Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Врятувати Свидовець, або Чому нам не потрібен другий Буковель

Опубліковано

Я почав перейматися проблемою забудови Свидовця одразу, як про це стало відомо. Тоді мої друзі готувалися до акції протесту? і я їх підтримав. Не тому, що це мої друзі, а тому, що я вже давно писав про проблему висихання витоків Тиси як унікального культурного та природного надбання кількох народів. А Свидовець є саме тим місцем, де витоки Тиси беруть початок. А потім почалася активна боротьба, і я приєднався до хлопців.

Я брав участь у всіх акціях руху Free Svydovets, а як президент Закарпатської туристичної організації говорив до людей про альтернативи мегакурорту, бо вони справді є. Їх чимало, і вони прибуткові та безпечні. Кожен регіон України неповторний, не треба будувати все однакове. Навіщо будувати ще один Буковель, якщо він уже є, а його ліжкомісця – постійно незаповнені? Там дотепер не організовано водовідведення, стічна каналізація, залученість місцевого населення до роботи. 

А Свидовець – унікальне, недоторкане місце. Чому б не подумати про геотуризм, пішохідний, гірський, ягідний, екотуризм, бердвочинг, духовний туризм (люди могли б сюди приїжджати, медитувати і платити за це гроші), збиральництво, крафтове виробництво арт-речей, проведення творчих пленерів, зустрічей екологів, представників заповідних територій світу? 

Я намагаюся пояснювати місцевим жителям, що в цьому регіоні мого Закарпаття треба організовувати різні види туризму: трошки зеленого туризму, трошки екотуризму, трошки геотуризму. Такий шлях дозволяє подумати, як працювати, що саме запускати, дозволяє змінити рішення і спробувати щось інше. Модель з мегакурортом означає, що буде один власник, який вирішуватиме, як, що і хто працюватиме. 

Cтарі дерева, якийсь природний хаос, льодовикові озера, справжня полонинська дикість – це і є досконалість.

До речі, місцеві там однозначно не працюватимуть на високооплачуваних роботах (як професор національного університету та туризмознавець – можу про це говорити компетентно). Залучати будуть тих, хто має якісну освіту з туристичної чи готельно-ресторанної галузі. Стане непотрібною і продукція місцевих: не буде сенсу закуповувати 50 чи 100 кг бринзи в місцевих, дешевше буде купити в Польщі одну чи десять тонн. На місцях навіть екскурсоводів – одиниці, хоча влітку потреба величезна. Тому побудова мегакурорту принесе гроші тільки конкретним людям, які мають доступ до землі і до її розподілу.

Але проблема Свидовця – це, звісно, не питання туризму. Це питання заробітку грошей на землі та рубках цінних порід деревини. Ніхто не буде цікавитися після того, як продасть землю, що з цією землею буде відбуватися. А для мене це принципово. Бо те лайно, яке будуть скидувати в річки, – це буде отрута, яку я буду пити в Ужгороді. Це моє здоров’я, моїх дітей. Чого мої діти та діти інших закарпатців мають платити за діяння людей, які продадуть ту землю та втечуть за кордон (як показує практика)?

Це наша спільна земля, не лише їхня, не лише їхніх дідів. Я теж, як і всі мої предки, народився на Закарпатті. Природа, яка оточує мене з дитинства, надає мені натхнення, я не хочу бачити, як її знищать. Я вважаю, що Свидовець – це насправді досконале місце, створене природою. Уже 27 років я викладаю філософію в Ужгородському національному університеті. І якщо підійти до цього питання «по-філософськи», можна сказати, що недосконалість тамтешньої природи – старі дерева, якийсь природний хаос, льодовикові озера, справжня полонинська дикість – це і є досконалість. 

Досконалість природи Свидовця в тому, що вона майже не зазнала людського впливу. Я б хотів, щоб мені і довкола мене було комфортно. Але комфорт вимагає певної конфліктності як прогрес. 

За що я воюю? Напевно, за свою Батьківщину, де не буде такого явища, як знищення Свидовця.

Тому на прикладі проблеми Свидовця: перед тим, як говорити про щось аморфне, зробіть каналізацію в селі Ясіня чи Усть-Чорна, зробіть дорогу в Чорну Тису чи ліквідуйте стихійне сміттєзвалище в Лазіщині і Німецькій Мокрій. Сміття валяється по річках, лісах, придорожній зоні… Про який мегакурорт можна говорити? Покажіть щось на прикладі уже діючої інфраструктури.

Зараз, як почалася війна, я боєць Збройних сил України, молодший сержант. За що я воюю? Напевно, за свою Батьківщину, де не буде такого чисто корупційно-хабарницького явища, яке зараз відбувається зі Свидовцем. Де не буде такого явища, як знищення Свидовця. За Батьківщину, де не буде корупції. І ми будемо 20-ий раз на майдани ходити, 50-ий раз воювати з росіянами, ми доб’ємося! Щоб перемогти в справі Свидовця, нам усім треба бути громадянами своєї Батьківщини.

Аби взяти участь у боротьбі за захист Свидовця, можна підписати петицію на сайті громадської ініціативи Free Svydovets.


Колонки – це авторські матеріали. Думка редакції може не збігатися з думками авторів.

Фото: Сергій Гудак.

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес16 години тому

Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд

У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....

Суспільство3 дні тому

Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли

Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...

Суспільство3 дні тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...

Технології1 тиждень тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...