Економіка
Як українська конопляна косметика підкорює Європу
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Ми вже писали, як покупці конопляного взуття жартували про те, чи можна буде покурити шнурки зі своїх еко-кросівок. Також разом з експертом розбирались, як на технічних коноплях (тих, які не містять психоактивних речовин) можна заробляти – легально.
А як вам… косметика з конопель? Таку взялася робити українська косметична компанія разом із Асоціацією “Українські технічні коноплі”. Як продукти діють на шкіру і чи не буде від неї ефекту наркотичного сп’яніння (жарт, звісно не буде), ми розібралися із виробниками.
Олександр Ігнатюк
президент Асоціації “Українські технічні коноплі”, директор “Конопляного супермаркету”
Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства. Також Олександр Ігнатюк керує роботою “Конопляного супермаркету” – онлайн-майданчика, де можна купити різну продукцію з конопель українського виробництва. Започаткував лінію конопляної косметики разом із фірмою “Натуральна косметика”.
Оксана Свідіна
комерційна директорка компанії “Натуральна косметика”
Разом із колегами з компанії розробляла формули органічної косметики на основі насіння та його похідних (олія, протеїн, макуха) технічних конопель. Наразі компанія випускає 15 косметичних продуктів, в основу яких покладені унікальні властивості технічних конопель.
Хто перший прокинувся, того і капці
Ідея виробляти косметику з конопель прийшла мені у голову, коли мене почали “штурмувати” румунські та чеські косметологічні компанії. Вони хотіли продавати на території України власну конопляну косметику, а «Конопляний супермаркет» (на цьому сайті можна купити вироби з конопель – від продуктів харчування до кросівок), мовляв, нехай заробляє на її розповсюджуванні.
Існує стереотип, що нібито якщо купити в Кореї або Штатах якийсь продукт, він буде більш якісним, ніж якби був зроблений в Україні. Хоча насправді там все те ж саме, що у нас – різниця тільки у бюджетах на рекламу. «Синтетика» + просування – от і увесь секрет їх успіху.
Тож замість того, щоб з румунами і чехами продавати синтетику під прапором конопляної органіки, ми знайшли одне одного з компанією “Натуральна косметика”.
Рішення про початок спільної діяльності прийняли на початку 2017 року.
Через пару місяців на виставці “Агро 2017” до мене прийшли тільки коробочки з-під продукції – ні баночок, ні самої косметики ще не було. Я виставив їх на “Агро 2017”, аби поспостерігати, чи цікава буде людям конопляна косметика. І вона викликала шалений ажіотаж – люди десятками питали, що за косметика, де купити, який ефект. Дивувались, коли дізнавались, що українське виробництво…
За тим у червні я запустив 11 найменувань натуральної косметики на базі протеїнів та олії конопель.
А у вересні ті ж чехи, шведи та румуни зайшли на українську б’юті-виставку “Інтершарм” з надією продати свій штучний продукт, а тут вже ми з натуральною косметикою! Хто перший встав, того і капці!
Вітчизняна органіка чи закордонна синтетика?
Дешевий крем робиться на базі основи, до складу якої входить стеаринова кислота. Саме з такими кремами до нас хотіли зайти чехи та румуни у 2017 році.
Ми принципово не використовуємо дешевої синтетичної основи у своїх кремах, тому і коштує наш продукт не так і дешево.
Робіть висновки самі, крем конопляної лінії для обличчя чи скраб вам обійдеться у 270 гривень, шампунь 76 гривень, а молочко для обличчя – у 130 гривень. Проте продукт якісний – і що головне, якість його підтверджена сертифікатами від провідних українських лабораторій. Попри ціну, вищу за звичайні засоби догляду, наша продукція відмінно продається на ринку.
Кому підійде косметика з конопель
Головною особливістю конопляного насіння є корисні компоненти, які є у його складі: велика кількість поліненасичених жирних кислот, калейдоскоп вітамінів, мінералів та амінокислот.
Це означає, що за ефективністю крем з каннабісом може конкурувати з антивіковою сироваткою або процедурами для профілактики і розгладження зморшок.
При цьому, через те, що ми використовуємо насіння технічних конопель, ніяких психоактивних ефектів використання конопляних продуктів не дає.
Доведено, що шкіра після застосування косметики з елементами з конопель стає більш еластичною, швидко проходять висипання, зникає надмірна сухість.
Тож коли ми тестували косметику у лабораторних умовах, дістали очікувані результати: продукти на базі насіння технічних конопель дійсно відновлюють еластичність шкіри, надзвичайно її живлять і мають потужний відновлювальний ефект.
Користувачі кажуть, що наші скраби з конопель прекрасні для шкіри, баттери для рук (як крем, тільки жирніше) – також універсальний продукт, який буде корисним. А от щодо кремів “день-ніч” – наші косметологи не радять використовувати їх людям із жирною шкірою. Зате для людей, яким за 40 років, ця лінія просто знахідка – змарніла і суха шкіра дійсно стає більш еластичною.
Нещодавно ми запустили чотири нові продукти: пінку для інтимної гігієни, шампунь, бальзам та маску для волосся. Дослідження в лабораторії показали, що органічна формула з конопляною олією покращує структуру волосся, зменшує його випадіння та прибирає лупу – словом, робить волоси здоровими та красивими. Але знову ж таки, через насиченість природними жирними компонентами шампуні найбільше підходять для сухого та пошкодженого волосся.
Європа хоче від нас тільки одного
Тільки сировини, не самого продукту. Зараз у нас багато запитів з-за кордону на вироблення нашої косметики – і з Франції, і з Австрії, з Ізраїлю та Америки.
Але тут свій нюанс: для кожної країни потрібно робити свій сертифікат якості. А це доволі значні суми. Якщо ти плануєш продавати косметику на території Молдови та Румунії, тобі один вид сертифіката потрібен, для Європи – інші. Тому ми за кордон відсилаємо наразі тільки тестові партії – забагато мороки, надто солідні грошові вкладення треба.
Закордонний косметичний бізнес відкрито каже: мовляв, зробіть нам 20 тон косметики і сертифікат – і ми подумаємо, чи будемо купувати вашу продукцію.
Хочуть, щоб ми не тільки за свій рахунок робили сертифікати якості, але й продавали їм косметику з мінімальною рентабельністю – в якості виключно сировини! А вони, розфасувавши в свою тару, уже будуть займатися реалізацією, продаючи її в рази більше, ніж це коштувало би в Україні.
А додану вартість хочуть залишати місцевому виробнику, щоб він платив податки. Звісно, на таких умовах працювати нам не цікаво.
Розкрутка конопляної косметики
Наші обсяги продажів в Україні зросли втричі з тих пір, як ми запустили лінію натуральної косметики на основі терапевтичних властивостей конопель в 2017 році.
Зараз ми виставляємося у магазинах “Екотовари” у Дніпрі та в Одесі. І, звісно, маленькі магазинчики по Києву та замовлення на сайті.
Також шукаємо нових клієнтів, їдемо в інші міста та роз’яснюємо чим конопляна косметика відрізняється від звичайної, проводимо спеціалізовані майстер-класи.
Ми, звісно, могли б виставлятися у великих мережевих магазинах, але це зробить значно дорожче сам кінцевий продукт. Та і в супермаркеті ти платиш за місце, а от окупляться твої вкладення чи ні – це ще питання.
Зараз в Україні у нас з’являються конкуренти і починають виробляти конопляну косметику – поки на рівні “хенд-мейд”. Але ринок все розставить на свої місця – коли ти даєш якісну продукцію по мінімальній ціні, то боятися будь-якої конкуренції не потрібно. Є вже прихильники саме натуральної конопляної косметики, кажуть, що продукти інших фірм так гарно, як наші, не працюють.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Гостомелі на Київщині після року перерви відновив роботу один з провідних виробників скляної тари в Європі — завод Vetropack.
Про це ШоТам повідомили у пресрелізі компанії.
Зазначається, що фахівці вже розпочали розігрів однієї з двох скловарних печей.
Відомо, що виробниче підприємство у Гостомелі сильно постраждало внаслідок збройного нападу Росії наприкінці лютого 2022 року.
На підприємстві ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод» розпочався розігрів і виведення на робочу температуру та завантаження першої скловарної печі. Випуск першого скла очікується у червні.
«Наразі ми дуже раді можливості відновити виробництво», – Павел Прінко, генеральний директор Vetropack в Україні та Молдові.
Vetropack почне з виробництва безбарвного скла для харчових продуктів та напоїв, оскільки компанія бачить зараз у ньому найбільшу потребу.
Читайте також: Як хендмейд-виробникам почати свій шлях у міжнародному eCommerce? Покрокова інструкція
«Внутрішній ринок повільно відновлюється, і багато компаній знову запустили виробництво. Ми очікуємо, що попит на скляну тару для продуктів харчування та напоїв у 2023 році зросте приблизно на сім відсотків щодо попереднього року, паралельно із розвитком наших виробничих потужностей». Введення в експлуатацію другої скловарної печі відбудеться найближчим часом», — сказав Прінко.
Виробничий майданчик підготовлений до всіх можливих аварійних сценаріїв. Для забезпечення енергопостачання у разі вимкнення електроенергії холдинг Vetropack розробив різноманітні інженерні сценарії. Було перебудовано систему розподілу електроенергії та встановлено додаткові генератори. Також існують відповідні плани у разі можливих зупинок подачі природного газу.
Прийняли на роботу 139 нових працівників
До початку війни Vetropack в Україні виробляв різні види скляної тари на трьох печах та восьми виробничих лініях. 24 лютого 2022 року Vetropack зупинив виробництво з міркувань безпеки. Через короткий час завод зазнав серйозних пошкоджень – було зруйновано одну з трьох печей. Через збитки компанія була змушена скоротити близько двох третин з приблизно 600 робочих місць на підприємстві. Наразі Vetropack найняв 139 нових співробітників для відновлення виробництва. Здебільшого це колишні працівники заводу.
Нагадаємо, в Україні побудували новий завод із переробки ріпака.
Також ми повідомляли, що на Житомирщині у 2023 році відновить роботу цукровий завод.
Фото: vetropack.com.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Харків’янин Михайло Цибулька під час війни переїхав до Івано-Франківської області та запустив виробництво крем-меду завдяки гранту.
Історію бджоляра розповіли на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
З 2019 року Михайло поступово нарощував кількість бджолосімей, мав плани на розширення справи, але почалася війна.
Навесні 2022 року родина Цибульків залишила домівку та свою пасіку і переїхала на Прикрапаття.
«Мій дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною я завжди бігав за ним. Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли», – згадує чоловік.
Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя
За останній рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.
Грант від єРобота
Завдяки гранту єРобота Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цьогоріч пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.
«Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, коштом цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 раза. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити», – ділиться бджоляр.
Грант від Міжнародної організації з міграції
Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові гроші закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.
Консультація від USAID
На безкоштовній платформі «Прометеус» родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладнання у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.
«До сьогодні ми продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можемо збільшити додану вартість, тож будемо робити крем-мед. Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед», – говорить Михайло.
Де придбати?
Сторінки Михайла у соцмережах – instagram.com/fainabee_ua/ та facebook.com/FainaBee.ua.
Нагадаємо, у Чернівцях релоковане харківське підприємство випускає техніку для бджолярів.
Також ми розповідали, як бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.
Фото: facebook.com/ERAUkraine.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні з’явився новий завод із переробки ріпака. Запустити нове підприємство планують вже з 1 червня.
Про новину повідомив керуючий директор компанії «Віктор і К» Максим Король.
«З першого червня плануємо запуск потужного і сучасного заводу з переробки ріпака. Все завдяки чіткому і злагодженому плану програми розвитку компанії», — зазначив Король.
На новому заводі збудували маслосховище та сучасний елеватор силосного типу. У межах цього проєкту започатковане сучасне виробництво з використанням найновіших інженерних технологій.
Відомо, що компанія реалізує продукцію під торговельною маркою «Королівський смак». Виробляє та реалізує соняшникову олію, майонез, кетчуп та іншу продукцію томатної групи, а також овочеві консерви.
Читайте також: Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев
Нагадаємо, за підсумками 2020 року Україна посіла другу позицію в рейтингу найбільших експортерів ріпаку у світі, поступаючись лише Канаді.
Також ми повідомляли, що на Рівненщині у межах українсько-швейцарського проєкту Organic Trade for Development збудують мінізавод для заморозки ягід.
Фото: скриншот із відео.
