька та Марина Яцук порівняли дані опитування щодо екологічної свідомості U-Report в 2019 році та статистику екологічного стану України за 2020-го року. Дівчатка дойшли до висновку, що в нашій країні існує проблема безвідповідального ставлення до навколишнього середовища. Їх варіант вирішення проблеми — саме такий додаток. Ще одна цікава функція «Treestyle» — користувач може на карті відстежувати еко-дружні заходи.
Друге місце виборов проєкт комплексного аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості (CPTAT). Автори — Данилов Михайло, Титов Сергій, Заровська Анна, Годлевський В’ячеслав та Ткаченко Світлана. Данило вже три роки як має власний бізнес та відчув як важко знайти комерційне приміщення, тож їх проект покликаний допомогти підприємцям, бізнесменам, а також власникам комерційної нерухомості кількісно оцінити трафік певного об’єкта.
Перше місце здобула платформа комерціалізації̈ інновацій «BRAMA» — онлайн-сервіс для взаємодії та співпраці представників творчих і креативних професій між собою та потенційними замовниками. Автор проекту – Христина Кука є економістом за освітою і музикантом за покликанням. Саме її невдалі спроби знайти роботу у креативній сфері народили ідею про сервіс. До речі за схожим принципом вже працюють в Америці, проте для України це інноваційний продукт.
Що отримали переможці
Окрім заохочувальних грошових винагород та подарункових наборів від спонсорів, лідерам змагань було надано грант на навчання в НаУКМА, сертифікати на командну роботу в коворкінгах Hub 4.0 та бізнес-консалтинг від Гудман Ефект Консалтинг. Одна з команд у повному складі отримала пропозицію на працевлаштування в Octava Capital.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
«Додатково учасники Хакатону можуть стати амбасадорами МВХ у «Могилянській Школі Майбутніх Лідерів», що буде проведено у липні», — зазначив Андрій Китаєв, співавтор Хакатону та керівник Центру енергоменеджменту в Києво-Могилянській академії. Він анонсував нові конкурсні та менторські проекти для молоді, що відбудуться вже восени.
Про конкурс
Конкурс організований Національним Університетом Києво-Могилянська Академія, енергокомпанією “Мегатрейдінг”, за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Київської Міської Державної адміністрації.
Нагадаємо, український сервіс для поліпшення пам’яті memoryOS зібрав $300 тис. на Kickstarter.
Як ми повідомляли раніше, українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік.