Як окупанти шкодять українським ґрунтам – результати дослідження у Сартанській громаді Донеччини

Внаслідок бойових дій частина земель Сартанської громади, що неподалік Маріуполя, може виявитися непридатною для користування. Ще на початку минулої весни тут велися активні бої, а нині територія громади тимчасово окупована. Однак науковцям вдалося проаналізувати, наскільки ці землі забруднені, та як їх можна відновлювати після деокупації.

Про це йдеться в дослідженні «Вплив війни росії проти України на українські ґрунти», проведеного ГО «Екодія».  

Щоб визначити рівень забруднення, науковці досліджували високоточні супутникові знімки за березень 2022 року, коли на території громади велися активні бої. На них відстежували дії, які несуть небезпеку для ґрунтів: маневри військ, зведення укріплень чи траншей, вибухи та обстріли. Крім того, науковці провели лабораторні дослідження проб ґрунту, наданих українськими військовими до тимчасової російської окупації цих територій.  

Для Сартанської громади характерним шкідливим чинником був розрив термобаричних боєприпасів – таких, що розпилюють у повітрі займисту речовину, яка потім підривається, утворює полум’я і знищує все живе. Для ґрунтів це небезпечно не лише пожежами. Різка зміна температури порушує тепловий та водний режим, а також шкодить ґрунтовому біорізноманіттю, знищуючи організми, що в ньому мешкають. Це зрештою впливає на родючість цих ґрунтів та їх здатність відновлюватися.  

Читайте також: Як говорити з владою про проблеми довкілля, та чому моніторинг якості повітря під час війни – це важливо

Аналізи проб показали високий рівень забруднення важкими металами, зокрема свинцем та міддю. Такі речовини, опиняючись в ґрунті, можуть розчинятися у воді та разом з нею мігрувати у рослини. Це може спричинити стрес для самих рослин і порушити внутрішні процеси їх розвитку. Та якщо на таких землях вирощувати харчові культури, то зрештою важкі метали можуть через їжу потрапляти в організм людей та шкодити їх здоров’ю.  

Дослідження наслідків такого забруднення для здоров’я поодинокі, але докази його шкоди вже є. Доведено, що важкі метали можуть сприяти порушенню роботи нервової системи чи системи кровотворення, а деякі навіть можуть нести канцерогенний ефект. Забруднення важкими металами може загрожувати ще й вагітним жінкам та дітям. Так, через вплив високого вмісту барію, молібдену, кобальту та кадмію у Секторі Гази у Палестині почастішали випадки передчасних пологів та вроджених вад у немовлят.  

Рівень пошкодженості ґрунтів визначали для кожної ділянки окремо, враховуючи типи та ступінь забруднення, наприклад, засміченість території. І на основі цього визначали, наскільки землі придатні для подальшого використання та як їх варто відновлювати. Та варто враховувати, що на цю громаду також очікує деокупація, під час якої наймовірніше тут знов вестимуться бойові дії, тобто ситуація може погіршитися.  

«Фізичний, механічний та хімічний вплив бойових дій на ґрунти може різко змінити їх характеристики та зробити непридатними, а часом і небезпечними для використання, зокрема у сільському господарстві. Тож у повоєнному відновлені громад, особливо тих, що потерпали ще й від окупації, необхідно аналізувати стан ґрунту і визначати, як із ним далі поводитися. Так, на сильно пошкоджених землях вирощувати продуктів не можна узагалі. Найкраще і найдешевше рішення для них – це консервація, тобто тимчасове припинення будь-якої діяльності на цій землі, щоб дати їй відновитися природним способом», – коментує Лоріна Федорова, фахівчиня зі сталого землекористування ГО «Екодія».  

За наявності ресурсів для менш пошкоджених земель можна застосовувати й інші практики, як-от запропоновані Сартанській громаді агротехнічна меліорація (заходи для поліпшення родючості) чи фітоекстракція/фітосанація (висадка рослин, що поглинають або розщеплюють забрудники в ґрунті, очищуючи його). Та для кожного випадку має обиратися окремий підхід, зважаючи на стан ґрунту, тип забруднення і можливості громади.    

Більше про дослідження, його методи та результати можна послухати на записі його презентації.  

Фото: mepr.gov.ua