Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

Коноплі – надзвичайно універсальна рослина. Колись наші пращури вживали її в їжу, ткали сукно, шили взуття та навіть робили ліки. Згодом це позабулось. Та на початку 2000-х житомирський майстер Олег Земнухов поставив собі ціль відродити конопляне виробництво. Зараз у його майстерні Hemps Lab можна знайти взуття, одяг, аксесуари та навіть смаколики – сир і халву з цієї рослини. А серед поціновувачів робіт майстра чимало замовників з усіх куточків світу та навіть третій президент України.

Торгував взуттям на ринку та вчився шити з конопель

Мій шлях у цій сфері розпочався років 20 тому. Я пам’ятаю момент, коли мої друзі з творчої спільноти замовили собі через інтернет конопляні речі з-за кордону. У нас це було ще не популярно та і моди на еко як зараз не було. Це підсмикнуло мене поцікавитись та пошукати, а де ж поділись наші коноплі, адже в давнину вони були одними з основних сільськогосподарських культур.

Читайте також: Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти

Так я знайшов Інститут луб’яних культур при НАН України, який тоді займався селекцією і вивів ненаркотичні коноплі. Я почав з ними певною мірою співпрацювати – їздити на конференції та заходи, які вони влаштовували. Потім вступив до університету технологій і дизайну, бо ж одна з наукових співробітниць тоді серйозно займалася впровадженням у виробництво конопляного волокна. Саме вона і підштовхнула мене вчитись. Паралельно у ті часи я допомагав сестрі та торгував взуттям на ринку. Так я вчився, працював і експериментував з конопляними виробами. Напевно завдяки роботі першим моїм продуктом стали черевики. Та й досі взуття – це основний напрямок роботи нашої майстерні. 

Майстерня, де шиють з конопель

Крафтова майстерня Hemps-Lab – це місце, де ми виготовляємо вироби із конопель. У нас досить широкий асортимент. Це і одяг, і взуття, і аксесуари, сумочки, головні убори. В експериментальному варіанті ми навіть робимо халву, сир та мікрогрін з конопель. А знаходимось ми у Житомирі.

Тут я також проводжу майстер-класи для дітей. Я вчу їх прясти – виготовляти нитки із тих рослин, які нас оточують. Це і коноплі, і кропива. Мене запрошують у табори, школи, а час від часу уроки проходять і в самій майстерні. Це, до слова, невеличке приміщення – десь 30 метрів квадратних. В планах у мене перетворити його на таку собі конопляну хатку, куди можна завітати, подивитись процес виготовлення речей, скуштувати смаколики, спробувати конопляний смузі. Для цього треба трохи добудувати майстерню, знову ж таки з конопляних матеріалів.

Навіть президент повернувся за другою парою взуття

За час роботи я виокремив два типи клієнтів, які цікавляться конопляним взуттям. Перші – це поціновувачі етно. Зазвичай це якісь творчі колективи, що виступають на сцені. Вони замовляють щось з українськими народними мотивами. Завдяки цьому ми навіть почали займатись реставрацією одягу та взуття. І другий тип – це звичайні люди середнього достатку, що цінують комфорт, натуральність та екологічність. 

Також часто приходять замовлення з-за кордону. Я відправляв вироби в США, Канаду, Європейські країни та навіть Австралію. В Україні теж вистачає замовлень. У часи президентства Віктора Ющенка він на одному з фестивалів підійшов до моєї лавки та купив пару конопляного взуття. Через деякий час ми знову зустрілись вже на Сорочинській ярмарці. Йому так сподобались черевики, що він повернувся за другою парою. 

Речі, що лікують

Подібні речі та взуття – це не тільки екологічно, а й надзвичайно корисно. Ви знали, що саме на стопі у людини найбільше потовидільних залоз? А коноплі мають гарну поглинальну властивість. Ноги у такому взуття не так пітніють і не подразнюються. Ще такі речі мають своєрідну антисептичну та знеболювальну дію. Словом, один раз спробувавши поносити, ви відчуєте суттєву різницю. 

Читайте також: “Mожна покурити шнурки?” Три історії про те, як побудувати бізнес на коноплях

Для тих, хто постійно на ногах – це справжня знахідка, адже стопи не так втомлюються та дихають, тож ніяких неприємних запахів не утворюється. Можна навіть не взуття з конопель використовувати, а лише устілки. Такі ми теж робимо. Свого часу ми навіть запатентували їх, адже там унікальна профілактична технологія. Вони з масажним ефектом, що стимулює та дає певний заряд бадьорості. 

Лайфхаки з пряжі від предків 

Всі матеріали для своїх виробів я знаходжу в Україні  – я співпрацюю з фермерами, які засівають технічні коноплі. Вони надають сировину. Окрім того, я використовую старі домоткані полотна. Я шукаю де у кого залишились рушники або сукно. Часто це ще довоєнні речі, але це дійсно якісний матеріал. Наші пращури робили на совість. Це, до слова, ще одна родзинка нашої майстерні – з одного боку речі нові, з іншого – вони з історією. 

Спочатку я був лише дизайнером, згодом навчився всіх процесів – і прясти, і ткати. Десь проходив стажування в майстрів з ткацтва, десь мені розповідали друзі або знайомі. Так у бабусь в нашій Житомирській області я знайшов старовинний ткацький верстат – мені показали, як його скласти, як працювати, і зараз він служить у моїй майстерні. 

А коли я почав брати участь у виставках, до мене підходили люди, розповідали та згадували, як їхні батьки обробляли коноплі, як виготовляли пряжу. Я збираю такі лайфхаки, потім перевіряю їх на практиці. Зараз я, наприклад, експериментую з волокном. Мені привезли цілу кіпу, воно трохи почорніло і вже не придатне до використання. А я його прочісую, промиваю і виготовлятиму нитку. Я вже бачу, що вона виходить м’якіша за звичайну.

Демократичні ціни та суто ручна робота

У виробництві конопляних речей немає нічого складного. Є, звичайно, своя специфіка, але це майже нічим не відрізняється від роботи з текстилем. Взуття, наприклад, робиться як і звичайне. Спочатку малюється дизайнерський ескіз, а потім за ним шиється модель. Одну пару взуття, в принципі, можна виготовити за два-три дні. Залежить від складності замовлення. Ми робимо як прості класичні моделі – кеди, мокасини, так і більш складніші речі – чобітки з елементами вишивки або декором. 

Ціни ж у моїй майстерні демократичні. Враховуючи, що це ручна робота і екологічні матеріали, пара взуття коштує в середньому 1 500 гривень, чоботи – трохи дорожче.

Як я вже казав, я самостійно навчився всіх процесів, тож коли мало замовлень, я сам все виготовляю, коли багато – запрошую знайомих майстрів, які мені допомагають. Це зовсім невеличка команда з кількох осіб. 

Конопляний суперфуд

Їжу з конопель я почав робити відносно нещодавно і ще не поставив виробництво на потік.  Звичайно, товари продаються, але бувають ще у роботі заминки – то міжсезоння, то у постачальників закінчується сировина. 

Зараз експериментую з конопляним сиром. Знаєте, як з соєвого молока роблять соєвий сир. Так само можна і з конопель. Такий сир, правда, не сильно тримається в купі – він виходить розсипний.   

А от халва – це справжній суперфуд. Її не можна за раз з’їсти пів кілограма, ні. Я роблю кульки грам по 20. Дві-три кульки, й людина наїлась. Вони надзвичайно ситні. На додаток містять Омега 3, 6, 9, амінокислоти та багато інших поживних речовин.

Робиться така халва з ядер конопляного насіння перетертих з медом. Ніякого цукру. Мій знайомий фермер збирає мед біля конопляного поля. І саме з такого меду виходять дуже смачні цукерки. Смак у них доволі цікавий. Залежно від насіння, він може мати гіркуватість, але дуже незначну. Халва доволі масна, адже конопляне насіння олійне – з нього виділяється багато олії. 

Конопляні крокси за мотивами Лесі Українки

Карантин, звичайно, змінив специфіку нашої роботи. Раніше літо було часом фестивалів та ярмарок, та й взагалі я орієнтувався на виїзд. Зараз же ми переважно робимо речі під замовлення. Але у всьому є свої переваги. З’явився додатковий час для експериментів. Так у цьому році я планую випустити колекцію екологічного взуття “Лісова пісня”. По-перше, 2021 – ювілейний рік Лесі Українки. По-друге, вона у своїх творах дуже гарно описала взаємозв’язок людини та природи. 

Читайте також: Як українська конопляна косметика підкорює Європу

Це буде щось на кшталт кроксів, але не зовсім. Декілька років тому мені подарували старовинні постоли (взуття, що побутувало в Україні на початку ХХ сторіччя, – Ред.) з конопляної мотузки. Я хочу їх повторити. Це буде взуття без гуми, з натуральним клеєм і всіма матеріалами рослинного походження. Якщо вийде гарна колекція, може на якомусь показі й побачимо її цього року.