Освіта
Єдине безпечне місце для дітей на всю громаду. На Чернігівщині створили освітній «Вулик» в укритті
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Понад місяць жили в підвалі місцевої школи
Тоді місцеві чоловіки ходили в центр села зупиняти російську техніку. «Ми не хотіли тут росії й намагалися це демонструвати», — додає Олена.
Швидка освітня допомога
«Ми відновлюємо доступ до освіти там, де шкіл немає або вони дуже постраждали. Освітні центри називаємо “Вуликами”, що виконують роль “швидкої освітньої допомоги”, адже допомагають дітям навчатися та бачитися офлайн навіть зараз», — каже співзасновниця фонду Ганна Новосад.
«У кожному “Вулику” ми робимо свіжий ремонт, купуємо меблі та техніку, створюємо сучасну мінібібліотеку, а також підбираємо тьюторів з місцевих вчителів. Вони надолужують шкільну програму, готують дітей до вступних іспитів, проводять творчі заняття та підтримують дітей. Наш “Вулик” у Ріпках — це єдине місце в укритті для навчання на всю громаду».
Замість пилюки та сміття — освітній простір
«Багато сміття та пилюки — нам було складно все це прибрати. Але ми з батьками та вчителями постаралися, щоб дітям було тут комфортно. У перші дні діти тремтіли й боялися, а зараз спокійно йдуть в укриття після сигналу тривоги».
«Маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувалися комфортно»
«Я спостерігаю за тим, хто яку має потребу: комусь треба принести розмальовку, з кимось поговорити, а когось варто просто обійняти. Наш “Вулик” — це єдине місце в громаді, яке пропонує дітям таку велику кількість послуг, аби кожен міг займатися тим, що йому подобається. А я маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувались тут комфортно».
Що робитимуть учасники
- житимуть один рік з можливістю продовження;
- вчителюватимуть у місцевих школах;
- організовуватимуть додаткові заняття для надолуження освітніх втрат;
- влаштовуватимуть позакласні активності та важливі проєкти для дітей і громади.
Мета проєкту
Як приєднатися до програми
- мати ступінь бакалавра або магістра будь-якої спеціальності (не обов’язково педагога);
- мати впевнені знання одного зі шкільних предметів (будьте готові пройти тест);
- бути готовим переїхати до маленького села чи громади на час програми.
Довідка про організацію
Коментарі
Тріумф українських команд
- OUTEX (Юлія Ткаченко та Кирило Мартинюк) — презентували інноваційний проєкт і здобули фінансову винагороду.
- PhAInix (Вадим Добровольський).
- EcoMind (Аріна Хмелюк).
Коментарі
Лідери серед українських університетів
- Сумський державний університет посів найвище місце серед українських закладів — 251-300, із загальним балом 39.8–42.5.
- Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та Київський національний університет імені Тараса Шевченка розділили позицію 401-500 (бал 30.0–34.7).
- Львівський національний університет імені Івана Франка та Харківський політехнічний інститут опинилися у категорії 501-600 (бал 25.4–29.9).
Університети у категорії 600+
- Харківський національний університет радіоелектроніки;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Національний університет харчових технологій;
- Ужгородський національний університет;
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
Що оцінювали?
- 157 млн цитувань;
- 18 млн наукових публікацій;
- відповіді понад 20 000 вчених зі світу.
Коментарі