Освіта
Єдине безпечне місце для дітей на всю громаду. На Чернігівщині створили освітній «Вулик» в укритті
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Понад місяць жили в підвалі місцевої школи
Тоді місцеві чоловіки ходили в центр села зупиняти російську техніку. «Ми не хотіли тут росії й намагалися це демонструвати», — додає Олена.
Швидка освітня допомога
«Ми відновлюємо доступ до освіти там, де шкіл немає або вони дуже постраждали. Освітні центри називаємо “Вуликами”, що виконують роль “швидкої освітньої допомоги”, адже допомагають дітям навчатися та бачитися офлайн навіть зараз», — каже співзасновниця фонду Ганна Новосад.
«У кожному “Вулику” ми робимо свіжий ремонт, купуємо меблі та техніку, створюємо сучасну мінібібліотеку, а також підбираємо тьюторів з місцевих вчителів. Вони надолужують шкільну програму, готують дітей до вступних іспитів, проводять творчі заняття та підтримують дітей. Наш “Вулик” у Ріпках — це єдине місце в укритті для навчання на всю громаду».
Замість пилюки та сміття — освітній простір
«Багато сміття та пилюки — нам було складно все це прибрати. Але ми з батьками та вчителями постаралися, щоб дітям було тут комфортно. У перші дні діти тремтіли й боялися, а зараз спокійно йдуть в укриття після сигналу тривоги».
«Маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувалися комфортно»
«Я спостерігаю за тим, хто яку має потребу: комусь треба принести розмальовку, з кимось поговорити, а когось варто просто обійняти. Наш “Вулик” — це єдине місце в громаді, яке пропонує дітям таку велику кількість послуг, аби кожен міг займатися тим, що йому подобається. А я маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувались тут комфортно».
В Україні запустили волонтерський проєкт Abitly, який допомагає українським абітурієнтам обрати оптимальний напрямок освіти. Сервіс допоможе вступникам вибрати заклад вищої освіти в Україні відповідно до їхніх потреб.
Про це повідомили творці платформи.
Як працює сервіс
На платформі додали низку функцій, зокрема можна:
- знайти необхідну інформацію про вступ;
- порівнювати конкурсні пропозиції;
- дивитися прохідні бали минулих років;
- скористатися калькулятором конкурсного бала НМТ;
- зберігати університети чи спеціальності, що сподобалися, тощо.
Читайте також: Google запускає програму з ШІ для українських освітян: як доєднатися
Разом із цим можна поспілкуватися зі студентами-волонтерами з різних закладів та дізнатися від них інформацію щодо умов у гуртожитку, присутності корупції в університеті та щодо інших аспекти навчання.
Розробники вказали, що наразі платформа перебуває на етапі бета-тестування, її доповнюють новим функціоналом.
Мета проєкту
Команда проєкту прагне, аби кожен абітурієнт з міста чи села міг отримати всю інформацію та зробити свідомий вибір освіти.
«росія декларує, що випустить мільйон інженерів за наступні три роки. Навіть якщо ділити цю цифру на два — це більше, ніж випускаємо ми. Тому єдина наша стратегія до виживання як держави — переважати за рахунок якості підготовки потенційних спеціалістів»‚ — зазначив Сo-founder & CEO Abitly Владислав Бандурін.
Нагадаємо, що на Дніпропетровщині відкрили сучасну дослідницьку майстерню для школярів (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
Благодійний фонд savED за підтримки партнерів з Tokarev Foundation облаштував у селищі Царичанка на Дніпропетровщині першу в районі шкільну DIY-лабораторію.
Про це повідомили в savED.
Як облаштували майстерню
Новий простір обладнали 3D-принтерами, лазерами, граверами, роботизованими пристроями та наборами для паяння, технікою для роботи з деревом, набором для фото- та відеозйомок і приладдям для природничих наук.
«Простори такого формату покликані адаптувати дітей до офлайн-навчання після тривалого досвіду дистанційних уроків під час війни — через практичні заняття, які зацікавлять, покажуть реальні можливості STEM і допоможуть у профорієнтації. У створенні лабораторії savED консультувався з фахівцями галузі та авторами подібних проєктів у великих містах України, аби відтворити найкращий варіант у Царичанці, а згодом у інших малих громадах прифронтових регіонів. Ми віримо, що це допоможе розвиватися таким населеним пунктам і приваблювати нові інвестиції та можливості для освіти»‚ — розказала співзасновниця savED Анна Пуцова.
У двох кімнатах нової майстерні можна займатися:
- 3D-моделюванням і друком;
- робототехнікою;
- програмуванням;
- біотехнологіями;
- створенням наукових проєктів.
Читайте також: У Запоріжжі збудували нову підземну школу: як її облаштували (ВІДЕО)
Про свої враження у перший день роботи лабораторії поділився 11-річний школяр Теймур:
«В Авдіївці я не ходив до школи офлайн з 2022 року, а ми з батьками жили у підвалі. Я ніколи не бачив подібних лабораторій, і мені зараз дуже цікаво вивчати усі ці лазери і програмувати їхню роботу. В майбутньому я мрію стати ІТ-спеціалістом і створювати роботів».
Про навчання в Царичанці
Зараз у Царичанському ліцеї навчається понад 800 місцевих дітей та ВПО. Після початку повномасштабної війни школярі навчалися дистанційно, а згодом — у змішаному форматі.
Щоб забезпечити учням громади місце для додаткових занять, фонд savED разом із партнерами у 2024 році відкрив цифровий освітній центр в одному з приміщень ліцею. У ньому понад 100 дітей щодня займаються з тьюторами фонду, вони надолужують прогалини в освіті та беруть участь у позашкільних гуртках.
Читайте також: В Україні відкрили перший інтерактивний музей математики «Кубоїд»: його особливості
Разом із цим у громаді розвивали STEM-напрямок шкільної освіти. Як розповіли місцеві освітяни, природничо-наукові гуртки проводили у Царичанці ще до створення спеціального простору. Зараз цей напрям масштабуватимуть й розвиватимуть більш комплексно.
«Ця DIY-лабораторія — це перший масштабний комплексний крок до STEM-освіти, яку ми намагаємося впроваджувати з 2017-го року. До цього усе відбувалося практично лиш власними силами і руками: ми з дітьми позичали деяке обладнання, а якісь проєкти робили з підручних матеріалів. Тепер діти наживо побачать, що таке робототехніка, 3D-моделювання і біотехнології в одному просторі», — розповіла заступниця директора Царичанського ліцею Ольга Блоха.
На базі першої майстерні школярі за підтримки тьюторів savED втілюватимуть два великі проєкти:
- екодослідження річки Оріль;
- облаштування місцевого парку дерев’яними виробами учнів.
Загалом на створення простору виділили 1,6 мільйона гривень.
Довідка
Благодійний фонд savED відновлює доступ до освіти у громадах, які постраждали від війни. Організація облаштовує укриття, підземні освітні простори, відновлює школи, а також залучає підлітків до відбудови та розвитку власних громад завдяки програмі UActive. Фонд працює в п’яти областях України: Чернігівській, Київській, Миколаївській, Харківській та Дніпропетровській.
Tokarev Foundation — це ініціатива, що спрямована на розвиток стійкої, інклюзивної та прогресивної України завдяки інноваціям і сучасним технологіям. Фонд підтримує соціальні зміни та розвиток людського потенціалу через реалізацію передових проєктів у сферах EdTech і HealthTech. Організацію заснував Сергій Токарєв — український підприємець і творець AI/ML-екосистеми Roosh, до якої входять Roosh Ventures, Roosh Circle, Reface, Zibra AI, Neurons Lab та AI HOUSE.
Нагадаємо, що на Дніпропетровщині облаштували новий освітній простір в укритті (ФОТО).
Фото: savED
Два фінські університети першими приєдналися до Глобальної коаліції українських студій. У межах цього проєкту посилюватимуть співпрацю між закладами освіти в Україні та світі.
Про це повідомили на сайті Офісу президента України.
Співпраця з університетами у Фінляндії
До коаліції долучилися такі заклади: Гельсінський університет та університет Тампере. Перша леді Олена Зеленська зустрілася з керівниками цих закладів під час візиту до Фінляндії.
На зустрічі університети підписали меморандуми про приєднання до Глобальної коаліції українських студій.
«Яскравим прикладом успішної міжуніверситетської взаємодії можна назвати співпрацю Гельсінського університету та Харківського університету імені Каразіна — місто-герой Харків щодня потерпає від російських ракет, але там продовжує вирувати студентське життя завдяки підтримці фінських друзів», — сказала перша леді.
В обох фінських університетах уже запровадили курси, присвячені Україні, зокрема:
- курс української мови в Гельсінському університеті;
- курс професорки Рінни Куллаа в університеті Тампере «Історія України: державність та ідентичність».
Читайте також: Київщина співпрацюватиме з британським графством Бакінгемшир
Про ініціативу
Глобальну коаліцію українських студій заснували у 2024 році. Головна мета цього проєкту — об’єднати університети та наукові установи для вивчення України, її історії, культури, економіки та міжнародних відносин.
«Глобальна коаліція українських студій покликана не лише познайомити світ із багатою історією та культурою українців, а й відкрити сучасну Україну для світу та поділитися новітніми здобутками», — зазначила Олена Зеленська.
Нагадаємо, що київські студенти та архітектори спроєктують українські села, що пошкодили під час війни.
Фото: сайт університету Тампере
