Суспільство
Як варення врятує Карпати. Підприємиця придумала дієве ноу-хау
Варення із соснових шишок щороку готують чи не тисячі ґаздинь із Закарпаття, але тільки одиницям це вдається перетворити на справжній бізнес.
Як варити екстравагантний делікатес, приваблювати дегустаторів і одночасно рятувати Карпати – знає власниця магазину “База лісу” 24-річна Мирослава Савіцька.
Купуєш варення – сплачуєш “податок природі”
З осені запустимо проект “Податок природі”. Суть полягає в тому, що від імені кожної людини, яка протягом сезону чи року купує товарів на визначену суму – у Карпатах буде посаджено дерево.
Зараз удосконалюємо систему, щоб можна було онлайн чи по Qr-коду зайти і побачити, де саме (з координатами) посаджено її дерево.
Читайте також: Як зробити бізнес на сушених грибах
Метою проекту є привернення уваги до вирубки лісів у Карпатах. Хочемо показати, що якщо ми беремо у природи її дари (ягоди, гриби, шишки) – платимо їй податок у вигляді нових дерев.
Шишки рвуть у травні
Наша компанія заснована 2016 року. За трирічною традицією, сезон на виробництві починається зі збору соснових шишок, у травні. Оголошення, що приймаємо замовлення від клієнтів на сезон – вивішуємо на сайті за кілька місяців до початку приготувань.
Врожай потрібно зібрати швидко, протягом кількох тижнів. На варення підійдуть лише молоді, які вдасться проткнути нігтем. Старі шишки не зваряться, але вони годяться для інших корисних зіль.
Гроші ростуть на хвойних деревах
Раніше рвати шишки їздили самотужки. А тепер приймаємо зібраний врожай у населення. Принцип такий же, як і з грибами. В селі особливо то і роботи немає. Тому місцеві охоче працюють, мають підзаробіток. Цього року ми давали по 50 гривень за кілограм сировини.
Заздалегідь говоримо збирачам, щоби рвали шишки обережно, не псуючи їхню структуру. Бо навіть трохи подавлена після варіння – розлізеться. Це зіпсує вигляд варення.
Делікатес за 65 гривень
Такий смаколик коштує 120 гривень за 0,5 л баночку. Цього року запустили мале фасування у тару по 200 мл, з ціною 65 грн. Це значно збільшило попит. Замовляють на пробу ті, хто раніше не їв такого.
Варення варимо за старовинним домашнім рецептом: ягода і цукор. Жодних консервантів чи добавок не кидаємо. Додаємо трохи води, щоб карамель була не надто густою.
Не можна об’їдатися
Смак у варення – солодкий, медово-смолянистий. Посмак – хвойний, нібито вдихнув на повні груди в сосновому лісі. Більшість клієнтів, які вперше куштують, описують враження – ніби в лісі погуляв, коли тепло і смола в деревах тане.
Але рекомендуємо щодня з’їдати 1-3 ложечки (чи 2-3 шишки), бо делікатес важкуватий для шлунку. Варто утриматися від споживання вагітним жінкам, маленьким діткам і людям, котрі страждають від ниркових хвороб.
Що ще цікавого в крамничці?
Наприкінці червня починається урожай чорниці. Варення з цієї ягоди коштує 110 гривень за банку 0,5 л. Минулого сезону за два тижні приготували тисячу банок.
У серпні робимо варення з молодих волоських горіхів. Приймаємо замовлення заздалегідь. Яка ціна цього року буде – ще не ясно, бо все залежить від врожаю.
Також продаємо ягоди, які сушимо на електросушках. Усе можна знайти на сайті чи в соцмережах.
Прибуток через 3 роки
Ми не мали коштів, щоб вкладати у бізнес. Спочатку все робили своїми силами. Звісно, якщо є гроші, які можна витратити – розвиток піде швидше. Але мені подобається працювати і поступово нарощувати виробничий процес. Усе ж залежить від грамотної організації.
Бізнес на варенні став прибутковим на третій рік. Найбільше доводиться витрачати на рекламу і просування. Розвиваю власний сайт і активно залучаю аудиторію через сторінки у соцмережах. Там доводиться купувати рекламу, аби привабити нових клієнтів. У цій сфері без грошей не вдасться зробити стрибок вперед.
Покупець – киянин
Більшість покупців – жителі столиці. Раніше мали в Києві кілька партнерів, які продавали наше варення у магазинах та на ринках. Але вони надто завищували ціну, продукт у них не йшов.
Тепер ведемо перемовини з партнерами, які мають магазини у Харкові та Обухові.
Продукт вийде на ринок Польщі
Варенням із шишок зацікавилися партнери із Польщі. Раніше вони замовляли на пробу. Їм сподобалося. Вирішили, що такий смаколик ідеально впишеться в меню поляків та знайде свою нішу.
Але поставили умову, що товар має бути в промислових масштабах – від тисячі банок. Також необхідно отримати міжнародну сертифікацію. Планую зайнятися цим наступного сезону.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
