Суспільство
Як дезінфікувати мобільний телефон: 5 ефективних способів
Пандемія коронавірусу, безумовно, навчила людей ретельно мити руки після відвідування громадських місць, рідше торкатись обличчя і користуватись антисептиком. Однак, не кожен дотримується ще однієї важливої поради – дезінфекції мобільного телефону. А це найбрудніша річ, якою ми користуємось 100 разів на день і торкаємось нею нашого обличчя. І якщо після магазину ми помили руки та думаємо, що в безпеці, то на смартфоні можуть залишатись тисячі мікробів і вірусів. Тому ми вирішили розповісти вам, чому важливо очищати свій телефон і як це правильно зробити.
Навіщо дезінфікувати мобільний телефон?
Мобільні телефони є одними з найбрудніших речей, якими ми користуємось щодня. Сьогодні у більшості телефонів сенсорні екрани з яких мікроби легко поширюються на руки та обличчя, тим самим збільшуючи ймовірність зараження.
Перше, що потрібно пам’ятати – коронавірус при кімнатній температурі може вижити і залишатися заразним на металі, склі, кераміці та пластику протягом декількох днів. Вірус може потрапити на телефон двома способами: або крихітними крапельками, коли заражена людина кашляє поруч, або з власних рук після дотику до ручок дверей, кнопок ліфта тощо.
Згідно з останніми дослідженнями, мобільні телефони в сім разів брудніші, ніж сидіння унітазу. При цьому захисні чохли для гаджетів тільки погіршують ситуацію.
Тому, краще дезінфікувати телефон щоразу, коли ви повертаєтесь додому. І бажано робити це хоча б раз на день.
5 способів очищення телефону
Якщо ви думаєте, що найефективнішим способом очищення смартфона є купання в спирті – помиляєтесь! Після такої процедури ваш мобільний товариш навряд чи буде працювати далі. Інтернет-видання Health поділилось 5-ма ефективними засобами для очищення телефону.
1. Використовуйте тканину з мікрофібри.
Це один з найпростіших способів очистити телефон. Зберігайте у вашій кишені тканину з мікрофібри, щоб у будь-який момент можна було протерти телефон. Для більш ретельного очищення змочіть тканину у воді з милом та акуратно протріть всі поверхні. Але попередньо вимкніть телефон та уникайте потрапляння рідини в отвори.
Крім того, тканину з мікрофібри можна використовувати для очищення ноутбуку, офісних телефонів, клавіатури. Тому такі ганчірочки варто завжди мати під рукою.
2. Приготуйте домашній розчин води (60%) та спирту (40%).
Такий варіант підходить для більш ретельного очищення. Змочіть тканину з мікрофібри розчином і протріть телефон. Важливо: не наносьте та не розпорошуйте суміш безпосередньо на смартфон, щоб не пошкодити його. Після очищення протріть телефон сухою тканиною.
Такий розчин підійде і для очищення навушників, зарядних пристроїв та інших аксесуарів мобільного телефону. Обов’язково дайте пристроям повністю висохнути перед використанням.
Важливо! Уникайте засобів, які можуть нашкодити покриттю вашого телефону. Сюди входить очищувач вікон, оцет та перекис водню.
3. Використовуйте дезінфікуючі серветки.
Якщо ви не хочете самостійно робити розчин, то спробуйте дезінфікуючі серветки. Але будьте обережні, оскільки такі серветки, як правило, насичені рідиною. Тому є ризик пошкодити екран телефону. Такі серветки краще використовувати для очищення корпусу чи чохла.
4. Санітайзер – чудовий варіант не тільки для рук.
Регулярне миття рук є одним з найкращих способів захистити себе від вірусів чи мікробів. Використання дезінфікуючого засобу також є хорошою ідеєю. Проте, більшість дезінфекторів на основі спирту працюють лише у вологому стані та швидко випаровуються. Найкращий варіант – антисептики, які пропонують залишковий захист, тобто працюють і після застосування.
4. Ультрафіолетові бокси.
Такі очищувачі здатні вбити 99,9% бактерій і мікробів всього за шість хвилин. У спеціальний бокс поміщається телефон на певний час і за допомогою ультрафіолетових ламп відбувається очищення. Але врахуйте, що це найдорожчий спосіб дезінфекції.
Важливо! Дезінфекція вашого гаджету не має ніякої користі, якщо ви збираєтесь вставити його в брудний чохол. Видання The Spruce радить регулярно очищати захисні аксесуари для мобільного телефону. Якщо у вас силіконовий чохол, то варто повністю його занурити і випрати у розчині теплої води з милом. Використовуйте м’яку тканину, щоб акуратно вичесати фактурні краї. Добре промийте чохол і дайте повністю висохнути, перш ніж вставляти телефон. Якщо у вас важкий пластиковий корпус, то протріть його тканиною з мікрофібри, змочену у розчин з дистильованою води та спирту. Перед встановленням телефону в чохол, переконайтесь, чи повністю він висох.
Рекомендації від компанії Apple
Відома компанія Apple дала загальні рекомендації, як очищувати пристрої під час епідемії коронавірусу:
- використовуйте тільки м’яку безворсову тканину, уникайте абразивної тканини, рушників, паперових рушників або подібних предметів
- уникайте надмірного протирання, яке може призвести до пошкодження
- вимкніть усі зовнішні джерела живлення, пристрої та кабелі
- тримайте рідини подалі від продукту, якщо для конкретних продуктів не вказано інше
- не допускайте попадання вологи в отвори
- не використовуйте аерозолі, відбілювачі, перекис водню або абразиви
- не розпилюйте засіб для чищення безпосередньо на пристрій
Крім цього, компанія радить використовувати серветку, змочену у 70%-й ізопропіловий спирт або дезінфікуючі серветки Clorox або Lysol. Завдяки ним можна протерти тверді непористі поверхні гаджетів, наприклад, дисплей, клавіатуру чи інші зовнішні поверхні. Не використовуйте відбілювач. Уникайте потрапляння вологи у будь-які отвори і не занурюйте ваш продукт Apple у чистячі засоби.
Суспільство
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- жителі сіл не показали більшого наміру жити в Україні чи у своєму рідному селі, ніж містяни;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
