Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Колектив дитячого садка «Лісова казка» працює у двох класах початкової школи Гончарівського ліцею. Так склалося через те, що будівля єдиного садка на громаду постраждала від російських ракет.
«В одному класі в нас і спальня, і їдальня, і розвивальня. Укриття ділимо зі школою. Але батьки згодні й на такі умови, бо у них немає іншого виходу» , — каже директорка дитсадка Катерина Солнцева.
Та сільраді вдалося знайти фінансування на відбудову садочка. ШоТам розпитав директорку, як проходить його відновлення.
Садок відвідували 135 дітей з усієї громади
До кінця 1980-х років селище Гончарівське було військовим містечком — тут проходили службу танкісти, артилеристи, ракетники, і навіть авіаційні та десантні підрозділи. Тож дитячий садок «Лісова казка» створили як дошкільний заклад для дітей військових, який приймав близько 300 дітей.
«Населення Гончарівського зменшилося. Та й, звичайно, поменшало дітей. Тоді заклад передали на баланс органів місцевої влади», — каже Катерина Солнцева.
Так на початку 2022 року до садку ходило 135 дітей з громади.
У будівлю поцілили одразу дві ракети
Катерина Солнцева працює в «Лісовій казці» з самого відкриття — вже 37 років. Вона завжди дбала про те, щоб садочок був затишним місцем, де б діти почувалися, як удома. Директорка організовувала святкові заходи та турбувалася про побут.
Однак о 4:30 ранку 24 лютого все змінилося — перша ракета влучила недалеко від садка. Адміністрація допомогла з евакуацією частині вихованців і колективу. Садочок був змушений на невизначений час зачинитися, і 47 його працівників вмить залишилися без роботи.
У Гончарівському не було російських військ, проте вони окупували частину громади. Уже за кілька тижнів під обстрілом опинилась і «Лісова казка»:
«Одна ракета поцілила в ліве крило, а друга полетіла через дах і приземлилась у фундамент правого крила. Повилітали вікна, скло з дверей, порізало лінолеум на підлозі. Страшно уявити, що могло статися, якби в той час у садочку були люди».
Наслідки двох прильотів у дитсадок на Чернігівщині. Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області
У селищі залишалося зовсім небагато працівників садочка, але ті, хто був поруч, одразу кинулися до будівлі. Вони сфотографували сліди вибухів, уламки, зруйновані кімнати, та надіслали ці світлини директорці.
Ходила по садочку й плакала
На початку квітня ЗСУ звільнили Чернігівщину. Катерина наважилася прийти у садок й подивитися на наслідки прильоту. На той час вікна вже забили дерев’яними щитами, а приміщення привели до ладу, наскільки це було можливо — працівники та місцева влада подбали про стан будівлі, аби туди не полізли мародери.
«У той день я подумала, що треба лише замінити вікна, двері, і можна приймати дітей. Але потім, як пішли дощі й уся вода почала стікати з другого поверху на перший і заливати все навкруги, я зрозуміла, що швидко ми в садок не повернемося, — може, не повернемося взагалі. Бо коштів у місцевої влади на відновлення такого садочка не було — де їх взяти? Ходила по садочку й плакала».
Пошкоджені стіни, частково оголена цегляна кладка й обвалений шар штукатурки після обстрілу садка. Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області
У сільраді шукали будь-якої можливості для відновлення
Натомість селищний голова був налаштований більш рішуче. Він спілкувався з представниками десятків організацій, щоб знайти гроші на відбудову, і влітку 2023 року повідомив Катерині та колективу, що вони потрапили до списку на відновлення за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Тоді ж почалась підготовка документів і кошторису, а вже в листопаді — відновлювальні роботи.
На той період у садочку за рахунок місцевої влади вже відремонтували дах і встановили вікна та двері. Натомість за кошти, які отримали від благодійників, почали демонтувати внутрішні приміщення, робити там ремонт і утеплювати будівлю.
Зараз займаються територією садка — підрядники вивезли потрісканий асфальт, встановили бордюри та демонтують старі радянські дитячі майданчики.
Відбудова дитсадка важлива, адже це єдиний заклад дошкільної освіти на селище з майже 4 тисячами населення. Фото: ШоТам
Найближчим часом тут облаштують системи водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції, а згодом будуватимуть укриття.
Роботи планують завершити на початку 2025 року. Фото: ШоТам
Катерина сподівається, що на початку наступного року тут уже зможуть набирати нові групи:
«Я бачу по селу, що дітки є. Мами цікавляться, коли відкриють садочок. Діти народжуються, життя триває. А працівники, які виїхали до інших країн, телефонують і питають: “Коли вже відкриється садочок?” — хочуть повернутися додому, на роботу, в рідні стіни».
Поки триває відбудова, колектив продовжує працювати в ліцеї в обмежених умовах і з мінімумом простору. Але вихователі роблять усе можливе, щоб дітям було комфортно й затишно, як колись.
У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.
Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.
Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.
Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.
Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.
За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.
Про премію «100 жінок року»
Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.
Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.
Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.
Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Коментарі