Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як український косплей підкорює Європу та США: історія агенства Fenindom

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Як перетворити незвичайне хобі на успішний бізнес? Марія Карпенко більше 10 років тому захопилась косплеєм, 4 роки тому створила агенство Fenindom і сьогодні співрацює з такими брендами, як Playstation і Red Bull. 

Ми поговорили з Марією про бізнес, упереджене ставлення до косплею та плани на майбутнє.

Марія Карпенко

Управляє агентством Fenindom Cosplay Agency спільно з чоловіком.

Творчий магістр юриспруденції

У креативних людей, особливо з нестандартними захопленнями, часто є проблема з прийняттям себе і з комунікаціями. У 2007 році я шукала якесь ком’юніті, де могла б відчувати себе комфортно. І знайшла людей, які займалися косплеєм, приєдналася до них. Ми робили костюми, готували постановки, проводили зйомки. Це було мистецтво, хобі, спосіб самовираження.

Є такий стереотип, що косплей — це субкультура. Але це не так, це набагато ближче до театру, модельного бізнесу, фотографії, просто косплей поєднує в собі все воєдино.

У 2015 я випустилася з університету магістром з економічного права. Тоді ситуація в країні була важкою, середня зарплата юриста-початківця була близько 3000 гривень. Я перебувала в підвішеному стані. Тому я відкрила магазин на Etsy і виставила костюми на продаж. Здавалося, що період коли я могла займатися косплеєм закінчився, тому що я серйозна людина і будь-які креативні захоплення не заохочувалися в пристойних компаніях.

Передбачала, що продам костюми і забуду про це. І я дійсно їх продала, але потім мені почали писати люди і питати, чи можу я пошити ще.

Як з’явився Fenindom

Я прийшла до друзів, які займалися пошиттям костюмів і виготовленням реквізиту, і розповіла, що люди готові платити гроші за нашу роботу. Друзі сказали: “Так, давай працювати”. Так все зародилося.

У перший час я була менеджером і пов’язувала замовників з виробниками. Спочатку ми були просто студією дизайну, яка робила костюми на замовлення для американського ринку. Поступово почали розширювати послуги і зараз ми працюємо в трьох напрямках: дизайн і виробництво костюмів, організація заходів і реклама.

Ми створюємо індивідуальні, сценічні костюми, для рекламних зйомок. Організовуємо тематичні шоу, вечірки і корпоративи. Що стосується реклами, то створюємо фото- і відеоконтент.

Все це виросло завдяки моєму захопленню косплеєм. Це дало мені необхідні навички і контакти художників. Тепер люди знають, що якщо їм потрібно щось креативне, вони завжди можуть звернутися до мене і моя команда це створить.

Як працює команда

В нашій команді працюють від 6 до 10 осіб, залежно від сезону. Під кожну категорію у нас є окремі люди, які координують свої напрямки. На проєктну роботу можемо підключати цілу команду, але на постійній основі ми їх не тримаємо. Співпрацюємо з молодими художниками.

Найбільший відділ — це продакшн. Там шиють костюм, виготовляють крафтові деталі, реквізити, перуки. Завдання продакшну — зробити довговічний костюм, який можна використовувати багато разів і який буде повторювати референс один в один. 

Виробництво знаходиться в Києві, виготовляємо костюми самі, це найзручніший варіант контролю якості. В нас на костюми стоїть черга на 2-3 місяці. Тканини купуємо в основному в Україні. Загалом ми створили понад 300 костюмів за час існування агентства.

Коли замовляють костюми, які схожі на образ якогось героя, тоді за це береться стиліст. Він підбирає деталі, ми збираємо з них костюм. 

Другий варіант — це якщо замовникові потрібно повторити костюм один в один, як у персонажа. Ціна на такі стартує від 1500 доларів.

Читайте також: Грай в ігри та вчи історію: як працює видавництво WoodCat

Великий бізнес та косплей

Ми співпрацювали з такими брендами, як AIR, Moyo, Playstation, Red Bull, Lords Mobile. У великого бізнесу немає негативного ставлення до того, які витоки у креативного агентства. Головне, щоб воно справлялося зі своїми завданнями. Вони можуть дозволити собі експерименти, і від цього відштовхуються, коли працюють з креативними рішеннями і брендами.

Замовників на дизайн костюмів більше з-за кордону. Це рекламні агентства і компанії, які постійно співпрацюють з косплеєрами. У нас просто більш привабливий цінник, в порівнянні з американськими або європейськими компаніями.

У косплеї для рекламодавця може бути маса варіантів співпраці. Точно так же, як співпрацюють з блогерами, так само можуть співпрацювати і з косплеєрами. Це такі ж художники, як і будь-які інші.

Звідки з’явилися стереотипи та упереджене ставлення

Це все почалося з 2000 років, ще тоді регулярно запрошували косплеєрів і ролевиков на телепередачі. Продюсер хотів отримати гарну картинку, побачити косплеєрів в образі, тому що це дуже яскраво і привертає увагу. Всі ці величезні крила, конструкторські рішення, воно дійсно викликає “вау-ефект”. Але при цьому вони не сильно дбали про те, який образ вони створюють в очах глядача. Не морочилися щодо того, як це подати так, що людина просто показує вигаданий образ. Тому вони сприймалися, як фріки.

Зараз це змінюється, у всьому світі це окрема категорія контент-кріейторів. В Україні є такі заходи, як Comic Con, де сприймають косплеєрів як творців інтертейменту (розваг, — прим. авт.) на майданчику. Це сприймається як маскарад, позитивно, з інтересом, як щось цілком нормальне. І це змінює образ косплеєрів в позитивну сторону.

Я думаю те, що ми робимо — це важливо. Головне — розуміти, як ці захоплення монетизувати, тому що саме з цього моменту і починається великий розвиток будь-якої ніші, як якоїсь великої сфери.

Непопулярний косплей

В Україні бракує тематичних заходів, тому що інвестори бояться заходити на цей ринок. Хоча існують успішні приклади, типу Comic Con. І якби якась компанія прийшла до інвесторів з готовим бізнес-планом, то вони могли б отримати гроші. Але в нашій сфері багато хто боїться широкої аудиторії і намагаються орієнтуватися на вузьке коло.

З виставками та ж біда. У Німеччині, наприклад, проводиться близько 50-ти тематичних виставок на рік, де є якась робота, пов’язана з рекламою і нашими напрямками. В Україні буде добре, якщо 10 виставок набереться.

Повинен з’явитися косплеєр, який зможе вийти на широку аудиторію і стати відомим, щоб називаючи його ім’я багато сказали: “А, так, я знаю цю людину”. Тоді це повністю увійде в ужиток, в цьому можна буде заробляти і мати великі гроші.

“Привіт, я Маша, давайте працювати!”

У планах зарекомендувати себе, як креативне агентство, яке може працювати з нестандартними рішеннями в області поп-культури, файн-арту і розвиватися в цьому напрямку. В першу чергу зарекомендувати себе на ринках Європи і США. Хочемо зайнятися організацією тематичних корпоративів, і просунутися на ринку реклами в Європі і США. Наша перевага в тому, що українські послуги дешевше.

Косплеєр — це не фрік. Це художник, з яким можна кооперуватися і співпрацювати, у якого є нестандартні рішення.

Психологічно важко вийти і сказати “Привіт, я Маша і займаюся косплеєм. Заплатіть за наші послуги”. Тим більше важко, тому що це певний стереотип. Але я можу запропонувати проєкт, зробити його яскравим і бути корисною. Тому давайте працювати.

Читайте також: Десять правил успіху для малого бізнесу. Поради від експерта зі світовим ім’ям

Відео дня

Суспільство

ЗСУ б’ють окупантів, а ми – тату. Як Саша Енімал організував благодійну тусовку тату-майстрів і зібрав ₴500 тис. на армію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Щосуботи кияни та киянки мають можливість прикрасити себе новим татуюванням і одночасно підтримати Збройні сили України. Благодійна акупунктура, тату-марафон, флешдей – ці заходи можна називати по-різному, але всі вони проходять під одним гаслом: «Донать ЗСУ – отримай тату».

Організатор благодійної ініціативи, тату-майстер Саша Енімал розповів ШоТам про перші пів мільйона гривень на ЗСУ, тренди під час війни та українську мову в татуюваннях.

Набиваю тату й уявляю, як ми відвойовуємо свою землю

Малювати я любив з раннього дитинства. Мені подобалося фантазувати, зображувати психоделічні мотиви, придумувати нові створіння. Пригадую свій перший психоделічний малюнок: у п’ять років у маминому паспорті я намалював дулю, в якій було дуже багато маленьких пальців, приблизно 60. Це зображення запам’яталося, по-перше, тим, що було авторським, а по-друге, я отримав добрячого прочухана за нього.

У дитячому таборі я почав малювати на тілі своїх однолітків і захопився дизайном, зокрема розмальовував собі одяг. Доволі в ранньому віці носив довге волосся, мав пірсинг. Мені подобалося прикрашати себе й усе навколо. Татуювання – це певною мірою вдосконалення тіла, його домальовування. Перше тату я зробив людині у 2004 році, однак тоді це було хобі, на яке я не витрачав багато часу. А з 2016 року захоплення переросло в професію та роботу, яка мене забезпечує.

Тату-майстер Саша Енімал

Робити татуювання – для мене цей процес є одним з найприємніших у житті. Я можу його асоціювати із чим завгодно. Наприклад, коли набивав блекворк (це зафарбовування великих ділянок тіла), то уявляв, що в такий спосіб наша армія відвойовує свої території назад. Зафарбоване ніби було мапою України. 

На першому заході зібрали понад 26 тис. грн

На початку квітня у своєму Інстаграмі я опублікував пост, в якому закликав тату-майстрів до проведення флешдей – це коли професіонали виставляють свої малюнки, люди вибирають ескізи й одразу втілюють їх. На цю ідею мене наштовхнув знайомий майстер з України, який вже доволі давно проживає в Лос-Анджелесі. Він влаштував флешдей, де сам робив татуювання й донатив на ЗСУ. Я вирішив теж організувати таку ініціативу, трохи змінивши її – я запропонував долучитися своїм друзям-колегам. Як локацію ми обрали Нижньоюрківську, 31 – у мене багато знайомих, які там здають приміщення. Ми вибрали найбільш відповідне за розміром і спробували.

Уже 6 квітня відбулася перша благодійна акупунктура, в якій взяли участь 12 майстрів. Умови були такі: охочі отримати тату показували скриншот з донатом на ЗСУ від 500 грн і могли собі вибрати флеш або отримати фріхенд-татуювання – це коли щось малюється від руки. І з першого разу прийшло доволі багато людей. Тоді ніяких заходів майже не відбувалося, людям бракувало спілкування, тож вони були дуже заохочені прийти. Усі були раді бачити одне одного.

Благодійний флешдей у Києві

Після першого заходу я почав рахувати за скриншотами, скільки коштів задонатили люди. Вийшло приблизно 18 тис. грн. Однак потім я отримав ще скриншоти – загалом ми зібрали 26,2 тис. грн. Я зрадів – люблю бути приємно здивованим, адже готувався до найгіршого. Думав, що прийдуть п’ять майстрів і десять людей, що ми зможемо зібрати приблизно 10 тис. грн. А вийшло так, що багато хто хотів допомогти й долучитися до ініціативи. Так ми почали організовувати благодійні івенти щосуботи. Провели вже десять тату-марафонів.

З андеграунду – до музею

Кілька заходів ми провели в колаборації з артпростором «Ґражда» в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе на Андріївському узвозі. На Нижньоюрківській ми винаймали приміщення, а артпростір надав нам локацію безкоштовно. «Ґражда» ставили музику, готували їжу та напої, а ми робили татуювання. Атмосфера відчутно змінилася, було дуже кайфово. Ми вийшли з андеграунду Нижньоюрківської на Андріївський узвіз, і це дуже надихнуло.

Не скажу, що минуле приміщення було гірше, адже й воно по-своєму вплинуло на процес. Локація на Нижньюрківській – це місце, де люди вже багато років проводять техновечірки, тож там відповідний настрій. А на наш захід у музеї заходило багато людей просто з вулиці, які збиралися подивитися на скульптури, а окрім цього, побачили й татуювання. Це була цікава суміш.

Коли прилітають ракети, мотивація працювати зростає

Команда майстрів у благодійних тату-марафонах змінюється постійно. Половина майстрів відвідують кожний івент, а інша половина – тільки один раз. Були люди, які спочатку долучалися, а потім перестали. Однак з’явилися й нові. Загалом я і розраховував, що так буде – люди втомлюються, витрачають свої гроші на витратні матеріали, а це немалі суми. Зазвичай тату-марафон триває з 12:00 до 21:00. Після нього нам ще треба зібрати й відвезти всі речі. А я взагалі беру на заходи все в подвійній кількості: два місця для татуювань, два столи, дві лампи, два стільці. Загалом забираю все, що є в моїй студії.

Ескізи для татуювань

Протягом тижня майстри працюють у своєму звичному режимі, а суботу виділяють на благодійність. Я помітив, що коли в місті все спокійно, у майстрів менше мотивації долучатися до тату-марафонів, а коли прилітають ракети – вона зростає та з’являються сили. Люди діють, тому що війна продовжується, і вони хочуть наблизити країну до перемоги чим можуть.

Найпопулярніші ескізи – на українську тематику

Війна змушує людей діяти активніше. Наприклад, хтось протягом п’яти років збирався набити татуювання й постійно відкладав, а тут війна. Людина думає, що треба швидше набивати, поки кінцівки на місці та взагалі є можливість це зробити. До того ж часто клієнти хочуть зафіксувати на своєму тілі історичний момент у формі татуювання.

Нині найпопулярніші запити від клієнтів – на українську тематику. І ми теж малюємо відповідні ескізи: народні візерунки, герби, козаків тощо. Я помічаю, як за останні місяці змінюються уподобання, і це відбувається тоді, коли на війні відкривається щось нове. Ми дізнаємося щось про «Джавеліни» або російський корабель – це починають бити спочатку більше, а потім менше. Найнесподіваніший запит від клієнта за цей час – величезний герб, який ми зробили хлопцю на весь торс, від шиї до ременя. У мене самого теж є тату з українською тематикою – напис «Крим», це моя батьківщина. Тільки, на жаль, з російською буквою, яку треба виправити на українську. А ще маю на руці телефонний код міста Полтава «0532», тому що доволі багато років там прожив.

Тату з українським тризубом на потилиці

Довгий шлях до української мови

Охочих набити собі щось українською мовою проти мирного часу стало набагато більше. Як і людей, які перейшли на неї в побуті. Ми на наших івентах заохочуємо відвідувачів розмовляти українською. Взагалі я б хотів написати плакат, що на наших заходах – тільки українська мова, але ж у нас вільна країна.

Сам я перейшов на українську три тижні тому. Мій шлях до цього був доволі довгий. У Криму змалечку мене оточувала російська мова, але вона мені не дуже подобалася з естетичної точки зору, оскільки для мене вона різка. Я з дитинства любив вивчати щось нове, і освоєння української мови було для мене саме таким. Спробував перейти з російської, коли мені було 17. Тоді я розмовляв українською пів року. Потім влаштувався на роботу, де мені треба було чітко відповідати на важкі запитання. Я не витримав і зламався: знову перейшов на російську, тому що так було швидше й легше відповідати.

Тату-майстер Саша Енімал з подругою

Повномасштабна війна стала поштовхом пережити перші три тижні суржику перед тим, як я перейшов на українську. Вважаю, що мова відіграє дуже велику роль у цій війні. І зокрема, це одна з причин того, чому на нас напала Росія. Коли я жив у Криму, на весь півострів було три українські школи. Час від часу я мешкав у Полтаві, а коли повертався до Феодосії, то з мене кепкували, що я кажу не «чо», а «шо». Мої друзі-підлітки, коли чули, як на пляжі спілкуються українською люди із Заходу України, сміялися. Для них це був прикол. Яким чином кримчани можуть вважати себе українцями, якщо не знають мову? Вони ж не можуть навіть прочитати Конституцію України.

Набив «Вибухівку» інструктору з особистої безпеки

Про нашу благодійну ініціативу з тату написали багато світових ЗМІ: The Guardian, Reuters, NBC News та інші. Іноземці висловлюють слова підтримки, однак я не сказав би, що розголос якось вплинув на нашу діяльність. Звісно, я не знаю, як би було, якби цього не відбулося, але я роблю татуювання тим самим людям, яким робив і до цього. З’являються й нові, але з таким самим темпом, як було раніше.

Читайте також: Мільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

Нещодавно я зробив татуювання одному французу за 200 євро. Ще він купив у мене мої малюнки за 50 євро. Ми з ним були знайомі ще до війни – це товариш мого майстра з Парижа. Він інструктор з особистої безпеки, приїхав в Україну після початку повномасштабної війни та співпрацює з охоронцями, які захищають українських посадовців. Я йому набив міну й напис українською «вибухівка».

На благодійних івентах ми зібрали пів мільйона гривень

На тату-марафонах я планував зібрати пів мільйона гривень – це була основна ціль. Ми досягли її доволі швидко, тож, здавалося б, можна й розслабитися. Але ця хвиля йде, це працює, усе всім подобається, тому ми продовжуємо. Сьогодні цілий день спілкувалися з командою, обговорювали, де будемо проводити наступний захід. Я припускаю, що згодом може настати спад і ми будемо робити тату-марафони менш активно. Однак поки що всі натхненні й хочуть іти далі. 

Тату з коктейлем Молотова на нозі

Мене дуже підтримує можливість займатися улюбленою справою навіть під час війни. Незважаючи навіть на те, що тричі прилітали ракети за 800 м від моєї студії на «Лук’янівській». Завдяки тому, що я у професії давно й реалізувався в ній до певної міри, вона дає мені можливість продовжувати працювати й донатити. У мене велика аудиторія в Інстаграмі, і підписники постійно пишуть, що надихаються моїми думками, тож я можу підтримувати людей і в такий спосіб.

Усі фото – з особистого архіву героя.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Україна звільнила з полону 144 захисників, із них 95 – оборонці «Азовсталі»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Україна звільнила з полону 144 захисників, 95 із них – оборонці «Азовсталі». Це найбільший обмін полоненими від початку повномасштабної війни.

Про це повідомили на сторінці Головного управління розвідки Міноборони.

«Проведено черговий обмін полоненими, завдяки якому додому повернулись 144 українських захисники. Це найбільший обмін від початку повномасштабного російського вторгнення. Зі 144 звільнених – 95 оборонців “Азовсталі”. Серед них – 43 військовослужбовці полку Азов», – йдеться в повідомленні.

Загалом під час обміну було звільнено 59 нацгвардійців, 30 воїнів ВМС, 28 бійців ЗСУ, 17 прикордонників, 9 тероборонівців та 1 поліцейського.

«Із них 23 офіцери та 69 військовослужбовців сержантського та старшинського складу. Найстаршому зі звільнених виповнилось 65 років, наймолодшому – 19. Більшість звільнених українців мають важкі ушкодження: вогнепальні та осколкові поранення, вибухові травми, опіки, переломи, ампутації кінцівок. Усі вони отримують належну невідкладну медичну та психологічну допомогу», – додали в ГУР.

Нагадаємо, раніше в Головному управлінні розвідки Міноборони повідомили про звільнення двох українських пілотів, які перебували в полоні у російських окупантів.

Також ми повідомляли, що додому повернувся морський піхотинець Роман Грибов, який є автором легендарної фрази на адресу російського корабля.

Фото: 5.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

«Мінус штаб та склад». ЗСУ показали ювелірну роботу гаубиць М777 (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Артилеристи Збройних сил України завдали удару по штабу російських окупантів та розташованому поруч складу з боєприпасами.

Про це повідомили на сторінці Управління стратегічних комунікацій ЗСУ в Telegram.

За наявною інформацією, воїни ЗСУ вдарили по російських позиціях з американських гаубиць М777. Унаслідок точної роботи артилерії та коригування вогню безпілотником вдалося повністю знищити штаб, склад та техніку окупантів.

«Три сокири (М777) по Zеткам окупантів, штабу та складу», – зазначили в СтратКомі.

Після перших ударів ЗСУ бійці росармії намагалися втікти, утім українські артилеристи «наздогнали» противника снарядами від країн-партнерів.

Про гаубиці

M777 — польова причіпна гаубиця калібру 155 міліметрів. M777 має цифрову систему управління вогнем, яка є аналогічною до систем управління вогнем у самохідних артилерійських установках. Максимальна далекобійність звичайними снарядами – 24,7 км.

Гаубиця M777 може вести вогонь високоточними снарядами M982 Excalibur з максимальною дальністю до 40 км.

Раніше ми повідомляли, що українські артилеристи знищили батарею самохідних гаубиць 2С3 «Акація» російської армії. Для цього воїни ЗСУ також застосували М777.

Також ми писали, що артилеристи 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу знищили бойову машину піхоти російських загарбників.

Фото: facebook.com/CinCAFU.

Відео дня
Читати далі