Не всі герої носять однострій. Це Петро Стецюк, начальник Київського залізничного вокзалу.
Разом із командою він працює майже без сну та перепочинку, щоб навіть під обстрілами не зупинилася залізнична «дорога життя».
Звідси цілодобово вирушають переповнені потяги. Вони везуть найцінніший скарб країни – людей.
З початку війни евакуювали понад 1 млн 300 тисяч осіб. Назад потяги теж прибувають переповнені гуманітарною допомогою: це вода, їжа, медикаменти, товари для захисту військових.
Тут Київ прийняв уже понад 3,5 тонни гуманітарки. І все це треба вивантажити і розподілити, щоб «артерія життя» не уповільнилась ні на мить.
А ще ж треба допомогти тисячам розгублених людей. Допомогти сісти в поїзд, перевести у сховище, дати води…
Залізничники роблять титанічну роботу. Центральний вокзал столиці міцно тримає стрій!
Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію дівчинки з Волині 1930-х років та поділився історією світлини зі своєю авдиторією.
Про світлину історик розповівна своїй Facebook-сторінці.
Історія світлини
На цій світлині майже столітньої давнини ви бачите маленьку красунечку зі села Залізниця, що за п’ятнадцять кілометрів від Любешова. Нині ця світлина, яка датована 1930-ми роками, виставлена на сторінці Тетяна Яцечко-Блаженко.
Історик відзначає, що в той момент, коли фотограф навів на дівчинку фотоапарат, ота мала, схопивши маму за руку, відвернула погляд убік, бо вся її увага, у ту хвилину, була зайнята чимось іншим, що діється поруч. Саме через цю дитячу безпосередність і фото вийшло таке чудове: не награне і без всякого напруження.
Свою донечку, як бачимо зі знимки, мама одягла якнайкраще: у цвітасту вишиту сорочку із довгими рукавами, спідницю й фартушок, а на голову пов’язала таку ж вишиту хустину, щоби захистити свою малу від спекотного сонця опівдні.
“Усе на цій світлині ніби промовляє, що тут ми бачимо справжнє, українське”, – наголошує Микола Бандрівський.
Нагадаємо, що ветерани можуть користуватися безоплатним трекером настрою.
Також ми повідомляли, що за 110 тонн російськомовної макулатури для ЗСУ купили два пікапи.
Міська державна адміністрація Києва відреагувала на інформацію в ЗМІ про можливого закриття станцій столичного метро “Тараса Шевченка” та “Почайна” через аварійний стан тунелів.
Наразі жодних змін у роботі станцій метро “Тараса Шевченка” та “Почайна” не заплановано. Відповідно до тендера з розробки проєктної документації, що відбувся в листопаді 2023 року, опрацьовується робочий проєкт планового капітального ремонту між цими станціями без зупинки руху поїздів.
У 1980 році станції “Почайна” і “Тараса Шевченка” були введені в експлуатацію. Зараз, через фізичне зношення, частина тунелю між цими станціями потребує планового капітального ремонту.
Усі станції та перегінні тунелі київського метро, включаючи ділянку від “Поштової площі” до “Почайної”, працюють у звичайному режимі. Інформацію про початок капітальних ремонтів та інші роботи, які можуть вплинути на режим роботи метро, пасажирам буде повідомлено заздалегідь.
Нагадаємо, що в Україні вийде воєнна кінострічка, яка була знята до початку повномасштабної війни.
Також ми повідомляли, що Дія нагадує харківʼянам про доступні послуги радіо та телебачення у додатку.
Маленький декламатор із Луцька Микола Варцаб’юк підкорив мережу читанням українських віршів: збирає мільйонні перегляди, бере участь у телешоу та підтримує Збройні Сили! А ще він має понад сотню нагород – всеукраїнських та міжнародних… Все почалося, коли Миколці було всього 4 – він декламував перший вірш із азбуки. Тоді мама віддала хлопчика до театральної студії “Бешкетники”, і з тих пір разом із наставником Вадимом Хаїнськимвін рухається до своєї мети – стати актором!
Історія хлопчика
9-річний Миколка з Луцька зібрав мільйон переглядів, читаючи вірш Ліни Костенко! Хлопчик має понад сотню нагород на всеукраїнських і міжнародних конкурсах та збирає гроші на ЗСУ.
Хист до читання віршів у хлопчика з’явився змалечку: уперше він декламував твори з абетки.
“Та я починаю спочатку “Ну де я до мами жив?”. Так цю таємницю з дорослих ніхто мені й не пояснив”, – ділиться Микола.
Побачивши вміння 4-річного Миколки, мама віддала його до театральної студії. Попереду була велика робота: над дикцією, інтонуванням та вимовлянням звуків.
“Мене завели на театральну студію “Бешкетники”, де мій керівник Вадим Хаїнський Вікторович мене одразу прийняв. І так розвивався мій талант, і зараз вже виступаю на великій публіці, великих сценах”, – розповідає хлопчик.
Займаючись декламуванням, Миколка став справжньою енциклопедією українських віршів!
“Коли я проходжу повз якісь пам’ятники, я завжди можу згадати вірш, який написала ця людина”, – каже майбутній актор.
Успіхи в карʼєрі та плани
За роки виступів хлопчик підкорив серця як українців, так і людей за кордоном. А нещодавно розчулив і авдиторію телешоу “Україна неймовірних людей”.
Миколка вчиться ще й грати на сопілці, займається народними танцями і співає в церковному хорі. У вільний від школи та творчості час хлопчик залучається до зборів на ЗСУ. А потім – знову повертається до улюбленого театру.
Попереду в хлопчика довгий шлях, але він вже впевнений: рухається в правильному напрямку!
Нагадаємо, що за 110 тонн російськомовної макулатури для ЗСУ купили два пікапи.
Також ми писали, що на Львівщині збудують спортивно-рекреаційний центр для військових.