Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як переселенці вивозили пасіки під обстрілами та продовжили справу чотирьох поколінь

Опубліковано

“Будуть бджоли — буде й мед”, — так кажуть у родині Конюшів, справжній династії пасічників. Олексій та Анастасія Конюші пасічники у четвертому поколінні, тому любов до бджіл у них ще з дитинства. Коли розпочалась війна, молоде подружжя змушене було переїхати з Луганська, а згодом забрати бджіл. З 200 вуликів врятувати вдалось лише 30, інші постраждали від обстрілів. Сім’я осіла в Каневі і зараз продовжує справу прадідів. Вони навіть створили власний бренд “Конюшина”, під яким продають крем-мед, свічки та косметику.

Анастасія Конюш

Анастасія Конюша

засновниця бренду “Конюшина”

Династія пасічників

Олексій є бджолярем у четвертому поколінні. Ще його прадіди мали пасіки, а батьки 35 років займалися бджільництвом. Прадіди Олексія виготовляли багато продукції з меду, та навіть експортували за кордон.

Так це переходило з покоління в покоління, і ми також з чоловіком вирішили зайнятись пасікою. Спочатку це не було основним видом діяльності. Олексій був професійним футболістом та грав за луганську “Зорю”. Тож з дитинства він вправлявся з м’ячем та спостерігав, як батько працює на пасіці.

Батьки викупили у 2000-му 300 вуликів у селищі Фабричному Луганської області. І ми також зайнялись бджільництвом у Луганську.

Вивозили пасіки під обстрілами

Все перевернуло літо 2014 року. Ми поїхали до друзів у Київ та вже не повернулись. Всі наші речі нам передали знайомі, але бджоли залишились. Лише влітку наступного року нам вдалось вивезти 30 вуликів вантажівками. Інші постраждали від обстрілів. 

Ми з сім’єю часто змінювали місце проживання. Спочатку був Київ, потім Ужгород, Кривий ріг. Потім жили у селі на Полтавщині. Ми шукали місце, де могли б осісти не тільки ми, а й бджоли. Згодом дізнались, що Канів славиться цвітом акації. Тому і вирішили переїхати туди. 

Фото: Theukrainians. Олексій та Анастасія Конюша

Так ми почали розвивати пасічництво та розширятись. Зараз у нас вже 200 сімей бджіл. Поруч живуть батьки Олексія, мають свою частину вуликів у спільній пасіці. Вони є дипломованими бджолярами і передають нам свої знання.

Виготовляють крем-мед та медову косметику

Спочатку ми лише бджільництвом займались, а згодом почали виготовляти продукцію, подарункові набори і зрозуміли, що на це є попит. Так створили бренд “Конюшина”, який названий за нашим прізвищем.

Крім меду ми також виготовляємо воскові свічки, бальзами для губ на основі меду. А також продаємо маточне молоко — це речовина, якою бджоли годують личинок і маток. Його вважають біостимулятором для спортсменів, корисне для імунної, серцево-судинної, нервової системи. 

Якось я натрапила на відео в інтернеті і дізналась про крем-мед. На спеціальному обладнанні твердий мед вимішується, поки не стане легким. Так продовжується кілька днів. Мед стає такою легкою масою і впродовж року не твердіє. Потім ми змішуємо його з сухофруктами, горіхами, ягодами та шоколадом. Це все фасуємо у баночки по 50, 100 або 200 грамів.

Особливості бджіл

Від батьків до нас перейшло багато порад. Наприклад, що не потрібно гнатись за кількістю і швидко збирати мед. Комахи самі запечатують стільники, які заповнені медом, восковими кришечками. На меді потім утворюється біла корочка, яку ми зрізаємо перед тим, як викачуємо мед спеціальною медогонкою.

Взагалі, запечатаний мед може зберігатись і тисячі років. Але якщо його надто швидко викрутити, то він швидко скисає і бродить. Тому ми чекаємо, поки мед стане якісним.

Якщо ви хочете зайнятись бджільництвом, то все починається з купівлі вулика. Він коштує приблизно півтори тисячі гривень. Один вулик дає 60-80 кг меду на рік. Також купують молоду бджолину сім’ю, коштує півтори тисячі. У сім’ї головна матка, вона відповідає за потомство та відкладає яйця. Є ще трутень та бджола. Трутень відповідає тільки за продовження роду — запліднює матку та вмирає.

Коли цвітуть медоносні рослини бджоли вилітають за нектаром. Бджілка за один раз може принести стільки нектару, скільки сама важить. Крильця є важливим робочим інструментом, але вони швидко зношуються через польоти.

Співпраця з фермерами

Найбільшим викликом для нас стали аграрії та пошук чистого поля для бджіл. Річ у тому, що фермери травлять поля неякісними хімікатами. А якщо бджола сяде на отруту, то і пасіка може загинути. У цьому році було багато такий ситуацій у бджолярів України.

Щоб убезпечити себе, ми зареєстрували пасіку у сільській раді. Тому в кожному населеному пункті, куди ми виїжджаємо з пасікою, ми реєструємось, що будемо у такому-то місці стільки-то часу. Тому, коли є якість обробки полів — нам повідомляють.

Річ у тому, що ми змінюємо за літо мінімум три місця. Бо є різні медозбори. Перший — біла акація, вона зацвітає у травні. Після цього цвіте липа — ми їдемо в інше місце, а далі переїжджаємо за гречкою чи соняшником. Це кочове бджільництво. Ми їздили у Суми, Кіровоград чи Кагарлицький район Київщини за соняшниками. 

Співпраця з фермерами у кожному місці є вигідна для обох. Адже ми отримуємо мед, а вони завдяки бджолам збільшують урожайність соняшників.

Отримали грант та експортували в Емірати

Ми отримали грант та 50 тисяч гривень від одного з українських агрохолдингів. Закупили вулики, бджіл, а також обладнання.

Орендуємо цех в Каневі з конвеєрною стрічкою та дозаторами для автоматичного фасування, де виготовляємо продукцію. Також ми ведемо переговори з супермаркетами. Вже можна купити наш мед у Сільпо у “Лавці традицій”.

800 кг нашого меду поїхало в Арабські Емірати. Олексій співпрацював з іншими бджолярами і вони разом експортували мед.

Плануємо зараз розширяти пасіки і вийти на іноземний ринок.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі