Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
закинуті атомні електростанції закинуті атомні електростанції

Суспільство

Закинуті атомні електростанції України, які можуть стати крутими артоб’єктами

Опубліковано

Чотири закинуті атомні електростанції України – ще один наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Після 1986 року їх будівництво зупинилось через протести місцевих. Проте ці закинуті будівлі ще можуть стати крутими артоб’єктами

Зараз в Україні діє чотири атомних електростанцій, які виробляють до 60% електроенергії в Україні. На кожну з них припадає по одній недобудованій. 

Читайте в ШоТам, що це за закинуті атомні електростанції, які досі чекають на перетворення в технопарки, артоб’єкти чи локації для постапокаліптичних фільмів.

Чому Харківщина так і не стала “атомною”

Село Бірки Зміївський район
Фото з інтернету

Село Бірки, що в Зміївському районі,  могло стати енергетичним рогом достатку області. Тут планували побудувати АТЕЦ – атомну теплоелектроцентраль, що була здатна генерувати не тільки електричну, але й теплову енергію для опалення сусіднього великого міста. Цим містом був Харків.

Читайте також: Нацгвардія проводить антидиверсійну операцію в зоні відчуження (ВІДЕО)

В Бірках повинно було вирости стандартне містечко атомників: житлові будинки, дитсадок, школа, лікарня та будинок культури. 

Як зупинилось будівництво?

У 80-х роках минулого століття першими з проєкту взялись зводити будинки для робітників ХАЕС. 

Але будівництво зупинили Чорнобильська трагедія та заборона на законодавчому рівні будувати АЕС ближче, ніж за 30 кілометрів від населених пунктів. 

Що залишилось від інфраструктури?

До заборони тут встигли побудувати  дві дев’ятиповерхівки й розпочати будівництво третьої. Був навіть закладений фундамент для майбутньої школи.

Як справи сьогодні?

Збираєтесь до Бірок – готуйтесь до напівмістичних історій. Місцеві стороняться села – але не через сталкерські легенди. Вважається, що село розташоване в геопатогенній зоні, де місцеві часто спостерігають дивні явища. Пояснюють це тим, що у 1873 році в районі селища впав великий метеорит. 

Чигиринська АЕС та закинута Орбіта на Черкащині

Орбіта на Черкащині
Фото з maxim-nm.livejournal.com

Закинуте селище Орбіта знаходиться за 70 кілометрів від Черкас. Кількадесят років тому воно повинне було стати “атомним” містечком-супутником Чигиринської АЕС, яку на Черкащині почали будувати ще на початку 70-х років.

Тоді поблизу села Стецівка побудували багатоповерхівки для енергетиків та будівельників. Місцеві розповідають: 35 років тому в місцевому магазинчику продавали такі продукти,  яких не знайдеш і в області. 

Як зупинилось будівництво?

Після Чорнобильської трагедії в 1986 році будівництво цієї АЕС припинилось, остаточно – під тиском громадськості у 1989 році.

Зараз, за інформацією “Радіо Свобода”, тут проживає близько сотні людей. І навіть квартиру в занедбаних будинках можна купити, за ціною від 200 до 2000 доларів. Зазвичай їх купують сім’ї, які тікали від війни на сході України. 

Що залишилось від інфраструктури? 

Більшість споруд в місті знаходяться в аварійному стані. Лише кілька п’ятиповерхівок мають газ, працює всього один магазин – 4 години на день. Ні енергетичного комплексу, ні школи, ні аптеки та лікарні побудувати не встигли.

Але, в цілому, ті житлові будинки, адміністративні будівлі, магазини та інші об’єкти інфраструктури, які встигли побудувати, все ще в непоганому стані.

І, звісно, тут височіє цегляна труба реактора, який ніколи не запрацює. Так що якщо мріяли стати дауншифтером, вас зустріне хвойний ліс навколо нечисленних багатоповерхівок і берег Дніпра неподалік.

Як справи сьогодні?

Якщо збираєтесь відвідати Орбіту, вирушати краще з компанією. Одному тут страшно, кажуть бувалі: в будівлях багато битого скла, на сходах та дахах недобудов може бути небезпечно.

Особливо прийдеться до смаку відпочинок в Орбіті любителям екстриму. Тут можна скільки завгодно гуляти по порожніх будівлях і дивитися на місто з висоти. 

А можна й придбати житло – наприклад, двокімнатну квартиру з комунікаціями за 87 тисяч гривень. 

Недобудована одеська АТЕЦ: сонячна енергія замість атомної 

Недобудована одеська АТЕЦ
Фото з сайту Mapio.net

Цю атомну теплоелектростанцію вирішили побудувати у 1980-х роках за 25 кілометрів від Одеси. Планувалось, що АЕС буде виробляти не тільки електрику, а ще й забезпечувати Одесу теплом.

Місто атомників – Теплодар – на березі Барабойського водосховища побудували, адміністративні будівлі звели, комунікації проклали. Встигли зробити навіть котельню та генераторну станцію. 

Як зупинилось будівництво?

До масштабного будівництва самої АТЕЦ справа так не дійшла. Після аварії на Чорнобильській АЕС керівництво Радянського Союзу вирішило станцію під Одесою не будувати. А в Теплодар почали переселяти осіб, які постраждали від Чорнобильської аварії. 

Що залишилось від інфраструктури?

Усе майно недобудованої АТЕЦ було передано Теплодару. Котельня, необхідна для запуску першого реактора, тепер опалює атомне містечко. Зараз в цих корпусах жевріє життя різних контор. І навіть працює бетонний завод, який спершу був побудований для зведення АТЕЦ. 

Як справи сьогодні?

Сьогодні Теплодар оточений водосховищем, степами, фруктовими садами та виноградниками. А ще нещодавно побудували сонячну електростанцію, “зелена” енергія якої теж живить місто.

Однокімнатна квартира тут коштує від 326 тисяч гривень 

Кримська атомна електростанція: була готова на 80%, тепер це руїни

закинуті атомні електростанції одеська АТЕЦ
Фото з інтернету

Сьогодні Кримська АЕС знаходиться на анексованій території, а місцеві експерти наголошують: якби її все-таки добудували, півострову взагалі ніхто не був би потрібний.

Хай там як, але за ступенем готовності вона перевершує закинуті атомні електростанції. А бажання закопати в землю космічні кошти, витрачені на майже добудовану АЕС колись висловили саме місцеві жителі. 

Кримську АЕС почали споруджувати в кінці 1970-х. Поруч звели містечко енергетиків Щолкіне – яке містом енергетиків так і не стало.

Як зупинилось будівництво?

Під час аварії на ЧАЕС Кримська АЕС була готова на 80%, але після Чорнобильської катастрофи будівництво спочатку призупинили, потім зовсім відмовилися від нього.

АЕС можна було легко добудувати, але прогресивна громадськість, спираючись на курортну сутність регіону і нестабільну сейсмічну зону, домоглася зупинки будівництва.

Читайте також: Шість безлюдних місць України, де вашу соціальну ізоляцію ніхто не порушить

Крим так і не отримав енергетичної незалежності, а майже повністю готовий перший енергоблок стали розкрадати.

Устаткування та спорудження комплексу продавали за безцінь або різали на металобрухт. Якщо спочатку це була майже готова АЕС, то зараз ні про яке її відновлення мова вже не йде.

Що залишилось від інфраструктури?

Багато всього: майже готове реакторне відділення, блокова помпова станція, корпус майстерень, охолоджувач на Акташському водосховище, гребля Акташського водосховища, підводний канал з водоприймальним резервуаром, дизельне господарство станції, дизель-генераторна станція. А у 2005 році Фонд майна Криму продав “секретній” юридичній особі все це добро за $207,000.

Як справи сьогодні?

На якийсь час в незалежній Україні Кримська АЕС стала об’єктом для поклоніння любителів покинутої архітектури та електронної музики. Так, в 1990-і прямо в недобудованому першому енергоблоці пройшов фестиваль “Республіка КаZантип”. Зараз будівля повільно руйнується. Ні про яку добудові атомної станції мова вже не йде, але от як артоб’єкт ці руїни все ще перспективні. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі