Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
14 лютого 14 лютого

Суспільство

Як провести День закоханих? Топ місць для романтичної подорожі на вихідні

Опубліковано

Думаєте над тим, що подарувати на День закоханих своїй половинці? 14 лютого вже незабаром, тож слід поквапитись. Та замість банальних дрібничок, пропонуємо подарувати враження і провести разом романтичний вікенд. Куди можна вирушити у найближчі вихідні – читайте у нашому матеріалі. Ми спробували підібрати локації на будь-який, навіть найвибагливіший смак, тож ви точно знайдете тут місце, яке припаде до душі. 

Відпочинок для любителів історії

Поринути у середньовіччя у Кам’янець-Подільській фортеці 

Середньовічна атмосфера так і витає у цьому місті, у серці якого розкинулась особливо чарівна у зимову пору року Кам’янець-Подільська фортеця. 

У місті є чим зайнятись – чого тільки вартує прогулянка вуличками та стародавніми мостами, з яких відкривається краєвид на справжнісінький замок. А якщо ж ви завітаєте всередину, то тут можна замовити як традиційну екскурсію, так і відвідати замок вночі, влаштувати театралізований візит з перевдяганням у середньовічний одяг, або ж пройти квест та спробувати знайти скарби. У Кам’янець-Подільській фортеці навіть проводять церемонії одруження. Коштує таке задоволення близько 3 360 грн. Що може бути романтичніше? 

Кам’янець-Подільський замок занесений до списку пам‘ятників світової культурної спадщини ЮНЕСКО та є одним з семи чудес України. Фото: vnebo.ua

На території комплексу також є майстри, які займаються стародавніми ремеслами – гончарством, зброярством, різьбярством та випіканням хліба. Тут можна спробувати себе в цих заняттях та купити сувеніри, зроблені своїм руками. 

Відправитись на Львівщину до мощей Святого Валентина

А ви знали, що мощі того самого Святого Валентина зберігаються в Україні? Так, ми не помилились. У місті Самбір, в греко-католицькому храмі Різдва Пресвятої Богородиці дійсно є частина решток священика. Їх сюди привезли з Ватикану ще у 1769 році. І на День всіх закоханих 14 лютого у Самбірській церкві збирається чимало людей – сюди їдуть не тільки з України, а й з сусідніх Польщі, Білорусі та Словаччини. Віряни просять у святого благословення, щоб знайти своє кохання, одружитись чи народити дитину. Молодята приїжджають сюди напередодні весілля загадати бажання про щасливий шлюб. 

За однією з легенд, священик на ім’я Валентин жив у третьому сторіччі нашої ери. Коли у Римській Імперії заборонили солдатам одружуватись, він таємно проводив обряди всупереч закону. Фото: IGotoworld.com

Окрім відвідин церкви, у самому містечку можна провести чудові вихідні, адже тут є на що подивитись – міська ратуша з 40-метровою вежею, невеликі будиночки у європейському стилі та чимало інших цікавинок архітектури. 

Романтичний вікенд в одному з найстаріших замків 

І знову локація на Західній Україні. Олеський замок за 74 кілометри від міста Лева – це одна з найдавніших фортець, що збереглась на території України. 

Зараз тут експонують чимало різноманітних творів часів середньовіччя – скульптури, картини та ікони, адже споруда є філіалом Львівської галереї мистецтв. Всередині будівлі повністю зберігся інтер’єр 400-річної давнини, тож ви неодмінно поринете у цю атмосферу.  

Ренесансний палац був побудований правнуком Данила Галицького у ХІІІ сторіччі.  Фото: vnebo.ua

А ще це місце насичене романтикою та містицизмом. За однією з багатьох легенд замку, юнак на ім’я Адам закохався у дочку власника фортеці Марціану. Та її батько не хотів віддавати дівчину за хлопця. Адам покінчив життя самогубством, а його дух досі бродить у стінах Олеського замку. На території комплексу навіть є їхні бронзові статуї. Під час екскурсії околицями, можна почути ще чимало любовних історій, які оповили замок. А ще тут можна покататись на каретах або ж влаштувати стилізовану фотосесію, що дозволить запам’ятати ваше особливе 14 лютого.

Локації для тих, хто хоче втекти від міської метушні

Покататись на собачих упряжках на Чернігівщині

Якщо ви шукали затишний відпочинок без міської метушні, з дивовижними краєвидами та численною кількістю тварин, то вам в екокомплекс “Стара пристань”. Він розташований на мальовничих берегах річки Десна, у селі Кладьківка, Куликівського району на Чернігівщині. 

Власники комплексу професійно займаються розведенням собак породи хаскі, а також мають власну конюшню на території бази. Фото: Конюшня Стара Пристань

Фішка ферми – різноманітні активності з тваринами: кіньми та собаками породи хаскі. Від звичайних прогулянок на конях або у собачих упряжках, до скіджорингу та тюбігу з цими тваринами. Є також атмосфері пішохідні прогулянки з багаттям та пікніком. 

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

На території декілька стильних котеджів з панорамними вікнами та вишуканим інтер’єром, в яких можна зупинитись на ніч. 

Прокатитись на страусі під Києвом

Всього за пів години їзди від столиці, а саме у 25 кілометрах у бік Житомира, знаходиться найбільша в Україні страусина ферма. Це єдине місце, де проживають всі види цих тварин.

У комплексі можна не тільки замовити екскурсію на саму ферму, а й побачити лемурів, мавп і різноманітних птахів в контактному зоопарку, покататись верхи на чорному африканському страусі, продегустувати крафтове вино у винному погребі або ж відвідати ексклюзивних страв з м’яса страуса в місцевому ресторані. Тут також є стильні дерев’яні будиночки для комфортного розміщення гостей.  

На території комплексу можна зазирнути у крамничку, де продають сувеніри зі шкіри страуса – гаманці, сумки, шкіряне взуття та обкладинки на документи. Фото: Ясногородська страусина ферма

Тут навіть є ферма равликів, де можна самостійно зібрати певну кількість молюсків та  покуштувати їх у місцевому ресторані. 

Місця для справжніх романтиків 

Влаштувати фотосесію у тунелі кохання на Рівненщині

Мабуть, тунель кохання на Рівненщині – одна з найпопулярніших локацій серед закоханих. Знаходиться вона за 20 кілометрів від Рівного, неподалік смт Клевань. Це залізнична колія, що повністю заросла деревами та кущами, які і утворили над нею своєрідну живу арку. 

Природну цікавинку часто зачисляють до найдивовижніших залізниць планети. А ще місцеві кажуть, що той, хто попросить про кохання знаходячись у цьому місці, неодмінно його знайде. 

14 лютого
Навесні і влітку тунель потопає у зелені, але ж і взимку, запорошений снігом, він не менш красивий. Фото: afisha.it

З Рівного до Клевані можна дістатись або маршруткою, або автомобілем. Та попереджаємо, в околицях не так багато закладів, де можна погрітись. Тож одягайте пуховичок потепліше і запасіться термосом з гарячим чаєм.

Відвідати острів кохання в Житомирській області

Ще одна романтична місцина для чудових фото – так званий острів кохання на Житомирщині. Знаходиться він на ставку у селі Старий Солотвин, Бердичівського району. 

Хатинку збудували для рибалок, аби ті могли сховатись там від дощу. Зараз, на жаль, вона закинута – там ніхто не живе, а на дверях висить замок. Фото: В’ячеслав Міщенко

Це штучно насипаний острівець посеред озера, який створили у ХХ сторіччі. На ньому споруджено невеликий дерев’яний будиночок для рибака, а поряд лише кілька дерев і старенький місток, який і веде до локації. Словом, виглядає все так, ніби ви перенеслись у якусь стародавню казку. Тут в будь-яку погоду можна зробити безліч атмосферних знімків. 

Політати на повітряній кулі на ВДНГ у Києві

Ще один романтичний варіант вікенду – це політ на повітряній кулі. Відомий на всю Україну фестиваль у Кам’янці-Подільському ще не скоро, та 14 лютого це можна зробити у самісінькому Києві. Саме у День закоханих на ВДНГ пройде фестиваль “Монгольф’єрія”. Організатори обіцяють близько 20 повітряних куль, на яких кожен охочий зможе покататись. Польоти тривають 10 хвилин, а висота підйому як десятиповерхівка.

14 лютого
Тільки уявіть, скільки інстаграмних фото можна зробити на такій локації. Фото: balloonfest.com.ua

Та плануйте свій візит ретельно, адже у разі несприятливих погодних умов – вітер або сніг – подію буде перенесено на іншу дату. 

Як провести 14 лютого парі екстремалів?

Покататись на сноуборді або лижах

Зима ще в самому розпалі, тому на День закоханих можна встигнути увірватись у гірськолижний сезон. Та, якщо до Західної України далеченько, або ж Карпати вже набридли, в Україні ще чимало альтернативних трас. 

Окрім трас на території Карпатських гір в Україні є чимало заміських комплексів, де також можна покататись на лижах чи на сноуборді. Фото: vodyaniki.com
  • Водяники на Черкащині. Комплекс знаходиться у селі з такою ж назвою – Водяники. Тут облаштовано  чотири траси різного рівня складності, є лижна школа. На території також є готель, кілька ресторанів, баня та чани. 
  • Альпійська долина на Харківщині. Тут є дві траси протяжністю по 400 метрів, працюють два безопорні бугельні витяги. Знаходиться комплекс лише за 15 кілометрів від Харкова, у селі Борова. 
  • Протасів Яр у Києві. Комплекс розташований прямо на схилах столиці. Тут є три дорослі та одна дитяча траси. Приємний бонус – на вихідних є нічні катання, тож можна насолоджуватись катанням з видом на Київ аж до 4 ранку.  
  • Сорочин Яр на Полтавщині. Якщо від’їхати від Полтави на пару кілометрів у бік Диканьки, можна знайти цей гірськолижний комплекс. Лижних трас тут дві – довжиною 300 метрів кожна, є окрема навчальна траса, два бугельні витяги та дитячий підіймач.

Спробувати себе у сноукайтингу у Харкові

Сноукайтинг – відносно новий вид спорту для України. Він являє собою катання на лижах або сноуборді сніжною плоскою поверхнею з використання сили тяги повітряного змія – кайту. Простіше кажучи, за вітряної погоди кайт тягне за собою спортсмена на лижах чи борді. 

І така унікальна школа цього екстремального заняття є в Харкові. Навчання проводить засновник закладу та чемпіон Кубку Світу з цього виду спорту останніх двох років – Дмитро Яснолюбов. 

14 лютого
Кайтери запевняють, навчитись стояти на борді можна вже після першого двогодинного майстер-класу, а повноцінно кататись вийде за курс у 10 годин. Фото: Харківська школа кайтингу X-country

Погодьтесь, чудова нагода провести екстремальні вихідні 14 лютого у Харкові. Окрім цієї активності, можна також подивитись саме місто, прогулятись у парку Горького та покататись на колесі огляду, звідки відкривається краєвид на науковий центр країни. 

А що робити тим, хто взагалі не хоче виходити з дому?

Всі запропоновані локації просто неймовірні, скажете ви, але як щодо карантину й інших обставин, які не дозволяють мені зараз мандрувати? Та вихід є – відправляйтесь у подорож онлайн. Один з варіантів – сайт Discover ua. Користувач може віртуально відвідати Київську, Одеську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Черкаську та Вінницьку області.

Читайте також: Якщо вдома не сидиться. ТОП-12 віртуальних екскурсій Україною

Просто приготуйте романтичну вечерю, запаліть свічки, візьміть ноутбук і пориньте у пригоди. Ну, і неодмінно інтерактивні мандри надихнуть на не менш яскраву та цікаву подорож офлайн.

Суспільство

Ukrainian Fashion Week у лютому проведе благодійні покази: як долучитися

Опубліковано

Український бренд одягу FROLOV 14 лютого відкриє UFW денним рок-концертом. Квитки на покази можна отримати у благодійному розіграші для проєкту «Обличчя героїв».

Про це повідомили в інстаграмі FROLOV.

У сезоні FW25-26 Ukrainian Fashion Week запустила благодійну ініціативу «Обличчя героїв». Цей проєкт спрямований на підтримку, відновлення та реабілітацію поранених з мінно-вибуховими травмами обличчя.

Щоби отримати запрошення на один із показів, необхідно:

Організатори транслюватимуть подію онлайн, етер можна буде подивитися безплатно.

Нагадаємо, що Ukrainian Fashion Week створює адаптивну моду для ветеранів та людей із травмами.

Також ми писали, що український бренд FROLOV створив костюм для Бейонсе (ФОТО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UFW

Читати далі

Суспільство

«У нього така старість, якої хотілося б і мені». Це дідусь із Тернопільщини, що почав власну справу після 70

Опубліковано

У свої 73 Ярослав Мельничук не любить сидіти на місці: він опанував смартфон, допомагає онучці закривати благодійні збори для війська, співає та читає реп. А ще почав власну справу — виготовляє дерев’яні підставки під телефон. Каже, що робить ці речі з власної потреби, — щоб було зручніше дивитися улюблені відео про риболовлю:

«Це дуже кропітка праця: я завжди кажу, що легше хату збудувати, ніж робити ці підставки. Але саме вони дають мені силу та здоров’я — тепер я цим живу».

ШоТам розповідає історію дідуся, який завдяки онучці став зіркою інтернету та створив власну прибуткову справу на пенсії.

Ярослав Мельничук

пенсіонер, виготовляє дерев’яні підставки

Завдяки онучці про мене знає весь інтернет

Усе своє життя я працював будівельником, а коли вийшов на пенсію, то дуже полюбив ходити на риболовлю та просто гуляти біля річки в рідному селі. З часом почав збирати різні гілки на березі, щось із них виготовляти та лакувати. 

А ще мені було шкода, коли щось красиве пропадає, тому вирішив створити вдома в альтанці музей, де збирав старовинні речі, які знайшов вдома чи принесли сусіди. В мене є старі годинники, машинки для стрижки, маслобійки, фото, касети та платівки. Діти часто приходять сюди й уважно все розглядають.

Ярослав Дмитрович показує дерев’яну підставку для пляшок у власному домашньому музеї. Фото надала Віталія Грицак

Кілька років тому мені подарували смартфон. Онуки навчили ним користуватися, тож часом я дивлюся якісь відео, і так натрапив на ролик з підставками під телефон. Я вирішив, що хочу робити таке ж, бо коли ми дивилися щось разом з онукою, то зазвичай спирали телефон на якусь банку. Тому для мене дерев’яна підставка — це дійсно корисна річ. 

Спершу не вдавалося створити щось красиве, але я дуже старався. Першими моїми виробами були підставки з нотами — я зробив їх для учнів моєї дочки, яка викладає в музичній школі. 

Підставка «Моя дочка музикантка» від Ярослава Дмитровича. Фото надала Віталія Грицак

Далі онучка Віта написала на своїй сторінці про мене, і музичне училище з Полтавщини замовило 30 таких підставок. Потім почали замовляти й інші підписники Віти. Я не ставив якоїсь ціни — казав, що дадуть, те й буде. Половину коштів витрачав на матеріали, а половину віддавав на армію.

Мої підставки вже бачили Америку й Австралію

Справа так захопила мене, що я почав створювати зайчиків, песиків та інших тваринок. Символом нашого села Коропець є риба короп, тому я створив і таку підставку — це улюблений мій виріб, бо риболовля є моїм захопленням. До речі, її замовляють наші односельці, які живуть за кордоном, тому мої підставки вже є у Франції, Таїланді й Америці. А один з найскладніших виробів — підставка з тризубом — полетів до Австралії. Звідти ж у мене замовили кенгуру.

Підставку з тризубом замовили односельці Ярослава Дмитровича, що живуть в Австралії. Фото надала Віталія Грицак

Я створюю кожен виріб досить довго: спершу його треба намалювати, потім вирізьбити, пошліфувати та полакувати, а далі він висихає понад добу. Це дуже кропітка праця, але саме підставки дають мені силу та здоров’я — тепер я цим живу.

У мене поки немає майстерні — я облаштував собі робоче місце в стодолі. Там поставив свій станок і зберігаю всі підставки, яких за день можу створити пʼять-шість.

Знайомі та друзі мене підтримують — кажуть, що вже чули про мене по радіо. А я собі жартую, що мене вже навіть в Америці показують. В юності я їздив по світу й зовсім не мав часу робити щось для себе, що приносить мені радість.

Мій молодший брат — різьбяр, племінник також виготовляв меблі, тому я вирішив продовжувати сімейну традицію. Рідні завжди підтримують і радіють за мене, та іноді дружина жартує, щоб я не задирав носа, бо ще хтось мене собі забере. Але то все жарти, і я дуже вдячний своїй онучці за підтримку, і що тепер про мене знає весь інтернет.

Ярослав Дмитрович залюбки робить підставки для військових та дає лоти на благодійні розіграші онучки. Фото надала Віталія Грицак

А ще мої підставки замовляють на фронт. Якось нам навіть надіслали фото, як використовують підставку для телефона в окопі. Звісно, з військових ми кошти не брали — це наша маленька подяка за захист. Щиро хотів би перемоги для України, а ще прожити ще хоча б 10 років, щоб міг зібрати своїх рідних і друзів за великим столом в нашому селі на березі Дністра. 

співачка, волонтерка й онука Ярослава Дмитровича

Перша дідова підставка зібрала 150 тисяч для війська

Мої підписники дуже полюбили діда, бо він такий, який є, нікого з себе не вдає. Та йому й не треба це робити, адже дід завжди був дуже харизматичний. Коли він почав створювати підставки, я саме організовувала благодійний збір для нашого війська — тоді ми разом зняли відео, заспівали та зачитали реп і виставили його підставку як благодійний лот. 

Він і раніше допомагав мені з лотами — то свій фірмовий маринований оселедець запропонує, то домашнє вино. А того разу підписники побачили підставку й почали запитувати, чи можна таке придбати окремо.

Віта написала про дідусеві підставки у своїх соцмережах, і так у нього з’явилися перші покупці. Фото надала Віталія Грицак

Так і стартувала рекламна кампанія з підтримки дідового бізнесу. До речі, тоді ми зібрали понад 150 тисяч гривень для бригади «Рубіж» — це був один з перших виробів, який називався просто «Під ваші тіліфони». Переможець так щиро дякував, що дідові це було набагато цінніше за гроші.

Тепер, коли я організовую благодійні збори й долучаю до цього діда, то завжди знаю, що зможу швиденько зібрати необхідну суму.

Він завжди долучається до усіх моїх зборів — чи дає підставку на розіграш, чи просто сам донатить. За минулий рік вдалося зібрати близько півтора мільйона гривень, зокрема й завдяки його допомозі.

Понад пів тисячі виробів з оригінальними назвами

Дід придумує дуже цікаві назви для своїх виробів. Наприклад, підставка з нотою називається «Моя дочка-музикантка», зайчик — «Той, хто поїв усю капусту на городі», а ще є «Гусі-гусі, га-га-га», «Пливе качка, пливе сороката, я ж тобі казала, що я не багата». Також у діда є «Білочка, що поїла всі горішки і нема, що продати» або «Зуб, дешевший, ніж у стоматолога».

Кожен виріб Ярослава Дмитровича має оригінальну назву. Фото надала Віталія Грицак

За понад рік у діда було більше 500 замовлень. Він створив певний асортимент, який він виготовляє наперед, але буває, що люди звертаються з проханнями створити щось особливе. Наприклад, одна жінка замовляла підставку у вигляді окулярів для своєї подруги, яка працює окулісткою, а ще одні покупці мали вдома кажана, тому попросили вирізьбити його. 

Дід дуже любить дарувати свої вироби — якщо хтось із чимось йому допоможе, він залюбки дарує якусь підставку.

Люди завжди дуже вдячні й надсилають свої фото з виробами. Я відразу роблю скрин та пересилаю дідові у вайбер. Наша з ним переписка — це суцільні скриншоти відгуків його клієнтів. Я зовсім не очікувала, що так буде, але дуже рада, що дід знайшов свою справу, і вона приносить йому радість.

Мрію про таку ж старість, як у діда

Спершу дід казав, що не треба встановлювати якусь конкретну ціну — оплата буде, що дадуть. Десь рік ми так і працювали. Люди платили по-різному — від 200 до 500 гривень. Але потім я побачила, що він приділяє цьому дуже багато часу та сил, втомлюється від фізичної роботи, тому тепер кажу, що в середньому підставка коштує 400-500 гривень, щоб дідова робота окупилася.

Коли ми надсилаємо людям вироби, завжди додаємо лист із побажаннями від діда та ще якийсь подарунок — це можуть бути сушені яблука від бабусі, свіжі груші з нашого саду, горіхи чи цукерки. Я ж дуже люблю підставку, яка в діда не вийшла — це мав бути козеріг, але ми назвали його чупакаброю, і вона тепер у мене на поличці.

Віталія з дідусем Ярославом Дмитровичем. Фото надала героїня

Я дуже щаслива, що маю у своєму житті такого діда. Він завжди дає мені щось домашнє, коли я кудись їду, та завжди зустрічає, коли повертаюся додому. Дід дуже мене любить і завжди підтримував мою творчість, тому я тепер навзаєм підтримую його справу. 

Дуже ним пишаюся, адже зазвичай літнім людям складно зробити якийсь новий крок. А дід не такий — він є мотивацією для нашої сім’ї: у нього зараз така старість, якої хотілося б і мені. 

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили медіаплатформу з історіями опору на окупованих територіях

Опубліковано

В Україні запустили медіаплатформу Signal to Resist. Матеріали на сайті присвячені опору та деокупації тимчасово захоплених росією територій України. 

Про це повідомляє головний редактор платформи Дмитро Кузубов у фейсбуці.

Про проєкт

На платформі розповідають історії незламності людей, які пережили окупацію. У першу чергу журналісти досліджують поневолення Херсона, що тривало вісім з половиною місяців. Команда Signal to Resist збиратиме розповіді цивільного та воєнного спротиву окупації, аналізуватиме важливі епізоди цього періоду, контроверсійних персонажів та діяльність руху опору.

Усі матеріали дублюватимуть англійською для фіксації воєнних злочинів і серед міжнародної аудиторії. 

Читайте також: Українські ветерани здобули першу нагороду на «Іграх Нескорених»

Своєю історією для проєкту поділилася журналістка та мати трьох дітей Світлана Горєва, яка не виїжджала з Херсона під час окупації.

Головним редактором Signal to Resist став харківський журналіст Дмитро Кузубов, який працював фрилансером для «Української правди», Hromadske, Liga.net, Texty. А також співпрацював з The New York Times, CNN та Die Zeit для матеріалів про  російську агресію проти України.

Фото з фейсбук-сторінки Дмитра Кузубова

«Чому саме Херсон? Це єдиний обласний центр, який росіяни захопили після 24 лютого 2022-го, й водночас — приклад масштабного опору. Опору місцевих, який разом із вдалими діями наших військових приніс результат — довгоочікуване звільнення», — пояснив на своїй сторінці у соцмережах головний редактор Дмитро Кузубов.

Перспективи

Цього року команда медіаплатформи планує презентувати фільм про спротив херсонців окупації. Над документальною стрічкою працює естонський режисер Ільмар Рааґ та команда українських журналістів і кінематографістів з компанії DGTL RLGN.

Нагадуємо, що анімація «Я померла в Ірпені» перемогла на міжнародному фестивалі короткого метру у Франції.

Фото обкладинки: сайт Signal to Resist

Читати далі