Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Європейські наречені в українських сукнях: як Франківський бренд підкорює світ

Опубліковано

“Весілля – це подія на все життя. І для нареченої важливо не яка ковбаса буде на столі, а як вона виглядатиме. І це стосується будь-якої дівчини, незалежно від країни чи континенту”, – каже засновниця бренду весільних нарядів Тетяна Гріг. Весільні сукні з невеличкого Івано-Франківського цеху обирають наречені з США, Австралії та Європи. А починалось все ще у 1999 році з маленького салону-прокату. Зараз український бренд Tanya Grig популярний у всьому світі. Як це вдалось українській дизайнерці та чому наречені скоро можуть виходити заміж у комбінезонах – нам розповіла засновниця бренду.

Тетяна Гріг

Тетяна Гріг

Засновниця бренду весільних суконь Tanya Grig. За освітою інженер-електрофізик, але все життя хотіла займатись творчою діяльністю. Спочатку займалась продажем б/у суконь, а потім відкрила власне виробництво.

Все почалось з салону-прокату

Для мене моя робота є життям, я кайфую від того, що роблю. Зараз весільні сукні від нашого бренду купують в Америці, Європі, Австралії, Новій Зеландії, Домініканській республіці та ще багатьох країнах світу.

Я ще з дитинства, як і будь-яка дівчинка, обожнювала ляльки, шила для них вбрання. Шила з усього, що попадалось під руку: стара тканина, штори, обкладинки журналів. Попри таке творче захоплення з дитинства, за освітою я інженер-електрофізик. Мої батьки були інженерами і у радянські часи краще було мати технічну освіту і працювати на якомусь заводі. Та й в школі я любила математику і фізику. А згодом повернулась до того, про що мріяла змалечку. Але технічна освіта мені допомогла – зараз я можу конструювати сукні і підказувати щось своєму конструктору.

Моя підприємницька діяльність почалась ще років 20 назад. Ми з чоловіком відкрили власний салон прокату весільних суконь на зйомній квартирі. Продавала як б/у сукні, так і авторські. Згодом разом з чоловіком почали орендувати частину сувенірного магазину у середмісті. У той час сукні були у дефіциті, тому наречені часто брали напрокат.

Пізніше ми почали власне виробництво і відкрили салон. Вже років 10 існує торгова марка.

Як поширювали про себе інформацію

Коли ми запустили торгову марку, то почали потроху виходити на іноземний ринок. Тоді це було не так легко, адже про інтернет мало хто чув, хоча реклама там вже була.

Ми вкладали кошти в рекламу в газетах, журналах, були спонсорами різних конкурсів. Та й наші клієнти нас потроху рекламували. Партнери в Україні почали знаходити дизайнерські плаття, вже коли запрацював сайт. Разом з чоловіком робили розсилку фотографій суконь по весільних салонах – так знаходили нових клієнтів. Якщо було потрібно, їхали до потенційних клієнтів в інші міста та показували одяг або запрошували до себе.

Читайте також: Їхні “льотні” комбінезони скуповує Європа і Америка. Як бренд Alpha Bravo став прибутковим

Перші іноземні клієнти у нас були з Росії, а згодом ми почали їздити на іноземні виставки, які давали свої плоди. Перша європейська виставка була у Німеччині. Тоді ми зрозуміли, що цей ринок є дуже потужним. На виставки приїжджали люди, які купували весільні сукні оптом для своїх салонів. Про нас почали потроху дізнаватись.

Ми намагались завойовувати клієнтів своєю гнучкістю: потрібно щось переробити – зробимо, сукню для дівчини на візку – легко.

Зараз на міжнародних виставках з’являється все більше і більше українських брендів. І це не може не радувати. Навіть з Австралії приїжджають для того, щоб подивитись на українські весільні сукні.

Сукні з Івано-Франківська купують на всіх континентах

 У нас є клієнти, які мають свої салони і купують оптом колекцію. Потім вони цілий рік працюють з цими сукнями і під кожного клієнта замовляють вже окремо.

В Україні нас знають менше, бо вироби нашого бренду не дешеві. Тут є багато дешевих виробників. Інколи навіть дивуюсь, як у цю суму можна вкластись, якщо у нас тільки тканина стільки коштує. А у деяких брендів така ціна з роботою і декором.

Наші сукні коштують від $400. Але ціни в салоні і для оптовиків дуже відрізняються. Тому краще звертатись напряму в салон і дізнатися суму по кожній сукні.

А ще у нас є магазин в Івано-Франківську, де продаються нові вживані речі. Ми часто їздимо на виставки, одягаємо моделей, даємо сукні на рекламу чи шоу. Тому у цьому магазині продаємо сукні по дисконтній ціні. Можна придбати навіть за 1000 гривень.

Сукні створює команда дизайнерів

Дизайн суконь я створюю не сама. У мене молода професійна команда, від якої я черпаю знання та енергію. Сукня не робиться однією людиною. Працює декоратор, швачка, закрійниця. Колекція може відшиватись півроку. Зараз вже майже готова колекція на 2021 рік. Під час розробки готуються лекала різних розмірів. Під них процес пошиття відточений та швидкий. Я вручну пришиваю стрази Сваровскі, роблю вишивку. В окремих випадках шиються плаття під мірки клієнта.

Дуже радує, що зараз ми можемо купувати тканини для суконь в Україні. Якщо раніше замовляли лише з-за кордону, то зараз далеко ходити не треба. Думаю, що скоро у нас з’являться фабрики, які замінять імпортні тканини. А українські бренди і так потроху наступають на п’яти Китаю.

Весільна мода і наряди для одностатевих пар

На весільну моду впливають два ключові фактори – дизайн тканин і тенденції у смаках аудиторії. Та й у різних країнах смаки наречених значно відрізняються. Наші люблять виглядати особливо, виділятись серед інших. Українські дівчата не бояться, хто і що скаже, тому віддають перевагу відкритим сукням. От у Німеччині у різних регіонах різні смаки. Хтось хоче, щоб були закриті навіть руки, а хтось обирає відверті і прозорі. Зазвичай католики віддають перевагу закритим сукням, які прикривають плечі та руки. Дуже специфічна мода в Нідерландах. Там люблять кантрі стиль, тому обирають простіші варіанти без блискіток і вишивки.

Читайте також: Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок

Останнім часом полюбили сукні з глітерним напиленням. Якщо раніше європейці їх не сприймали, то зараз такі наряди просто на ура. Американці люблять більш помпезні речі, щоб було багато мережива, оздоблення. У них якщо сукня пишна – то дуже пишна, якщо вузька – то так, щоб наречена ледь ходила.

Вже кілька років популярні весільні сукні-трансформери, щоб після офіційної церемонії наречена могла зняти юбку себе вільно почувати в короткому варіанті. А останнім часом набирають оберти трансформери з комбінезонами, тому що реєструють нетрадиційні пари. Ми теж колись шили для таких весіль. Виглядає досить цікаво. Тому скоро наречені будуть частіше обирати собі такий наряд – зручно і стильно.

Стосовно кольорів, то білий за кордоном не популярний. У Нідерландах і Великобританії цей колір взагалі вважався траурним. Обирають більше молочний чи світло-кремовий. Та і чисто-білий колір мало кому пасує. Але деякі клієнти можуть обирати нестандартні кольори. У кожної нареченої власний смак та бачення свого ідеального образу.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі