Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як я створював Kabanchik.ua: ТОП-5 помилок стартапів та як їх уникнути

Опубліковано

Світ диктує нові тренди й, безумовно, майбутнє бізнесу буде за стартапами. Все більше молодих підприємців розмірковують над тим, як перетворити власну ідею на прибуткову справу, залучивши інвесторів для її реалізації. Проте на практиці більша частина стартапів “сиплються” ще на старті. Ми розпитали в експерта Романа Кірігетова, які найбільш популярні помилки трапляються під час створення стартапу та як їх можна вирішити.

<strong>Роман Кірігетов, </strong>

Роман Кірігетов, 

колишній СЕО та співзасновник Kabanchik.ua. Зараз співзасновник та СЕО нового проєкту FlashBeats. Автор онлайн курсу “Як запустити маркетплейс” Marketplacers.net, ментор акселератору SectorX, експерт Українського Фонду Стартапів та консультант

Стартапи (startups) – нові компанії, які ґрунтуються на впровадженні інноваційного продукту. Їх засновниками стають переважно молоді прогресивні фахівці.

Проблема №1. Не важливо, який стартап ти хочеш створити. Важливо — з ким 

Мені доводилося бути ментором в багатьох командах, котрі складалися лише з одного засновника. Зазвичай він — підприємець-візіонер, який хоче реалізувати свою бізнес-ідею. Однак головна проблема — нікому втілити задумане в життя. Тому засновник вдається до наступних кроків: 

  • намагається реалізувати ідею самотужки за допомогою простих технічних рішень;
  • наймає агенцію на аутсорсі;
  • співпрацює з фрілансерами, які допомагають створити першу версію продукту. 

Як вирішити?

Проєкт краще починати з пошуку правильних партнерів для бізнесу, тому що жоден з вищевказаних кроків не є ефективним з точки зору фінансових інвестицій та часу. Фрілансери часто пропадають, забувши про домовленості та роботу. Агенції збільшують прайс в декілька разів та затягують строки здачі. А самостійно реалізувати задуману ідею часто не виходить через брак досвіду чи експертизи.

Тому починати проєкт варто з пункту “ХТО?”, а потім вже варто братися за “ЩО?”. Оптимальним складом для старту вважаю команду з двох або трьох співзасновників між якими розподілені ролі: 

  • СЕО — візія проєкту, стратегія розвитку, customer development, перші продажі продукту, нетворкінг, партнерство, бізнес-модель, фінанси та інвестиції; 
  • СТО — технічна архітектура та реалізація продукту, тестування, в ідеалі ще й базові навички дизайну;
  • СМО (іноді цю роль бере на себе СЕО) — розробка та реалізація стратегії просування проєкту, інтерфейсна комунікація, тестування рекламних кампаній та контроль юніт-економіки (метод економічного моделювання, який допомагає визначити прибутковість бізнесу через розрахунок прибутковості одиниці товару або одного клієнта — ред). 

Проблема №2. Знайти надійного партнера складніше, ніж хорошу дружину

Партнерство позбавляє від відчуття самотності власника, коли багато порадників, але немає з ким розділити всі ризики навпіл та на рівних. Проте пошук майбутніх партнерів зазвичай займає забагато зусиль та часу. 

Де шукати партнерів?

Пошук серед знайомих. Чим зараз займаються колишні однокласники чи однокурсники з університету? А як щодо друзів у Facebook чи Linkedin? Серед них цілком можуть бути технічні спеціалісти та маркетологи з достатнім досвідом для запуску власного проєкту. Рекомендую поділитися інформацією про пошук партнерів з вашим оточенням. Часто це приносить неочікувані результати. 

Публікація вакансій. Декілька знайомих команд знайшли партнерів через звичайні оголошення на сайтах пошуку роботи. 

Хакатони. Вважаю одним з найефективніших способів пошуку партнерів. Зареєструйте свою ідею на найближчі хакатони у вашому місті. Підготуйте пітч, щоб зібрати навколо ідеї однодумців та спробуйте реалізувати першу версію проєкту в обмежений час — зазвичай за 48 годин. Саме з хакатонів почалися деякі відомі проєкти: MSQRD, Mars Hopper, Сarousell та ін.

Конференції. Неодноразово був свідком короткого пітчу під час вступної розповіді про себе на тематичних конференціях. Наприклад, “Мене звати Іван Петренко. Вісім років займаюсь AgroTech. На даний час займаюсь розробкою проєкту у сфері технологій землеробства. Якщо вам також цікавий даний напрям, буду радий поспілкуватися в кулуарах після конференції”. 

Спеціалізовані сервіси пошуку партнерів. Ця проблема дійсно актуальна, тому з’являються тематичні платформи пошуку партнерів. Наприклад, український проєкт Bepartner

Проблема №3. Переоцінювання розміру ринку

Недостатній розмір ринку є однією з популярних причин закриття стартапів. Іноді проблема, яку бажає вирішити команда стартапу, виявляється надуманою. Іноді аудиторія з цією проблемою є, але її обсяг дуже малий для окупності вкладених командою інвестицій. 

Часто проєкти, з якими мені вдалося попрацювати, фокусуються лише на локальний ринок (наприклад, на український). Проте локальний ринок для більшості ніш є недостатнім для значного масштабування проєкту. Інвестори також звертають увагу на проєкти з глобальними амбіціями, тому залучити інвестиції в локальний проєкт — ще те завдання. Я переконався у цьому на власному досвіді після залучення інвестицій в маркетплейс послуг Kabanchik.ua. 

Як вирішити?

Команді перед написанням першого рядка варто прикинути TAM/SAM/SOM та хоча б на базовому рівні оцінити потенційний масштаб ринку. Варто визначити скільки клієнтів і в якому обсязі на ринку потребують продукти, що знаходяться в тій же категорії, що й продукт, який планується.

  • TAM (Total Addressable Market) — загальний обсяг цільового ринку. 
  • SAM (Served/Serviceable Available Market) — доступний обсяг ринку. 
  • SOM (Serviceable & Obtainable Market) — реально досяжний обсяг ринку.

Проблема №4. Уникати спілкування з клієнтами

Цієї помилки припустився особисто під час запуску Kabanchik.ua. Ми тоді нічого не знали про customer development (підхід до створення і розвитку бізнесу, де найважливішим активом компанії є клієнти і відносини з ними — ред.) і його важливість, тому створювали проєкт “для себе”. Тобто придумували новий функціонал і розробляли його інтуїтивно. А потім я пройшов акселераційну програму в стартап-інкубаторі EastLabs та зрозумів важливість діалогу з потенційними клієнтами продукту. Тоді довелося значно допрацювати продукт, що майже одразу дало свій результат: кількість замовлень зросла на 30-40% щомісяця.

Після цього ми системно працювали зі зворотним зв’язком від користувачів і більше не починаємо нових проєктів без ретельно проведеного customer development. Для тих читачів, хто хоче розібратися в основах customer development, рекомендую книгу Роба Фіцпатріка “Запитай маму”. 

Проблема №5. Відкладати монетизацію на потім

Неодноразово чув від підприємців вислів: “Спочатку зберемо аудиторію проєкту, а вже потім придумаємо, як на цьому заробляти”. Звичайно, без користувачів про монетизацію й говорити не варто. Однак велика відвідуваність вебсайту чи мобільного додатку не гарантують достатній рівень прибутковості бізнес-моделі. 

Як вирішити?

Свого часу ми сміливо експериментували з різноманітними схемами монетизації. Лише на Kabanchik.ua ми зробили понад десять пілотних проєктів. Працювали так поки не розробили бізнес-модель, яку можна масштабувати за допомогою платних каналів маркетингу. В нашому новому проєкті FlashBeats (це мобільний додаток для створення світлових шоу за допомогою ліхтарика смартфону), протягом півроку життя проєкту вже протестували сім гіпотез з монетизації й продовжуємо експериментувати далі. 

Всі проєкти ми запускаємо одразу з монетизацією, адже “голосування гривнею” вважаємо найкращим доказом створення цінного продукту для користувачів. Тому своїм студентам на онлайн-курсі я намагаюсь донести важливість тестування монетизації на самому старті проєкту. Також рекомендую розробити деталізовану фінансову модель з прогнозом ключових показників продукту на 3-5 років. Це допомагає керувати бізнесом на основі цифр, а не інтуїції. 

08.08.2020

Суспільство

Київський бронетанковий завод передав армії партію БТР-80

Опубліковано

Київський бронетанковий завод достроково виконало оборонне замовлення на ремонт бронетранспортерів БТР-80 та передав цю партію до ЗСУ.

Про це повідомили у пресслужбі Державного концерну «Укроборонпром».

В рамках контракту замовник отримав 9 бронетранспортерів, які пройшли капітальний ремонт на держпідприємстві у Києві.

Попередню партію відремонтованих бронетранспортерів до Збройних Сил України було передано на початку травня.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

«Ми відновили боєздатність усіх систем та агрегатів бронетранспортерів, замінили несправні прилади та вузли, перевірили роботу озброєння – тепер ці БТР готові до виконання нових бойових завдань! Намагалися відновити машини якнайшвидше, аби вони потрапили в бойові частини ще до Дня Захисника», – повідомив директор Київського бронетанкового заводу Володимир Синявський.

Довідка

Бронетранспортер БТР-80 — бойова колісна плаваюча машина, призначена для транспортування особового складу механізованого підрозділу та надання вогневої підтримки під час бою.

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» спеціалізується на виробництві легкого бронетанкового озброєння, капітальному ремонті та модернізації бронетанкової, інженерної та бойової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, а також виготовленні запасних частин до бронетанкового озброєння та техніки.

Читайте такожЗабиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Нагадаємо, в Україні представили бойовий гелікоптер ВМ-4В «Кіборг».

Як ми повідомляли раніше, авіатехніки нацполіції вирушили на навчання до Німеччини.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Суспільство

Як прикордонники брали участь в антитерористичних навчаннях (ВІДЕО)

Опубліковано

На Сумщині українські прикордонники взяли участь в антитерористичних навчаннях.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

У тренуваннях, які були максимально наближеними до реальних умов, взяли участь підрозділи:

  • Служби безпеки України,
  • Збройних Сил України,
  • Національної поліції,
  • Державної прикордонної служби України,
  • Національної гвардії,
  • Держслужби з надзвичайних ситуацій.

Під час навчань відбувся пошук умовних «диверсантів», була задіяна авіаційна техніка.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Головною метою навчальних антитерористичних заходів стало підвищення рівня міжвідомчої взаємодії для попередження імовірних диверсійно-терористичних загроз, зокрема, в умовах прикордоння.

 За легендою тренувань, кілька умовних «диверсійних груп» незаконно потрапили на територію України з сусідньої держави з метою вчинення терактів на об’єктах підвищеної небезпеки Сум та газотранспортної системи України.

Завдяки злагодженим та професійним діям правоохоронців умовні «терористи» були виявлені та затримані.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Нагадаємо, на Прикарпатті нацгвардійці відпрацювали польоти у горах.

Як ми повідомляли раніше, авіатехніки нацполіції вирушили на навчання до Німеччини.

Усі фото: dpsu.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Київ відмовляється від знезараження води хлором

Опубліковано

Уже 40% води у Києві подається у домівки з очищенням без хлору, так, як це роблять у європейських країнах.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

На Дніпровській водопровідній станції збудували новий цех знезараження води.

«Щодня кияни споживають близько 700 млн літрів води. Сьогодні вже 40 відсотків води, що подається у домівки киян, очищають та знезаражують так, як це роблять в європейських країнах. Ми поступово залишаємо застарілі технології хлорування у минулому. Адже використання рідкого хлору – це великі екологічні та господарські ризики. Та й обладнання хлорного господарства відпрацювало вже понад півстоліття і технічно застаріло», – йдеться у повідомленні.

Дніпровська водопровідна станція була збудована понад 80 років тому, але саме завдяки її роботі Київ отримує майже 30 відсотків необхідної води.

Тому ухвалили рішення про модернізацію станції. За три роки там збудували цех знезараження води діоксидом хлору. Загальна вартість робіт становить 78 млн грн. Кошти – це інвестиція компанії «Київводоканал». І запуск цього проекту не призведе до додаткових платежів для киян.

Читайте також«Київводоканал» чи ЖЕК не можна самостійно: де тут кома, якщо затопили сусіди

Окрім того, 14 артезіанських насосних станцій, що постачають іще понад 10 відсотків води для жителів Києва, також переведені з хлору на знезараження гіпохлоритом натрію – сучасним і безпечним у використанні реагентом, що виробляється безпосередньо на місці із застосуванням солі.

Після впровадження технології знезараження води діоксидом хлору, хлорне господарство виведуть із експлуатації та законсервують.

Також до 2022 року планують модернізувати Деснянську водопровідну станцію, що забезпечує іще 60% води для киян.

Читайте також: У Києві запрацювала нова технологія знезараження води без хлору

Нагадаємо, у Маріуполі модернізують систему питного водопостачання.

Як ми повідомляли раніше, біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку.

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні відбудеться перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM

Опубліковано

2-4 жовтня відбудеться літературно-перекладацький фестиваль, присвячений художньому перекладу та приурочений до Міжнародного дня перекладу.

Цьогоріч свято проводитиметься уже вчетверте у новому для себе форматі — онлайн. Щороку фестиваль обирає нову тему, цьогоріч це — ФОРМА.

Упродовж трьох фестивальних днів відбудеться 15 онлайнподій:

  • лекції,
  • читання,
  • майстерні художнього перекладу,
  • професійні дискусії,
  • неформальні зустрічі.

«Серед учасників подій будуть відомі перекладачі, літератори, видавці та менеджери культури з України, Латвії, Хорватії та Німеччини. Щодня на відвідувачів фестивалю чекатиме насичена вечірня програма, представлена проєктами, що працюють на межі різних видів мистецтва, зокрема музики й літератури», — зазначають кураторки фестивалю.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Щороку фестиваль відбувається у місті Хмельницькому, цьогоріч через онлайнформат географія фестивалю розширилася — трансляції відбуватимуться також з Івано-Франківська та Києва і включення з трьох країн (Литви, Хорватії та Німеччини).

У перший фестивальний день усі “відвідувачі” фестивалю зможуть “прогулятися” Хмельниицьким разом з перекладачами Іриною Савюк та Олексієм Чупою.

Програма фестивалю за посиланням.

Нагадаємо, для перекладачів з української започаткували нову премію.

Як ми повідомляли раніше, геймери підписують петицію, щоб Cyberpunk 2077 вийшла українською.

Головне фото: facebook.com/translatoriumfest.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.