Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

Мальовниче село Зелене вже знають не тільки в Україні, а й за кордоном. А все завдяки 71-річній моторній бабусі

Коментарі

Опубліковано

Мальовниче село Зелене вже знають не тільки в Україні, а й за кордоном. А все завдяки 71-річній моторній бабусі, яка у маленькому селі відкрила справжній бізнес. Пані Василина створила з своєї хати музей вишивки з власних робіт, куди приїжджають туристи, аби лишень подивитись на красу та переночувати у бабці на перині за 300 гривень!

Окрім цього, ця невгамовна бабуся порає господарство, косить траву та пише книжки, які також продає своїм туристам. Такий бізнес у селі успішно працює вже 15 років.

 Василина Янушевська-Шкрібляк

Василина Янушевська-Шкрібляк

заслужена майстриня України

Народилася 6 січня 1948 року, в с. Жаб’є (тепер м. Верховина), на присілку Магура.
Колись її називали “медовою дівкою”, бо її батько тримав пасіку.
Вже 15 років пані Василина займається бізнесом – облаштувала у власній хаті музей, куди приїжджають туристи звідусіль.

Народилась з голкою в руках

Домівку пані Василини у Карпатському краї знає кожен, та й відрізняється вона від усіх тамтешніх своїм небесно-голубим кольором. А відкриваючи двері, туристи заглядають у скриньку української культури, де майорять кольоровою вишивкою рушники, картини, ікони, доріжки, килими та сорочки.

“Я у п’ять років вже вміла вишивати. Чи це в мене від Бога таке, чи що це не знаю, але це моя найлюбиміша справа. Я багато працюю по господарству, кошу, але завжди думаю – “ох як хочеться мені зараз піти повишивати!”. Так постійно”, – розказує пані Василина.

Читайте також: На Закарпатті існує унікальний музей просто неба

Майстриня сама вигадує малюнки та візерунки, малює їх на полотні та вишиває. У скарбниці пані Василини є 51 картина та близько 500 різних вишивок. Каже, що вже і ставити немає де, все одне на одному в маленькій хатині переплітається з особистими речами.

Серед них і фотографія з Віктором Ющенко. Він нагородив бабусю срібним орденом заслуженої майстрині України і надбавкою до пенсії.

Туристи з Африки вподобали хату-музей

До майстрині постійно приїжджають туристи вже як 15 років. Були і з Америки, із Греції, із Італії та, навіть, з Сомалі.

“Постійно приходять до мене люди, хоч я живу отут далеко в Карпатах. Але йдуть, бо хочуть подивитись на моє творіння. Ви, аби побачили мою книгу відгуків, то чудом чудувались би, звідки до мене люди приходять”, – хизується бабуся.

Пані Василина зі своїми туристами

Пані Василина для своїх туристів влаштовує справжню шоу-програму: показує свої вишивки, влаштовує майстер-класи, співає пісні, читає вірші. Усіх бажаючих одягає по-гуцульськи для фотографії на пам’ятку, пригощає чаєм з карпатських трав і готує смачні гуцульські наїдки: книші, банош, вареники з бринзою та ін.

Музей як бізнес

Для туристів призначена символічна плата за огляд музею – 25 гривень з однієї людини. А якщо хтось хоче ночувати, то платять 300 гривень на добу.

А ще у бабусі стоїть скринька, куди кожен бажаючий може кинути певну суму коштів на допомогу пані Василині та її музею

“Нещодавно у мене була група людей цілий тиждень. Я їх вдівала по-гуцульськи, годувала, все показувала. Їх було аж 30 і я з ними дуже змучилась. Коли поїхали, то залишили 70 гривень. Було обідно, бо я напрацювалась вдосталь коло них”, – розказує пані Василина.

Читайте також: Бізнес на пенсії: як одесит продає авторські ляльки за $300

Бабуся розказує, що вимагати грошей від туристів їй соромно. Каже, що може хтось немає грошей, а приймає усіх.

“А ще до мене приїжджали діти багатих батьків. То їх вчителька дала мені 400 гривень, за те, що я з дітьми займалась і ще й книжку купили. А діти, коли я не бачила, то поклали мені в скриньку крадькома ще 600. Я дивом дивувалась, що такі діти. Я їм вдячна до сліз”.

Майстриня поділилась, що зараз менше приймає туристів пожити, бо складно і здоров’я вже не те. Але за час нашої розмови запросила мене в гості разів зо три.

А ще пані Василина пише книжки, які також туристи можуть купити за 100 гривень

“Знаєте, є люди, які слідкують за моїм розвитком і кажуть, що ця жінка створила сама себе. А тут сільські люди спочатку сміялись, що це за музей такий, хто буде приїжджати. А зараз вже ніхто не сміється, навпаки радіють за мене”.

Ціни цим вишивкам немає

Пані Василина свого часу вишивала людям на замовлення та й заробляла на цьому копійку. А зараз ця берегиня української культури каже, що вже не продає свої роботи.

“Мені скоро летіти в космос, тому хочу, щоб цей музей залишився в пам’яті Карпат, України, людей. Не хочу і дітям своїм роздавати, я їм і так повишивала багато. Моє бажання, аби усе то залишилось тут, у маленькій хатині у Зеленому” – каже пані Василина.

Туристи, які приїжджають до майстрині хочуть і собі прикупити щось з цього вишитого скарбу. Навіть мільйонери приїжджали, аби щось придбати.

Музей треба розширювати   

“У моєму музеї людям добре спиться, кажуть, що така сильна аура. Якось приїжджала пара, яка вже кілька років не могла народити дітей. Переночували в мене біля ікон і за рік телефонують і кажуть, що народилась донечка. Така в мене в хаті хороша аура”.

Майстриня бідкається, що її єдина проблема – мало місця. Зверталась перед виборами до депутатів, але ніякої реакції.

“Я б дуже хотіла розширити свій музей. Бо у мене картини стоять одні на одній, а так не правильно. Треба, аби були бірки, назви картин, щоб людям зручно було дивитись. Поки що наша держава не може мені допомогти, бо має купу своїх проблем”.

Читайте також: Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

Такій щирості та таланту бабусі можуть лише дивуватись. А у Зеленому люди жартома кажуть, що пані Василину треба занести у книгу Гіннеса, бо вона ні секунди не сидить на місці.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі