Як Харківські лікарі рятують хворих на COVID-19 за допомогою пакету (ВІДЕО)

На Дніпропетровщині фінішують роботи з реконструкції Васильківської опорної школи №1. Про це повідомляє пресслужба ОДА.

«Цьогоріч в області стартував проєкт «Будівництво 100+». У різних куточках регіону реконструюємо понад 100 інфраструктурних об’єктів. Наразі завершуємо модернізацію Васильківської опорної школи №1. Це буде заклад нового формату, в який діти ходитимуть із задоволенням та бажанням дізнатися багато нового й цікавого», – йдеться у повідомленні.

Як тепер виглядає школа?

Васильківську школу №1 реконструюють вперше за 40 років. Підрядники модернізували будівлю ззовні. Зараз на фініші – роботи всередині.

Вже осучаснили класи на трьох поверхах, музичний кабінет та приміщення для дошкільнят. Тривають роботи в спортивній і актовій залах.

Читайте також: У Бучі на Київщині відкривають нову школу

«У школі замінили всі комунікації. Залишилося змонтувати нове вентиляційне обладнання у харчоблоці. Нині закінчуємо ремонт в обідній залі», – розповів представник підрядної організації В’ячеслав Курілех.

Тривають оздоблювальні роботи у коридорах на першому поверсі. Там облаштували ресурсну кімнату для особливих учнів. Поруч буде медіатека.

«Школа – чудова, сучасна. Ми дуже задоволені якістю ремонтних робіт, – сказала директорка Людмила Фалько. – Естетичний вигляд приміщення надихає на плідну творчу працю весь колектив. І це радує».

У Васильківському НВК №1 – понад 690 учнів.

Усі фото: adm.dp.gov.ua

З плином часу, а великою мірою під впливом радянської влади, українці втратили частину власних традицій. Десятиліттями в Україні зникав зв’язок поколінь, забувалися українські пісні, висміювалася українська мова та щезали українські ремесла. Але не все так погано – поступово знаходяться люди, які намагаються це змінити і відродити споконвічні українські традиції та культуру. Історії про них ми публікуємо в  #ШоТам!

На жаль, у ЗМІ нечасто з’являються подібні матеріали, українці відчувають брак інформації щодо традиційного українського побуту, тим паче про те, що хтось намагається його відновити. #ШоТам хоче це змінити!

Ми підтримуємо тих, хто відновлює нашу спадщину, розповідаємо про них усім і показазуємо, спадкоємцями якого скарбу ми є! Якщо ви з нами, давайте відродимо наші традиції та культуру разом! Підтримайте нас на 29.99 грн, 49.99 грн чи 99.99 грн. Зробити це можна за посиланням.

Читайте також: Причина №13, чому варто підтримати #ШоТам: ми підтримуємо прогресивні ініціативи українських дітей

Зібрали для вас декілька публікацій, які надихають дізнаватися більше про український народ та звичаї наших дідусів і бабусь. Будьте з нами, станьте частинкою України, яка відроджує свою спадщину і пишається нею!

1. Назар Божинський відроджує традиції кобзарства та виготовляє старовинні українські інструменти. Все, на чому колись грали наші прадіди, Назар сьогодні створює у звичайній харківській квартирі. 

2. Якщо вам забракло прикрас з характером, а ті, що є – “однакові з лиця”, то ми у ШоТам знайшли для вас щось магічне. Стародавнє, але загорнуте у сучасность. Те, що сотні років носила скіфська знать, а тепер  – можете й ви. Мова про прикраси у техніці гарячої емалі, які робить родина Козій зі Львова.

3. Вже понад 30 років Олег Кіращук заробляє на життя писанкарством. Все почалось з дитячого захоплення, яке переросло у справу всього життя. Роботи писанкаря з Коломиї зберігаються в багатьох музеях не лише України, а й Америки, Канади, Німеччини та Австралії. 

4. Юрій Ойцюсь раніше створював комп’ютерні ігри, але вирішив присвятити життя організації дозвілля рівнян. Заснував сайт, на якому можна підібрати для себе розваги та туристичний шлях по Рівненщині. Втілює ідею музею історичних реконструкцій під відкритим небом (скансен).

5. Фермери з Полтавщини відродили вирощування традиційної культури для України – конопель. А згодом вони почали розвивати еко-френдлі бізнес. Тепер в Україні та світі впізнають бренд Hanftek, який пропонує якісне взуття із конопляної тканини.

6. На Івано-Франківщині родина ентузіастів відроджує гончарську майстерність. У місті Городенка близько десяти років працює майстерня “Покутська кераміка”. 

7. На Кіровоградщині три активістки створили унікальний проект “Баба Єлька”, мета якого дослідити культурну спадщину їхнього краю. Етно-виконавиця Світлана Буланова, редакторка “Нової газети” Інна Тільнова, журналістка та піарниця Вікторія Семененко об’єднались, аби шукати автентичні пісні Кіровоградщини.

Як підтримати ШоТам?

Ви можете обрати для себе зручну суму, обравши з трьох варіантів: 

• 29.99 гривень
• 49.99 гривень
• 99.99 гривень.

Це щомісячний платіж, який стягується автоматично. 

Просто перейдіть за посиланням –  “Підтримати”. Оберіть для себе суму, яку вважаєте за потрібну, та зручний спосіб оплати.

Чекаємо на вашу підтримку і вже готуємо наступні матеріали про те, що навколо існує не тільки велика #зрада, а багато-багато маленьких #перемог українців, які рухають Україну вперед. 

Будьте з нами й щодня переконуйтесь у тому, що наша держава заслуговує на те, щоб вкладати в неї час і гроші.

Підписуйтеся на нас у Twitter, Instagram, Telegram, Facebook,  YouTube!

У Славутичі на дахах муніципальних будівель запрацювали сонячні електростанції загальною потужністю 200 кВт. Їх побудували на кошти громадян. Проєкт реалізував енергетичний кооператив «Сонячне Місто» у 3 черги, відповідно до 3-х дахів, на яких розміщені СЕС, передає ecotown.com.ua з посиланням на kyiv.web2ua.com. 

Що це за проєкт?

Як розповів голова енерго-кооперативу Андрій Зінченко, проєкт покликаний розвивати розподілену генерацію, завдяки якій частина електроенергії виробляється біля місця споживання.

“Це гурт людей, спільнота інвесторів, яка зібралася, інвестувала і побудувала “в складчину” три дахових сонячних електростанції на трьох дахах у центрі міста Славутич, – розповідає Андрій Зінченко. – Тепер кожен має свій “пай”, зараз підписуємо договори, щоб отримувати кошти за згенеровану електроенергію”.

Як зазначається, потужність за постійним струмом – 240 кВт, а за змінним – 200 кВт.

Цей «Сонячний» проект загальною вартістю близько 4 млн гривень реалізували за рахунок спільнокошту.

“Один пай коштує 15 000 грн – люди зрозуміли, що не треба бути Рокфеллером, щоб інвестувати у сонячну енергетику, – пояснює Андрій Зінченко. – Дотримувалися “енергетичної демократії” – у нас немає кількох монополістів, яким належить більшість паїв».

Кооперативна форма організації передбачає спільне управління активами, і спосіб голосування – одна з основних відмінностей між кооперативом і тим же ТОВ (товариством з обмеженою відповідальністю)

 «Рішення будуть прийматись кілька разів на рік і стосуватимуться прийняття нових членів, передачі чи продажу паїв третім особам, тощо, – розповідає Андрій Зінченко. – У кожного є 1 голос, безвідносно до кількості паїв, тобто розмір внеску не впливає на прийняття рішень».

Куди продають електрику?

Згенеровану електроенергію кооператив продає ДП “Гарантований покупець”, який купує її за “зеленим тарифом” прив’язаним до курсу євро – з 1 січня 2020 року він становить 0.163 євро за кВт/год. 

«За таких умов будівництво станцій окупиться за 7-8 років, – прогнозує Андрій Зінченко. – За нашими попередніми підрахунками, з кожної інвестованої 1000 євро буде 130 євро річного прибутку до 2030 року, а далі будемо дивитися по місцевому ринку”.

Сонячні станції працюватимуть щонайменше 25 років. При цьому обслуговування СЕС не потребує значних коштів та зусиль. Спеціальне програмне забезпечення виводить дані про виробництво електроенергії у реальному часі, тому всі збої у роботі будуть помітними одразу. Модель “Сонячного Міста” передбачає, що інвесторами можуть бути не лише містяни Славутича. Місцеві мали “фору” у 2 тижні, перш ніж купувати паї зміг будь-хто в Україні. Славутичанам належить близько п’ятої частини від загальної кількості паїв.

Зараз, коли станція готова і попереду лише очікування окупності та прибутку, Андрій Зінченко планує ділитися отриманим досвідом з іншими громадами, які прагнуть встановлювати сонячні станції в складчину.

На Хмельниччині вже є перші результати проекту “Велике будівництво”. На одній із ділянок автодороги М-12 завершено асфальтобетонні роботи. Про це повідомляють у пресслужбі обласних дорожників.

“По всій протяжності ділянки автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка, км 287 – км 291, влаштовано асфальтобетонне покриття”, – йдеться у повідомленні.

Підрядною організацією ТОВ «СП «Автострада» на ділянці від с. Пирогівці до с. Голосків завершено влаштування верхнього шару із щебенево-мастикового асфальтобетону.

Читайте також: Як ремонтують дороги до головних курортів Одещини (ФОТО)

Дорожники готують покриття до нанесення розмітки холодним пластиком. Ще мають спланувати узбіччя, розподільчу смугу та очистити смугу відведення від порослі.

Нагадуємо, що на цій ділянці дороги І категорії, протяжністю 4 км, виконувався поточний середній ремонт. Роботи фінансуються із Державного Дорожнього фонду згідно Постанови КМУ № 36 від 29 січня 2020 року.

Знайти ділянку на мапі: https://goo.gl/maps/bXRMWxGDGyk5hXe27

Дорога М-12 є частиною транспортного коридору GO Highway, яка з’єднає чорноморські порти Миколаїв та Одеса з польським Гданськом на Балтійському морі. За амбітними планами Укравтодору у межах Хмельницької області буде відремонтовано 56 км дороги М-12 Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знам’янка.

У Києві завдяки заміні ліхтарів старого зразка на енергоощадн LED-ліхтарі та автоматизованій системі управління освітленням, протягом 2019 року вдалося зекономити 25 мільйонів гривень з бюджету міста. Про це повідомили в КП «Інформатика», що займається створенням та розбудовою системи контролю та управлінням зовнішнім освітленням.

“Економія досягається не тільки за рахунок енергоощадних матеріалів ліхтарів. Освітлення вулиць відбувається завдяки віддаленому керуванню та автоматичному регулюванню освітлення залежно від часу доби та погодних умов. Це дає змогу економити від 40 до 70% електроенергії”, – йдеться у повідомленні.

Скільки замінили ліхтарів?

Як зазначається, протягом минулого року підключили 18 тисяч LED- та натрієвих ліхтарів, а також встановлено сучасне освітлення на більш ніж 135 вулицях столиці. У 2020 році вже встановили більше 100 щитів для управління зовнішнім освітленням. Загалом, до кінця цього року планують встановити 300 щитів, що обслуговуватимуть близько 30 тисяч ліхтарів.

Загалом же в Києві планують встановити керування 143 тисячами ліхтарями та 1 473 щити керування. Відповідно до Комплексної цільової міської програми «Електронна столиця» повне покриття єдиною системою освітлення мають завершити до 2023 року.

Фото: glavcom.ua

У Львові працюють над фіналізацією процесу запуску будівництва сміттєпереробного заводу. Вже незабаром одна з чотирьох компаній, яка стане переможцем тендеру, почне будувати завод у Львові. А наразі відходи зі Львова вивозять та захоронюють на полігонах, з якими мають укладені угоди компанії-перевізники ТПВ. Про це повідомляє пресслужба міськради.

Коли почнуть будувати

Зазначається, що сьогодні тривають підготовчі роботи на ділянці. Будівництво стартуватиме вже цього року.

“Зараз є 4 компанії, і вже буде аукціон по визначенню ціни. Та компанія, яка дасть найкращу ціну, та і буде будувати. Коли буде фінал тендеру і компанія підпише угоду, тоді будемо мати кінцеву ціну. Добре, що Європейський банк реконструкції та розвитку повністю фінансує цей проект. Плюс є грантові кошти — ми отримали порядка 10 мільйонів євро — це грант європейських екологічних фундацій на завод і на полігон”, — зазначили у міськраді.

Читайте також: Чотири іноземні компанії хочуть будувати сміттєпереробний завод у Львові

Куди вивозять відходи?

Наразі відходи зі Львова вивозять на полігони Львівської області, а також на інші полігони.

«В пікові дні ми мали більше 600 тонн відходів. Під час карантину кількість сміття дещо впала. Вивозимо на всі легальні полігони, які в нас працюють в Україні. Частина — це полігони Львівської області, частина — це є полігони до Києва», — додали у міськраді.

Фото: zaxid.net