

Суспільство
«З любовʼю – тато», «Нове життя» та «За лаштунками імперії». 10 аудіокниг про українську ідентичність – радять ШоТам і MEGOGO
Скучили за книжками, але бракує часу на читання? ШоТам разом із MEGOGO зібрали 10 аудіокниг про українську ідентичність. Ця добірка створена з любов’ю до української літератури та слухачів. Кожен з авторів у списку шукає свою відповідь на запитання «хто ми» та «про що ми». Діставайте навушники, відкривайте MEGOGO Audio і насолоджуйтеся.
1. «Шлях становлення української ідентичності»
Автори: Ярослав Грицак і Олександр Комаров
Про що книга? Ця книга – розмова простими словами про те, що насправді означає українська ідентичність і як вона сформувалася. Аудіодоріжка розрахована на півтори години, за які ви проходите найважливішими сюжетами нашої модерної історії.

2. «Ми з України. Історії про людей, якими захоплюється світ»
Авторка: Уляна Скицька
Про що книга? Аудіоверсія книги журналістки Уляни Скицької розповідає про видатних українців, яких об’єднують досягнення світового рівня. Серед героїв є як відомі особистості, так і ті, хто стане для слухачів справжнім відкриттям. Ми й не здогадувалися, що мультиплікатором культових діснеївських «Білосніжки», «Дамбо» та «Піноккіо» був українець Володимир Титла. Такі люди надихають, а їхні біографії настільки дивовижні, що хочеться з гордістю вигукнути – НАШІ!

3. «Нове життя»
Авторка: Маргарита Сурженко
Про що книга? Аудіоверсія книги Маргарити Сурженко – спроба зрозуміти тих, хто у 2014-му залишився на окупованих територіях. Головні герої – звичайні люди зі своїми переживаннями та надіями.
Розриваючись між бажанням жити в України та страхом змін, вони не змогли побороти останній, прирікши себе на безробіття, дефіцит та нескінченні агітаційні промови. «Нове життя» вражає реалістичністю, а морально однозначних героїв ви не знайдете.

4. «За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини»
Авторка: Віра Агеєва
Про що книга? «Найпослідовніша російська демократія завжди закінчується на українському питанні», – відзначає лауреатка Шевченківської премії Віра Агеєва. Вона допомагає розібратися, як українські митці чинили спротив імперії, і чому національну пам’ять вдалося зберегти в часи її тотального стирання. «За лаштунками імперії» – внесок у те, щоб назавжди витіснити «толстоєвщину» з нашого культурного простору.

5. «Подолати минуле. Глобальна історія України»
Автор: Ярослав Грицак
Про що книга? 15-річна робота Ярослава Грицака розвінчує міфи, стереотипи та ілюзії про Україну, а ще вписує її у світовий історичний контекст. Це саме та історія, якої багатьом не вистачило в школі чи універі – без сухої констатації дат і подій, а з живим аналізом, що допомагає усвідомити себе частиною нації. Грицак спонукає прийняти минуле України. Книга відкидає роль українця-жертви та пропонує роль творця. Але щоб творити нове майбутнє, треба знати історію.

Читайте також: Топ-15 нових українських подкастів. Про війну, бізнес та новини, від яких не хочеться здохнути
6. «Перемагати українською»
Авторка: Ольга Дубчак
Про що книга? Після 24 лютого ми заговорили українською інакше. Кандидатка філологічних наук та редакторка Ольга Дубчак відразу це відчула. Тому у своїй книзі вона упорядковує нашу мовну ненависть до росіян, пояснює, за якими мовленнєвими особливостями ми розпізнаємо ворога, та доводить, що українці вміють воювати словом.

7. «Антологія української короткої прози»
Автори: команда MEGOGO Audio
Про що книга? Команда MEGOGO Audio зібрала 20 оповідань та повістей від Лесі Українки, Володимира Винниченка, Ольги Кобилянської, Миколи Хвильового та інших видатних письменників.
Упорядницею антології стала журналістка та культурна менеджерка Богдана Неборак. Віталій Ажнов, Марічка Штирбулова, Катерина Петрашова, Олександр Печериця та інші чудові українські голоси озвучили аудіооповідання, щоб ви змогли поринути в інтермеццо з класикою прози.

8. «Кобзар»
Автор: Тарас Шевченко
Про що книга? У школі ми шанували Шевченка, але не до кінця розуміли його творчість. Для багатьох Тарас Григорович був лише суворим таврувальником панів і царів у шапці та кожусі. Але з віком усвідомлюєш – над Шевченковим «Кобзарем» не владний час, бо в ньому пульсує українська ідентичність. Відкрийте будь-яку поезію – написана ніби зараз. Написана про нас. І зі зручною аудіоверсією книги буде більше можливостей це зрозуміти. Почніть слухати – вас не відпустить.

9. «#Маріуполь #Надія»
Авторка: Надія Сухорукова
Авторка аудіокниги, Надія Сухорукова, пережила холод, голод, страх, зруйновані будинки та наближення смерті після початку блокади Маріуполя. Ця аудіокнига – щоденник російської окупації. А ще зізнання в любові – улюбленому місту, яке росіяни перетворили на руїни. І людям, які не віддали надію попри катування страхом.

10. «З любовʼю — тато»
Автор: Валерій Пузік
Про що книга? Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу у російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка – розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч – у самому серці.
Тут немає батальних сцен чи описів боїв. Валерій Пузік намагається продемонструвати, що навіть у час найжорстокіших війн у центрі всього – людина. Він веде читача уламками спогадів, рефлексіями сьогодення і мріями про майбутнє, створюючи власну фронтову реальність.

Суспільство

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не в Україні. Та він лишився її вірним сином, продовжував говорити українською й назавжди вписав своє ім’я у світову історію.
Як Любомир повпливав на майбутнє світових технологій, дослідили у ШоТам.
«Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний»
Любомир Романків народився в 1931 році в сім’ї вчительки та правника у Жовкві Львівської області. Його батьки були активними в громадському житті, якийсь час навчали сина вдома. Згодом він вступив у Львівську гімназію. Але дитинство закінчилося швидко — фронт Другої світової невпинно посувався до домівки Любомира.
«Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих, хто має бути розстріляний наступного ранку. У тих списках був мій батько, котрий працював адвокатом у Жовкві. Його встигли вивезти, а мене, сестру та маму вивезли наступної ночі. Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний», — пригадував Любомир Романків.
Хлопцю було всього 13 років, і попереду на нього чекало ще багато перешкод. Сім’я переїжджала часто — побувала в Польщі, Словаччині, Австрії, жила в таборі для біженців. А після закінчення війни вони осіли в Канаді, де Любомир почав навчатися в українській католицькій школі:
«Мої знання з фізики, хімії, технологій та інженерії були набагато вищі, ніж у моїх канадських однокласників».
Але родині доводилося виживати, і паралельно з навчанням хлопець ще й працював. Спочатку мріяв про фах архітектора, але можливості вступити на такий факультет не було, тому Любомир обрав хімічну інженерію в Університеті Альберти. Щоб заробити на вступ, йому довелося копати на заводі рови для труб.
«Це була дуже важка праця, у мене буквально не було сил повечеряти. Тоді я мав лише одну думку: будь-якою ціною я маю вступити до університету, щоб не працювати фізично все життя», — пригадував Любомир.
«Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали»
Після університету Любомир влаштувався на роботу в місцеву металургійну компанію. Перший з багатьох його винаходів стався саме там — хлопець вигадав хімічний спосіб видобування цинку з руди, що був набагато простіший і дешевший, ніж на підприємстві:
«Я не зміг переконати інженерів і керівників тієї фірми, що ці винаходи розв’язують проблеми та їх варто розробляти. Вони жартували: “От що ти знаєш, якщо ти лише два роки тому закінчив університет?!”. Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали».
Декан місцевого навчального закладу рекомендував Любомира найкращим університетам Штатів — так молодий науковець подався до Массачусетського технологічного інституту. Там продовжив роботу над винаходом з видобування цинку та в 1962 році отримав докторський ступінь.
«Мою технологію використовують у видобуванні цинку вже майже 40 років», — ділився Любомир.
Науковець підшуковував роботу в США — у нього було аж 16 пропозицій. З усіх він обрав ІВМ (International Business Machines). Найважливіший винахід Любомира Романкова був попереду.
«Так з’явилася Apple»
«Щоразу, коли ви натискаєте кнопку “Пуск”, якась частинка в комп’ютері, яку я винайшов, уже активізувалася й працює для вас», — казав Любомир Романків.
І це справді так, адже в списку винаходів науковця аж 68 ідей! Завдяки його наполегливості й вірі в результат компанія Apple зараз така, яка вона є:
«Стів Возняк був одним з тих, хто купив у нас такий п’ятидюймовий диск, і, як він сам сказав, у своєму гаражі бавився, як сполучити процесор з цим диском. Він це показав Стіву Джобсу, а той умів гарно продавати. Так з’явилася Apple».
Що це за винаходи? Спочатку комп’ютер складався з двох елементів: процесора та пам’яті. Магнітні голівки для плівок, що зберігали інформацію, виготовляли дуже повільно (це було дорого і складно), а Любомир вирішив використати свої знання з хімічної інженерії та металургії:
«Замість 30 головок на площі 5×5 сантиметрів я продукував приблизно тисячу таких головок. За дві години можна було зробити кілька тисяч магнітних головок. Кожна з них була однакова, менша за 1/4 людського волоска. Спосіб записування інформації став дешевим і швидким».
Але це не був одномоментний винахід — знадобилося 3 роки, щоб все запрацювало. Попри прогресивність ідеї, Романків не називав її на свою честь:
«В електроніці є багато людей, що винайшли важливі речі, але ніхто не додає своє прізвище до винаходу. Я міг би заявити, що це “головки Романкова” — науковці між собою так колись говорили. Але мені здається, що людина понижує себе, якщо хоче назвати щось своїм ім’ям».
У 70-х Романків мав ще одну ідею, але так її й не втілив, — це мав бути невеличкий комп’ютер, який можна носити в кишені, сполучений з мозком певним чіпом, щоб «запам’ятовувати» інформацію одразу на диск. З цієї ідеї тоді посміялися, але невдовзі й вона може стати реальністю, чи не так?
«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, я це робив»
У його будинку була велика бібліотека з українськими виданнями — і довоєнними, і тими, що з’явилися після відновлення незалежності України. Новини Любомир читав також українською, а не англійською. Попри те, що чоловік більшість свого життя прожив не в Україні, йому вдалося зберегти свою національну ідентичність. Він не раз пригадував «правило» свого дому: «Переступаєш цей поріг — ти вступив до нашої України. Тут говорять лише українською».
Вперше на батьківщину йому вдалося потрапити в 70-х роках: спочатку він читав лекцію в Москві, а тоді йому дозволили відвідати Київ і Львів:
«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, запрошений як українець і винаходи, зроблені українцем, а не, наприклад, канадцем чи американцем, я це робив. І тому говорив рідною мовою».
Любомир пригадував, що за ним постійно стежили, і він з великими труднощами зміг зустрітися з родиною у Львові — для цього виходив з чорного ходу готелю.
«Я припускав, що мене можуть підслуховувати або підглядати за мною. Тому коли увійшов до номера, став шукати настінні гачки, на яких нічого не висить. Так я й знайшов на одній стіні такий гачок і повісив на нього свій капелюх», — розповідав українець.
Після 1991 року Любомир часто навідувався на батьківщину: читав лекції в університетах, розбудовував український «Пласт», членом якого був з 1940-х (спочатку підпільно).
За життя Любомир Романків отримав багато нагород. Зокрема його портрет розмістили в Залі національної слави США поряд з портретом Стіва Джобса. Помер винахідник у червні 2024 року. А світ досі користується його винаходами й не завжди здогадується, що це справа рук і світлого розуму саме українця.
Суспільство

Освітня платформа uBoost, що безплатно підтримує молодь з малих міст і сіл, презентувала блокнот «Самотворці». У ньому зібрали реальні історії підлітків, які мріють про власну справу.
Про це повідомили uBoost.
Що відомо про ініціативу
Кожен, хто задонатить 650 гривень, отримає примірник блокнота і допоможе зібрати 80 тисяч гривень на мінігранти для переможців проєкту «Створюй ТУТ! Старт в підприємництві та кар’єрі». Кошти підуть на реалізацію першого мінібізнесу підлітків.
«Кожен примірник — це шанс для підлітка запустити свій перший мінібізнес. Цей блокнот — про тих, хто тільки починає. Про молодь, яка мріє, вчиться, ризикує. І запускає свої перші проєкти — попри війну, брак ресурсів і страх»‚ — написали в uBoost.

Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям
У вересні команда uBoost планує випустити оновлену версію блокнота «Самотворці», яка міститиме історії підлітків, що реалізували свої ідеї завдяки мінігрантам. До нього ввійдуть зокрема такі ініціативи: облаштування логопедичних кімнат, запуск екологічних проєктів, створення одягу, організація хабів для молоді та інші.
Підтримати молодь можна за посиланням.
Нагадаємо, що українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка uBoost
Суспільство

28 квітня в Києві відбудеться благодійна подія «pls communicate responsibly: психологічний нетворкінг». Івент організовує платформа pleso у партнерстві з фондом «Вовки да Вінчі», ADASTRA CINEMA та Squat17b.
Про це повідомили організатори.
Що буде на заході
Перед подією учасники пройдуть коротке тестування на тип особистості та отримують браслети з кольоровим маркуванням, щоби полегшити комунікацію.
Спікерка івенту — психологиня та співзасновниця pleso Анна Ліссова. Вона розповість про внутрішні потреби, зв’язок з іншими та бар’єри у спілкуванні.
Під час події також відбудеться благодійний аукціон. Усі зібрані кошти передадуть на підтримку батальйону «Вовки да Вінчі».
Читайте також: У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)
Як відвідати
Захід розпочнуть 28 квітня о 18:00 у просторі Squat 17b за адресою: Терещенківська, 17Б.
Вхід на подію вільний, але необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.
Нагадаємо, що Лебіга, Магучіх, Байдак та інші долучаться до виставки «Третє дихання» у Києві: як відвідати.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Squat 17b