Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Щотижня допомагаємо 10 тисячам людей». Як «Київська полуниця» підтримує українців у прифронтових містах

Опубліковано

Благодійна організація з жартівливою назвою «Київська полуниця» вже три місяці допомагає населенню, яке перебуває в гарячих точках із ризиком гуманітарної катастрофи. У команді зібралися професіонали з різних сфер, які успішно застосовують досвід зі свого «минулого життя», що різко змінилося 24 лютого.

Один зі співзасновників і виконавчий директор «Київської полуниці» Олександр Григораш розповів ШоТам, як їм вдається надавати гуманітарну допомогу на найважчих напрямах, чому разом з медикаментами організація розвозила в лікарні квіти та про що мріють після перемоги.

Олександр Григораш

Співзасновник та виконавчий директор «Київської полуниці»

Повернувся до Києва і заснував волонтерський центр

У перші дні після повномасштабного вторгнення я був неподалік від Києва. Пробувши там кілька днів, зрозумів, що не дуже комфортно бути осторонь, і зв’язався зі своїм другом Владом Болсуном. Він розповів про ініціативу створити волонтерський центр, до якої долучилися його друзі. Вони, як і багато інших людей, у перші дні хапалися за все, що могли. Починали з того, що власним коштом купували продукти й розвозили їх у відділення Збройних сил України, які потребували допомоги. Влад сказав: «Ми завтра будемо створювати штаб, приїжджай». І я повернувся до Києва.

Ми почали думати, чим саме займатися, який напрям обрати. У волонтерстві на той момент було багато різних варіантів: гуманітарна допомога, амуніція, евакуація з гарячих точок тощо. Ми зупинилися на гуманітарному напрямі, а згодом вибрали ще більш цільовий – допомога людям, які переживають гуманітарну кризу. Так я і став одним із трьох співзасновників «Київської полуниці».

Придумали назву, щоб порадувати людей

Коли ми почали думати про назву для нашої ініціативи, тоді, ще на самому початку нового етапу війни, вийшов репортаж на якомусь російському телеканалі про «паляницю», яку росіянам складно виговорити та яку переклали як «клубника». Це стало гучним і смішним інфопривідом для нас, і ми його використали. У часи, коли багато негативних новин і доводиться приймати безліч непростих рішень, ми через назву хотіли передати людям хоч якусь нотку позитиву.

Спочатку в нашому колективі було приблизно 30-40 людей. Була велика команда з водіїв, і кожен ранок починався з того, що вони їздили по супермаркетах за продуктами. Тоді на прилавках майже нічого не було, доводилося вишукувати крупи й консерви. Ми зв’язувалися з оптовими базами. Згодом це масштабувалося на всю Україну: друзі та знайомі, які виїжджали в інші міста, теж долучалися до пошуку продуктів. Так з’явилася нова категорія задач, де потрібно було організовувати логістику, тому в нас одразу з’явився відповідний відділ і координатор усіх водіїв як всередині Києва, так і по всій країні. Крок за кроком, з кожним днем ми ставали дедалі організованішими.

Даємо зворотний зв’язок на всі запити

Заявки на допомогу ми отримуємо через Google Форму, яку люди заповнюють на нашому сайті. Будь-хто може скласти запит, описавши суть потреби: продукти, засоби гігієни, дитяче харчування, підгузки, одяг, ліки. У нас вийшов повний спектр гуманітарної допомоги, яку ми можемо надавати. Після цього наш менеджер, який обробляє заявки, зв’язується з кожним контактом і верифікує його. 

У нас є внутрішнє правило: навіть якщо ми бачимо, що не можемо обробити заявку, то все одно даємо зворотний зв’язок людині. У будь-якому разі ми зв’язуємося з нею та намагаємося їй допомогти або своїми силами, або перенаправляємо на партнерів чи знайомих, які можуть закрити цей запит. Важливо, щоб людина в будь-якому разі не залишалася без уваги.

Гарячі точки й небезпечні напрями

Наша організація фокусується на наданні допомоги людям у гарячих точках, як цивільним, так і військовим. На початку діяльності у нас були такі пріоритетні напрями: Чернігівська, Херсонська та Київська області. Нині ми активно працюємо за іншими трьома напрямами: Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Це самий «передок», не так багато водіїв, готових туди їхати. У нас є партнери, разом з якими ми вантажимо машини з їжею, одягом і відправляємо туди.

Ми зв’язуємося з водіями, які є в базах низки логістичних компаній, пояснюємо їм суть задачі, і якщо вони готові її виконати, то беруться за неї. Наше завдання – повністю описати, які там дороги, де можна їхати, а де – краще не потрібно. Найнебезпечніші напрями координуються урядом. У такому разі водії доїжджають з гуманітарною допомогою до транспортного хабу, а звідти її забирають або військові, або цивільні.

Відкрили пункт видачі допомоги для переселенців

Також ми допомагаємо людям, які перебували на окупованих територіях, а тепер, після звільнення, стикаються з гуманітарною кризою. До нас надходить багато запитів від невеликих селищних рад, де вони говорять, що їм потрібно хоча б щось. Це постійна динамічна історія. Наприклад, коли звільнили населені пункти в Київській області, то, звісно, насамперед потрібно було надавати допомогу туди. Тепер, з плином часу, там уже все набагато краще, ніж було спочатку. Тож ми змінюємо фокус і спрямовуємо зусилля на людей, які більше потребують нашої підтримки.

«Київська полуниця» отримує запити не тільки від селищних рад і військових частин, а й від приватних осіб. Зважаючи на це, ми знайшли таке рішення: минулого тижня в Києві відкрили пункт видачі гуманітарної допомоги для переселенців у The Naked Room на Рейтарській. Тепер двічі на тиждень люди приїжджають туди й забирають продуктові набори.

У перші місяці від «Київської полуниці» допомогу отримували щодня приблизно 30 тисяч осіб, тепер допомагаємо приблизно 10 тисячам людей на тиждень. Наша команда передає продукти, ліки й товари першої необхідності в інтернати, пологові будинки, лікарні, будинки для літніх людей. Якось, окрім медикаментів, ми забезпечили лікарні й квітами. Це було на 8 Березня. Ми зв’язалися з людьми, які займалися продажем квітів, і вони виділили нам кілька десятків букетів. Ми розвозили тюльпани лікаркам, щоб підбадьорити їх і зробити для них цей день трохи яскравішим і приємнішим.

Кожен робить те, що вміє та що подобається

Один з моїх прямих обов’язків у нашій благодійній організації – працювати над тим, щоб у команді завжди була хороша атмосфера, щоб усі рухалися як єдиний організм для максимальної ефективності. У нас справді так і виходить. На початку нашої діяльності всі дуже органічно знаходили собі місце в колективі. Зрозуміло, що робота в нас не відбувалася за правилами звичайної компанії, де ти надсилаєш резюме, проходиш співбесіду, знаєш, на якій позиції працюєш, і виконуєш певні прописані функціональні обов’язки.

У нас була величезна кількість задач, які сипалися із самого ранку. Протягом дня кожен з команди проявляв ініціативу та щось робив. Так і виокремилися окремі позиції. Хтось почав працювати з логістикою, хтось – пошуком закордонних партнерів, готових надати гуманітарну допомогу та фінансування, а  хтось мав попередній досвід у маркетингу та почав розвивати в організації цей напрям. Кожен займається тим, чим вміє, і тим, чим подобається. Головне, що нас усіх об’єднує спільна мета – допомога іншим людям, своїй країні. Це все і є запорукою легкості всередині команди й водночас продуктивності. 

90% мого часу – розвиток «Київської полуниці»

До 24 лютого у моїх планах на життя абсолютно не було всього того, чим займаюся тепер. До повномасштабного наступу в мене була компанія з імпорту та дистрибуції дитячого та дорослого одягу з Європи, де я був співзасновником і займався операційною діяльністю. Також я активно навчався коучингу та практикував, надавав консалтингові послуги з управління командою та підвищення її ефективності. Ці всі види діяльності з мого минулого життя поставлені на паузу. Деякі з них, можливо, вже остаточно зупинені. Тепер 90% мого часу – розвиток благодійної організації та управління нею, а 10% відводжу на плавний вихід із попередніх бізнесів.

Нині одна з головних задач – знайти фінансування на команду. Ще два місяці тому ми прогнозували, що найближчим часом станеться хвиля закриття волонтерських центрів через відсутність фінансування. Так і трапилося. Однак у нашій команді працюють досвідчені бізнесмени та керівники, і це одна з причин, чому ми перетворилися з волонтерського центру на благодійний фонд і продовжуємо розвиватися далі. Хоч ні в кого з нас і не було досвіду управління благодійними проєктами, але все-таки попередній досвід став у пригоді.

Ми всі граємо в довгу, тому потрібно відпочивати

Спочатку ніхто в нашій команді навіть не порушував питання кількості робочих годин і вихідних. Усі працювали щодня. Однак через місяць-півтора, коли ми вже налагодили процеси, сформували команду зі зрозумілими задачами, у нас з’явилося трохи вихідних. Це час для себе, щоб хоч якось повернутися в нормальний, наскільки можна це слово використовувати тепер, ритм життя. Додати в повсякдення не тільки читання новин і обробку заявок, але й спорт і книги, щоб тримати свій емоційний, психічний стан у нормі.

Я бачу це так: ми всі граємо в довгу, бігти спринтом немає сенсу, щоб згоріти через місяць-два. Невідомо, коли це все закінчиться, тому ми бережемо нашу команду і ледь не в примусовому порядку говоримо, щоб люди відпочивали, тому що це важливо.

Створюємо Україну майбутнього

Гасло «Київської полуниці» – «Створюємо Україну майбутнього спільно з вами». Цей слоган народився, коли ми думали про майбутнє організації. Він відображає те, що ми не збираємося обмежуватися гуманітарним проєктом. Наша ціль – активна участь у відновленні України, зокрема культурних об’єктів, просуванні української культури загалом. У нас уже є ідеї з реконструкції шкіл, зруйнованих культурних будівель. 

Коли Україна переможе, я міцно обійму кожну людину, яка буде поряд у ту мить. Мабуть, після цього почнуться нескінченні мрії про Україну майбутнього – ту країну, яку хочеться побачити зі щасливими людьми, по-справжньому вільними й незалежними, які можуть обирати будь-який вектор їхнього розвитку та руху.

Підтримати благодійну організацію «Київська полуниця» можна тут.

Суспільство

На Подолі відкриється новий артпростір Splav

Опубліковано

27 червня у Києві  відкриється новий артпростір “Splav”. Він знаходиться на вулиці Нижній Вал, 23 у самому центрі Подолу. 

Про відкриття повідомили засновники простору на сторінці у Facebook.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

В артпросторі “Splav” показуватимуть виставки молодих художників та художниць, а куратори та мейкери створюватимуть та експонуватимуть нові проєкти, ділитимуться ідеями та досвідом.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

Новий простір “Splav”  орієнтуватиметься на

  • створення мультимедійних проєктів;
  • підтримку молодих художників та художниць;
  • горизонтальну співпрацю між митцями та інституцією;
  • колаборацію із самоорганізованими культурними просторами.

Киян запрошують на відкриття простору, яке відбудеться 27 червня о 18:00. Там відбудеться презентація групової виставки “Чому я тут?”. Одна з учасниць виставки — молода художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця.

Нагадаємо, в Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів.

Фото: Splav

Читати далі

Суспільство

Е-посвідчення ветерана прирівняють до паперового: що іще змінять у ветеранській політиці

Опубліковано

Кабінет Міністрів України погодив зміни до законодавства, згідно з якими електронне посвідчення ветерана отримає статус основного документа замість паперового.

Про це йдеться на офіційному сайті.

Зараз статус основного документа має паперове посвідчення. Тобто спершу ветеран має отримати його й лише тоді, за бажанням, згенерувати електронний варіант у «Дії». 

Натомість якщо зміни до закону ухвалять, то отримувати паперове посвідчення буде необов’язково. Це має прискорити надання послуг для ветеранів, зменшити час на перевірку їхнього статусу, а також дозволить інтегрувати посвідчення в інші електронні системи.

Читайте також: В Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів

Які зміни будуть

Зараз пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину інвалідності чи смерті пов’язують з отриманою травмою. Утім чинне законодавство не передбачає причину інвалідності або смерті внаслідок травми, а лише внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.

Тобто військові не завжди можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі військового – статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Відтак пропонують визнати травму причиною інвалідності або загибелі. Документ має ухвалити Верховна Рада України. 

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: Е-посвідчення

Читати далі

Суспільство

 Якою була будівля Київської міської думи 100 років тому: архівне фото

Опубліковано

З 1878 по 1944 рік на місці сучасного Майдану Незалежності в Києві знаходилася будівля Міської думи. Велична споруда нагадувала розігнуту підкову, а її дах прикрашала статуя архангела Михаїла, покровителя міста.

Архівні фотографії цієї будівлі були опубліковані в Telegram-каналі спільноти “Київ Історичний”. На жаль, будівля не пережила радянську епоху.

“Втрачена архітектурна спадщина Києва: будівля Міської думи на Хрещатику. У 1874-1878 роках на місці нинішнього Майдану Незалежності (по правій стороні) була зведена розкішна будівля з баштою для Міської думи”, – повідомили в спільноті.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Ця двоповерхова будівля нагадувала розігнуту підкову, обернену випуклою стороною до Хрещатика. На першому поверсі знаходилися крамниці, що приносили міській казні 30 тисяч рублів щорічно. На другому поверсі розташовувалися приміщення для міської управи та зала засідань. Третій поверх був невеликою чотирикутною вежею з годинником і шпилем, увінчаним статуєю архангела Михаїла, створеною скульпторкою Євою Куликовською.

Читайте також: Мільйон на простір для ветеранів та інших жителів. Ці громади отримали грант на створення інклюзивних громадських центрів

Крім того, в цій будівлі діяла художня школа Миколи Мурашка і перший в Європі пункт нічних лікарських чергувань.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото
Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: “Київ Історичний”

Читати далі