Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Щотижня допомагаємо 10 тисячам людей». Як «Київська полуниця» підтримує українців у прифронтових містах

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Благодійна організація з жартівливою назвою «Київська полуниця» вже три місяці допомагає населенню, яке перебуває в гарячих точках із ризиком гуманітарної катастрофи. У команді зібралися професіонали з різних сфер, які успішно застосовують досвід зі свого «минулого життя», що різко змінилося 24 лютого.

Один зі співзасновників і виконавчий директор «Київської полуниці» Олександр Григораш розповів ШоТам, як їм вдається надавати гуманітарну допомогу на найважчих напрямах, чому разом з медикаментами організація розвозила в лікарні квіти та про що мріють після перемоги.

Олександр Григораш

Співзасновник та виконавчий директор «Київської полуниці»

Повернувся до Києва і заснував волонтерський центр

У перші дні після повномасштабного вторгнення я був неподалік від Києва. Пробувши там кілька днів, зрозумів, що не дуже комфортно бути осторонь, і зв’язався зі своїм другом Владом Болсуном. Він розповів про ініціативу створити волонтерський центр, до якої долучилися його друзі. Вони, як і багато інших людей, у перші дні хапалися за все, що могли. Починали з того, що власним коштом купували продукти й розвозили їх у відділення Збройних сил України, які потребували допомоги. Влад сказав: «Ми завтра будемо створювати штаб, приїжджай». І я повернувся до Києва.

Ми почали думати, чим саме займатися, який напрям обрати. У волонтерстві на той момент було багато різних варіантів: гуманітарна допомога, амуніція, евакуація з гарячих точок тощо. Ми зупинилися на гуманітарному напрямі, а згодом вибрали ще більш цільовий – допомога людям, які переживають гуманітарну кризу. Так я і став одним із трьох співзасновників «Київської полуниці».

Придумали назву, щоб порадувати людей

Коли ми почали думати про назву для нашої ініціативи, тоді, ще на самому початку нового етапу війни, вийшов репортаж на якомусь російському телеканалі про «паляницю», яку росіянам складно виговорити та яку переклали як «клубника». Це стало гучним і смішним інфопривідом для нас, і ми його використали. У часи, коли багато негативних новин і доводиться приймати безліч непростих рішень, ми через назву хотіли передати людям хоч якусь нотку позитиву.

Спочатку в нашому колективі було приблизно 30-40 людей. Була велика команда з водіїв, і кожен ранок починався з того, що вони їздили по супермаркетах за продуктами. Тоді на прилавках майже нічого не було, доводилося вишукувати крупи й консерви. Ми зв’язувалися з оптовими базами. Згодом це масштабувалося на всю Україну: друзі та знайомі, які виїжджали в інші міста, теж долучалися до пошуку продуктів. Так з’явилася нова категорія задач, де потрібно було організовувати логістику, тому в нас одразу з’явився відповідний відділ і координатор усіх водіїв як всередині Києва, так і по всій країні. Крок за кроком, з кожним днем ми ставали дедалі організованішими.

Даємо зворотний зв’язок на всі запити

Заявки на допомогу ми отримуємо через Google Форму, яку люди заповнюють на нашому сайті. Будь-хто може скласти запит, описавши суть потреби: продукти, засоби гігієни, дитяче харчування, підгузки, одяг, ліки. У нас вийшов повний спектр гуманітарної допомоги, яку ми можемо надавати. Після цього наш менеджер, який обробляє заявки, зв’язується з кожним контактом і верифікує його. 

У нас є внутрішнє правило: навіть якщо ми бачимо, що не можемо обробити заявку, то все одно даємо зворотний зв’язок людині. У будь-якому разі ми зв’язуємося з нею та намагаємося їй допомогти або своїми силами, або перенаправляємо на партнерів чи знайомих, які можуть закрити цей запит. Важливо, щоб людина в будь-якому разі не залишалася без уваги.

Гарячі точки й небезпечні напрями

Наша організація фокусується на наданні допомоги людям у гарячих точках, як цивільним, так і військовим. На початку діяльності у нас були такі пріоритетні напрями: Чернігівська, Херсонська та Київська області. Нині ми активно працюємо за іншими трьома напрямами: Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Це самий «передок», не так багато водіїв, готових туди їхати. У нас є партнери, разом з якими ми вантажимо машини з їжею, одягом і відправляємо туди.

Ми зв’язуємося з водіями, які є в базах низки логістичних компаній, пояснюємо їм суть задачі, і якщо вони готові її виконати, то беруться за неї. Наше завдання – повністю описати, які там дороги, де можна їхати, а де – краще не потрібно. Найнебезпечніші напрями координуються урядом. У такому разі водії доїжджають з гуманітарною допомогою до транспортного хабу, а звідти її забирають або військові, або цивільні.

Відкрили пункт видачі допомоги для переселенців

Також ми допомагаємо людям, які перебували на окупованих територіях, а тепер, після звільнення, стикаються з гуманітарною кризою. До нас надходить багато запитів від невеликих селищних рад, де вони говорять, що їм потрібно хоча б щось. Це постійна динамічна історія. Наприклад, коли звільнили населені пункти в Київській області, то, звісно, насамперед потрібно було надавати допомогу туди. Тепер, з плином часу, там уже все набагато краще, ніж було спочатку. Тож ми змінюємо фокус і спрямовуємо зусилля на людей, які більше потребують нашої підтримки.

«Київська полуниця» отримує запити не тільки від селищних рад і військових частин, а й від приватних осіб. Зважаючи на це, ми знайшли таке рішення: минулого тижня в Києві відкрили пункт видачі гуманітарної допомоги для переселенців у The Naked Room на Рейтарській. Тепер двічі на тиждень люди приїжджають туди й забирають продуктові набори.

У перші місяці від «Київської полуниці» допомогу отримували щодня приблизно 30 тисяч осіб, тепер допомагаємо приблизно 10 тисячам людей на тиждень. Наша команда передає продукти, ліки й товари першої необхідності в інтернати, пологові будинки, лікарні, будинки для літніх людей. Якось, окрім медикаментів, ми забезпечили лікарні й квітами. Це було на 8 Березня. Ми зв’язалися з людьми, які займалися продажем квітів, і вони виділили нам кілька десятків букетів. Ми розвозили тюльпани лікаркам, щоб підбадьорити їх і зробити для них цей день трохи яскравішим і приємнішим.

Кожен робить те, що вміє та що подобається

Один з моїх прямих обов’язків у нашій благодійній організації – працювати над тим, щоб у команді завжди була хороша атмосфера, щоб усі рухалися як єдиний організм для максимальної ефективності. У нас справді так і виходить. На початку нашої діяльності всі дуже органічно знаходили собі місце в колективі. Зрозуміло, що робота в нас не відбувалася за правилами звичайної компанії, де ти надсилаєш резюме, проходиш співбесіду, знаєш, на якій позиції працюєш, і виконуєш певні прописані функціональні обов’язки.

У нас була величезна кількість задач, які сипалися із самого ранку. Протягом дня кожен з команди проявляв ініціативу та щось робив. Так і виокремилися окремі позиції. Хтось почав працювати з логістикою, хтось – пошуком закордонних партнерів, готових надати гуманітарну допомогу та фінансування, а  хтось мав попередній досвід у маркетингу та почав розвивати в організації цей напрям. Кожен займається тим, чим вміє, і тим, чим подобається. Головне, що нас усіх об’єднує спільна мета – допомога іншим людям, своїй країні. Це все і є запорукою легкості всередині команди й водночас продуктивності. 

90% мого часу – розвиток «Київської полуниці»

До 24 лютого у моїх планах на життя абсолютно не було всього того, чим займаюся тепер. До повномасштабного наступу в мене була компанія з імпорту та дистрибуції дитячого та дорослого одягу з Європи, де я був співзасновником і займався операційною діяльністю. Також я активно навчався коучингу та практикував, надавав консалтингові послуги з управління командою та підвищення її ефективності. Ці всі види діяльності з мого минулого життя поставлені на паузу. Деякі з них, можливо, вже остаточно зупинені. Тепер 90% мого часу – розвиток благодійної організації та управління нею, а 10% відводжу на плавний вихід із попередніх бізнесів.

Нині одна з головних задач – знайти фінансування на команду. Ще два місяці тому ми прогнозували, що найближчим часом станеться хвиля закриття волонтерських центрів через відсутність фінансування. Так і трапилося. Однак у нашій команді працюють досвідчені бізнесмени та керівники, і це одна з причин, чому ми перетворилися з волонтерського центру на благодійний фонд і продовжуємо розвиватися далі. Хоч ні в кого з нас і не було досвіду управління благодійними проєктами, але все-таки попередній досвід став у пригоді.

Ми всі граємо в довгу, тому потрібно відпочивати

Спочатку ніхто в нашій команді навіть не порушував питання кількості робочих годин і вихідних. Усі працювали щодня. Однак через місяць-півтора, коли ми вже налагодили процеси, сформували команду зі зрозумілими задачами, у нас з’явилося трохи вихідних. Це час для себе, щоб хоч якось повернутися в нормальний, наскільки можна це слово використовувати тепер, ритм життя. Додати в повсякдення не тільки читання новин і обробку заявок, але й спорт і книги, щоб тримати свій емоційний, психічний стан у нормі.

Я бачу це так: ми всі граємо в довгу, бігти спринтом немає сенсу, щоб згоріти через місяць-два. Невідомо, коли це все закінчиться, тому ми бережемо нашу команду і ледь не в примусовому порядку говоримо, щоб люди відпочивали, тому що це важливо.

Створюємо Україну майбутнього

Гасло «Київської полуниці» – «Створюємо Україну майбутнього спільно з вами». Цей слоган народився, коли ми думали про майбутнє організації. Він відображає те, що ми не збираємося обмежуватися гуманітарним проєктом. Наша ціль – активна участь у відновленні України, зокрема культурних об’єктів, просуванні української культури загалом. У нас уже є ідеї з реконструкції шкіл, зруйнованих культурних будівель. 

Коли Україна переможе, я міцно обійму кожну людину, яка буде поряд у ту мить. Мабуть, після цього почнуться нескінченні мрії про Україну майбутнього – ту країну, яку хочеться побачити зі щасливими людьми, по-справжньому вільними й незалежними, які можуть обирати будь-який вектор їхнього розвитку та руху.

Підтримати благодійну організацію «Київська полуниця» можна тут.

Відео дня

Суспільство

На Херсонщині ЗСУ відбили атаку окупантів та вдарили у відповідь з авіації

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові відбили контратаку російських окупантів на Херсонщині та вдарили по позиціях ворога з гелікоптерів.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Оперативного командування «Південь».

Зокрема, під час контратаки, яку ворог намагався здійснити в районі села Лозове на Херсонщині, воїни ЗСУ знищили БТР-82 та ліквідували двох окупантів. Ще п’ятеро бійців росармії було поранено, ворог відступив.

«Тим часом, парою наших гелікоптерів нанесено авіаційний удар по скупченню противника північно-західніше Правдиного (село в Херсонській області, – ред)», – додали в командуванні.

Раніше речник Оперативного командування «Південь» повідомив, що українська ППО знищила три російські ракети, якими ворог намагався атакувати порти Одещини та Чорноморська.

Також ми повідомляли, що станом на 5 липня бійці ЗСУ звільнили вже 1028 населених пунктів.

Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Канада передала українським аграріям 140 тонн насіння гречки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Канада закупила для України 140 тонн насіння гречки сорту Собо з провінції Манітоба, аби допомогти подолати цьогорічний дефіцит продукту.

Про це повідомили на сайті Міністерства аграрної політики.

Насіння передали у вигляді гуманітарного вантажу. Маршрут доставки сягнув 8 000 км: через Канаду до порту Монреаль, звідти – до порту Бремерхафен у Німеччині, де насіння було переміщено на митний склад і перевантажено у вантажівки в Україну.

Доставку завершила спілка «Борошномели України» за підтримки ЄС та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Оскільки насіння передається у вигляді гуманітарного вантажу, ми залучили Благодійний фонд «Квіти», який має повноваження на отримання гуманітарних вантажів. Витрати щодо переміщення насіння покрили Канадсько-Українська Фундація, Muehlenchemie GmbH, Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA), ЄС та ФАО», – розповів очільник «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

У міністерстві пояснили, що допомога Канади допоможе подолати цьогорічний дефіцит гречки. Через війну ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли на 40–45%. А тому існує ризик, що виробникам гречки буде невигідно вирощувати врожай цієї культури. 

Насіння передадуть фермерам семи областей – Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Полтавської, Тернопільської та Чернігівської.

«Отримавши це насіння гречки, ми можемо підтримати фермерів, щоб вони засіяли близько 2 500 гектарів на заході та в центрі України. Враховуючи спеціалізацію, досвід господарств і якість насіння, урожайність з цієї площі становитиме не менше 2 центнерів з гектара, або 5 000 тонн зерна гречки (3 000 тонн обробленої гречаної крупи)», – додав Рибчинський.

Нагадаємо, в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.

Також 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.

Фото: minagro.gov.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Українська ППО збила три ракети Х-59 над Одещиною та Миколаївщиною

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Підрозділи протиповітряної оборони ЗСУ знищили три ракети Х-59, якими окупанти намагалися атакувати портову інфраструктуру Очакова та Чорноморська.

Про це повідомив речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.

«З використанням авіації опівдні ворог атакував ракетами Х-59 портову інфраструктуру Очакова та Чорноморська. Влучна робота сил протиповітряної оборони ліквідувала всі 3 ракети над морем», – розповів Назаров.

Він також додав, що ворог продовжує обстріли територіальних громад вздовж лінії зіткнення та тилових районів наших сил. Утім ЗСУ дають гідну відсіч та відповідають окупантам влучними ударами. Зокрема, наші воїни знищили паливно-мастильних матеріалів росармії на Херсонщині.

Про ракети Х-59

Х-59, які сьогодні збила українська ППО, – це радянська та російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії. Призначена для ураження важливих наземних та надводних об’єктів противника, прикритих ППО. Російські загарбники використовують такі ракети проти України щонайменше з квітня 2022 року.

Раніше ми повідомляли, що українські військові збили шість із семи крилатих ракет, випущених окупантами по Дніпру та області. Згодом Командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало унікальні кадри роботи нашої ППО.

Також ми повідомляли, що підрозділи протиповітряної оборони знищили російську ракету Х-22, яку окупанти випустили з літака Ту-22 по Одещині.

Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Відео дня
Читати далі