Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

Опубліковано

Коноплі – надзвичайно універсальна рослина. Колись наші пращури вживали її в їжу, ткали сукно, шили взуття та навіть робили ліки. Згодом це позабулось. Та на початку 2000-х житомирський майстер Олег Земнухов поставив собі ціль відродити конопляне виробництво. Зараз у його майстерні Hemps Lab можна знайти взуття, одяг, аксесуари та навіть смаколики – сир і халву з цієї рослини. А серед поціновувачів робіт майстра чимало замовників з усіх куточків світу та навіть третій президент України.

Олег Земнухов

Олег Земнухов

Дизайнер з Житомира, власник крафтової майстерні Hemps Lab, де виготовляє екологічні одяг, взуття, а також смаколики з конопель.

Торгував взуттям на ринку та вчився шити з конопель

Мій шлях у цій сфері розпочався років 20 тому. Я пам’ятаю момент, коли мої друзі з творчої спільноти замовили собі через інтернет конопляні речі з-за кордону. У нас це було ще не популярно та і моди на еко як зараз не було. Це підсмикнуло мене поцікавитись та пошукати, а де ж поділись наші коноплі, адже в давнину вони були одними з основних сільськогосподарських культур.

Читайте також: Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти

Так я знайшов Інститут луб’яних культур при НАН України, який тоді займався селекцією і вивів ненаркотичні коноплі. Я почав з ними певною мірою співпрацювати – їздити на конференції та заходи, які вони влаштовували. Потім вступив до університету технологій і дизайну, бо ж одна з наукових співробітниць тоді серйозно займалася впровадженням у виробництво конопляного волокна. Саме вона і підштовхнула мене вчитись. Паралельно у ті часи я допомагав сестрі та торгував взуттям на ринку. Так я вчився, працював і експериментував з конопляними виробами. Напевно завдяки роботі першим моїм продуктом стали черевики. Та й досі взуття – це основний напрямок роботи нашої майстерні. 

Майстерня, де шиють з конопель

Крафтова майстерня Hemps-Lab – це місце, де ми виготовляємо вироби із конопель. У нас досить широкий асортимент. Це і одяг, і взуття, і аксесуари, сумочки, головні убори. В експериментальному варіанті ми навіть робимо халву, сир та мікрогрін з конопель. А знаходимось ми у Житомирі.

коноплі
Основний напрямок майстра – виготовлення взуття. Він може зшити з конопель будь-яку модель – від високих чобіт до мокасин та туфель на підборах

Тут я також проводжу майстер-класи для дітей. Я вчу їх прясти – виготовляти нитки із тих рослин, які нас оточують. Це і коноплі, і кропива. Мене запрошують у табори, школи, а час від часу уроки проходять і в самій майстерні. Це, до слова, невеличке приміщення – десь 30 метрів квадратних. В планах у мене перетворити його на таку собі конопляну хатку, куди можна завітати, подивитись процес виготовлення речей, скуштувати смаколики, спробувати конопляний смузі. Для цього треба трохи добудувати майстерню, знову ж таки з конопляних матеріалів.

Навіть президент повернувся за другою парою взуття

За час роботи я виокремив два типи клієнтів, які цікавляться конопляним взуттям. Перші – це поціновувачі етно. Зазвичай це якісь творчі колективи, що виступають на сцені. Вони замовляють щось з українськими народними мотивами. Завдяки цьому ми навіть почали займатись реставрацією одягу та взуття. І другий тип – це звичайні люди середнього достатку, що цінують комфорт, натуральність та екологічність. 

коноплі
Стильні конопляні чоботи з крафтової майстерні Hemps Lab

Також часто приходять замовлення з-за кордону. Я відправляв вироби в США, Канаду, Європейські країни та навіть Австралію. В Україні теж вистачає замовлень. У часи президентства Віктора Ющенка він на одному з фестивалів підійшов до моєї лавки та купив пару конопляного взуття. Через деякий час ми знову зустрілись вже на Сорочинській ярмарці. Йому так сподобались черевики, що він повернувся за другою парою. 

Речі, що лікують

Подібні речі та взуття – це не тільки екологічно, а й надзвичайно корисно. Ви знали, що саме на стопі у людини найбільше потовидільних залоз? А коноплі мають гарну поглинальну властивість. Ноги у такому взуття не так пітніють і не подразнюються. Ще такі речі мають своєрідну антисептичну та знеболювальну дію. Словом, один раз спробувавши поносити, ви відчуєте суттєву різницю. 

Читайте також: “Mожна покурити шнурки?” Три історії про те, як побудувати бізнес на коноплях

Для тих, хто постійно на ногах – це справжня знахідка, адже стопи не так втомлюються та дихають, тож ніяких неприємних запахів не утворюється. Можна навіть не взуття з конопель використовувати, а лише устілки. Такі ми теж робимо. Свого часу ми навіть запатентували їх, адже там унікальна профілактична технологія. Вони з масажним ефектом, що стимулює та дає певний заряд бадьорості. 

Лайфхаки з пряжі від предків 

Всі матеріали для своїх виробів я знаходжу в Україні  – я співпрацюю з фермерами, які засівають технічні коноплі. Вони надають сировину. Окрім того, я використовую старі домоткані полотна. Я шукаю де у кого залишились рушники або сукно. Часто це ще довоєнні речі, але це дійсно якісний матеріал. Наші пращури робили на совість. Це, до слова, ще одна родзинка нашої майстерні – з одного боку речі нові, з іншого – вони з історією. 

Пан Олег проводить майстеркласи для дітей – вчить прясти нитку з конопель та кропиви

Спочатку я був лише дизайнером, згодом навчився всіх процесів – і прясти, і ткати. Десь проходив стажування в майстрів з ткацтва, десь мені розповідали друзі або знайомі. Так у бабусь в нашій Житомирській області я знайшов старовинний ткацький верстат – мені показали, як його скласти, як працювати, і зараз він служить у моїй майстерні. 

А коли я почав брати участь у виставках, до мене підходили люди, розповідали та згадували, як їхні батьки обробляли коноплі, як виготовляли пряжу. Я збираю такі лайфхаки, потім перевіряю їх на практиці. Зараз я, наприклад, експериментую з волокном. Мені привезли цілу кіпу, воно трохи почорніло і вже не придатне до використання. А я його прочісую, промиваю і виготовлятиму нитку. Я вже бачу, що вона виходить м’якіша за звичайну.

Демократичні ціни та суто ручна робота

У виробництві конопляних речей немає нічого складного. Є, звичайно, своя специфіка, але це майже нічим не відрізняється від роботи з текстилем. Взуття, наприклад, робиться як і звичайне. Спочатку малюється дизайнерський ескіз, а потім за ним шиється модель. Одну пару взуття, в принципі, можна виготовити за два-три дні. Залежить від складності замовлення. Ми робимо як прості класичні моделі – кеди, мокасини, так і більш складніші речі – чобітки з елементами вишивки або декором. 

Ціни ж у моїй майстерні демократичні. Враховуючи, що це ручна робота і екологічні матеріали, пара взуття коштує в середньому 1 500 гривень, чоботи – трохи дорожче.

Як я вже казав, я самостійно навчився всіх процесів, тож коли мало замовлень, я сам все виготовляю, коли багато – запрошую знайомих майстрів, які мені допомагають. Це зовсім невеличка команда з кількох осіб. 

Конопляний суперфуд

Їжу з конопель я почав робити відносно нещодавно і ще не поставив виробництво на потік.  Звичайно, товари продаються, але бувають ще у роботі заминки – то міжсезоння, то у постачальників закінчується сировина. 

Зараз експериментую з конопляним сиром. Знаєте, як з соєвого молока роблять соєвий сир. Так само можна і з конопель. Такий сир, правда, не сильно тримається в купі – він виходить розсипний.   

А от халва – це справжній суперфуд. Її не можна за раз з’їсти пів кілограма, ні. Я роблю кульки грам по 20. Дві-три кульки, й людина наїлась. Вони надзвичайно ситні. На додаток містять Омега 3, 6, 9, амінокислоти та багато інших поживних речовин.

Робиться така халва з ядер конопляного насіння перетертих з медом. Ніякого цукру. Мій знайомий фермер збирає мед біля конопляного поля. І саме з такого меду виходять дуже смачні цукерки. Смак у них доволі цікавий. Залежно від насіння, він може мати гіркуватість, але дуже незначну. Халва доволі масна, адже конопляне насіння олійне – з нього виділяється багато олії. 

Конопляні крокси за мотивами Лесі Українки

Карантин, звичайно, змінив специфіку нашої роботи. Раніше літо було часом фестивалів та ярмарок, та й взагалі я орієнтувався на виїзд. Зараз же ми переважно робимо речі під замовлення. Але у всьому є свої переваги. З’явився додатковий час для експериментів. Так у цьому році я планую випустити колекцію екологічного взуття “Лісова пісня”. По-перше, 2021 – ювілейний рік Лесі Українки. По-друге, вона у своїх творах дуже гарно описала взаємозв’язок людини та природи. 

Читайте також: Як українська конопляна косметика підкорює Європу

Це буде щось на кшталт кроксів, але не зовсім. Декілька років тому мені подарували старовинні постоли (взуття, що побутувало в Україні на початку ХХ сторіччя, – Ред.) з конопляної мотузки. Я хочу їх повторити. Це буде взуття без гуми, з натуральним клеєм і всіма матеріалами рослинного походження. Якщо вийде гарна колекція, може на якомусь показі й побачимо її цього року. 

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі