Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

З кавою, лавандою та вином. Вісім крутих українських виробників крафтового сиру

Опубліковано

Лавандовий, з кавовою скоринкою та вином – крафтові українські виробники сиру щоразу дивують своєю продукцією. У нас є чимало фермерів, які виготовляють дійсно натуральні продукти виключно з молока, на відміну від великих компаній. До того ж українські виробники створюють справді унікальний сир, який здивує вас своїм смаком. Тож,пропонуємо познайомитись з крутими сироварнями.

1. Сири з благородною цвіллю від Орловських

На базі молочної козячої ферми “Золота коза” сім’я Орловських створила крафтову сироварню. Сергій та Тетяна раніше мали успішний рекламний бізнес, але вирішили спробувати себе у новій справі. Тому завели собі кіз та почали займатись виробництвом крафтової продукції у селі Покровка, Кіровоградської області.

“Особливістю нашої сироварні є те, що сири виробляються з власного молока, яке ми отримуємо на фермі “Золота коза”, а не скуповуємо у населення. Це дає нам впевненість у високій якості нашої продукції”, – кажуть Орловські.

Читайте також: Ковбаса з равликів чи устриці made in UА: 7 українських виробників для справжніх гурманів

У сімейній сироварні є і бринза, і сири з м’ятою та оливками, і делікатеси з блакитною благородною цвіллю. А справжньою родзинкою в асортименті виробника є десертні сири з ягодами.

Ціни: в середньому 400 гривень.

Де купити: Інстаграм

2. Сир у вині від eKoZa

Скоринка з червоного вина, суміш спецій та запашні олії – все це про сири від сімейної екоферми eKoZa, яка знаходиться в Житомирській області. Всі продукція є повністю натуральна. У  eKoZa використовують тільки козине молоко, без консервантів та антибіотиків.

Варто спробувати напівтвердий сир Мурсія аль Віно. Під час визрівання його двічі занурюють в червоне вино, що надає скоринці характерний червоно-коричневий колір, а смак стає наче квітковий букет. Мурсія аль Віно визріває не менше 45 днів. Або ж скуштуйте Бельпер Кнолле – це витримані 12 місяців кульки в травах та суміші перців. Текстура суха, як у пармезану. Сир можна натерти на терці та використовувати як приправу для будь-яких гарнірів, м’яса, салатів. До того ж на фермі можна придбати натуральний мед, олію та соуси.

Ціни: сир Мульсія аль Віно – 75 гривень, фета – 40 гривень, сир зі спеціями – 80 гривень.

Де купити: Фейсбук

3.  Авторські сири від КозаЧка

“Робити продукти для людей”, – такий девіз Тетяни Дяченко, засновниці сироварні КозаЧка. Ідея створювати натуральні молочні продукти виникла у жінки ще в 2010 році  під час перебування в ізраїльській кібуці. Там працювали щасливі виробники корисного продукту – сиру. Тоді і прийшла думка, а чому б у нас в Україні не створити таке виробництво?

У 2013 році «КозаЧка» розпочала своє життя як домашня сироварня. Сири готувалися за традиційними рецептурами та споживалися друзями. Це був експеримент під час якого реалізовувалися набуті за кордоном знання. А з часом це переросло у власний цех, де готують молоді сири, авторські сири з блакитною пліснявою та чебрецем та сири витримані 3-6 місяців. А ще тут виготовляють йогурти з різними смаками.

Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Крім того, Тетяна Дяченко навчає всіх охочих  “спілкуватися” із молоком та варити “сир із характером”. І для цього створила власну Школу Сироваріння. 

Ціни: 80 гривень за 30 грамів

Де купити: сайт

4. Сири з буйволиного молока

Ви колись куштували сир із буйволиного молока? Якщо ні, тоді вам точно варто відвідати ферму “Карпатський буйвіл”, що на Закарпатті. Утримувати й відновлювати популяцію таких тварин тут розпочали 9 років тому. Коли ж кількість стада побільшала, вирішили створити ферму, на якій нині близько 50 буйволів. А щоб краще ознайомити туристів зі ще одним закарпатським виробником молочних та м’ясних виробів – невдовзі почали влаштовувати дегустації.

Скуштувати продукцію з буйволиного молока можна як на фермі, так зробивши замовлення на сайті. Серед смаколиків тут є і фета, і бринза, і адигейський сир, і розсільний. Крім того, на фермі виготовляють масло та згущене молоко.

Ціни: 100 грн за 100 грамів сиру

Де купити: сайт

5. Лавандовий сир від “СирКум”

Карамельний, лавандовий, зі смаком вина чи кави – ці та інші незвичайні сири можна знайти у сімейній сироварні “СирКум”, що на Житомирщині. Це підприємство почалось як хобі, адже засновники хотіли створювати натуральний продукт з молока для себе. Але тепер це успішна сироварня, яка має поціновувачів з різних куточків України.

В асортименті: халумі з різними наповнювачами, рікота, сулугуні та авторський сир П’яний Кум, який відпресований та замочений у винно-пряному розсолі. Сировари постійно експериментують зі смаками, тому у них є брюност – крафтовий сир за норвезькою рецептурою, на смак подібний до карамелі, а також качота – сир, який не один день визрівав в лаванді, що і додало цьому сиру ніжний квітковий смак та аромат.

Ціни: 33 грн за 100 грамів сиру

Де купити: сайт

6. Чорний сир від “Станіславська сироварня”

“Станіславська сироварня” – це ще одне успішне підприємство Івано-Франківщини. Його засновницею є Наталія Пальчак. Раніше жінка працювала викладачем музичної школи, але коли побачила по телевізору сироварів, вирішила і собі спробувати.

“Я пройшла навчання і тепер знаю, що може вразити покупців. Наприклад, людям подобається, що кожен наш сир має свою незвичайну локальну назву. Великий попит маємо на сир «Чорна рада» — з чорнилами каракатиці та вдалим поєднанням квітів лаванди та насіння пажитника, яке додає горіхову нотку. Часто замовляють і сир «Мольфар» з базиліком, помідором і часником. Тут ми взяли за основу голландську технологію зеленого сиру «Песто», – каже Наталія Пальчак.

Крім сиру, тут можна придбати питний йогурт з різними смаками, масло, вершки та сирні помазанки.

Ціни: від 53 грн до 750 грн.

Де купити: сайт

7.  М’ятні сири від Скажи Cheese

“Екологічні крафтові сири від україномовних корівок Донеччини”, – так каже про себе виробник Скажи Cheese. Історія сироварні розпочалась у 2015 році, коли засновники вимушені були переїхати з Донецька і почати життя спочатку. Вони вивчили специфіку регіону, познайомилися з місцевими господарствами і обрали для виробництва сири, які важко знайти в Україні: м’який осетинський сир, левантійський сир для грилю і смаження — халумі і авторський гострий сир — чіліта.

Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”

Фішкою бренду є халумі – кіпрський сир для смаження й грилю, який має злегка солоний, молочний смак із запахом м’яти. Крім того, сировари часто додають у свій продукт оливки, кріп, паприку, базилік та горіхи. Такі поєднання будуть до смаку кожному. А ще у Скажи Cheese є італійські десерти.

Ціни: халумі 85-150 грн, чіліта 85-105 грн.

Де купити: сайт

8.  “Перечинська мануфактура” – сири з цвітом липи та евкаліптом

Ви колись куштували сир зі цвітом липи? Засновник сироварні Олексій Сінєльніков впевнений, що ні. Адже вони перші у світі наважились приготувати такий незвичайний делікатес.

У “Перечинській мануфактурі” постійно експериментують зі смаковими властивостями. Тут створюють сири з лавандовою, сушеною цибулею, горіхами, чаєм, евкаліптом та інші. 

За словами власника сироварні, його основна мета – щоб у Перечин приїжджали з різних міст спеціально за сиром. І вже зараз сюди уже їдуть туристи, а сироварню включають в екскурсійні маршрути.

Ціни: від 30 до 50 грн за 100 г сиру

Де купити: сайт

Суспільство

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.

Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.

Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей

Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках,  40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.

Війна не відкинула інклюзію на задній план

Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.

Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.

інклюзивна освіта, Бучанський ліцей №3
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам

Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.

«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.

Замкнувся в собі й перестав говорити

Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. – Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».

Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав. 

«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.

Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим

«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.

Ольга Ващенко
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам

Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.

А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.

Альона Комінко
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам

Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам

Щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили пілотний проєкт зубопротезування ветеранів

Опубліковано

Уряд запустив пілотний проєкт щодо зубопротезування ветеранів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зазначається, що учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші категорії військовослужбовців зможуть безкоштовно отримати ці послуги в лікарнях, незалежно від їхньої форми власності.

Держава компенсує медзакладам витрати на лікування через Національну службу здоров’я України.

Загалом планують спрямувати на цю програму 750 млн грн, які вже закладені в державному бюджеті.

Читайте також: «Наші клієнти – люди з титановим стрижнем». Стоматолог з Краматорська перевіз свою клініку до Чернівців

Читайте також: «Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

Нагадаємо, у Львові подружжя стоматологів безкоштовно лікує зуби захисникам.

Фото: Урядовий портал.

Читати далі

Суспільство

Лікарню на Львівщині обладнали сонячною електростанцією

Опубліковано

У Львівській області на Бориславській центральній міській лікарні встановили сонячні панелі з системами збереження енергії. Гібридну сонячну станцію встановлено на будівлі поліклінічного та терапевтичного відділень медичного закладу.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України.

Зазначається, що загальна потужність станції – 30 кВт. Крім значної економії енергоносіїв, таке обладнання дозволяє накопичувати енергію і може використовуватися як резервне джерело живлення. Запас акумуляторного модуля становить 40 кВт.

Чому це важливо?

Сонячна електростанція здатна згенерувати до 25000 кВт електричної енергії на рік, що дасть можливість економити до 35% електричної енергії, необхідної для функціонування будівлі. Так, близько 160 тис. грн на рік лікарня зможе зекономити на оплаті комунальних послуг.

Сонячна станція складається з 52 фольтаічних елементів, потужністю 540 Вт кожен, інвертора, блоку управління, 8 акумуляторів місткістю по 5 кВт та системи захисту.

Читайте також: «Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

Для монтажу та встановлення сонячних панелей на даху лікарні був проведений ремонт перекриття будівлі коштом місцевого бюджету. Загальна вартість перекриття даху на 750 м² склала 294 тис. грн.

Про лікарню

Центральна міська лікарня м. Борислава надає послуги з первинно-медико-санітарної допомоги та багатопрофільного амбулаторного й стаціонарного лікування. Лікарня має поліклінічне, терапевтичне, дитяче, акушерсько-гінекологічне відділення та відділення хірургічних патологій лікарні, що розташовані за різними адресами. Зараз медзаклад обслуговує населення Бориславської громади та сусідніх громад Дрогобицького району Львівської області – понад 40 тисяч осіб.

«В умовах щоденних обстрілів та атак з боку російської армії на енергетичну систему України встановлення сонячного енергетичного обладнання дозволить забезпечити безперебійну роботу лікарень за будь-яких критичних умов, у тому числі у випадку аварійних відключень електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Ірпені на Київщині сонячні панелі встановили у дитячому садочку.

Окрім того, на даху трамвайного депо Вінниці встановили сонячну електростанцію.

Фото: МОЗ України.

Читати далі