Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як Федір із ДЦП напівмарафон пробіг і рекорд України поставив

Опубліковано

16.10.2019

6 жовтня у Києві пройшов Wizz Air Kyiv City Marathon. У ньому брала участь унікальна для України пара бігунів Федір Теклюк та Марина Саєнко, які здобули рекорд України. 

У Феді — ДЦП, спастичний тетрапарез. Це означає, що він не може контролювати рухи своїх рук та ніг, а отже, не може ходити. Та в неділю хлопець пробіг напівмарафон, а це —  21 кілометр.

Коли ми кажемо, що хтось “пробіг напівмарафон”, ми уявляємо собі людину, що біжить. Та Федя цього робити не може, а тому усю дистанцію його везла тренерка Марина. Вона штовхала перед собою коляску вагою майже 50 кг не заради особистого рекорду, а заради свого нового друга. 

“Давайте зробимо спільне фото перед стартом”.

“Ти готовий до напівмарафону? Федя, ти готовий?!”

Спортсмену намалювали прапор України на щоці, він одягнувся в футболку із назвою бігового клубу “Рука об руку”, озирнувся на своїх близьких та Марину і ствердно відповів: “Так!” 

Федір Теклюк

 Головний герой нашої історії: йому 12 років, у нього ДЦП і він учасник Wizz Air Kyiv City Marathon

Світлана Теклюк

Мама Феді

Марина Саєнко

Спортсменка, тренерка Феді і його сестри, учасниця Wizz Air Kyiv City Marathon

Початок забігу

Марафонський забіг родини Теклюків розпочався із 28 тижня вагітності Світлани: передчасні пологи, ускладнення, три місяці реанімації, діагноз, пропозиція відмовитися від дитини та врешті прийняття Федора таким, як він є.

“Лікарі не вчать тебе жити з діагнозом, вони лише розповідають про найгірші перспективи, не даючи перепочинку між такими новинами. Родина залишається один на один із діагнозом,” — розповідає Світлана. 

Федя повністю залежить від батьків, він не може сам собі дати ради. А тому мета, яку вони ставили перед собою, — знайти лікаря, який допоможе вивести його на рівень мінімального самообслуговування. В Україні таких лікарів мало, а тому знайшли за кордоном.

Наступний етап — соціалізувати Федю, навчити його комунікувати з людьми. Сьогодні він навчається в спеціальній школі, бере участь у різних заходах, подорожує Україною та світом, не сидить вдома та не ховається за закритими дверима. Хлопець відкритий до нових можливостей. А чи відкриті ці можливості для нього? 

Українське суспільство не готове до інтеграції людей з інвалідністю. Інклюзивні програми передбачають формальне включення їх в соціум, але найголовніше — те, що в головах людей. Ідея того, що спершу йде людина, а потім — інвалідність, стає зрозумілою після знайомства з такими людьми, як Федя, та усвідомлення того, що ми всі різні, але рівні. 

Новий старт

Тренерка Марина познайомилася із Федею в квітні цього року на забігу, в якому вперше офіційно брала участь його сестра. В якийсь момент вона втомилася і хотіла зупинитися. “Ти не маєш права здаватися, бо є люди, які хочуть бігти, але не можуть”, – сказала їй тренерка, яка бігла поруч. На фініші на неї чекали батьки і брат. Це спрацювало.

Марина згадує першу зустріч із своїм майбутнім партнером з бігу:

“Коли я вже була на фініші і побачила очі Федора, я зрозуміла, що раніше я бігала заради дурних амбіцій: завоювати якесь місце, отримати медальку, здобути кращий результат, зробити пост в Facebook, Instagram. У той момент я зрозуміла, що наступний забіг я побіжу з ним”. 

За тиждень Марина прийшла до Феді, який ніколи раніше не мав стосунку до спорту, із пропозицією. Колись вона побачила білоруську команду, де з дітьми із ДЦП бігають тренери, і зрозуміла, що в Україні такого досі немає. 

Федя — фанат київського “Динамо”, але справжньою мотивацією до бігу були не вони. На марафон його надихнула сестра. Він зустрічав її на фініші квітневого забігу і бачив, наскільки крута там атмосфера. Тому захотів так само. 

Бігти разом

Світлана попередила тренерку, що якщо її сину стане некомфортно або нудно під час забігу, він відмовиться. Федя бачить світ очима батьків: вони відкривають його для нього, але й завжди залишають право вибору. 

Та Марина це розуміла, і бажання Феді розпочати тренування було надто сильним. Тоді ще ніхто не усвідомлював, наскільки цінним є те, що вони збиралися зробити.

Марина зібрала кошти на спеціальну бігову коляску через facebook і в липні почала тренування. Разом із ними тренувалися й інші бігуни. Більшість із них — волонтери бігового клубу “Рука об руку”, які планують у майбутньому створювати у Києві Школу бігу для дітей з інвалідністю. Федя з ними — одна команда: вони відчувають його, він відчуває їх. 

Був такий випадок, коли рано вранці влітку хлопець не хотів просинатися і йти на тренування. Його мама запропонувала залишитися вдома. А він одразу: “Як так, що я не піду? А хто командувати буде? Ми ж команда!”

Головний мотиватор команди має настільки багато енергії та бажання рухатися вперед, що її вистачає на інших. Чекати кожного наступного тренування, як свого дня народження, і залишатися зарядженим після нього на кілька днів уперед.

Як всі бігли напівмарафон

Майже всі, хто тренувалися разом із Федею, взяли участь у напівмарафоні Wizz Air Kyiv City Marathon. Коли хлопець вп’яте або вшосте на тренуваннях питав, чи бігтимуть вони разом із ним, вони розуміли, що відмовити не мають права, адже є однією командою.  

Один із волонтерів часто ніби виправдовується перед Федею, що він хворіє — на лінь. Вочевидь, хлопець не визнає такої хвороби, адже коли під час забігу той був готовий здатися, він кричав: “Хіба ж дозволиш ліні одержати над тобою верх?”

Пробігти напівмарафон — випробування навіть для спортсмена. З коляскою бігти складніше, адже її потрібно штовхати перед собою. Час від часу Марину підміняли хлопці, які допомагали піднімати під гірку щонайменше 50 кг — саме стільки важить разом із коляскою її новий напівмарафонець. 

У такі моменти Федя підтримував команду морально та спілкувався із нею. Так він робить на тренуваннях, так робив і під час забігу. Коли пробігали повз групи підтримки, виставляв руку і давав усім п’ять. 

“У нас була перекличка час від часу, і Федя називав ім’я кожного щокілька кілометрів. Коли фініш був близько і ми почали йти пішки, він кричав: “Не зупиняємося! Всі молодці! У вас все вийде! Залишилося зовсім трошки!” Те, що ми пробігли напівмарафон, це його заслуга”, — розповідає Марина і починає плакати.

Вона досі не вірить, що це сталося. Федя посміхається і починає розповідати мамі про забіг: як швидко вони бігли і як багато людей їх підтримували. Тренерка знову повторює слова подяки усім причетним, а особливо — батькам хлопця за те, що довірили їй сина. Каже, розуміє, що творить щось велике для України.

Рекордсмени

Марина з Федею стали рекордсменами Книги рекордів України. “Напівмарафонська дистанція подолана дитиною із діагнозом ДЦП на візку у супроводі тренера” — такий рекорд зазначено у Національному реєстрі рекордів України. Чи є це ще одним кроком до інклюзії?

Не існує переліку дій, які треба виконати, щоб подолати проблему інтеграції людей з інвалідністю. Неможливо створити методичку або шпаргалку, яка чарівним чином підказувала би, що треба робити і як спілкуватися. 

Держава та громадські організації працюють над тим, щоб забезпечити гідне життя людям з інвалідністю. Та найважливіше — саме суспільство, в якому вони живуть. Марина повторює, що діагноз ДЦП — не вирок, що ми всі мусимо розширювати кордони та ставити на перше місце людину. 

“Тримайте, це ваше!” — каже Марина і віддає нагороду батькам Феді. 

Тато не згоден — передає її сину. Він — переможець. 

Історія Феді Теклюка — історія багатьох людей, які її творять. Федя міцно стискає в руках марафонську медаль та зафіксований рекорд України. Він щасливий, і йому часом не вистачає слів та емоцій висловити це. 

“Дуже дякую нашій команді за підтримку. Я піду на марафони. Ми ще довго будемо тренуватися. Довго-довго”. 

Суспільство

Український пенсіонер самотужки змайстрував “Роллс-ройс” (ВІДЕО)

Опубліковано

Ніжинський пенсіонер у 69 років майструє собі “Роллс-ройс” та “Макларен” . Микола Тараканов створює машину мрії зі старого джипа.

“Донька подарувала гроші і сказала, щоб витратив на мрію. Так і зробив”, – розповідає Микола Тараканов.

Читайте також: Суперкар McLaren 650S отримав тюнінг «Чорнобиль» (ВІДЕО)

Щодня він прокидається о 4 ранку та йде до своєї “Валентини”. Назвав машину на честь коханої дружини. Колеса тракторні, двигун з “Мерседеса” у 2,5 літри. Корпус збирає сам з металу та пластику.

“Я не п’ю і не курю, моя погана звичка – машини, на них і витрачаю кошт”, – каже Микола Тараканов.

До цього чоловік вже зібрав собі “Макларен”. Дружина тішиться із захоплення чоловіка.

“Ми не утискаємо права одне одного. Я після справ йду до телевізора, а він сюди”, – говорить Валентина Тараканова.

Читати далі

Суспільство

Як будують дороги по всій країні (ВІДЕО)

Опубліковано

Думаєте дороги не ремонтуються? А просто зараз будуються десятки трас! За відео дякуємо колегам з “Техно Новин”. Підписатися та задонатити можна тут.

В березні почався сезон ремонтів доріг та трас. У 2020-му планують побудувати та відремонтувати 6500 км доріг.

Головний проєкт – бетонна траса Дніпро-Решетилівка. Траса матиме 4 смуги та з’єднає Київ, Дніпро та Запоріжжя.

Читайте також: На Харківщині завершують будувати трасу-довгобуд: як вона виглядає (ФОТО)

Ремонтують трасу Київ-Одеса, будують бетонну дорогу Кропивницький-Миколаїв. Триває ремонт на трасі Вінниця-Кропивницький. Її активно будували 2019-го і ось результат. Це свіженька траса Житомир-Чернівці. А робота по всій країні вирує просто зараз!

Читати далі

Суспільство

Дамаська сталь для нескорених: на Прикарпатті приготували подарунок звільненим з полону морякам (ВІДЕО)

Опубліковано

Морські кортики для моряків, які були в російському полоні, створюють на Прикарпатті. 24 вироби з дамаської сталі незабаром вручать їхнім новим власникам. 

Доки Андрій Ейдер був у російському полоні, батько-коваль зробив йому кортик. А зараз віддячити українським синам хочуть майстри усієї країни.

Андрія Ейдера та ще 23 моряків захопили російські військові у 2018-му. Імена полонених моряків знають у всьому світі. Іменний кортик з дамаської сталі отримає кожен з 24 героїв.

 “Ми зібрались у соцмережі та скинулись лише на дамаську сталь”, – каже мати хлопця Євгенія Ейдер.

Читайте також: Українські броньовані катери вперше відстрілялись некерованими ракетами (ВІДЕО)

 Оздоблення лиє майстер з Івано-Франківська, основу – батько Дмитро Ейдер. Названа мати наймолодшого полоненого Євгенія Ейдер вдягає метал у шкіру. Під кожне лезо – унікальні дерев’яні ножни. І все власним коштом та силами.

“Ми розуміли, що треба бути безсовісним, щоб брати гроші за таку роботу”, – говорить майстер Всеволод Бажалук.

На кожному кортику – час та координати, де юнаків захопили у полон. А на руків’ї якір у колючому дроті, як символ визволення з полону.

Читати далі

Суспільство

В Україні відкрили 5 новеньких медамбулаторій: як вони виглядають (ВІДЕО)

Опубліковано

Вважаєте медреформа не працює? А ми зібрали 5 гарненьких амбулаторій, які відкрилися у лютому! Не хворійте! 

Ця красуня у Ярмолинцях нещодавно виглядала не найкраще.  А тепер має усе необхідне обладнання та ремонт.

У Капустянах на Вінниччині добудували амбулаторію за 9 млн грн.

Новенька амбулаторія у Богушах на Рівненщині на 1200 жителів. А ще для лікаря облаштували житло і купили транспорт. 

Читайте також: На Рівненщині побудували сучасну амбулаторію

Амбулаторія у Мукачеві обслуговуватиме 24 000 людей. Є лабораторія та навіть дитячий куточок. У Селидовому провели термомодернізацію та капітальний ремонт. Тепер амбулаторія може обслуговувати 11 000 жителів.

Читати далі

Суспільство

Українські священники роблять антисептики і роздають людям (ВІДЕО)

Опубліковано

Священнослужителі Православної церкви України почали виготовляти антисептики у промислових масштабах і роздавати тим, хто їх потребує. 

В день розливають понад 1300 пляшок. Роздають людям в скруті, багатодітним сім’ям і будинкам стареньких.

“Зараз маємо забезпечити 300 пляшками отця Романа з Маріуполя, який роздає їжу потребуючим”, – розповів Роман Холодов. Виготовляють священнослужителі відділу Соціального Служіння ПЦУ з Києва.

“Перший захід для захисту від хвороби – дезінфекція рук і поверхонь антисептиком”, – пояснив Роман Холодов.

Антисептики виготовляють за рецептурою ВООЗ. Використовують етанол, перекис водню та гліцерин.

“Самостійно можемо виготовити 6000 штук, але це мала частина реальних потреб”, – додав Роман Холодов.

Купувати складники допомагають друзі та небайдужі. Ви теж можете долучитись. За деталями звертайтеся до керівника відділу соціального служіння Київської Митрополії ПЦУ Roman Kholodov.

Читати далі

Суспільство

Чорнобильський заповідник готується приймати туристів на воді

Опубліковано

У Чорнобильській зоні встановили понтони-причали і готуються приймати відвідувачів у новому туристичному сезоні.

Про це пише Укрінформ з посиланням на Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. 

“В умовах жорсткого карантину, з дотриманням всіх вимог безпеки, в заповіднику продовжуються роботи зі створення та облаштування об’єктів туристичної інфраструктури для водного туризму. Одним з логістичних елементів для проведення екскурсій по водних артеріях зони є спеціальні понтони-причали, які співробітники заповідника змайстрували власними руками. А на днях – спустили їх на воду, закріпивши біля берега”, – йдеться в повідомленні.

Туристичні маршрути планують відкрити по річках Прип’ять і Уж.

Читайте також: Суперкар McLaren 650S отримав тюнінг «Чорнобиль» (ВІДЕО)

Водночас зазначається, що понтони будуть використовуватися не лише для потреб потенційних туристів, але й для здійснення охоронних та превентивних заходів на водних об’єктах Чорнобильського заповідника.

Довідка

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник створили 2016 року на території Іванківського та Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

За оцінками дослідників на території заповідника може існувати понад 400 видів тварин, птахів та риб, зокрема червонокнижних. Уже ідентифіковано 300 видів, 19 з яких занесено до Червоної книги України. Також виявлено 1 228 видів вищих рослин, з яких 61 вид є рідкісним та підлягає охороні.

Нагадаємо, у Чорнобильській зоні порушників виявлятиме дрон «Лелека».

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.