Суспільство
Вийшов мініепізод документального фільму про історію українського ІТ «Перший код»
У Києві представили мініепізод української документальної стрічки про зародження українського ІТ-сектору «Перший код».
Про це йдеться на фейсбук-сторінці фільму.
Як пишуть творці стрічки, кінокартина досліджує головне питання — «Як ми тут опинились, у світі, де українське IT одне з найсильніших».
Сюжет кінокартини
«Перший Код» — історія–подорож у часі: вона починається ще з 50х років – від створення українськими інженерами першого комп’ютера і до сьогодення, – коли ІТ-сектор став не лише потужною індустрією, а й важливим фронтом у війні з Росією.
Компанії, що стояли у витоків українського ІТ, починали працювати у буремні 90ті: приватного бізнесу ще не існувало, а заради доступу до комп’ютерів доводилось безкоштовно працювати охоронцями на підприємствах, що їх мали.
Попри кризи, конфлікти з владою, ІТ-компанії продовжували розвиватись, створювати асоціації та виходити на міжнародний ринок.
Читайте також: Протидія насильству та гендерна рівність: як документальне кіно використовують в українській системі пробації
ІТ-індустрія тепер не лише важлива частина економіки країни, а ще й армія за моніторами комп’ютерів. Чим закінчиться ця перша у світі кібервійна та як це вплине на майбутнє українського ІТ?
Фільм створено за ініціативи команди асоціації EASE.
Режисер фільму «Перший код» Артур Лерман, продюсер Владислав Савченко, креативна продюсерка Любов Мочалова, сценаристка Тетяна Буренко.
«Перший код» має на меті комплексно дослідити історію розвитку вітчизняного IT-сегменту: від зародження наприкінці 80-х до сьогодення, коли IT є одним із фронтів боротьби з ворогом. Основа фільму – інтерв’ю з найвідомішими представниками українського IT (з ELEKS, EPAM Ukraine, SoftServe, Infopulse Ukraine, Uklon та інших компаній). А для більшої видовищності стрічка матиме ігрові сцени – реконструкцію найбільш значущих подій за участі професійних акторів.
Зйомки фільму ще тривають. Уже записані 20 інтервʼю з головними ІТ-представниками. Команда реконструює певні події з акторами. Повністю робота над фільмом має завершитися в першому кварталі 2023 року.
Нагадаємо, вийшов фільм «Йди за мною» про рятувальну операцію дронами 93 ОМБр «Холодний яр».
Також «Антонов» презентував серію пізнавальних фільмів про літак АН-124.
Фото: facebook.com/thefisrtcode.
Україна почала реалізацію домовленості про масштабний обмін полоненими у форматі 1000 на 1000, досягнутої під час зустрічі в Туреччині. Перший крок — 390 українських захисників та захисниць вже повернулися додому.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
У Координаційному штабі уточнили, що з російської неволі визволили 120 цивільних громадян і 270 військових: військовослужбовців ЗСУ, зокрема ВМС, ДШВ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Продовження обміну очікують уже в найближчі вихідні. Дипломатичні та гуманітарні зусилля тривають безупинно, аби повернути кожного й кожну, хто досі перебуває в полоні.
«Дякую всім, хто допомагає, хто 24/7 працює для того, щоб українці й українки поверталися додому. Дуже важливо повернути всіх, хто в полоні. Перевіряємо кожне прізвище, інформацію по кожній людині», — написав Президент.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей врятували з ТОТ та повернули в Україну.
Фото: соцмережі Володимира Зеленського
Суспільство
18 травня на Трухановому острові в Києві відбувся другий благодійний марафон із серії забігів MHP Run4Victory, організованих компанією МХП та БФ «МХП-Громаді». Його учасники зібрали 2 мільйони гривень на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія».
Про це повідомили організатори забігу.
Як відбувся захід
Захід пройшов під гаслом «Біжимо за тих, хто бореться. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя». У ньому взяли участь понад 2700 охочих — працівники МХП, професійні легкоатлети, аматори, ветерани, військові, діти та люди з інвалідністю, — які долали дистанції від 100 метрів до марафонських 42 км. Окрім цього, відбувся інклюзивний забіг «Люди Титани».
«Цьогоріч на серії забігів MHP Run4Victory в різних містах України ми біжимо за тих, хто бореться, і вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя. Коли ми біжимо разом, ми підтримуємо, допомагаємо й надихаємо одне одного. Це про згуртованість та національну свідомість, яка робить нас сильнішими та наближає до великої спільної перемоги», — розповів директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Олександр Пахолюк.
Серед учасників — ветеран Артем Лукашук, який пробіг 10 км, та ветеран Олексій Лобанок, який подолав 21 км на протезі. 5-річний Дмитрик Даневич біг у пам’ять про дідуся — полковника Вячеслава Вороного, загиблого героя, який обороняв Київ та здійснював рейси на «Азовсталь».
Читайте також: У Києві проведуть благодійний забіг із матчею та музикою
Про забіг MHP Run4Victory
Усі кошти з реєстрацій та донатів — 2 мільйони гривень — спрямують на закупівлю ударних дронів для «Хартії». У кожному місті, в якому проходить забіг, гроші передають місцевим військовим частинам.
Спортивним партнером заходу стала компанія NewRun. Інформаційними партнерами серії забігів MHP Run4Victory 2025 стали українське інтернет-видання Gazeta.ua, перше спортивне радіо Чемпіон та інформаційний ресурс Biganuti. Про харчування та наповнення стартових пакетів учасників подбали «Супер Філео», «Легко!», мережі Doner Маркет, Апетитна та РЯБCHICK і бренд «Яготинське».
Під час заходу учасники могли долучитися до благодійної лотереї, де розігрували сертифікати й цінні подарунки. Серед особливих призів від 13-ї бригади НГУ «Хартія» — футболка національної збірної з автографом Андрія Шевченка, футболка з підписом Святослава Вакарчука та унікальна картина харківської художниці Валентини Гук, створена з уламків скла після обстрілу Держпрому, як символ незламного Харкова.
Наступний забіг відбудеться 7 червня у Тернополі. Реєстрація вже відкрита в додатку RaceNext.
Нагадаємо, що UAnimals запускає плоггінг-ініціативу для прибирання міст.
Фото: організатори забігу
До Дня Києва ШоТам пропонує зазирнути в минуле столиці через старовинні листівки — візуальні артефакти, які понад 100 років тому передавали красу українського міста всій Європі. Вони фіксували не лише архітектуру й краєвиди, а й образ модерного Києва, що виходив за межі паломницького та ставав культурним центром.
Києво-Печерська лавра
1918 рік. Фото: project.weekend.today
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock
Памʼятник Богдану Хмельницькому
1902 рік. Фото: ЦДАМЛМ
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock
Національна опера України
1911–1914 роки. Фото: Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Олександр Шкурдюк
Контрактова площа
1903 рік. Фото зроблене київським фотографом Д. Т. Марковим. «Радянський колекціонер», №21
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Юлія Бевзенко
Київський фунікулер
1910 рік. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КВІДО
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1920-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: фейсбук КНУ
Золоті ворота
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: iStock
Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Ростислава Маленкова
КПІ імені Ігоря Сікорського
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КПІ
Поширити:
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...